Рішення № 89291958, 18.05.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2020 року м. Житомир справа № 240/4179/20

категорія 112030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Черноліхова С.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову у перерахунку пенсії з 13 грудня 2019 року, викладену у листі № 0600-0304-8/5996 від 10 березня 2020 року;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати без обмеження її граничного розміру, яка визначена у висновку судового експерта № 09 від 05 лютого 2020 року, з урахуванням раніше проведених виплат;

- зобов`язати відповідача здійснити виплату різниці суми пенсії між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою разово без застосування Постанови Кабміну України № 649 від 22 серпня 2018 року «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що 19 лютого 2020 року звертався до відповідача із заявою про перерахунок призначеної йому пенсії на підставі Закону України «Про прокуратуру» без обмеження граничного розміру з врахуванням рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року. До заяви додано висновок експертного економічного дослідження № 09 від 05 лютого 2020 року. У своєму листі № 0600-0304-8/5996 від 10 березня 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у перерахунку пенсії відмовило, оскільки позивач не надав довідку про складові заробітної плати. Таке рішення відповідача ОСОБА_1 вважає протиправним та таким, що порушує його права, тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 20 березня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

27 квітня 2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить адміністративний позов залишити без задоволення. Вказує, що у проведенні перерахунку пенсії позивачеві було відмовлено правомірно, оскільки наданий ним експертний висновок не є довідкою встановленого зразка та виданий неуповноваженим на те органом.

Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 262-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов наступних висновків.

Встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та з вересня 2016 року отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 60% від розміру заробітної плати.

19 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеної йому пенсії без обмеження граничного розміру з врахуванням рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року. До заяви додав висновок експертного економічного дослідження № 09 від 05 лютого 2020 року.

У своєму листі № 0600-0304-8/5996 від 10 березня 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у перерахунку пенсії відмовило, оскільки позивач не надав довідку про складові заробітної плати.

Вважаючи таку відмову відповідача у проведенні перерахунку пенсії протиправною, позивач звернувся до суду для захисту порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі частиною 3 статті 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини 2 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII), пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Згідно з частинами 13, 20 статті 86 Закону №1697-VII, пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 26 грудня 2014 року №76-VIII зобов`язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом, тобто до кінця січня 2015 року, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону, у тому числі щодо визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2018 року у справі №826/15466/16 за позовом до Кабінету Міністрів України, Прем`єр-міністра України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, яке набрало законної сили на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року року, бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо невиконання пункту 16 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 26 грудня 2014 року №76-VIII визнана протиправною.

Враховуючи висновки, що викладені вище, у тому числі у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 вересня 2014 року, наведені вище обставини у даних спірних правовідносинах розцінюються судом як невиправдане втручання з боку Держави у право позивача.

Так, за наведених вище обставин, на час спірних правовідносин позивач мав та має право на перерахунок пенсії відповідно до умов та порядку, які повинні були бути визначені Кабінетом Міністрів України ще в січні 2015 року, однак не визначені ані на момент його звернення за перерахунком пенсії , ані - дотепер, що і призвело до оспорювання рішення про відмову у такому перерахунку.

Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019 (надалі - Рішення № 7-р(ІІ)/2019) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII "Про Конституційний Суд України".

Так, Конституційний Суд України у пункті 3 резолютивної частини Рішення № 7-р(ІІ)/2019 установив такий порядок його виконання:

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Отже, Закон України "Про прокуратуру" № 1697-VII з 13 грудня 2019 року не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.

Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.

Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" затверджено у новій редакції схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, що призвело до підвищення заробітної плати прокурорських працівників.

А отже, зазначена постанова, що набрала чинності 06 вересня 2017 року, є підставою для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Відповідно до абзацу 6 частини 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року, №1697-VII (в редакції Законів України №911-VІІІ від 24 грудня 2015 року та №1774-VIII від 06 грудня 2016 року), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Положення про встановлення тимчасового обмеження на періоди з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року та з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року максимального розміру пенсії у розмірі 10740 грн визначено Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Однак, як слідує з пунктів 1 та 2 Прикінцевих положень Закону України №911-VІІІ від 24 грудня 2015 року, цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року. Крім того, згідно з пунктом 1 Прикінцевих Положень Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.

З наведеного слідує, що законодавець чітко визначив коло суб`єктів, на яких поширюється дія даної норми, до якого позивач не входить, так як у даних правовідносинах має місце перерахунок пенсії, а не її призначення.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром.

У даній справі підставою для відмови позивачеві у перерахунку пенсії як колишньому працівнику прокуратури стало неподання довідки про складові заробітної плати, а висновку експерта, що, на думку відповідача, протирічить нормам чинного законодавства.

Суд при цьому зазначає, що позивач звертався до прокуратури Житомирської області для надання довідки про розмір його заробітної плати у зв`язку зі збільшенням посадових окладів працівників прокуратури згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657.

У листі № 18-158вих-20 прокуратура Житомирської області повідомила ОСОБА_1 про відсутність однозначного підходу щодо виконання рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-(ІІ)/2019, а також про те, що довідка про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії, буде надана після узгодження суперечних питань між Пенсійним фондом України та Міністерством соціальної політики України.

У подальшому судовим експертом Перепелюк С.М за зверненням позивача було складено висновок експертного економічного дослідження № 09 від 05 лютого 2020 року. У висновку вказано, що експертом досліджено трудову книжку позивача, його пенсійну справу і довідку прокуратури Житомирської області від 02 вересня 2016 року № 18/385 про розмір зарплати, інших доплат і надбавок.

У підсумку, заробітна плата ОСОБА_1 після підвищення посадових окладів працівників органів прокуратури, згідно з постановою КМ України від 30 серпня 2017 року № 657, станом на 06 вересня 2017 року становить 41087, 63 грн, в т.ч.: оклад - 8000, 00 грн., класний чин - 2200, 00 грн., надбавка за вислугу років (30%) - 2400, 00 грн., надбавки і доплати - 28487, 63 грн.

Відповідно до статті 104 КАС України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертних досліджень та складення висновків експерта за результатами проведеного позасудового експертного дослідження визначається відповідно до законодавства.

Суд вважає, що відсутність нормотворчої ініціативи з боку Держави не може бути передумовою для порушення прав позивача на отримання пенсії, а також невизначення Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку раніше призначених пенсій не може бути підставою для відмови у реалізації наявного у нього права на перерахунок раніше призначеної пенсії, так як маючи відповідне право на перерахунок пенсії та перебуваючи в стані невизначеності внаслідок тривалої бездіяльності компетентного державного органу, позивач не може реалізувати своє право, яке визначене законом.

Таким чином, висновок експертного економічного дослідження № 09 від 05 лютого 2020 року, який підтверджує визначений розмір заробітної позивача для перерахунку пенсії в сумі 41087, 63 грн., суд визнає належним та допустимим доказом у даній справі.

Позивач просить суд здійснити відповідний перерахунок пенсії з 13 грудня 2019 року.

Суд звертає увагу, що частина 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року в редакції, що застосовується з 13 грудня 2019 року, визначає лише умову проведення перерахунку пенсії, однак не встановлює механізму проведення такого перерахунку.

Відтак, застосуванню підлягають положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року, які встановлюють загальний порядок перерахунку пенсій.

Керуючись частиною 1 статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно з частиною 4 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Як встановлено судом, позивач 19 лютого 2020 року звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії.

Тому, враховуючи положення частини 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія позивачеві має бути перерахована з 01 березня 2020 року.

Щодо виплати позивачу різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією здійснити разово та однією сумою, суд зазначає наступне.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів" (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції"). "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права (рішення у справі "Ганс-Адам ІІ проти Німеччини"). "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копецький проти Словаччини").

У даному випадку легітимні сподівання позивача на отримання пенсії у повному розмір, передбачені чинними нормами Законів України, тобто вони є конкретними. Таким чином, на них поширюється режим "існуючого майна".

Таким чином, невиплата позивачу пенсії з урахуванням 60% місячної заробітної плати, у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та за практикою Європейського Суду з прав людини становить втручання у право позивача на мирне володіння майном.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність здійснити ОСОБА_1 виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією разово та однією сумою.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності своєї відмови у проведенні перерахунку позивачеві пенсії, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 256 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир,10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 13 грудня 2019 року, оформлене листом № 0600-0304-8/5996 від 10 березня 2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01 березня 2020 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати без обмеження її граничного розміру, яка визначена у висновку судового експерта № 09 від 05 лютого 2020 року, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 та Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019 з урахуванням раніше проведених виплат.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 виплату різниці суми пенсії між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою разово і однією сумою.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 840, 80 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Черноліхов