Рішення № 89291198, 18.05.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/2725/20

Провадження № 2-а/415/277/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2020 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Калмикової Ю.О.,

за участю секретаря - Кравченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Лисичанська адміністративну справу за позовом позов ОСОБА_1 до інспектора взводу №2 роти №4 батальйону управління патрульної поліції у Луганській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Федорова Романа Рафаїловича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

встановив:

Описова частина

Зміст позовних вимог

До Лисичанського міського суду Луганської області надійшли матеріали адміністративної справи позов ОСОБА_1 до інспектора взводу №2 роти №4 батальйону управління патрульної поліції у Луганській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Федорова Романа Рафаїловича про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що 12.04.2020р. о 16 год. 06 хв. ОСОБА_1 на автомобілі Hyundai Getz, номерний знак НОМЕР_1 , рухався в авто із сім`єю у складі чотирьох людей по вул. 9 Травня у напрямку перехрестя з вул. Володимира Сосюри, (перехрестя біля стадіону «Шахтар» та ГСЧ). Наближаючись до регульованого перехрестя, яке не має жодної дорожньої розмітки, він побачив, що на першому світлофорі не увімкнений жодний світловий сигнал, тобто, він несправний, натомість на другому світлофорі, який керує рухом у його напрямку, на протилежній частині перехрестя горить для нього зелене світло, під яке він і почав в`їзд у зону маневрів на самому перехресті. Але як тільки він порівнявся з першим (несправним) з двох назначених для нього світлофорів, на другому світлофорі (справному) ввімкнувся сигнал жовтого і, практично одразу, червоного кольору. Тому, щоб не створити підстав для ДТП на перехресті, він вимушений був одразу зупинитися у декількох метрах за своїм непрацюючим світлофором, але маючи змогу бачити сигнали світлофора на протилежній частині перехрестя (по вул. В.Сосюри) і не заважаючи руху пішоходів, керуючись пунктом 3 ст. 16 ПДР України - «У разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів».

Ним було прийняте рішення відповідно до пункта 3 ст. 16 ПДР України: про зупинку транспортного засобу не доїхавши до краю перехрещуваної проїзної частини, таким чином аби мати змогу бачити сигнали другого світлофора, та не чинити перешкоди іншим учасникам дорожнього руху. Очікуючи у такому положенні зеленого сигналу світлофору, він побачив, як праворуч (від тролейбусного управління) до перехрестя наблизився поліцейський автомобіль з вимкненими спец сигналами. Поліцейські, побачивши, що в салоні його автомобіля знаходяться діти, почали виконувати незрозумілі маневри на перехресті. Повернули ліворуч та призупинились на зустрічній смузі біля його автомобіля, зазирнули в салон, переконались, що всередині є діти, потім розвернулись за його авто та прилаштувались позаду нього, після цього увімкнули синій проблисковий маячок. Коли на другому світлофорі з`явився зелений сигнал, він продовжив рух перехрестям у напрямку Центрального ринку Лисичанська, поліцейський автомобіль рухався позаду. Проїхавши перехрестя, автомобіль поліції увімкнув проблисковий сигнал червоного кольору, чим змусив його зупинити транспортний засіб. Підійшовши до транспортного засобу поліцейський представився, та відразу зазирнув у салон його автомобіля і поцікавився як саме розміщені діти.

Зрозумівши, що діти зафіксовані у спецзасобах, вони раптом заявили, що він ніби то порушив п.16.1 правил проїзду перехрестя, що ним було скоєно порушення правил проїзду регульованих перехресть, бо ніби то, він не мав змоги бачити сигнали світлофора. Після заперечення ним протиправних дій з його боку, поліцейський рядовий поліції Федоров Роман Рафаїлович почав вимагати виконати поверхневий огляд авто, відкривши двері багажного відділення, з чим він погодився, але тільки за присутності двох понятих, при яких буде складатись протокол догляду транспортного засобу, в чому йому було відмовлено поліцейськими, зважаючи на те, що він ні в якому разі не змозі продовжити рух та його не відпустять до тих пір поки він не дозволе провести огляд авто. Від цих дій поліцейських діти почали лякатись і він був змушений виконати протиправні вимоги.

Після огляду авто позивач зауважив, що нічого не порушував, а навпаки керувався у своїх діях ПДР України і просив їх діяти за законами України, а не чинити свавілля. Всі його звернення, пояснення по даній справі поліцейським не розглядалися, свідки не допитувались, що є порушенням чинного законодавства відповідно до вимог ст.ст. 280, 283 КУпАП. Під час складання постанови він неодноразово заявляв, що не згоден з діями поліцейських, вважає їх незаконними і, що ПДР України він не порушував. Крім того, він вимагав складання не постанови, а протоколу про ніби то порушення, з відповідною доказовою базою і врахуванням всіх пом`якшуючих обставин згідно з вимогами ст..ст.280, 283 КУпАП.

Крім того, вважає, що постанова серія ЕАК № 2378774 від 12.04.2020 р. складена з порушенням чинного законодавства:

В постанові Серія ЕАК № 2378774 від 12.04.2020 зазначено що, ніби то порушення ним ПДР України відбулось за адресою: АДРЕСА_1 , та що дана постанова ніби то складена прямо на місті порушення ПДР за цією же адресою (порушенням процедури яка визначена у ст.283 КУпАП України).

У місті Лисичанську відсутня адреса: м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 300.

В постанові ЕАК № 2378774 від 12.04.2020р, не визначено дійсне місце даних подій, тому що вони мали місце на перехресті між вулицями Володимира Сосюри та 9 Травня, а в постанові це жодним чином не зазначено.

В пункті 6 постанови ЕАК № 2378774 від 12.04.2020 не професійно сформульована фраза, що описує факт порушення, але при її прочитанні вона розуміється як те, що позивач вже проїхав все перехрестя та зупинився вже за його межами, тому і не бачив світлофора.

В пункті 4 постанови ЕАК № 2378774 від 12.04.2020 адреса позивача не відповідає вказаній у постанові. Там вказано, що позивач мешкає за адресою: в якомусь Попаснянському районі, що є помилкою, бо він мешкає за місцем реєстрації у м. Лисичанську.

В пункті 9 постанови ЕАК № 2378774 від 12.04.2020 не вказаний відповідний серійний номер автомобільного поліцейського відео реєстратора, встановленого в поліцейському авто та терміни його сертифікації, реєстраційний номер наданого з відео реєстратора поліцейського авто відео по цій справі, а вказаний тільки номер особистої бодікамери, що є процесуальним порушенням при оформленні нібито порушення ПДР України.

Крім того, постанову було складено з порушенням, бо у частині 2 постанови ЕАК №2378774 від 12.04.2020, так як вона складалося на місті її зупинки, поліцейський порушив процесуальний порядок, він не мав право виносити адміністративну постанову на місті зупинки автомобілю, а повинен був це здійснити в приміщенні управління поліції з розглядом клопотань водія і його доказів невинуватості.

На підставі викладеного, просив суд визнати дії поліцейського незаконними, скасувати постанову ЕАК № 2378774 від 12.04.2020 про накладання адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України у розмірі 425 грн., а справу закрити.

Доводи особи, яка подала позов

Позовна заява мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 вважає постанову серії ЕАК №2378774 від 12.04.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 12.04.2020, протиправною, у зв`язку з чим просить її скасувати.

Відзив на позовну заяву не надійшов. Відповідачем був наданий відеоматеріал правопорушення ОСОБА_1 від 12.04.2020.

Надходження позовної заяви та інших заяв до суду

08.05.2020року ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 415/2774/20 було відкрито провадження в цій адміністративній справі.

15.05.2020 року відповідачем було надано письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності та долучено відеоматеріал правопорушення ОСОБА_1 від 12.04.2020.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надав письмове клопотання, в якому просив справу розглянути за його відсутності.

Дослідивши докази по справі, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та зміст спірних правових відносин.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №2378774 від 12.04.2020, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом HUNDAY GETS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 12.04.2020 року о 16 годині 06 хвилин в м. Лисичанську по вулиці В.Сосюри, 300, заїхав за межі перехрестя, таким чином, що не бачив сигналів світлофора, чим порушив п.п. 16.1 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №2378774 від 12.04.2020 року протиправною, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Позивач не погоджуючись з обставинами, викладеними в постанові серії ЕАК №2378774 від 12.04.2020 року, посилаючись на не порушення ним правил дорожнього руху та відсутність складу адміністративного правопорушення, скористався своїм правом і звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Мотивувальна частина

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем наданий суду відеозапис на DVD-R диску з нагрудної камери інспектора УПП від 12.04.2020 року.

З постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАК № 2378774 від 12.04.2020 року вбачається, що в. п. 9 - до постанови додається - відео з відео реєстратора та з бодікамери НОМЕР_2 .

Судом переглянуто DVD-R диск з нагрудної камери інспектора УПП від 12.04.2020 року та встановлено, що на підтвердження факту порушення позивачем п.16.1 ПДР, відповідачем долучено відеозапис № DSJX30174_BB0174, ВВ0098 та відео з відео реєстратора.

Суд не приймає до уваги відео № DSJX30174_BB0174 та відео № ВВ0098 як належний та допустимий доказ, адже на них відсутнє посилання в постанові, що оскаржується.

Втім, суд приймає до уваги відео з відеореєстратора як належний та допустимий доказ, на яке інспектор посилається в п. 9 постанови серії ЕАК № 2378774 від 12.04.2020 року.

Водночас, суд зауважує, що відповідно до постанови адміністративного стягнення серії ЕАК № 2378774 від 12.04.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом HUNDAY GETS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 12.04.2020 року о 16 годині 06 хвилин в м. Лисичанську по вулиці В.Сосюри, 300, заїхав за межі перехрестя, таким чином, що не бачив сигналів світлофора, чим порушив п.п. 16.1 ПДР України.

Пункт 16.1 ПДР України, передбачає, що перехрестя, де черговість проїзду визначається сигналами світлофора чи регулювальника, вважається регульованим. На такому перехресті знаки пріоритету не діють. У разі вимкнення світлофора або його роботи в режимі миготіння сигналу жовтого кольору та відсутності регулювальника перехрестя вважається нерегульованим і водії повинні керуватись правилами проїзду нерегульованих перехресть та установленими на перехресті відповідними дорожніми знаками.

Втім, з дослідженого судом відео з відеореєстратора вбачається, що позивачем порушено п. 16.3 ПДР України, який передбачає, що у разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією)або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що відповідачем неправильно зазначений пункт ПДР України, який був порушений позивачем, а отже, неправильно застосовано ПДР України.

За таких обставин суд приходить до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2378774 від 12.04.2020 року складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, а тому не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та підлягає скасуванню.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора взводу №2 роти №4 батальйону Управління патрульної поліції у Луганській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Федорова Романа Рафаїловича про скасування постанови про адміністративне правопорушення такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. 2, 72-90, 99, 241-246, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора взводу №2 роти №4 батальйону управління патрульної поліції у Луганській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Федорова Романа Рафаїловича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху зафіксованої не в автоматичному режимі серії ЕАК №2378774 від 12.04.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, провадження по справі закрити.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники судового розгляду:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Відповідач: інспектор взводу №2 роти №4 батальйону управління патрульної поліції у Луганській області Департаменту патрульної поліції капрал поліції Федоров Роман Рафаїлович, місце роботи за адресою: буд. 8, вул. Штейгерська, м. Лисичанськ, 93100, Луганська область, Україна, код ЄДРПОУ 40108646.

Повний текст судового рішення складено 18.05.2020.

Суддя Ю. О. Калмикова