Рішення № 89291670, 04.05.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2020 року Справа № 160/66/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮркова Е.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами з урахуванням уточнень від 24.02.2020 року:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови від 16.08.2019 року № 5917/б-09 в зарахуванні ОСОБА_1 до загального трудового стажу періоду роботи у колгоспі імені Фрунзе з 01.09.1984 по 01.07.1987 рік, період роботи у колгоспі "Аврора" з 15.07.1987 по 15.04.1988 роки, відповідно до відпрацьованих людино-днів зазначених у трудовій книжці;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови від 16.08.2019 року № 5917/б-09 в зарахуванні ОСОБА_1 до загального трудового стажу період підготовчих курсів до вступу до Харківського сільськогосподарського інституту на яких навчався на стаціонарі з 01.12.1978 по 01.09.1979 рік;

- зобов`язати перерахувати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 пенсію за віком, включивши до загального трудового стажу період роботи у колгоспі імені Фрунзе з 01.09.1984 по 01.07.1987 рік, період роботи у колгоспі "Аврора" з 15.07.1987 по 15.04.1988 роки, відповідно до відпрацьованих людино-днів зазначених у трудовій книжці та донарахувати різницю недоплаченої до пенсії суми починаючи з 19.03.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 19.03.2017 року є особою, якій призначена пенсія за віком. Проте при призначенні пенсії позивачу відповідачем протиправно не зараховано до загального трудового стажу періоду роботи у колгоспі імені Фрунзе з 01.09.1984 по 01.07.1987 рік та період роботи у колгоспі "Аврора" з 15.07.1987 по 15.04.1988 роки, відповідно до відпрацьованих людино-днів зазначених у трудовій книжці. 07.08.2019 року позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з питання зарахування до загального трудового стажу періоду роботи у колгоспі імені Фрунзе з 01.09.1984 по 01.07.1987 рік та період роботи у колгоспі "Аврора" з 15.07.1987 по 15.04.1988 роки, проте рішенням від 16.08.2019 року № 5917/б-09 відмовлено у такому зарахуванні. Такі дії вважає протиправними, з огляду на наявність документів, що свідчать про те, що позивач працював повний робочий день, без будь-яких прогалин у місяцях, має безперервний стаж у вказаний період.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 року відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем 25.03.2020 року подано відзив на позовну заяву (вх.. № 20460/20), в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що період навчання позивача в Харківському зооветеринарному інституті з 01.09.1979 р. по 21.07.1984 р. врахований для обчислення страхового стажу та складає 04 роки 10 місяців 21 день. Підстави для зарахування періоду підготовчих курсів до вступу до Харківського сільськогосподарського інституту з 01.12.1978 р. по 01.09.1979 р. до загального (страхового) стажу відсутні, оскільки зарахування періодів навчання на підготовчих курсах та підготовчих відділеннях навчальних закладів для вступу у ці чи інші навчальні заклади не передбачено ст.. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Також зазначено, що у трудовій книжці в графі відомості про трудову діяльність у громадському господарстві внесено записи про встановлений необхідний мінімум трудової участі у громадському господарстві та відпрацьований мінімум трудової участі у громадському господарстві за 1984 - 1988 роки, а саме: за 1984 рік позивачем відпрацьовано 296 людино-днів (встановлено 280 людино-днів), у 1985 році - 301 людино-днів (встановлено 280 людино-днів), у 1986 році - 301 людино-днів (встановлено 280 людино-днів), у 1987 році - 464 людино-днів (встановлено 448 людино-днів), у 1988 році - 86 людино-днів. У трудовій книжці позивача запис про відпрацювання встановленого річного мінімуму трудової участі у громадських роботах у 1986 році не підтверджений підставами запису, печаткою та особистим підписом посадової уповноваженої особи, тому для обчислення стажу роботи у колгоспі враховані довідки трудового архіву Магдалинівського району. На підставі наданих документів для обчислення пенсії з дати призначення (19.03.2017 р.) зараховано стаж роботи в колгоспі за 1984 рік - 102 людино-днів, за 1985 рік - 305 людино-днів, за 1987 рік - 266 людино-днів, за 1988 рік - 111 людино-днів. Колгоспний стаж позивача склав 784 людино-днів, а саме - 02 роки 06 місяців 23 дні. Відомості про встановлення необхідного мінімуму трудової участі в колгоспі не значаться. В архівній довідці від 11.05.2017 р. № 136/01-23 зазначено, що у книзі обліку трудового стажу колгоспників колгоспу «імені Фрунзе» за 1986 рік значиться ОСОБА_1 з річною заробітною платою, але грошова одиниця, кількість відпрацьованих людино-днів та нарахування заробітної плати у відомостях серед колгоспників не значаться. Також відповідачем відзначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у вересні 2017 року було проведено зустрічну перевірку архівних довідок про роботу ОСОБА_1 наданих трудовим архівом Магдалинівського району, оскільки інформація, яка була відображена в раніше виданих довідках від 02.12.2015 р. за № 290, № 291 не співпадала з даними, які вказані у довідках № 136, № 137 від 11.05.2017 року. Результати перевірки відображені у довідці № 319/02 від 19.09.2017 р. Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а саме: довідки за № 136/01-23 та № 137/01-23 від 11.05.2017 р. видані на підставі відомостей нарахування заробітної плати колгоспників колгоспу «імені Фрунзе» та колгоспу «Аврора», розбіжностей з даними вказаними в первинних документах не встановлено. Проте, у книзі обліку розрахунків по оплаті праці колгоспу «імені Фрунзе» за 1986 рік ОСОБА_1 не значиться.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою, якій з 19.03.2017 року призначена пенсія за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно даних трудової книжки від 29.10.1976 року № БТ-І 0515425 ОСОБА_1 :

- 28.11.1978 року зарахований слухачем підготовчого відділення Харківського зооветеринарного інституту (наказ № 439 від 28.11.1978 р.),

- 01.10.1979 року зарахований студентом 1 курсу Харківського зооветеринарного інституту (наказ № 346 від 23.08.1979 р.),

- 01.09.1984 року прийнятий до колгоспу імені Фрунзе головним ветеринарним лікарем (рішення від 01.09.1984 р.),

- 01.07.1987 р. звільнений з роботи (рішення від 01.07.1987 р.).

Згідно даних трудової книжки колгоспника від 01.09.1984 року № 1821921, ОСОБА_1 :

- 01.09.1984 року прийнятий членом до колгоспу імені Фрунзе головним ветеринарним лікарем (рішення від 01.09.1984 р. № 9),

- 01.07.1987 року звільнений згідно поданої заяви (рішення № 01.07.1987 р. № 7),

- 15.07.1987 року прийнятий членом колгоспу «Аврора» (рішення № 11 від 03.08.1987 року), також згідно запису № 6 прийнятий на посаду ветеринарного лікаря колгоспу «Аврора» (наказ № 11 від 03.08.1987 р.),

- 15.04.1988 року звільнений у зв`язку з виїздом (наказ № 4 від 31.03.1988 р.).

За даними графи «Трудова участь в громадському господарстві» трудової книжки колгоспника від 01.09.1984 року № 1821921 ОСОБА_1 виконано річний мінімум трудової участі в громадському господарстві за 1984-1988 роки.

07.08.2019 року ОСОБА_1 подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву про перегляд трудового стажу та врахування періоду роботи, зокрема в колгоспі імені Фрунзе та підготовчих курсів з 01.12.1978 р. по 01.09.1979 р..

Також 17.09.2019 року ОСОБА_1 подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву про перегляд трудового стажу та врахування періодів роботи за 1986 - 1987 роки.

Листами від 16.08.2019 року № 5917/Б-09 та від 24.09.2019 року № 6920/Б-09 повідомлено позивача, що 17.05.2017 року до управління надійшли уточнюючі довідки, надані трудовим архівом Магдалинівського району щодо вашої трудової участі у громадському господарстві: довідка від 11.05.2017 р. № 136/01-23 про перебування у складі членів колгоспу імені Фрунзе з 01.07.1984 р. по 01.05.1987 роки та довідка від 11.05.2017 р. № 137/01-23 про перебування у складі членів колгоспу «Аврора» з 01.07.1987 по 01.05.1988 роки. На підставі наданих документів для обчислення пенсії з дати призначення зараховано стаж роботи в колгоспі за 1984 рік - 102 людино-днів, за 1985 рік - 305 людино-днів, за 1987 рік - 266 людино-днів, за 1988 рік - 111 людино-днів. Колгоспний стаж склав 784 людино-днів, а саме 2 роки 6 місяців 23 дні. Відомості про встановлення необхідного мінімуму трудової участі в колгоспі не значаться. В архівній довідці від 11.05.2017 р. № 136/01-23 зазначено, що у книзі обліку трудового стажу колгоспників колгоспу імені Фрунзе за 1986 рік значиться ОСОБА_1 з річною заробітною платою, але щомісячні нарахування заробітної плати у відомостях серед колгоспників не значаться, відомості про відпрацьовані у 1986 році трудодні відсутні. Щодо трудової книжки колгоспника, запис про відпрацювання встановленого річного мінімуму трудової участі у громадських роботах у 1986 році не підтверджений підставами запису, печаткою та особистим підписом посадової уповноваженої особи, тому для обчислення стажу роботи у колгоспі врахована довідка трудового архіву Магдалинівського району від 11.05.2017 роки № 136/01-23. Оскільки для обчислення стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю, а фактичну тривалість в людино-днях можливо підтвердити лише документально, Ваш стаж роботи за фактичною тривалістю відпрацьованих трудоднів в колгоспі в 1986 році не можна підтверджувати показаннями свідків.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Приписами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно частини 1 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).

Так, згідно пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Крім того, відповідно до пункту 20 Порядку № 637 для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки встановленого зразка підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Таким чином, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а відповідна уточнююча довідка підприємств, установ, організацій або їх правонаступників має бути врахована у разі, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи.

Матеріалами справи, а саме трудовою книжкою колгоспника від 01.09.1984 року № 1821921, підтверджено, що ОСОБА_1 :

- 01.09.1984 року прийнятий членом до колгоспу імені Фрунзе головним ветеринарним лікарем (рішення від 01.09.1984 р. № 9),

- 01.07.1987 року звільнений згідно поданої заяви (рішення № 01.07.1987 р. № 7),

- 15.07.1987 року прийнятий членом колгоспу «Аврора» (рішення № 11 від 03.08.1987 року), також згідно запису № 6 прийнятий на посаду ветеринарного лікаря колгоспу «Аврора» (наказ № 11 від 03.08.1987 р.),

- 15.04.1988 року звільнений у зв`язку з виїздом (наказ № 4 від 31.03.1988 р.).

Згідно довідки КУ «Трудовий архів Магдалинівського району» Магдалинівської районної ради від 13.11.2019 р. № 428/01-25 ОСОБА_1 працював у колгоспі ім.. Фрунзе з 01.09.1984 р. по 31.12.1985 р. та з 01.01.1987 р. по 01.06.1987 р., а також у колгоспі «Аврора» з 01.07.1987 р. по 01.05.1988 р.

При цьому, за даними графи «Трудова участь в громадському господарстві» трудової книжки колгоспника від 01.09.1984 року № 1821921 ОСОБА_1 виконано річний мінімум трудової участі в громадському господарстві за 1984-1988 роки (мінімум трудо-днів).

Щодо відсутності належного завіряння записів трудової книжки колгоспника від 01.09.1984 року № 1821921 ОСОБА_1 суд вказує, що пунктом 8.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, вказано, що контроль за дотриманням порядку ведення трудових книжок проводиться в порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів СРСР ВЦСПС від 06.09.1973 року № 656 "Про трудові книжки працівників і службовців".

Згідно пункту 18 Постанови відповідальність за організацію роботи по веденню, обліку, зберіганні і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Отже, з огляду на наведену норму, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення.

На підставі викладеного суд вважає безпідставним відмову у зарахуванні до стажу роботи ОСОБА_1 період роботи ветеринарним лікарем в колгоспі ім.. Фрунзе з 01.09.1984 по 01.07.1987 рік та період роботи ветеринарним лікарем у колгоспі "Аврора" з 15.07.1987 по 15.04.1988 роки.

Щодо зарахування ОСОБА_1 до загального трудового стажу періоду підготовчих курсів до вступу до Харківського сільськогосподарського інституту на яких навчався на стаціонарі з 01.12.1978 р. по 01.09.1979 р., суд вказує, що пунктом «д» частини 2 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Вказані підготовчі курси до вступу до Харківського сільськогосподарського інституту - слухачем підготовчого відділення Харківського зооветеринарного інституту (наказ № 439 від 28.11.1978 р.) не відносяться до вичерпного переліку, наведеного у статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що надає право на зарахування до стажу роботи, отже підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Згідно із частиною першою статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до частини 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частини 5 наведеної статті).

Отже, перерахунок пенсії ОСОБА_1 має бути здійснено з серпня 2019 року, оскільки заява про перерахунок призначеної пенсії була подана до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 07.08.2019 року.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв ПФУ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Надавши правову оцінку обставинам справи, а також висновків суду у даній справі щодо підтвердження права позивача на зарахування до стажу роботи ОСОБА_1 період роботи ветеринарним лікарем в колгоспі ім.. Фрунзе з 01.09.1984 по 01.07.1987 рік та період роботи ветеринарним лікарем у колгоспі "Аврора" з 15.07.1987 по 15.04.1988 роки, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 період роботи ветеринарним лікарем в колгоспі ім.. Фрунзе з 01.09.1984 по 01.07.1987 рік та період роботи ветеринарним лікарем у колгоспі "Аврора" з 15.07.1987 по 15.04.1988 роки із здійсненням відповідного розрахунку загального пенсійного стажу.

На підставі викладеного суд зобов`язує Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком починаючи з 01 серпня 2019 року.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Також, при вирішені цього спору, суд, відповідно до частин першої-другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Поряд з тим, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень, з боку суб`єктів владних повноважень (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною третьою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що вимоги позову підлягають частковому задоволенню.

Ухвалою суду від 02.03.2020 року відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору складає: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102,00 гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік").

Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Зважаючи на часткове задоволення позову, судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 840,80 грн., який підлягав оплаті, відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про судовий збір», підлягає стягненню з ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 132, 134, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, б.26, м.Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови, викладеної в листі від 16.08.2019 року № 5917/б-09, в зарахуванні ОСОБА_1 до загального трудового стажу періоду роботи у колгоспі імені Фрунзе з 01.09.1984 по 01.07.1987 рік, період роботи у колгоспі "Аврора" з 15.07.1987 по 15.04.1988 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 період роботи ветеринарним лікарем в колгоспі ім.. Фрунзе з 01.09.1984 по 01.07.1987 рік та період роботи ветеринарним лікарем у колгоспі "Аврора" з 15.07.1987 по 15.04.1988 роки із здійсненням відповідного розрахунку загального пенсійного стажу.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком починаючи з 01 серпня 2019 року, із врахуванням стажу роботи ветеринарним лікарем в колгоспі ім.. Фрунзе з 01.09.1984 по 01.07.1987 рік та період роботи ветеринарним лікарем у колгоспі "Аврора" з 15.07.1987 по 15.04.1988 роки.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Державного бюджету судовий збір в сумі 840,80 грн. за реквізитами: отримувач коштів УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989253; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA238999980313131206084004008; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 Кодексу адміністративного судочинства України продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення суду складений 04 травня 2020 року.

Суддя (підпис) Е.О. Юрков