Ухвала суду № 89285839, 18.05.2020, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/895/20

Провадження 2-з/352/5/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2020 року м. Івано-Франківськ

Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Гургула В.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

в с т а н о в и в:

15.05.2020 року до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» про скасування реєстрації права власності та визнання права власності (передано в провадження судді Гургули В.Б. 18.05.2020 року).

Також, 15.05.2020 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку, що по АДРЕСА_1 площею 0,1445 га кадастровий №2625881101:02:002:0145 й будинковолодіння за вказаною адресою та заборонити вчиняти ТзОВ «Кей-Колект» будь-які дії щодо цього нерухомого майна (передано в провадження судді Гургули В.Б. 18.05.2020 року).

Заява обґрунтована тим, що предметом спору є вищезазначена земельна ділянка та будинковолодіння, які на даний час згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстровані за вищевказаним ТзОВ «Кей-Колект». 06.12.2018 року рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області у справі №352/58/17 дії ТзОВ «Кей-Колект» та приватного нотаріуса Київського МНО Кобелєвої Алли Михайлівни щодо внесення у Державному реєстрі прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно запису про реєстрацію за вказаним Товариством права власності на земельну ділянку та будинковолодіння, про які йдеться визнано неправомірними. Однак, державну реєстрацію на це майно не скасовано, так як такої позовної вимоги в суді не ставилось.

Заявниця зазначає, що їй стало відомо, що відповідач ТзОВ «Кей-Колект» має намір відчужити вказане нерухоме майно на підставі чинної досі за ним державної реєстрації, та вважає, що це може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Учасники справи, в силу ч. 1 ст. 153 ЦПК України, про дату, час та місце судового засідання щодо розгляду заяви про забезпечення позову, не повідомлялись. Необхідності у виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, для дачі прояснень, у суду не виникало.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти будь-які дії.

Разом з тим, приписами ч. 2 ст. 149 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» суддя, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем, пересвідчитися, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Таким чином, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства та враховуючи роз`яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Оскільки заявницею не надано доказів, підтверджуючих наявність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» про скасування реєстрації права власності та визнання права власності, виходячи з змісту позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись Постановою Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 р., ст. 151-153, 260, 261, 354 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Гургула В.Б.