Рішення № 89288141, 07.05.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/4991/19

Провадження № 2/645/234/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2020 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Сілантьєвої Е.Є.

за участю секретаря судових засідань Ятлової Ю.В.

розглянувши у відкритому судому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання права власності на на 1/12 частину домоволодіння АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що ОСОБА_6 за договором про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку було надано в безстрокове користування земельну ділянку по Яблуневому проїзду, № 3, на якій ОСОБА_6 та ОСОБА_7 побудували домоволодіння, яке прийняте в експлуатацію рішенням виконкому Московської районної ради депутатів трудящих від 11.05.1965 року. Право власності на 1/2 частину домоволодіння було зареєстровано в КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації" за ОСОБА_7 . Проте право на іншу 1/2 частину домоволодіння ОСОБА_6 зареєстровано не було. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 . Після його смерті відкрилась спадщина на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 . Спадщину прийняла ОСОБА_2 та її брат ОСОБА_5 , так як вони звернулися до нотаріальної контри з відповідними заявами, але оформити спадщину не змогли, оскільки 1/2 частина спірного домоволодіння не була зареєстрована КП „Харківське міське БТІ". Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11.09.2012 року визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6 ОСОБА_5 оформити спадщину не встиг, так як помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді 1/12 частини домоволодіння АДРЕСА_1 . Посилаючись на те, що ОСОБА_1 є донькою спадкодавця, постійно проживала разом із ним на момент відкриття спадщини та від спадщини не відмовився, просила визнати за нею право власності на 1/12 частину домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька.

У судове засідання позивачка не з`явилася, подала заяву, якою підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила розглядати справу без її участі.

Представник позивача ОСОБА_8 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснив обставини справи згідно заявлених вимог та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнали в повному обсязі, зазначили, що в позовних вимог викладені обставини відповідають дійсності, проти задоволення позовних вимог в повному обсязі не заперечували.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася, була повідомлена про час та місце розгляду справи своєчасно і належним чином, причини не явки суду не повідомила. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_4 відомо про розгляд справи, але до суду з*явитися не має можливості

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., зокрема, в ст.1 Першого протоколу до неї (ратифіковано законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР), яка є складовою правової системи відповідно до ст.9 Конституції України, а також у вітчизняному законодавстві.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до договору про надання в безстрокове користування земельною ділянкою для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності від 07.08.1957 року ОСОБА_6 , відповідно до рішення виконкому Сталінської райради депутатів трудящих № 105 від 24.05.1957 року відведена земельна ділянка по АДРЕСА_1 .

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було збудовано житловий будинок по АДРЕСА_1 , який прийнятий в експлуатацію рішенням виконавчого комітету Московської районної ради депутатів трудящих від 11.05.1965 року, житловою площею 72,90 кв.м..

За ОСОБА_7 рішенням народного суду Московського району м.Харкова від 09.06.1965 року було визнано право власності на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 . Проте ОСОБА_6 , право власності на свою частину будинку не оформив.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 .

Відповідно до частин першої та другої статті 524 ЦК Української РСР (чинного на час смерті ОСОБА_6 ) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті (частина перша статті 529 ЦК Української РСР).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідач по справ, є донькою померлого ОСОБА_6 , (свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , батьком записаний ОСОБА_6 ). ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_9 одружилася із ОСОБА_10 та після одруження їй було присвоєно прізвище ОСОБА_11 (свідоцтво про одруження серія НОМЕР_3 ).

Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11.09.2012 року встановлено, що відповідно до договору про надання в безстрокове користування земельною ділянкою для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності від 07.08.1957 року ОСОБА_6 , згідно рішення виконкому Сталінської райради депутатів трудящих № 105 від 24.05.1957 року відведена земельна ділянка по проїзду АДРЕСА_1 . Цим же рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6 . Рішення набрало законної сили.

Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 квітня 2014 року встановлено, що син ОСОБА_6 - ОСОБА_5 звернувся до 12 Харківської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але оформити право на спадщину не встиг, оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_4 ). Таким чином, після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина у вигляді 1/4 частини домоволодіння АДРЕСА_1 . Заповіту ОСОБА_5 не залишив, тому право на спадщину після його смерті одержують спадкоємці за законом. Цим же рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/12 частину домоволодіння АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Позивачка є спадкоємцем за законом першої черги на підставі ст. 529 ЦК України ( в редакції 1963 року), оскільки є дочкою померлого ОСОБА_5 .

Заповіту ОСОБА_5 не залишив, а тому право на його спадщину одержують спадкоємці за законом.

Згідно 549 ЦК України (в редакції 1963 року ) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Позивачка зазначає, що згідно відповіді 12 Харківської державної нотаріальної контори від 26.03.2014 року № 920/02-47 вона позбавлена права звернутися для оформлення права власності та отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті батька оскільки оригінали право установчих документів відсутні.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Цивільним кодексом України передбачена черговість спадкоємців за законом, відповідно до якої у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

ОСОБА_1 - спадкоємець першої черги, оскільки є донькою померлого ОСОБА_5 , про що свідчить свідоцтво про народження серія НОМЕР_5 .

Також, згідно діючого законодавства, ч. 3 ст.1268 ЦК України, спадкоємці, які постійно мешкали зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважаються прийнявшими спадщину, якщо під час строку, встановленого ст.1270 ЦК України, вони не заявили про відмову від спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину, оскільки на момент відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем.

Згідно відповіді Дванадцятої харківської державної нотаріальної контори від 26.03.2014 року № 920\02-47, ОСОБА_3 може отримати свідоцтво про право на спадщину після батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки не має оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Відповідно до Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

У відповідності до вимог ст.ст.1217, 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування одержують особи, зазначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до вимог ст.ст.1217, 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування одержують особи, зазначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до статі 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

У своєму інформаційному листі №10-1387 від 27.09.2012 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначив, що відповідно до ст. 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Згідно зі ст.3 зазначеного закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набирання чинності цим Законом, визнаються державою.

Згідно ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

З врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин справи, суд оцінивши, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що вимоги позивача знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За клопотання сторони позивача, судові витрати покладаються на позивача

Керуючись ст.ст. 16,392, 328,1218, 1261, 1267 ЦК України, ст.ст. 76, 81, 141, 264, 265 ЦПК, Конституцією України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на 1/12 частину домоволодіння АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІІН НОМЕР_6 , адреса реєстрації АДРЕСА_3 ,

представник позивача - ОСОБА_8 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 614, 61007, адреса реєстраціїм. Харків, вул. Соколова, 15,

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації АДРЕСА_5 ,

відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса реєстрації АДРЕСА_3 ,

відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса реєстрації АДРЕСА_6 .

Повний текст судового рішення складено 15.05.2020 року.

Головуючий суддя -