Вирок № 89287176, 18.05.2020, Вовчанський районний суд Харківської області

Справа № 617/914/18

Провадження № 1-кп/617/19/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2020 року Вовчанський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Глоби М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Павлюкової С.М.,

прокурора - Шестакової К.М.,

та обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Вовчанську Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220260000420 від 09.01.2018 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вовчанська Харківської області, громадянина України, освіта базова загальна середня, не працюючого, холостого, інваліда 3 групи, судимого 10.12.2019 року Великобурлуцьким районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 342 КК України до 3 років обмеження волі із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України - іспитовий строк 2 роки, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 іден . номер НОМЕР_1 ,

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

03.05.2018 року, близько 16 год. 00 хв., ОСОБА_1 , маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, незаконно проник у приміщення будови № 20 по вул . Привокзальній у м. Вовчанську Харківської області, належній ТОВ «Банкі-Дей». Далі ОСОБА_1 , діючи із корисливих мотивів, переслідуючи ціль збагачення та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, відламав дві чавунні батареї опалення, що кріпились до труби та знаходились на другому поверсі, вартістю 660 грн. 00 коп. Після скоєного, ОСОБА_1 покинув місце злочину з викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши ТОВ «Банкі- Дей » матеріальну шкоду на суму 660 грн. 00 коп.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в інше приміщення.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у фактично скоєному визнав у повному обсязі, в скоєному щиро розкаявся. Фактичні обставини справи не оспорював, пояснивши при цьому, що 03.05.2018 року біля 16 год. 00 хв. він проходив повз будівлі, розташованої за адресою: Харківська обл., м. Вовчанськ, вул. Привокзальна, 20. З метою вчинити крадіжку, він потрапив до приміщення, пройшов на другий поверх, де побачив дві чавунні батареї. Він вирішив їх вкрасти, в зв`язку з чим від`єднав їх від труби. Виніс викрадені батареї на вулицю та відвіз їх на велосипеді.

Пояснення ОСОБА_1 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, визнаних судом встановленими та викладених у вироку, беручи до уваги, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду не оспорювали фактичні обставини справи, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та розглядає справу у відповідності до ст. 349 КПК України.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів, суд як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_1 , кримінальне правопорушення було вчинене обвинуваченим, в діяннях обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а тому його винуватість «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в інше приміщення.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він судимий 10.12.2019 року Великобурлуцьким районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 342 КК України до 3 років обмеження волі із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України - іспитовий строк 2 роки, не працює, холостий, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 2016 року ДS: Синдром алкогольної залежності, епізодичне вживання опіатів.

Згідно досудової доповіді, складеної старшим інспектором Вовчанського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області 12.12.2018 року, ризик вчинення ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюються як середні відповідно.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд, відповідно до ст. 66 КК України, визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд керується ст. 65 КК України та практикою Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо призначення покарання, принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, яке є тяжким злочином, наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу обвинуваченого, критичну оцінку ним своєї протиправної поведінки,у зв`язку з чим суд вважає необхідним і достатнім призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції за ч. 3 ст. 185 КК України, яке є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами.

Окрім цього, враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України 03.05.2018 року, тобто до постановлення попереднього вироку від 10.12.2019 року Великобурлуцьким районним судом Харківської області, суд з підстав, передбачених ч. 4 ст. 70 КК України, призначає покарання за сукупністю злочинів, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вказаним вироком та покарання, призначеного за даним вироком.

На підставі ст. 75 КК України суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк та поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, оскільки виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів можливо без ізоляції від суспільства.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

Цивільний позов у кримінальному провадження не заявлявся.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Суд, відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України стягує з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта, за проведення судово-товарознавчої експертизи № 11952 від 24.05.2018 року. у розмірі 715 грн. 00 коп.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368, 370 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

З підстав, передбачених ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Великобурлуцького районного суду Харківської області від 10.12.2019 року та покарання, призначеного за даним вироком, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю злочинів - у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Застосувати до ОСОБА_1 вимоги ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 у період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта, за проведення судово-товарознавчої експертизи № 11952 від 24.05.2018 року у розмірі 715 (сімсот п`ятнадцять) грн. 00 коп.

Речові докази - дві чавунні батареї, розмірами 60 х 40 х 8 см., вагою 60 кг. кожна, передані на відповідальне зберігання представнику потерпілого ТОВ «Банкі-Дей» - Співаку М.В . , вважати повернутими законному володільцю.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вовчанський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя -