Рішення № 89289625, 14.05.2020, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/130/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2020 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Чорного І.А., при секретарі судових засідань Карпінчук О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі,

В С Т А Н О В И В:

22 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 16.06.2003 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. Від даного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом із нею та перебуває на її повному утриманні. Зазначає, що на даний час відповідач разом з нею та дитиною не проживає, участі у вихованні сина, матеріальної допомоги на його утримання не надає. Вказує, що відповідач має дохід, оскільки працює на умовах цивільно-правових угод, інших дітей та утриманців не має, а тому може сплачувати аліменти на утримання їхнього неповнолітнього сина, однак добровільно цього не робить. Також вказала, що її матеріальне становище є скрутним, оскільки вона на даний час не працює, а тому не може самостійно утримувати їхнього спільного неповнолітнього сина.

Посилаючись на викладені обставини позивач просила стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі у розмірі 2000 гривень, щомісячно з індексацією, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 06 березня 2020 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, однак подала до суду заяву від 30.04.2020 року, у якій позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити та справу слухати у її відсутності. Зазначила, що не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, однак про день, час і місце розгляду справи повідомлявся відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України та через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, про причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи від останнього на адресу суду не надходило.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін та враховуючи те, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що з 16.06.2003 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 16.06.2003 року.

Сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 14.05.2004 року Мізоцькою селищною радою Здолбунівського району Рівненської області.

Згідно довідки, виданої виконкомом Мізоцької селищної ради Здолбунівського району Рівненської області №245 від 04.02.2020 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається із копії трудової книжки НОМЕР_3 , ОСОБА_1 на даний час офіційно ніде не працевлаштована.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для Укр аїни 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Положеннями ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно із вимогами ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

В силу вимог ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Дитина фактично на даний час перебуває на утриманні позивачки. Відповідач не виконує обов`язків по утриманню своєї дитини, які встановлені ст. 180 Сімейного кодексу України, маючи можливість належним чином їх виконувати, так як він знаходиться у працездатному віці, має можливість працювати та отримувати відповідну заробітну плату.

Відповідно до вимог статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно вимог ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років на день ухвалення рішення становить 2218 грн.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак позивачем ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами, що відповідач має дохід для сплати аліментів на утримання дитини в заявленому нею розмірі, а саме 2000 гривень в місяць.

Матеріали справи не містять відомостей щодо працевлаштування ОСОБА_2 , також позивачем не надано доказів на підтвердження розміру доходів відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Суд прийшов до висновку, що підлягають до стягнення аліменти за рішенням суду у зв`язку з ухиленням від утримання дитини в добровільному порядку, в твердій грошовій сумі, оскільки судом не встановлено, що відповідач має постійний дохід у виді заробітної плати, доказів добровільного утримання дитини не надано.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

У зв`язку з тим, що дитина потребує матеріальної допомоги і відповідач зобов`язаний їй надавати таку допомогу, враховуючи потреби дитини, прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, рівність обов`язку батьків щодо утримання дітей, матеріальне становище сторін, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 1300 гривень щомісячно з індексацією, починаючи стягнення з 22 січня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідачем не представлено суду жодних доказів про те, що він за своїм матеріальним становищем, чи станом здоров`я не може надавати матеріальну допомогу неповнолітньому сину у розмірі, визначеному судом.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 273, 280-284, 430 ЦПК України, на підставі ст.ст. 180-182, 184, 191 СК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1300 гривень з подальшою індексацією відповідно до закону, щомісячно, починаючи стягнення з 22 січня 2020 року та до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві 22030106, код банку отримувача 899998, код ЄДРПОУ: 37993783, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) (код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду або через Здолбунівський районний суд Рівненської області.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія і номер паспорту - відомості відсутні.

Суддя І.А. Чорний