
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2020 року ЛуцькСправа № 140/3725/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,
при секретарі судового засідання Смолки Я.М.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Панасюка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку, за правилами загального позовного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинського обласного військового комісаріату про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Волинського обласного військового комісаріату про поновлення на посаді провідного спеціаліста відділення комплектування Ківерцівського районного військового комісаріату та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01.07.2019 до дня поновлення на роботі.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 01.07.2019, на підставі наказу відповідача від 26.06.2019 №65, позивача звільнено з посади провідного спеціаліста відділення комплектування Ківерцівського районного військового комісаріату на підставі пункту 11 статті 40 КЗпП України та пункту 2 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу», у зв`язку із встановленням невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування.
Позивач вважає таке звільнення незаконним. Зазначає, що протягом строку виконання трудових обов`язків позивача не було забезпечено окремим робочим місцем, не надано працівника, який би надавав позивачу необхідну допомогу на новому, для позивача, місці роботи.
Також, позивач не погоджується і з службовою характеристикою складеною відповідачем за підписом військового комісара Ківерцівського районного військового комісаріату О.Алєксєєва, вважає відомості зазначені в характеристиці такими, що не суперечать дійсним обставинам.
З урахуванням викладеного, позивач просив суд поновити його на посаді провідного спеціаліста відділення комплектування Ківерцівського районного військового комісаріату та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.07.2019 до дня поновлення на роботі.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначене у справі підготовче судове засідання на 28.01.2020.
10.01.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечив. Зазначав, що Наказом військового комісара Волинського обласного військового комісаріату №43 від 2.05.2019 ОСОБА_1 було прийнято на роботу та призначено на посаду провідного спеціаліста відділення комплектування Ківерцівського районного військового комісаріату, як такого, що успішно пройшов конкурс на зайняття вакантної посади державного службовця з посадовим окладом 3810 грн. в місяць. Встановлено ОСОБА_1 випробувальний термін два місяці.
З вказаним наказом ОСОБА_1 належним чином ознайомлений. Пройшов необхідний інструктаж та ознайомився із посадовою інструкцією провідного спеціаліста Ківерцівського районного військового комісаріату.
Відповідач вказує на те, що ОСОБА_1 протягом проходження державної служби на час випробувального терміну вчиняв дії та допускав бездіяльність, які, в своїй сукупності, стали підставою для висновку про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді. Зазначені обставини підтверджуються рапортами працівників Ківерцівського районного військового комісаріату та службовою характеристикою позивача.
Відповідач наголошує, що з системного аналізу Закону України «Про державну службу» вбачається, що суб`єкту призначення надано право на звільнення державного службовця при проходженні таким державним службовцем строку випробування у разі встановлення його невідповідності займаній посаді.
З урахуванням встановлення невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді наказом від 26.06.2019 року № 65 позивача звільнено з посади провідного спеціаліста відділення комплектування Ківерцівського районного військового комісаріату на підставі пункту 11 статті 40 КЗпП України та пункту 2 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку із встановленням невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування.
З урахуванням викладеного, просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою суду від 05.03.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 20.03.2020.
У зв`язку із запровадженням в Україні карантинних заходів, у зв`язку з поширенням коронавірусної інфекції COVID-19, за клопотанням представника відповідача розгляд справи було відкладено на 26 березня 2020 року, 08 квітня 2020 року, 27 квітня 2020 року та 12 травня 2020 року.
В судовому засіданні 12.05.2020 позивач позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечив.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, судом встановлені наступні обставини справи.
Наказом військового комісара Волинського обласного військового комісаріату №43 від 02.05.2019 ОСОБА_1 було прийнято на роботу та призначено на посаду провідного спеціаліста відділення комплектування Ківерцівського районного військового комісаріату, ОС-020297 як такого, що успішно пройшов конкурс на зайняття вакантної посади державного службовця з посадовим окладом 3810 грн. в місяць. Присвоєно ОСОБА_1 7-1 ранг державного службовця як такому, що має спеціальне звання –капітан міліції.(а.с.20)
02.05.2019 ОСОБА_1 прийнято присягу державного службовця.(а.с.67)
Зазначеним наказом встановлено ОСОБА_1 випробувальний термін два місяці. (а.с.20)
Службовою характеристикою провідного спеціаліста відділення комплектування Гаврилюка Олександра Володимировича від 21.06.2019, за підписом військового комісара Ківерцівського районного військового комісаріату О.Алєксєєва зафіксовано, що ОСОБА_1 за час виконання обов`язків під час випробувального терміну зарекомендував себе з негативної сторони. Знанням, які забезпечують достатній рівень виконання професійних завдань володіє не в повній мірі, неуважно вивчає керівні документи та некомпетентно роз`яснює їх положення громадянам України. Схильний до тлумачення Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» та інших нормативно-керівних документів на власний розсуд. Безініціативний. Недисциплінований. Може на власний розсуд та без дозволу вибути з військового комісаріату. Державну та службову таємницю зберігати не вміє. Зафіксований факт фотографування та зберігання на особистому планшеті службової інформації. В колективі авторитетом та повагою не користується. Комунікативні здібності відсутні. Проявив себе конфліктною та агресивною людиною, систематично провокує конфліктні ситуації з колегами та у колективі в цілому. На зауваження реагує агресивно.(а.с.24)
В службовій характеристиці провідного спеціаліста відділення комплектування ОСОБА_1 від 21.06.2019, за підписом військового комісара Ківерцівського районного військового комісаріату О.Алєксєєва зроблено висновок про невідповідність позивача займаній посаді з доцільністю його звільнення із займаної посади по закінченню випробувального терміну.(а.с.24)
21.06.2019 позивача ознайомлено з вказаною характеристикою, про що свідчить підпис позивача та висловлення незгоди з характеристикою.(а.с.24 зворотній бік)
Листом від 25.06.2019 №1746 військовим комісаром Волинського обласного військового комісара ОСОБА_2 позивача повідомлено про його звільнення, у зв`язку із встановленням невідповідності займаній посаді протягом випробувального терміну.(а.с.25)
Наказом військового комісара Волинського обласного військового комісара Р.Кулика від 26.06.2019 №65 позивача звільнено з 01.07.2019 з посади провідного спеціаліста відділення комплектування Ківерцівського районного військового комісаріату на підставі пункту 11 статті 40 КЗпП України та пункту 2 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку із встановленням невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування. (а.с.26)
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає про наступне.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про державну службу» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (в редакції Закону, що діяла з 19.12.2018 року), в акті про призначення на посаду суб`єкт призначення може встановити випробування з метою перевірки відповідності державного службовця займаній посаді із зазначенням його строку.
При призначенні особи на посаду державної служби вперше встановлення випробування є обов`язковим.
Випробування при призначенні на посаду державної служби встановлюється строком до шести місяців.
У разі незгоди особи з рішенням про встановлення випробування вона вважається такою, що відмовилася від зайняття посади державної служби. У такому разі застосовується відкладене право другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади державної служби. Якщо конкурсною комісією такого кандидата не визначено, проводиться повторний конкурс.
Якщо державний службовець у період випробування був відсутній на роботі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, перебуванням у додатковій відпустці у зв`язку з навчанням або з інших поважних причин, строк випробування продовжується на відповідну кількість днів, протягом яких він фактично не виконував посадові обов`язки.
Суб`єкт призначення має право звільнити державного службовця з посади до закінчення строку випробування у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді на підставі пункту 2 частини першої статті 87 цього Закону. Суб`єкт призначення попереджає державного службовця про звільнення у письмовій формі не пізніш як за сім календарних днів із зазначенням підстав невідповідності займаній посаді.
Відповідно до статті 26 та 27 Кодексу законів про працю України при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.
В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.
Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу: осіб, які не досягли вісімнадцяти років; молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів; молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів; осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби; осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи; осіб, обраних на посаду; переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади; осіб, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи; вагітних жінок; одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців; осіб на тимчасові та сезонні роботи; внутрішньо переміщених осіб. Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.
Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, - шести місяців.
Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця.
До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини.
Згідно п.11 ст.40 Кодексу законів про працю України Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.
Згідно п.2 ч.1 Закону України «Про державну службу» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (в редакції Закону, що діяла з 19.12.2018 року) підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування.
З матеріалів справи вбачається, що позивача звільнили в рамках випробувального строку, встановленого при призначенні на посаду, з мотивів його невідповідності займаній посаді. Обставини, які слугували для такого висновку, викладені: в службовій характеристиці від 21.06.2019 року, доповідної записки головного спеціаліста відділення офіцерів запасу і кадрів А.Долонської (а.с.30,) в рапорті військового комісара Ківерцівського районного військового комісаріату О. ОСОБА_3 від 21.06.2019 року (а.с.21 зворотній бік), в рапорті старшого офіцера відділення комлектування від 07.06.2019 року (а.с.22), акті від 21.06.2019 року виявлення службової інформації на особистому електронному пристрої працівника ЗСУ ОСОБА_4 В. (а.с.23).
Даний спір виник у зв`язку з тим, що позивач не погоджується з висновком відповідача про невідповідність займаній посаді і наводить свої міркування та доводи на спростування тверджень останнього про виявлені недоліки в роботі позивача, на яких власне і ґрунтується такий висновок.
З цього приводу суд зазначає, що в період випробувального терміну суб`єкт призначення з`ясовує професійні та ділові якості працівника, його здатності виконувати якісно і сумлінно свої обов`язки. У разі якщо роботодавець в період випробування працівника прийде до негативного висновку щодо відповідності працівника роботі, яка йому доручається, він має право його звільнити з причини незадовільного результату випробування. Суб`єкт призначення має право самостійно визначати, чи відповідає працівник посаді, на яку його призначено. Водночас, висновок про невідповідність працівника займаній посаді має бути обґрунтованим і документально підтвердженим.
З системного аналізу статті 26, 27, 40 Кодексу законів про працю України, статті 25, та 87 Закону України «Про державну службу» в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (в редакції Закону, що діяла з 19.12.2018 року) суд дійшов висновку, що встановлювати випробувальний строк є правом суб`єкта призначення, в рамках якого він має право оцінити відповідність державного службовця займаній посаді. Так само, суб`єкту призначення надане право самостійно визначати, чи відповідає працівник роботі, на яку його прийнято.
Зазначена позиція узгоджується і з правовою позицією Верховного суду у складі касаційного суду викладеній у постанові від 12 березня 2020 року у справі № 808/2842/17 та постанові від 22 січня 2020 року у справі № 823/3540/14.
Враховуючи наведене вище, а також враховуючи те, що на думку суду обставини, які слугували для висновку про невідповідність позивача займаній посаді доведені відповідачем та підтверджуються наявними у матеріалах справи письмовими доказами, у суду відсутні підстави вважати, що Волинським обласним військовим комісаріатом при звільненні ОСОБА_1 з посади провідного спеціаліста відділення комплектування Ківерцівського районного військового комісаріату, у зв`язку із встановленням невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування, порушені вимоги Кодексу законів про працю України та Закону України «Про державну службу».
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Волинського обласного військового комісаріату про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про державну службу», суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Волинського обласного військового комісаріату про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення, з урахуванням пункту 3 Розділу VI Перехідних положень КАС України.
Позивач: ОСОБА_1 : ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Волинський обласний військовий комісаріат, код ЄДРПОУ 08013516, адреса: 43008, місто Луцьк, вул. Теремнівська, 85а.
Суддя Ю.Ю. Сорока
Повний текст судового рішення складено 19.05.2020.
Судове рішення № 89291551, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 12.05.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 140/3725/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: