Ухвала суду № 89290786, 08.05.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/19105/19

н/п 1-кс/766/4496/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2020 року м. Херсон

Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області Черниш О.Л. за участю секретаря судових засідань Неглядюка Р.В., прокурора Кістірьова Я.С., слідчого Кононенка В.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Тільненка В.В., розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Херсонській області Кононенка В.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

встановила:

08 травня 2020 року слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, українця, проживає за адресою:

АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою згідно вимог ч. 3 ст.183 КПК визначити розмір застави з урахуванням вимог, передбачених ч.5 ст.182 КПК України, у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 162 000 грн.

У разі внесення застави або застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу більш м`якого ніж тримання під вартою, зобов`язати ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора, слідчого та покласти на нього виконання обов`язків, а саме:

-не відлучатися із м. Херсон без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, посвідчення особи моряка та інші документи, що дають право на виїзд з України і на в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю;

-прибувати до старшого слідчого СУ ГУНП в Херсонській області Кононенка В.Ю. або до іншого слідчого, включеного до складу слідчої групи в даному кримінальному провадженні, із періодичністю раз на тиждень щочетверга, починаючи з 14.05.2020 у період часу з 09 до 18 години.

Обґрунтування клопотання:

Слідчим управлінням ГУНП в Херсонській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12019230000000238 за підозрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 307 ч. 1, 307 ч. 2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що він, у невстановлений досудовим слідством час, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин умисно, керуючись корисливим мотивом, незаконно придбав та зберігав з метою збуту за місцем свого мешкання в квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шість поліетиленових пакетів із порошкоподібною речовиною білого кольору. Встановлено, що в одному з даних пакетів знаходилась речовина, яка, попередньо, містить психотропну речовину, обіг якого заборонено - амфетамін, яка була вилучена під час проведення обшуку за вказаною адресою 06.05.2020.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України - незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропної речовини.

На даному етапі наявність обґрунтованої підозри у вчиненні

ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочинів) підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні належними та допустимими доказами.

Вивченням особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що він є уродженцем м. Херсон, громадянином України, українцем, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, покарання за які передбачає позбавлення волі на строк від 4 до 8 років, підозру обґрунтовано вагомими доказами, він підтримує стосунки з раніше судимими особами, виникла необхідність у обранні відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З урахуванням особи підозрюваного, тяжкості покарання, що загрожуватиме йому у разі визнання винним, наявні ризики, які дають підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати встановленню об`єктивної істини у кримінальному проваджені шляхом незаконного впливу на свідків, може перешкоджати кримінальному провадженню в інший спосіб.

Викладені ризики свідчать про те, що застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою, не зможе забезпечити його належної поведінки та попередити спроби підозрюваного переховуватися від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У зв`язку з викладеним, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою при визначенні розміру застави в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 182 КПК України, необхідно призначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки менший розмір застави не здатний забезпечити виконання

ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, враховуючи зазначені ризики, підвищену суспільну небезпеку особи підозрюваного та інкримінованих йому діянь у зв`язку з тим, що у випадку визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину йому загрожує застосування покарання у вигляді позбавлення волі строком від 4 до 8 років.

Доводи сторін у судовому засіданні:

Прокурор підтримав клопотання, просив суд його задовольнити.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання прокурора. На обґрунтування своїх заперечень послався на те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину за ч.1 ст.307КК України, і є обставини про можливість звернення до ч.4 ст.307КК України, а відповідно підозрюваний може бути звільнений від кримінальної відповідальності, а тому застосовування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є невиправданими. Ризики відсутні, у підозрюваного є родина - мати.

Підозрюваний підтримав захисника, крім того, пояснив, що він має тяжке захворювання - цукровий діабет, нещодавно йому за кошти державного бюджету була здійснена складна операція головного мозку. Розлучений, має шестирічного сина від шлюбу, з яким підтримує зв`язки. Протягом тривалого часу проживав сім`єю з цивільною дружиною. Просили обрати цілодобовий домашній арешт.

Свідок - мати підозрюваного просила обрати сину домашній арешт з відбуванням арешту у її квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , вона отримує пенсію, працює, а тому зможе матеріально забезпечувати його на період арешту. Пояснила , що син тривалий час проживав сім`єю із цивільною дружиною у найманій квартирі, має тяжкі захворювання.

Мотивація суду:

Заслухавши пояснення учасників процесу, слідчий суддя прийшов до висновку, що до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

06.05.2020 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України.

06.05.2020р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.

На даному етапі досудового розслідування підозра у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: - проведеним оперативно-розшуковим заходом - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за мобільним телефоном НОМЕР_1 , відповідно до якого встановлено наявність розмов ОСОБА_1 з ОСОБА_6 та ОСОБА_9 щодо збуту психотропних речовин; - проведеним обшуком 06.05.2020р. за місцем мешкання підозрюваного ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до ч.2 ст.177КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Виходячи із змісту норм КПК України, які регулюють порядок подання та розгляду клопотання про застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, основу клопотання повинно складати виклад посилання на докази про фактичне існування ризиків відносно підозрюваного, доводів, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Проте слідчий у клопотанні не наводить жодної обставини на доведення наявності хоч би одного ризику, а тим більше не зазначає будь-яких доказів, а тільки цитує норми Кримінального процесуального кодексу України та висловлює певні припущення, що не може бути покладено в основу застосування такого суворого запобіжного заходу як тримання під вартою. Хоча виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини є обов`язковою вимогою до клопотання про застосування запобіжного заходу відповідно пункту 2 частини 1 статті 194КПК України.

Обґрунтування ризиків у клопотанні зводиться до загальної фрази «підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати встановленню об`єктивної істини у кримінальному проваджені шляхом незаконного впливу на свідків, може перешкоджати кримінальному провадженню в інший спосіб».

Так, ч.1 ст. 177 КПК України передбачає, мету застосування запобіжного заходу, яка полягає у забезпеченні виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а не для встановлення «істини у кримінальному провадженні». Такого поняття чи терміну як «істина у кримінальному провадженні» КПК України взагалі не містить.

Обмеження розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих(стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог пункту 4 статті 5 Конвенції. Про це зазначено у параграфі 85 рішення ЄСПЛ у справі Харченко проти України від 10.02.2011року).

Встановлені судом на виконання вимог ст.178КПК України обставини вказують на відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Підозрюваний має родину - матір, у нього є малолітній син. Підозрюваний має значні проблеми із здоров`ям, а саме: хворіє на цукровий діабет, переніс хірургічну операцію на головному мозку, що підтверджується наданими суду документами, потребує ще однієї операції, а тому за вказаних обставин ризик його переховування відсутній.

Свідки у кримінальному провадженні відсутні, а тому не може бути ризику впливу на свідків.

В який інший спосіб підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню у клопотанні не обґрунтовано.

Щодо можливості вчинити інше кримінальне правопорушення то забезпечення даного ризику можливо й при застосуванні відносно підозрюваного іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою. Наявність підозри та будь-якого запобіжного заходу в сукупності вже є стримуючим фактором щодо вчинення іншого правопорушення.

Всі інші обставини, зазначені у клопотанні, не є ризиками та підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу.

Єдиним доводом для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного є тяжкість злочину та суворість покарання, передбаченого ч.1 ст.307КПК України, за якою підозрюється

Проте тяжкість злочину не може бути єдиною підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Ані в клопотанні, ані в судовому засіданні прокурор жодним чином не обґрунтував неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, як того вимагається частиною 1 ст. 183 КПК України, а тільки зазначив, що застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні а посилався на тяжкість покарання, передбаченого ч.2 ст.307КК України, яке може бути призначене судом.

Згідно практики ЄСПЛ: При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших запобіжних заходів» (п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011року у справі Харченко проти України, «тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу п.29 рішення ЄСПЛ від 11.10.2010року у справі «Хайредінова проти України».

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтересам забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Відповідно до частини 3 статті 176КПК України слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом, застосування якого передбачено до осіб, які є небезпечними для суспільства, і застосовується також і з метою убезпечити суспільство від такої особи.

Підозрюваний не є небезпечним для суспільства в розумінні агресивності поведінки.

За викладених обставин слідчий суддя вважає, що перебування підозрюваного під вартою за своєю фактичною суттю у даному кримінальному провадженні, виглядатиме як «авансове» відбування покарання в рахунок можливого призначення покарання судом у вигляді позбавлення волі, що відповідно до КПК України не є метою запобіжних заходів.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у його рішенні від 26.06.1991року у справі Летельє проти Франції, попереднє ув`язнення не повинно бути передвісником покарання у виді позбавлення волі та не може бути «формою очікування обвинувального вироку».

Слідчий суддя з урахуванням всіх встановлених обставин, зокрема, і наявності стану здоров`я підозрюваного, приходить до висновку, що до підозрюваного достатнім є застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, і вважає, що такий запобіжний захід забезпечить виконання процесуальних обов`язків підозрюваним.

Керуючись п.1 ч.3 ст.132, ст.ст.177, 178, 181, 183, 184, 194 КПК України, слідчий суддя,

постановила:

Клопотання слідчого про застосування підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відхилити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 06 липня 2020року.

Покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- не залишати місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду цілодобово;

- прибувати за першою вимогою до суду, слідчого або прокурора;

- не відлучатися з м. Херсона без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- здати на зберігання слідчому паспорт громадянина України для виїзду за кордон, та інші документи, що дають право на виїзд з України;

Виконання ухвали доручити старшому слідчому слідчого управління Головного управління Національної поліції в Херсонській області Кононенку В.Ю.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти в залі суду.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено о 12 годині 20 хвилин 13 травня 2020 року.

Слідчий суддя Черниш О. Л.