Рішення № 89289089, 14.05.2020, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/4645/19

Провадження № 2/723/532/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2020 року м.Сторожинець

Сторожинецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Дедик Н.П.

за участю секретаря судового засідання Петреску Л.М.,

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника позивачів Мелещука В.В. ,

представника відповідача Загарії О.Д. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м.Сторожинець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , представник позивачів ОСОБА_3 , до ОСОБА_6 , Сторожинецької міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, -

встановив:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , від імені яких діє як представник адвокат Мелещук В.В., звернулися до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 09.06.1997 року Сторожинецька РДА видала ОСОБА_7 сертифікат на право на земельну часту (пай), що перебуває у колективній власності селянської спілки "Заповіт" в с.Давидівка Сторожинецького району, а 15.04.2004 року був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку, відповідно до якого ОСОБА_7 є власником земельної ділянки площею 2,83 га, кадастровий номер 7324583000:02:001:0004, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Давидівської сільської ради. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 право власності на вказану земельну ділянку набула у порядку спадкування ОСОБА_8 , якій 11.03.2009 року відділом Держкомзему у Сторожинецькому районі був виданий держаний акт на право власності на земельну ділянку. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 померла. Позивачі як спадкоємці за заповітом, прийняли спадщину, подавши до нотаріуса відповідні заяви, але право власності на спадкову земельну ділянку не оформили.

Зазначають, що 27.03.2015 року Давидівська сільська рада прийняла рішення №39-27/2015, яким затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства з земель сільськогосподарського призначення та надала ОСОБА_6 у власність земельну ділянку площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7324583000:02:001:0136, що знаходиться по АДРЕСА_1 , а також рекомендувала здійснити державну реєстрацію права приватної власності у встановленому законом порядку, а копію рішення направити до відділу Держземагенства у Сторожинецькому районі. На підставі вказаного рішення ОСОБА_6 зареєструвала право власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та отримала свідоцтво про право власності.

Вказують на те, що вищезазначеним рішенням Давидівської сільської ради, оформленням свідоцтва про право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7324583000:02 : 001 :0136 на ім"я ОСОБА_6 та реєстрацією земельної ділянки у Державному земельному кадастрі порушуються їх права на землю. У відповідності до ст.37 Закону України "Про Державний земельний кадастр", п.п.137-139, 142-144 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 р. № 1051 виправлення помилок у Державному земельному кадастрі, які допущені під час внесення відомостей про земельну ділянку площею 2,83 га, кадастровий номер 7324583000:02:001:0004, здійснюється за згодою власника суміжної ділянки ОСОБА_6 , так як виправлення технічної помилки можливе внаслідок зміни меж. Відповідачка такої згоди не надає, чим порушує права позивачів на землю.

Також зазначають, що відповідно до Закону України "Про виділення у натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" особам, що мають право на земельну частку (пай), здійснюється за рахунок земель, які мають цільове призначення - для товарного сільськогосподарського виробництва та належали на праві колективної власності колективним сільськогосподарським підприємствам. Надання ОСОБА_6 безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства має здійснюватися органами місцевого самоврядування за рахунок земель комунальної власності згідно п. "б" ч.1 ст.121 ЗК України, а не із земель, які належали на праві колективної власності колективним сільськогосподарським підприємствам.

Вказують, що з листа Сторожинецької міської ради від 24.03.2017 року (яка у зв"язку з утворенням Сторожинецької об"єднаної територіальної громади є правонаступником Давидівської сільської ради) вбачається, що під час проведеної перевірки за викладеними фактами у зверненні ОСОБА_2 встановлено, що згідно Публічної кадастрової карти України частина земельної ділянки кадастровий номер 7324583000:02:001:0004 розташована на території сільського кладовища. У ході розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,00 га у власність громадянці ОСОБА_6 кадастровий номер 7324583000:02:001:0136 було допущено помилку, в ході виконання робіт із землеустрою, а також під час державної реєстрації вказаної земельної ділянки її межі були приєднані до помилкових меж земельної ділянки кадастровий номер 7324583000:02:001:0004, внаслідок чого землеволодіння позивачів зменшилося на розмір площі перекриття з кладовищем, що спричинило конфлікт.

Просили визнати незаконним та скасувати рішення Давидівської сільської ради від 27 березня 2015 року №39-27/2015, визнати недійсним свідоцтво про право власності, яке видане ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 1,00 га кадастровий номер 7324583000:02:001:0136 для ведення особистого селянського господарства, скасувати реєстрацію земельної ділянки площею 1,00 га кадастровий номер 7324583000:02:001:0136 у Державному земельному кадастрі.

Відповідач Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області у відзиві на позов просить при прийнятті рішення по справі врахувати положення ст.1216, ч.1 ст.1218, ч.1 ст.1225 ЦК України, ст.12, п.1 ч.3 ст.152 ЗК України, ч.3 та 5 ст.37 Закону України "Про Державний земельний кадастр", пунктів 138-161 Порядку ведення Державного земельного кадастру, ч.3 ст.28 Закону України "Про землеустрій".

Відповідач Сторожинецька міська рада у відзиві на позов вказує, що позовні вимоги не визнає з тих підстав, що рішення Давидівської сільської ради від 27.03.2015 р. №39-27/2015 прийнято в межах повноважень, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування". Проект землеустрою, що затверджувався оскаржуваним рішенням, був погоджений у встановленому законом порядку, тому не було підстав для відмови в задоволенні заяви ОСОБА_6 .. Просили відмовити в задоволенні позову, також вказували, що позов подано з порушенням встановлених законом строків позовної давності, так як оскаржуване рішення прийняте 27.03.2015 р., в зв"язку з чим просили закрити провадження по справі.

Представником позивачів подано клопотання про поновлення строку давності, у зв"язку з тим, що позивачі з поважних причин не могли звернутися до суду протягом трирічного строку з дати видачі (оформлення) рішення Давидівською сільською радою від 27.03.2015 р. №39-27/2015, свідоцтва про право власності, видане ОСОБА_6 на земельну ділянку кадастровий номер 7324583000:02:001:0136 та проведення реєстрації цієї ділянки в Державному земельному кадастрі, так як не знали та не могли знати про існування цих документів та про порушення цими документами своїх прав до отримання листа Сторожинецької міської ради від 24.03.2017 року, з якого дізналися про існування вищевказаних рішення та свідоцтва, якими, як мали підозри, порушені їхні права.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Позивач ОСОБА_5 в судове засідання не з"явився, будучи належно повідомленим про розгляд справи, причини неявки суду невідомі.

Представник позивачів ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, пояснив, що земельна ділянка, яка належить позивачам як спадщина після смерті ОСОБА_8 , в Державному земельному кадастрі сформована з неправильними координатами, внаслідок чого її межі проходять по території кладовища. Земельна ділянка ОСОБА_6 приєднана до меж земельної ділянки позивачів і фактично виділена частково з земель комунальної власності, частково із земель пайового фонду КСГП "Заповіт", хоча вона не є особою, яка має право на частку земель пайового фонду. Для виправлення помилки в межах земельної ділянки позивачів потрібна згода відповідачки, якої вона не надає, так це призведе до зміни межі і зменшення її земельної ділянки. Вважає, що рішення Давидівської сільської ради є незаконним і підлягає скасуванню з тих підстав, що земельна ділянка ОСОБА_6 виділена частково за рахунок земель пайового фонду, з якого не може передаватися земля для ведення особистого селянського господарства, а саме таке призначення ділянки ОСОБА_6 . Крім того, оскаржуваним рішенням була затверджена технічна документація в тих помилкових межах, якими порушують права позивачів, а в інший спосіб неможливо виправити помилку.

Представник відповідача ОСОБА_6 - адвокат Загарія О.Д. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважає їх необгрунтованими та недоведеними, наявність помилки, як про це вказують позивачі, не підтверджено доказами. При оформленні документації на земельну ділянку ОСОБА_6 20.01.2015 р. був складений акт прийому-передачі межових знаків, який підписала власник суміжної земельної ділянки ОСОБА_8 і не заявляла претензій до існуючих меж. Вважає висновок експерта земельно-технічного дослідження, наданий позивачами, таким, що не відповідає вимогам доказу щодо достовірності і достатності і не є висновком експерта в розумінні ст.106 ЦПК України. Згідно даних висновку огляд об"єкту дослідження проводився майже за рік до відкриття провадження в даній справі. В ньому зазначено, що свідоцтво експерта дійсне до 27.05.2019 р., а висновок складений 26.12.2019 р.. До висновку не додані документи щодо кваліфікації експерта та свідоцтво. Експерт не посилається на використання Інструкції про порядок призначення і проведення судових експертиз від 08.10.1998 р. за №53/5, всупереч вимогам п.6.1.3 якої у експерта не було правовстановлюючих документів на земельну ділянку ОСОБА_6 .. Експерт надав висновок щодо земельної ділянки ОСОБА_6 , однак вона не зазначена в переліку об"єктів дослідження. Експерт вказав межі фактичного користування землею ОСОБА_6 у її відсутності та без повідомлення останньої про проведення огляду ділянки. Експерт не досліджував, чи існує помилка щодо меж земельної ділянки позивачів, посилається, що така помилка встановлена сертифікованим інженером-геодезистом Халавкою, щодо кваліфікації якого відсутні докази та також немає відомостей про залучення останнього для проведення експертизи. Висновок експерта містить суперечності, зокрема, у п.1 вказано, що земельні ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_10 займають всю площу поля НОМЕР_7 , накладення ділянки ОСОБА_6 немає, однак вказано що вона виділена частково за рахунок земель пайового фонду. В задоволенні позову просив відмовити за недоведеністю.

Відповідачі Сторожинецька міська рада та Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області будучи належно повідомленими про час та місце розгляду справи, своїх представників в судове засідання не направили з невідомих причин, ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області подали заяву про розгляд справи у їх відсутності.

Дослідженими письмовими доказами та висновком експерта встановлено наступні обставини.

Згідно сертифікату на земельну частку (пай), виданого Сторожиннецькою РДА, 09.06.1997 року, ОСОБА_7 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності селянської спілки "Заповіт", розміром 1,58 в умовних кадастрових гектарах.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №308273 від 11.03.2009 року ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом є власником земельної ділянки площею 2,8291 га, що розташована в адмінмежах Давидівської сільської ради, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7324583000:02:001:0004. вказане свідоцтво видане ОСОБА_8 як спадкоємцю майна ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 25.04.2016 року.

При житті ОСОБА_8 вчинила заповіт, яким земельну ділянку згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №308273 від 11.03.2009 року в рівних частках заповіла ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 Заповіт 18.02.2016 року посвідчений секретарем Давидівської сільської ради та зареєстровано в реєстрі за №19.

Згідно листа приватного нотаріуса Сторожинецького районного нотаріального округу від 15.02.2018 року №179/02-14 щодо майна померлої ОСОБА_8 є відкрита спадкова справа, заяви про прийняття спадщини за заповітом подали, зокрема, 15.07.2016 року ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , 21.07.2016 року - ОСОБА_1

27.03.2015 року Давидівською сільською радою прийнято рішення №39-27/2915, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення, що знаходиться в с.Давидівка, та надано ОСОБА_6 у власність земельну ділянку площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 7324583000:02:001:0136), що знаходиться по АДРЕСА_1 .

З копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно №38408091 від 02.06.2015 р., виданого реєстраційною службою Сторожинецького РУЮ Чернівецької області, вбачається, що ОСОБА_6 є власником земельної ділянки кадастровий номер 7324583000:02:001:0136 площею 1 га для ведення особистого селянського господарства.

З листа Сторожинецької міської ради від 24.03.2017 р. №377 вбачається, що відділом земельних відносин та комунальної власності в ході проведеної перевірки за заявою жительки с.Давидівка щодо використання частини належної її покійній матері ОСОБА_8 земельної ділянки іншою людиною було встановлено помилку, допущену в ході розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_6 , кадастровий номер 7324583000:02:001:0136. Зазначають, що відповідно з публічної кадастрової карти України частина земельної ділянки кадастровий номер 73245830:02:001:0004 розташована на території сільського кладовища. Межі земельної ділянки 7324583000:02:001:0136 були приєднані до помилкових меж земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_10 , внаслідок чого їх землеволодіння зменшилися на площу перекриття з кладовищем та дорогою відповідно. Просять Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області провести відповідну перевірку.

На вказаний лист Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області повідомило, що процедура виправлення помилок, допущених під час виготовлення документації із землеустрою та внесення відомостей до Державного земельного кадастру передбачена ч.3 ст.37 Закону України "Про Державний земельний кадастр", пунктами 138-16... Порядку ведення Державного земельного кадастру. Також вказали на ч.3 ст.28 Закону України "Про землеустрій", відповідно до якої розробники документації із землеустрою несуть відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.

З висновку експерта №18081 експертного земельно-технічного дослідження складеного 26.12.2019 року судовим експертом Лещишиним В.В. вбачається, що наданий він за заявою ОСОБА_1 від 02.08.2018 р., від імені якого діє ОСОБА_3 . На вирішення експертизи поставлені три запитання щодо того, чи відведена в натурі на місцевості земельна ділянка площею 2,83 га кадастровий номер 73245830:02:001:0004 у власність ОСОБА_7 за рахунок земель пайового фонду селянської спілки "Заповіт" у межах поля НОМЕР_7 , що визначені державним актом на право колективної власності на землю серії ЧВ №000144. Чи відведена в натурі на місцевості земельна ділянка площею 1,00 га кадастровий номер 73245830:02:001:0136 у власність ОСОБА_6 за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності чи за рахунок земель пайового фонду селянської спілки "Заповіт" у межах поля НОМЕР_7 , що визначені державним актом на право колективної власності на землю серії ЧВ №000144. Чи є технічна можливість виправлення помилок ведення Державного земельного кадастру, які допущені під час відведення у натурі на місцевості земельних ділянок за кадастровими номерами 73245830:02:001:0004 та 73245830:02:001:0136.

За результатами дослідження експерт надав наступні висновки:

- відведена в натурі на місцевості земельна ділянка площею 2,8272 га кадастровий номер 7324583000:02:001:0004 для ведення товарного сільськогосподарського вирбництва у власність ОСОБА_7 за рахунок земель пайового фонду (товарного сільськогосподарського виробництва) Селянської спілки (колгоспу) "Заповіт", що визначені державним актом на право колективної власності на землю серїі ЧВ №000144, у межах поля НОМЕР_7. Причому разом з земельною ділянкою площею 1,3566 га кадастровий номер 7324583000:02:001:0061 відведеної для ведення сільськогосподарського виробництва ОСОБА_10 ділянки займають всю площу поля НОМЕР_7 колгоспу " Заповіт ". Межі земельних ділянок поля НОМЕР_7 колгоспу "Заповіт" відображено в Таблиці №1 Ситуаційного плану ділянок землекористувачів в межах поля НОМЕР_7 чорним кольором (додаток до Висновку експерта);

- відведена в натурі на місцевості земельна ділянка 1,0000 га кадастровий номер 7324583000:02:001:0136 для ведення особистого селянського господарства безоплатно у власність ОСОБА_6 частково за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, що розташовані по АДРЕСА_1 та частково за рахунок земель пайового фонду (товарного сільськогосподарського виробництва) Селянської спілки (колгоспу) "Заповіт", що визначені державним актом на право колективної власності на землю серії ЧВ №000144, у межах поля НОМЕР_7.;

- технічна можливість виправлення помилок ведення Державного земельного кадастру, які були допущені під час відведення у натурі на місцевості земельної ділянки площею 2,8300 га кадастровий номер 7324583000:02:001:0004 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у власність ОСОБА_7 наявна за рахунок земельної ділянки, яка в даний час відведена у натурі на місцевості площею 1,0000 га кадастровий номер 7324583000:02:001:0136 для ведення особистого селянського господарства безоплатно у власність ОСОБА_6 . При виправленні помилок не допускається зменшення площі виправленої земельної ділянки відносно площі відведеної земельної ділянки. Тому виправлення відведення у натурі земельної ділянки площею 1,0000 га кадастровий номер 7324583000:02:001:0136 для ведення особистого селянського господарства безоплатно у власність ОСОБА_6 в цьому місці не надається можливим. При цьому експертом запропоновано чотири варіанти виправлення відведення в натурі земельних ділянок площею 2,8277 га кадастровий номер 7324583000:02:001:0004 ( ОСОБА_7 ), площею 1,3566 га кадастровий номер 7324583000:02:001:0136 ( ОСОБА_10 ), відповідно до яких частиною площі земельної ділянки ОСОБА_6 слід поступитись на користь поля НОМЕР_7.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів.

За приписами ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий, зокрема, органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з ч. 1 ст. 155 ЗК України в разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відтак, системний аналіз наведених вище положень ст. 21 ЦК України в сукупності з ч. 3 ст. 152, ч. 1 ст. 155 ЗК України свідчить про те, що вирішуючи питання про незаконність та скасування спірних рішень органів місцевого самоврядування та відповідних їм правовстановлюючих документів, суд має встановити не тільки дотримання вимог законодавства щодо порядку набуття прав на земельну ділянку, а й факт порушення такими актами прав особи, яка звернулась до суду за захистом порушених прав.

Порушення, невизнання або оспорювання права власності особи на земельну ділянку є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Суд повинен встановити чи були порушені, не визнані, обмежені або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Вказаний висновок узгоджується також з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постановах від 07.11.2018 року у справі № 489/6082/15-ц, від 13.12.2018 року у справі № 344/11313/14-ц.

За визначенням ч. 1 ст. 193 ЗК України Державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру встановлюються Законом України «Про Державний земельний кадастр».

Відповідно до вимог частини 1 статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відомості про земельні ділянки, що вносяться до Державного земельного кадастру, визначені в частині 1 статті 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр», серед яких, зокрема, кадастровий номер, місце розташування, опис меж, площа, міри ліній по периметру, координати поворотних точок меж, а також дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі.

У ч.1 ст.21 Закону України "Про державний земельний кадастр" встановлено, що відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених ст.79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до ст.107 Земельного кодексу України; на підставі проектів землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь - у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками.

Статтею 37 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного ру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що містить в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб. Виправлення технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру, яка була допущена не з вини органу, що здійснює його ведення, здійснюється за плату, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України. У разі виявлення технічної помилки, допущеної в записах Державного земельного кадастру органом, що здійснює його ведення, зазначений орган у п"ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересовану особу. Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах. Виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації. Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

Аналогічний порядок виправлення помилок, допущених при веденні Державного земельного кадастру міститься також в положеннях Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051.

За змістом ч. 1 ст. 107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

Так, згідно з ч. 1 ст. 29 Закону України «Про землеустрій», документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов`язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації.

За змістом ч.ч. 1-2 ст. 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами в розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

За ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч.1, ч.5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 є спадкоємцями за заповітом спадкодавця ОСОБА_8 , яка на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом набула право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7324583000:02:001:0004. Позивачі у встановленому законом порядку прийняли спадщину, так як в шестимісячний строк подали відповідні заяви до нотаріуса. Незважаючи на те, що ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 не оформили право на спадщину, в силу положень ч.5 ст.1268 ЦК України земельна ділянка кадастровий номер 7324583000:02:001:0004 належить їм з часу відкриття спадщини - з 10.04.2016 року.

Звертаючись з позовом про визнання незаконним та скасування рішення, про визнання недійсним свідоцтва про право власності, про скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, позивачі як на підставу його пред"явлення посилаються на наявність технічної помилки, що допущена у документації із землеустрою щодо земельної ділянки кадастровий номер 7324583000:02:001:0004, яку виправити неможливо через відсутність згоди відповідачки ОСОБА_6 на виправлення помилки шляхом зміни межі земельних ділянок, а також на те, що ОСОБА_6 отримала у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель товарного сільськогосподарського виробництва, що підлягали виділенню у власність ОСОБА_7 , його спадкоємиці ОСОБА_8 та у порядку спадкування позивачам.

Зазначені обставини підтверджують висновком експерта № 18081 експертного земельно-технічного дослідження.

Суд вважає, що даний висновок відповідає вимогам ст.106 ЦПК України і не погоджується з доводами представника відповідача щодо його недопустимості. Той факт, що у висновку зазначено про строк дії свідоцтва до 27.05.2019 р., не підтверджує припинення діяльності експерта, так як згідно відомостей Реєстру атестованих судових експертів, які є загальнодоступними, строк дії свідоцтва експерта продовжено до 07.06.2022 року.

Разом з тим, суд вважає, що вказаний висновок експерта не підтверджує наявність технічної помилки, що допущена у документації із землеустрою щодо земельної ділянки кадастровий номер 7324583000:02:001:0004, на яку посилають позивачі. З висновку вбачається, що дослідження на предмет наявності помилки та причин, які б призвели до її виникнення, в документації щодо вказаної земельної ділянки не проводилося, так як таке питання на вирішення експертизи не ставилося.

Позивачі вказують на те, що через помилку, допущену під час виготовлення документації із землеустрою, частина їх земельної ділянки знаходиться на території кладовища, що підтверджується Публічною кадастровою картою, що не відповідає межам її фактичного використання, які знаходяться на землях пайового фонду колишнього колгоспу "Заповіт".

Згідно висновку експерта земельна ділянка надана ОСОБА_7 площею 2,82 га, кадастровий номер 73245830:02:001:0004, відведена в натурі на місцевості за рахунок земель пайового фонду колгоспу "Заповіт" у межах поля НОМЕР_7. При цьому, разом із земельною ділянкою кадастровий номер 73245830:02:001:0061, належною ОСОБА_10 , займають всю площу поля НОМЕР_7 . З дослідницької частини вбачається, що такий висновок експертом зроблений внаслідок проведеного співставлення розташування меж земельної ділянки поля НОМЕР_7, побудованих у відповідності до каталогу координат поворотних точок окружної межі, площею 2,8272+1,3566=4,1838 га та меж земельної ділянки кадастровий номер 7324583000:02:001:0004, побудованої у відповідності до каталогу координат поворотних точок окружної межі площею 2,8272 га.

Таблиця № НОМЕР_6 до висновку містить Ситуаційний план ділянок землекористувачів в межах поля НОМЕР_7, де їх межі відповідно до розробленої технічної документації та її реєстру в базі Держгеокадастру позначені чорним кольором. Тут же червоним кольором позначені межі земельних ділянок в межах поля НОМЕР_7 відповідно до фактичного користування. Отже, якщо вказані земельні ділянки займають всю площу поля НОМЕР_7 , яке відноситься до земель пайового фонду, а у таблиці №1 не зазначено інших меж поля НОМЕР_7, то слідує, що позначення чорним кольором відповідають межам поля НОМЕР_7.

Та обставина, що частина земельної ділянки кадастровий номер 7324583000:02:001:0004 знаходиться на території кладовища може свідчити про їх накладення, так як згідно висновку експерта вказана земельна ділянка повністю знаходиться в межах земель пайового фонду і не вказується про часткове розміщення на землях комунальної (державної) власності.

Крім того, суд вважає, що висновок експерта про те, що земельна ділянка ОСОБА_6 за кадастровим номером 7324583000:02:001:0136 частково виділена в натурі за рахунок земель пайового фонду колгоспу "Заповіт" у межах поля НОМЕР_7 суперечить відповіді на перше питання, відповідно до якої земельні ділянки за кадастровими номерами 73245830:02:001:0004 та 73245830:02:001:0061 займають всю площу у межах поля НОМЕР_7. При цьому експертом не вказано, яка площа земельної ділянки ОСОБА_6 займає землі пайового фонду, а також не зображено графічно в Ситуаційному плані ділянок землекористувачів в межах поля НОМЕР_7 (таблиця №1).

В дослідницькій частині висновку експерт вказує, що землі пайового фонду в межах поля НОМЕР_7 фактично частково розташовані на землях кладовища, доріг різного значення, землях суміжних землевласників. Фактично земельна ділянка поле НОМЕР_7 розміщена зі зміщенням в сторону вільних на час виготовлення Державного акту земель - на суму площ накладань земельної ділянки поле НОМЕР_7 на землі кладовища, доріг, земельні ділянки суміжних землевласників. При цьому є незрозумілим, яким чином встановлені такі обставини, так як в переліку наданого для дослідження експерту відсутні документи щодо площі, меж земель кладовища, доріг земельних ділянок суміжних землевласників.

Слід зазначити, що позивачами не надано доказів наявності у відомостях Державного земельного кадастру помилок щодо земельної ділянки кадастровий номер 73245830:02:001:0004, як це слідує з положень ст.37 Закону України "Про Державний земельний кадастр".

Виходячи з викладеного, суд вважає, що позивачами не доведено порушення їх прав щодо володіння земельною ділянкою кадастровий номер 73245830:02:001:0004 внаслідок прийняття рішення Давидівської сільської ради від 27.03.2015 року №39-27/2015, видачі ОСОБА_6 свідоцтва про право власності на земельну ділянку кадастровий номер 73245830:02:001:0004 та її реєстрації у Державному земельному кадастрі. Тому позовні вимоги є необгрунтованими і задоволенню не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.3, 4, 5, 12, 13, 76, 81, 263-265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , представник позивачів ОСОБА_3 , до ОСОБА_6 , Сторожинецької міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про визнання незаконним та скасування рішення Давидівської сільської ради від 27 березня 2015 року №39-27/2015, визнання недійсним свідоцтва про право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 1,00 га, кадастровий номер 7324583000:02:001:0136, скасуванні реєстрації земельної ділянки площею 1,00 га, кадастровий номер 7324583000:02:001:0136 у Державному земельному кадастрі відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 18 травня 2020 року.

СУДДЯ: