Рішення № 89292139, 18.05.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 травня 2020 року м. Ужгород№ 260/741/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі - відповідач), в якій просить: визнати протиправною бездіяльність Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1469) щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з забезпечення грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 №44 (із змінами) з присудженого за рішенням суду середнього заробітку; зобов`язати Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1469): 65014, м.Одеса, вул.Жуковського, буд.1, код ЄДРПОУ 14321802), нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб в розмірі 51 268 грн. відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 №44 (із змінами) у зв`язку з утриманням цієї суми податку на доходи фізичних осіб з присудженого за рішенням суду середнього заробітку в розмірі 284 823,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року у справі № 260/614/19 Відповідачем 20 березня 2020 року був виплачений позивачу середній заробіток за час затримки виплати індексації грошового забезпечення при звільненні за період з 14 грудня 2016 року по 14 лютого 2019 року в сумі 229 282,51 грн., та утримано ПДФО за ставкою 18% у загальному розмірі 51 268,14 гри. та військовий збір за ставкою 1,5% у загальному розмірі 4 272,34 грн. Водночас, вважає, що нарахування та виплата 20 березня 2020 року відповідачем на користь позивача середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні в сумі 284 823,00 грн., має бути із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 № 44 (із змінами) (далі - Порядок №44).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження за вказаною позовною заявою.

Відповідач у строк та в порядку, визначеному статтею 162, частиною першою статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якої позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні за безпідставністю (а.с.а.с. 50-53).

У судове засідання позивач не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Проте, 12 травня 2020 року позивачем подано заяву про розгляд справи у відсутності учасника справи (а.с.59).

Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 15.05.2020 року на електронну адресу суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із карантином.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Згідно ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак, враховуючи достатність доказів наявних у матеріалах справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи у порядку письмового провадження.

Згідно вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що наказом начальника Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 14 грудня 2016 року №489-ос виключено зі списків особового складу управління та знято з усіх видів забезпечення Південного регіонального управління полковника ОСОБА_1 , звільнено з військової служби у запас, за станом здоров`я.

Вказані обставини встановлено постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року справа №260/614/19 (№857/11605/19).

Даним рішенням суду:

Визнано протиправною бездіяльність Південного регіональною управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1469) щодо не проведення повного розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні із військової служби в день виключення із списків військової частини, стосовно виплати індексації грошового забезпечення.

Зобов`язано Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати індексації грошового забезпечення при звільненні за період з 14 грудня 2016 року по 14 лютого 2019 року в сумі 284823 грн (двісті вісімдесят чотири тисячі вісімсот двадцять три гривні) з відрахуванням відповідних податків та зборів на доходи фізичних осіб, сплата яких є обов`язковою у встановленому законом порядку.

Згідно виписки по картковому рахунку позивача вбачається, що на виконання постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року справа №857/11605/19 20.03.2020 року відповідачем частково виплачено середній заробіток за час затримки виплати індексації грошового забезпечення при звільненні у розмірі 229282,51 грн..

Водночас, судом встановлено та визнається відповідачем, що з вказаної суми – 229282,51 грн. утримано ПДФО за ставкою 18% у загальному розмірі 51 268,14 грн. та військовий збір за ставкою 1,5% у загальному розмірі 4272,34 грн.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу.

Цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).

Пунктом 2 зазначеного Порядку встановлено, що грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб"(п. 3 Порядку).

Зі змісту пунктів 4, 5 вказаного вище Порядку вбачається, що виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Вказані положення кореспондуються з пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України, відповідно до якого суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

В силу частини 2 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Згідно з пунктом 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Таким чином, військовослужбовці мають право на виплату компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення при звільненні з військової служби. Розрахунок з військовослужбовцями на день їх виключення зі списків особового складу повинен бути здійснений у повному обсязі.

Враховуючи викладене, дії відповідача щодо утримання з суми визначеного йому за рішенням суду розміру середнього заробітку за затримку виплати індексації грошового забезпечення при звільненні податку з доходів фізичних осіб є правомірними.

Однак, враховуючи вищезазначені норми законодавства, позивач має право на виплату відповідної компенсації у розмірі суми такого податку. Відповідно компенсації підлягає сума виплачена позивачу та з якої утримано податок.

Крім того, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що позивач не має права на отримання компенсації утриманого податку через те, що позивач не виконував обов`язків пов`язаних з проходженням служби у визначений період та у зв`язку з тим, що зазначений вид виплати не входить до складу виплат, які виплачуються під час проходження військової служби, оскільки несвоєчасна виплата грошового забезпечення при звільненні ОСОБА_1 сталася не з його вини, тому позивач має право на виплату компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з суми нарахованого середнього заробітку за затримку при розрахунку позивача.

Як вбачається з позовних вимог, позивач просить зобов`язати Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1469) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб в розмірі 51 268 грн. у зв`язку з утриманням цієї суми податку на доходи фізичних осіб з присудженого за рішенням суду середнього заробітку в розмірі 284 823,00 грн.

Водночас, як встановлено судом, відповідачем частково виконано рішення суду та виплачено позивачеві середній заробіток за час затримки виплати індексації грошового забезпечення при звільненні у розмірі 229282,51 грн. Відповідно з вказаної суми – 229282,51 грн. утримано ПДФО за ставкою 18% у загальному розмірі 51 268,14 грн. Отже, позивачу підлягає компенсація сум податку з доходів фізичних осіб в розмірі 51 268 грн. з виплаченого за рішенням суду середнього заробітку в розмірі 229282,51 грн.

Оскільки компенсації підлягає сума виплачена позивачу та з якої утримано податок, відповідно, частина суми податку з доходів фізичних осіб з присудженого за рішенням суду середнього заробітку в розмірі якому залишається невиплаченою (55540,49 (284 823,00 -229 282,51 ), на разі не підлягає компенсації. Відтак у задоволенні позовних вимог у цій частині суд відмовляє.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На виконання цих вимог, позивач належним чином обґрунтував свої позовні вимоги у частині компенсація сум податку з доходів фізичних осіб в розмірі 51 268 грн. з виплаченого за рішенням суду середнього заробітку в розмірі 229282,51 грн., відтак вони підлягають задоволенню, а утриманий податок з доходів фізичних осіб в розмірі 51268,00 грн. підлягає компенсації у вказаному розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з суми нарахованої за рішенням суду середнього заробітку.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (65014, м.Одеса, вул.Жуковського, буд.1, код ЄДРПОУ 14321802) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1469) (код ЄДРПОУ 14321802) щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсації сум податку з доходів фізичних осіб з виплаченого за рішенням суду середнього заробітку.

Зобов`язати Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина 1469): 65014, м.Одеса, вул.Жуковського, буд.1, код ЄДРПОУ 14321802), нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб в розмірі 51 268 (п`ятдесят одна тисяча двісті шістдесят вісім гривень) грн. з виплаченого за рішенням суду середнього заробітку в розмірі 229282,51 грн.

У задоволенні позову у частині решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяЮ.Ю.Дору