Рішення № 89291925, 18.05.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2020 року м. Житомир справа № 240/2318/20

категорія 112030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Черноліхова С.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у проведенні перерахунку і виплати пенсії з урахуванням у складі грошового забезпечення отриманих за період з лютого 2016 року по лютий 2018 року та зазначених в довідках військових частин сум щомісячної додаткової грошової винагороди;

- зобов`язати відповідача з 20 лютого 2018 року провести перерахунок і виплату пенсії з врахуванням сум щомісячної додаткової грошової винагороди;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у проведенні перерахунку і виплати пенсії з урахуванням у складі грошового забезпечення фактично отриманих сум індексації за період з 01 липня по 05 жовтня 2015 року та з 15 вересня 2016 року по 19 лютого 2018 року;

- зобов`язати відповідача з 20 лютого 2018 року провести перерахунок і виплату пенсії з врахуванням у складі грошового забезпечення фактично отриманих сум індексації за вказані періоди.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що йому призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". При призначенні пенсії не було враховано щомісячну додаткову грошову винагороду і індексацію грошового забезпечення, у зв`язку з чим він звернувся до відповідача з приводу проведення перерахунку пенсії з їх урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія. Проте отримав відмову, яку вважає протиправною та зазначає, що індексація грошового забезпечення та щомісячна додаткова грошова винагорода мають систематичний (щомісячний) характер, а тому вони повинні враховуватися у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

06 квітня 2020 року відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Відповідач стверджує, що згідно із частиною 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, для визначення розміру пенсії враховуються виключно щомісячні додаткові види грошового забезпечення, а саме: надбавки, доплати, підвищення. При обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення, як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема, щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних або тих, що виплачуються раз на місяць. Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія. Крім того, відповідач зазначає, що оскільки виплата індексації залежить від певних обставин, її розмір не є фіксованим, тому вона не належить до щомісячних виплат і додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні розміру пенсії згідно із Законом № 2262-XII.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що відповідно до наказу начальника 9 прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 49-ОС від 19 лютого 2018 року прапорщика ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби 2 категорії - гранатометника другого відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Овруч» І категорії, звільненого наказом начальника 9 прикордонного загону від 15 січня 2018 року № 14-ос з військової служби у запас відповідно до пункту 1 частини 8 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" за пунктом "ї", виключено зі списків особового складу, всіх видів забезпечення з 19 лютого 2018 року.

З лютого 2018 року позивачеві була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

08 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звертався до відповідача із заявою, у якій просив надати довідку про грошове забезпечення для обчислення пенсії з 20 лютого 2018 року з розшифровкою усіх складових грошового забезпечення.

Як вбачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області № Л-4683 від 23 жовтня 2019 року, пенсія призначена на підставі заяви позивача, грошового атестату № 39 військової частини А 1495 та довідки про додаткові види грошового забезпечення № 39 від 02 квітня 2018 року за період з 01 лютого 2016 року по 31 січня 2018 року. В зазначеній довідці відсутні суми щомісячної додаткової грошової винагороди.

У подальшому ОСОБА_1 отримав довідки про своє грошове забезпечення, а саме: № 251 від 22 жовтня 2019 року, видану військовою частиною 9937, № 311 від 17 жовтня 2019 року, видану військовою частиною 9938, № 250 від 24 жовтня 2019 року, видану військовою частиною 1495, а також довідку військової частини 1495 від 19 листопада 2019 року № 263 щодо нарахування і виплати індексації грошового забезпечення на підставі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2019 року по справі № 240/8512/19 за період з 01 липня по 05 жовтня 2015 року та з 15 вересня 2016 року по 19 лютого 2018 року.

08 листопада 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив провести з 20 лютого 2018 року перерахунок пенсії з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, зазначених у довідках військової частини 9937 № 251 від 22 жовтня 2019 року, військової частини 9938 № 311 від 17 жовтня 2019 року, військової частини 1495 № 250 від 24 жовтня 2019 року щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням.

На своє звернення отримав відмову № Л-5121 від 22 листопада 2019 року мотивовану тим, що врахування додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у вказаних довідках, законодавством не передбачено.

08 січня 2020 року ОСОБА_1 звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою, у якій просив провести з 20 лютого 2018 року перерахунок пенсії з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих сум індексації згідно з довідкою військової частини 1495 від 19 листопада 2019 року № 263.

У листі № Л-211 від 24 січня 2020 року відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для врахування до складу грошового забезпечення для обчислення пенсії сум індексації.

Не погодившись із діями відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії, з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія, сум щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Щодо включення до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії позивача, сум щомісячної додаткової грошової винагороди суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону № 2011-XII визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, частиною третьою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто, при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема, щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Разом з цим суд ураховує, що Кабінет Міністрів України постановою від 22 вересня 2010 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій", зі змінами, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №161, встановив для військовослужбовців Збройних Сил України щомісячний додатковий вид грошового забезпечення - щомісячну додаткову грошову винагороду.

Постійний характер допомоги визначено постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №161 (у редакції, чинній на момент проходження позивачем військової служби і призначення пенсії).

За змістом указаних нормативних актів, щомісячна додаткова грошова винагорода носить реальний та постійний характер та відповідає ознакам додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців.

Як свідчать матеріали справи, отримувана позивачем у лютому 2016 року - січні 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода, була включена у довідки військової частини 9937 № 251 від 22 жовтня 2019 року, військової частини 9938 № 311 від 17 жовтня 2019 року, військової частини 1495 № 250 від 24 жовтня 2019 року і не врахована при розрахунку пенсії позивачу.

Таким чином, оскільки щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889, виплачувалася позивачеві щомісяця, тобто мала безперервний характер, тому має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії позивача.

Разом з тим, суд зазначає, що до складу грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача не підлягає включенню щомісячна додаткова грошова винагорода за лютий 2018 року, оскільки наведеними правовими нормами встановлено, що вона визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, тобто, місяць звільнення не включається до цього періоду.

Що стосується вимог про перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації, суд зазначає слідуюче.

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина 2 статті 19 Закону «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).

Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

Згідно з статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» містить відсилочну норму, суд дійшов висновку, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» або Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Статтею 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів. Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Згідно зі статтею 4 вказаного Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Слід зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», та Порядку № 1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Зазначений висновок щодо перерахунку та виплату пенсії з урахуванням індексації узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 12 червня 2019 року у справі № 643/212/17 та від 12 вересня 2019 року у справі № 235/6160/16-а.

Згідно із частиною 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач має право на включення до складу його грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отримуваної ним індексації грошового забезпечення, у зв`язку з чим Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області неправомірно відмовило ОСОБА_1 у проведенні перерахунку розміру пенсії з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих ним сум індексації.

Стосовно періоду перерахунку пенсії суд вказує наступне.

Частиною другою статті 51 Закону №2262-XII визначено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Матеріалами справи підтверджено, що довідки військової частини 9937 № 251 від 22 жовтня 2019 року, військової частини 9938 № 311 від 17 жовтня 2019 року, військової частини 1495 № 250 від 24 жовтня 2019 року подані до відповідача разом із заявою ОСОБА_1 від 08 листопада 2019 року, а довідка військової частини 1495 від 19 листопада 2019 року № 263 щодо нарахування і виплати індексації грошового забезпечення - разом із заявою від 08 січня 2020 року.

За наведених обставин, а також ураховуючи те, що при призначенні пенсії відповідачу не було відомо про обставини, що потягли за собою зміну розміру пенсії позивача, суд приходить до висновку, що перерахунок і виплату пенсії позивачу необхідно здійснити з врахуванням виплачених сум щомісячної додаткової грошової винагороди, починаючи з 01 грудня 2019 року, а з врахуванням виплаченої індексації грошового забезпечення - починаючи з 01 лютого 2020 року.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина 1 статті 72 вказаного Кодексу).

За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи все вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обгрунтованими і підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 72, 77, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія, сум щомісячної додаткової грошової винагороди, згідно із довідками військової частини 9937 № 251 від 22 жовтня 2019 року, військової частини 9938 № 311 від 17 жовтня 2019 року, військової частини 1495 № 250 від 24 жовтня 2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести ОСОБА_1 , починаючи з 01 грудня 2019 року перерахунок і виплату пенсії з врахуванням у складі грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія, сум щомісячної додаткової грошової винагороди за період з лютого 2016 року по січень 2018 року включно, згідно із довідками військової частини 9937 № 251 від 22 жовтня 2019 року, військової частини 9938 № 311 від 17 жовтня 2019 року, військової частини 1495 № 250 від 24 жовтня 2019 року.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку і виплаті пенсії з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія, фактично отриманих сум індексації за період з 01 липня по 05 жовтня 2015 року та з 15 вересня 2016 року по 19 лютого 2018 року відповідно до довідки військової частини 1495 від 19 листопада 2019 року № 263.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести ОСОБА_1 , починаючи з 01 лютого 2020 року перерахунок і виплату пенсії з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія, фактично отриманих сум індексації за період з 01 липня по 05 жовтня 2015 року та з 15 вересня 2016 року по 19 лютого 2018 року відповідно до довідки військової частини 1495 від 19 листопада 2019 року № 263.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Черноліхов