Ухвала суду № 89285532, 12.05.2020, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/14/20 12.05.2020

н\п 1-кс/490/1989/2020

Справа № 490/14/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2020 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Гречана С.І.

за участю секретаря Вєтрової О.М.

розглянувши у кримінальному провадженні №42019150000000066 від 26.11.2019 року клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді застави, підозрюваному:

ОСОБА_1 , 1976 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Рига, Латвійської Республіки, громадянин Україниї, з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27 ч.2 ст. 189 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурор Шаповалов О.В., слідчий Таранущенко С.Г., підозрюваний ОСОБА_1 , захисник Тімохін О.І.

в с т а н о в и в :

06.05.2020 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшло клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в миколаївській області Таранущенка С.Г. погоджене з заступником начальника Управління нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування та розшукових дій територіальним управлінням ДБР, розташованим у м. Миколаєві, прокуратури Миколаївської області Шаповаловим О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 101350 грн. до ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 189 КК України,у кримінальному провадженні №42019150000000066, відомості про яке 26.11.2019 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Вислухавши думку прокурора, який доводи клопотання підтримав, пояснення підозрюваного та його захисника, які вважали клопотання слідчого необґрунтованим, вивчивши клопотання та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного.

Згідно з визначеним Європейським судом з прав людини поняття, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об`єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.

Підозра, виходячи з постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24.11.2016р. № 5 - 328 кс 16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.

У відповідності до норм КПК України, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні "Мюррей проти Об`єднаного Королівства" зазначив, що факти які викликають підозру не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

З клопотання та наданих слідчому судді матеріалів вбачається, що 04 листопада 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю далі (ТОВ) «Ніковіта» в особі директора ОСОБА_1 , заключила договір підряду №04/11-18 з товариством з обмеженою відповідальністю далі (ТОВ) «Ніка – Дорбуд», в особі директора ОСОБА_2 . Відповідно до договору підряду предметом договору підряду №04/11-18 є проведення капітального ремонту спортивного майданчику ЗОШ №12 по вул. 1 Екіпажна, 2, у м. Миколаєві. Таким чином, із зазначеного періоду часу між згаданими підприємствами виникли цивільно-правові відносини.

В подальшому, 14 листопада 2018 року управління капітального будівництва Миколаївської міської ради в особі начальника управління ОСОБА_3 заключила договір підряду №9 з ТОВ «Ніковіта» в особі директора ОСОБА_1 , на капітальний ремонт спортивного майданчику ЗОШ №12 по вул. 1 Екіпажна, 2, ум. Миколаєві.

23.11.2018 управлінням капітального будівництва Миколаївської міської ради відповідно до договору підряду №9 від 14.11.2018 переведено на рахунок ТОВ «Ніковіта» грошові кошти у сумі 928 159 грн. 60 коп., як частину фінансування капітального ремонту спортивного майданчику ЗОШ №12 по вул. 1 Екіпажна, 2. Далі, 26.11.2018 вказані грошові кошти за рішенням директора ТОВ «Ніковіта» в особі ОСОБА_1 , переведено на рахунок ТОВ «Ніка – Дорбуд», як попередня оплата за виконані роботи, передбаченого договором підряду №04/11-18 від 04 листопада 2018 року, (директором ТОВ «Ніка – Дорбуд» на момент переказу грошових коштів був ОСОБА_2 ).

В ході виконання умов договору підряду №04/11-18 від 04 листопада 2018 року керівництво підприємства ТОВ «Ніка – Дорбуд» в якості особи, яка надавала допомогу на вільній основі, яка полягала в наданні рекомендацій, щодо капітального ремонту спортивного майданчику ЗОШ №12 по вул. 1 Екіпажна, 2, був залучений ОСОБА_4 .

В подальшому,в травні місяці 2019 року директор ТОВ « ОСОБА_5 » ОСОБА_1 ,як генеральний підрядник маючи до ТОВ «Ніка – Дорбуд» претензії з приводу неналежного виконання ними домовленостей, з капітального ремонту спортивного майданчику ЗОШ №12 по вул. 1 Екіпажна, 2, у м. Миколаєві, що передбачено договором підряду №04/11-18 від 04 листопада 2018 року почав контактувати з ОСОБА_4 , як з особою яка володіє інформацією відносно підприємства ТОВ «Ніка – Дорбуд`в частині виконання умов договору підряду №04/11-18 від 04 листопада 2018 року.

Далі, ОСОБА_1 , будучі директором ТОВ «Ніковіта», зневажаючи встановлений державою порядок захисту порушеного права, передбачений цивільним законодавством, маючи реальну можливість звернутися до суду з метою вирішення спору з ТОВ «Ніка – Дорбуд» цього не зробив, і чітко усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, наслідки, що можуть від них настати та бажаючи їх настання, з використанням незаконних методів, вирішив примусити ОСОБА_4 повернути йому грошові коштиу розмірі 600 000 грн., що на думку директора ТОВ «Ніковіта» ОСОБА_1 , є частиною не використаних, раніше перерахованих коштів для виконання капітального ремонту спортивного майданчику ЗОШ №12 по вул. 1 Екіпажна, 2, у м. Миколаєві.

При цьому, ОСОБА_1 був обізнаний, що потерпілий ОСОБА_4 жодного юридичного відношення на момент підписання договору підряду №04/11-18 та переказу грошових коштів до ТОВ «Ніка – Дорбуд» не мав, а директором фірми ТОВ «Ніка – Дорбуд» була інша особа.

З цією метою до реалізації вказаного злочинного умислу, ОСОБА_1 , залучив ОСОБА_6 з пропозицію впливу на ОСОБА_4 , кінцевою метою якого було отримання в останнього грошових коштів у розмірі 600 000 грн.

При цьому, ОСОБА_1 був обізнаний про перебування ОСОБА_7 у кримінальних колах, оскільки останній раніше притягувався до кримінальної відповідальності, за скоєння особливо тяжких злочинах,(передбачених ст. 69, ст. 142 ч. 3 КК України 1960 року) за що відбував покарання у місцях позбавлення волі.

Для подальшої реалізації злочинного плану ОСОБА_6 розробив злочинний план, згідно з яким передбачив: систематичний тиск на потерпілого ОСОБА_4 з метою визнання останнім неіснуючого боргу, шляхом особистих зустрічей та телефонних дзвінків; контроль за виконанням будівельних робіт на території міста Миколаєва, з метою контролю перерахування коштів на рахунок ТОВ «Ніка – Дорбуд»; використання засобів мобільного зв`язку, з метою координації та контролю дій учасників групи, під час зустрічей з потерпілим ОСОБА_4 ; отримання інформації від ОСОБА_1 та інших осіб стосовно діяльності ОСОБА_4 на території міста Миколаєва; інформування ОСОБА_1 про хід та результати злочинної діяльності, шляхом особистих зустрічей та іншими способами.

Діючи згідно розробленого плану, на початку листопада 2019 року (більш точну дату в теперішній час встановити не представляється можливим) ОСОБА_6 залучив до вказаної злочинної діяльності ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , запропонувавши взяти участь у діях,направлений на вчинення вимоги передачі чужого майна.

Оскільки, на той час вказані особи підтримували тісний зв`язок, були знайомі, бажали отримувати прибуток від незаконного дій, а також їм було відомо про вплив ОСОБА_6 у кримінальних колах, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 , усвідомлюючи протиправний характер своїх майбутніх дій, прийняли пропозицію ОСОБА_6 та дали згоду на участь у діях,направлених на вчинення вимоги передачі чужого майна.

При цьому, вказані особи були обізнані про дії один одного і направляли свої зусилля на досягнення єдиного для всіх злочинного результату – отримання незаконного прибутку.

Виконуючі раніше досягнуті домовленості, на початку листопада 2019 року (більш точну дату в теперішній час встановити не представляється можливим) ОСОБА_6 , діючи за попередньою злочинною змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та групою невстановлених слідством осіб, діючи згідно заздалегідь розробленого злочинного плану, почали здійснювати дії направленні на вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим ОСОБА_4 та його близькими родичами.

При цьому, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , та група невстановлених слідством осіб усвідомлювали, що ОСОБА_4 не має жодних боргових зобов`язань, та для досягнення власної злочинної мети вирішили застосовувати погрози відносно потерпілого, направленого на вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над ОСОБА_4 та його близькими родичами.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення вимоги передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, вчинене за попередньою змовою групою осіб, діючи згідно розробленого злочинного плану ОСОБА_6 , діючи спільно з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зустрілися в готелі « ІНФОРМАЦІЯ_5 », який знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Поштова, 30 з потерпілим ОСОБА_4 з метою особистого збагачення, спрямованого на вчинення вимоги передачі чужого майна, шляхом застосування до нього психологічного насилля, що виразилось у висловлюванні погроз від зазначених осіб, а також у грубій формі вимагали у потерпілого грошові кошти у сумі 600 000 гривень за неіснуючі борги.

В подальшому, ОСОБА_6 діючи спільно з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , вважаючи, що мета злочинних дій спрямованих на отримання грошових коштів у сумі 600 000 гривень за неіснуючі борги не досягнута, періодично, починаючи з 11.12.2019, 13.12.2019, в складі зазначеної злочинної групи прибували до готелю « ІНФОРМАЦІЯ_5 », який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Миколаїв АДРЕСА_4 вул. Поштова АДРЕСА_5 , де здійснювали психологічний тиск на потерпілого ОСОБА_4 щоб отримати від останнього грошові кошти за неіснуючий борг в сумі 600 000 гривень.

Крім того, 14.12.2019 приблизно о 14:00 год. ОСОБА_6 діючи спільно з ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , приїхали за адресою: АДРЕСА_3 . Миколаїв, вул АДРЕСА_6 Троїцька АДРЕСА_7 , до потерпілого з метою продовження здійснення психологічного тиску на потерпілого ОСОБА_4 .

Крім того, 18.12.2019 приблизно о 18:35 год., ОСОБА_6 діючи спільно з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , зустрілися з потерпіли ОСОБА_4 в приміщені кафе « ІНФОРМАЦІЯ_6 », за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 83-а, де продовжили здійснювати тиск на потерпілого з метою отримання грошових коштів.

Крім того, 22.12.2019 приблизно о 16:45 год. ОСОБА_6 діючи спільно з ОСОБА_9 , ОСОБА_11 прибували до готелю « ІНФОРМАЦІЯ_5 », який знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Поштова, АДРЕСА_5 , де продовжили здійснювати тиск на потерпілого з метою отримання грошових коштів.

27.12.2019, у вечірній час ОСОБА_6 , діючи спільно з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , та групою невстановлених слідством осіб прибули до готелю « ІНФОРМАЦІЯ_5 », який знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Поштова, АДРЕСА_5 , де близько о 20:34 год. зустрілися з потерпілим ОСОБА_4 та усвідомлюючи протиправність своїх дій, спрямованих на вчинення вимоги передачі чужого майна, з метою особистого збагачення, здійснювали до нього психологічне насильство, що виразилось у висловлюванні погроз.

З метою підтвердження реальності настання озвучених погроз, ОСОБА_6 дістав ніж, та демонструючи його, погрожував потерпілому нанесенням тяжких тілесних ушкоджень,а ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , та група невстановлених слідством осіб контролювали дії потерпілого та своєю присутністю здійснювали психологічний тиск на ОСОБА_4 , який був спрямований на схиляння останнього для передачі грошових коштів. При цьому, відносно дій, які здійснювалися на потерпілого ОСОБА_4 , ОСОБА_6 інформував ОСОБА_1

09.01.2020 в ході телефонної розмови з потерпілим ОСОБА_4 , ОСОБА_7 здійснюючи психологічний тиск, шляхом погрози приїзду за місцем мешкання ОСОБА_4 змусив останнього погодитися на зустріч 11.01.2020 (субота), на території міста Миколаєва з метою отримання частини грошових коштів, вимога в передачі яких озвучувалася учасниками злочинної групи.

В подальшому, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , що дії, які вчинялися відносно потерпілого ОСОБА_4 , були ефективні, та останній готовий передати грошові кошти, при цьому учасники злочинної групи, розподілили між собою обов`язки, що полягали у тому що ОСОБА_6 контролював потерпілого шляхом телефонного зв`язку та визначав місце зустрічі, для передачі грошових коштів, ОСОБА_9 повинен був надати свій транспортний засіб ВАЗ – НОМЕР_1 , для пересування учасників злочинної групи, ОСОБА_10 згідно розробленого плану повинен був забрати грошові кошти та доставити потерпілого до заздалегідь визначеного місця, ОСОБА_11 повинен був своєю присутністю здійснювати психологічний тиск на потерпілого ОСОБА_4 , під час його перевезення до місця, визначеного учасниками злочинної групи.

11.01.2020 ОСОБА_6 , діючи спільно з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , реалізуючи раніше розроблений план та розподілені обов`язки, приблизно о 12.34 зі свого мобільного телефону зателефонував потерпілому ОСОБА_4 та призначив зустріч у ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_7 », який знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Центральний, 74 АДРЕСА_8 /2, як місце передачі частини грошових коштів, вимога в передачі, яких неодноразово висловлювалася раніше.

З метою завершення реалізації злочинного умисного, направленого на особисте збагачення, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , прибули 11.01.2020 о 13:50 на територію, прилеглу до ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_7 », який знаходиться за адресою: м. Миколаїв, пр. Центральний, 74а/2.

В подальшому ОСОБА_10 діючи згідно розробленого плану та відведених функцій, зайшов до ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_7 », де підійшовши до потерпілого ОСОБА_4 , намагався вивести його з приміщення ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_7 », та здійснював дії, які виразилися в супроводженні потерпілого із закладу, в ході якого отримав від потерпілого ОСОБА_4 раніше виготовлені несправжні (імітаційні) засоби у вигляді банкнот номіналом 500 гривень (номер та серія НОМЕР_2 ) кожна в кількості 500 штук на загальну суму 250 000 гривень, як частину неіснуючого боргу у розмірі 600 000 гривень.

За вказаних дійпідозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вимаганні, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та його родичами з погрозою застосування тяжких тілесних ушкоджень, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 189 КК України.

04.05.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 189 КК України.

З метою запобігання спроби ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, слідчий просить застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді застави.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів доходить висновку про причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 189 КК України, виходячи з наступного.

Так, наявні докази, які містяться в матеріалах клопотання по кримінальному провадженню, зокрема, заява про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_13 від 29.11.2019; протокол допиту потерпілого ОСОБА_13 від 24.12.2019; протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_13 від 28.12.2019; протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_13 від 17.01.2020; протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 07.04.2020; протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 30.04.2020; протокол про хід та результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 11.03.2020 року, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 злочину, зазначеного у повідомленні про підозру.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя доходить висновку про їх наявність з огляду на обставини кримінального правопорушення, з огляду на суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 .

Так, з наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, які слідчим суддею досліджені та оцінені у їх сукупності вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох неповнолітіх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , працює директором в ТОВ "НІКОВІТА" з 25.05.2015 року, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно.

Оцінюючи в сукупності докази та обставини провадження, виконуючи вимоги ст. 183 КПК України, урахувавши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 умисного тяжкого злочину, відношення підозрюваного до вчиненого, слідчий суддя доходить висновку, що мають місце передбачені ст. 177 КПК України ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.Запобігти зазначеним ризикам, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, таких як особисте зобов`язання, особиста порука не можливо оскільки такі заходи не зможуть забезпечити належну поведінку підозрюваного та запобігти вищевказаним ризикам на час проведення досудового розслідування.

В зв`язку з наведеним вище вважаю за необхідне обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави.

Разом із цим, у відповідності до вимог ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Виконуючи вимоги ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, а саме, рішення по справі "Мангурас проти Іспанії" від 20.11.2010р., в якому суд зазначив: "п.78. Гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції покликані забезпечить не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. П. 80. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого".

Така ж позиція щодо помірності розміру грошової застави міститься і в рішенні по справі "Єлоєв проти України": "Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами зокрема є майновий та сімейний стан підозрюваного.

Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на тому, що непомірний розмір застави з статками (майновим станом) підозрюваного, є лише формальним виконанням вимог Європейської конвенції з прав людини, тому у своїх рішення суди повинні керуватись також розмірами прибутків підозрюваного. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язків, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людяного проживання".

ОСОБА_1 , як вже зазначалося,підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27ч. 2 ст. 189 КК України, санкція статі якого, передбачає покарання від 3 до 7 років, що згідно приписів ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави для осіб, які підозрюються у вчиненні тяжких злочинів становить - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави для підозрюваного ОСОБА_1 , а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, слідчий суддя з урахуванням даних про особу підозрюваного, відсутність у нього значної кількості нерухомості або цінного рухомого майна, його сімейний стан, наявність постійного місця проживання та інші відомості про особу, вважає, що останньому слід визначитизаставу у вигляді 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить в сумі 42040 (сорок дві тисячі сорок) грн.

На думку слідчого судді, розмір застави що становитиме 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, та з урахуванням фінансового становища підозрюваного та членів його родини, про що свідчать надані суду документи, не буде завідомо непомірним.

В той же час, прокурор, просив визначити підозрюваному заставу у розмірі 50 (п`ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, при цьому не навів в своєму клопотанні жодної обґрунтованої підстави, яку він вважає такою, що є підставою для визначення такого розмір застави. В матеріалах справи відсутні жодні докази того, що існують обставини, які є підставами для визначення слідчим суддею застави саме в розмірі 50 (п`ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 177, 182, 194, 196 КПК України, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави.

Визначити ОСОБА_1 заставу у вигляді 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить в сумі 42040 (сорок дві тисячі сорок) грн.

Застава підлягає внесенню ОСОБА_1 або іншим заставодавцем на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, про що зобов`язаний надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний ОСОБА_1 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, а саме, строком до 11.06.2020 року: з`являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; особисто або через інших осіб утриматись від спілкуванням із потерпілими ОСОБА_4 , здати на зберігання до СУ ГУНП в Миколаївській області закордонний паспорт, паспорти або інші документи, що дають право на виїзд з України та вїзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_1 що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області Іванова О.К.

Встановити строк дії ухвали до 24 год. 00 хв.11.06.2020 року.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С.І. Гречана