Ухвала суду № 89284267, 18.05.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 188/601/17

Провадження № 1-кп/185/178/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2020 року суд присяжних Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Мельника Ю.А.

судді Самоткан Н.Г.,

присяжних основних ОСОБА_1 , Кучиної І.М., Кравченка О.О.

запасних Василенко А.І.

секретаря Шемет Ю.І.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Павлоград кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 162, ч.3 ст.185, ч.4 ст.187, ч.2 ст.15 п.2,6 ч.2 ст.115 КК України, -

за участю прокурора Ларченка Я.І.

захисника Копйової О.Л.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,-

В С Т А Н О В И В:

Під час судового розгляду прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 на 60 днів, у зв`язку з тим, що строк тримання його під вартою спливає, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не перестали існувати: ОСОБА_2 обвинувачуються у скоєнні злочинів, частина з яких відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років або довічне позбавлення волі, обвинувачений може впливати на потерпілу, свідків, що було підтверджено в судовому засіданні листами з погрозами, надісланими обвинуваченим на адресу потерпілої, показами останньої в судовому засіданні, обвинувачений схильний переховуватись від суду та вчинити новий злочин. Інкриміновані злочини обвинувачений вчинив в період іспитового строку, що був встановлений останньому попереднім вироком суду. Інший більш м`який запобіжний захід, на думку прокурора, не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, заявлені раніше ризики не зменшились та продовжують існувати, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою.

Обвинувачений не заперечує проти продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник підтримала позицію обвинуваченого.

З`ясувавши думку учасників кримінального провадження, суд присяжних приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 закінчується 04.06.2020 року, однак, завершити кримінальне провадження до вказаної дати неможливо, оскільки є необхідність оголошення перерви з незалежних від суду причин на більш тривалий період.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, серед яких є такий як тримання під вартою.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зазначеним спробам.

Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

На виконання вказаних вимог Закону судом встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, частина яких відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, покарання за вчинення яких, у разі доведеності вини обвинуваченого, передбачено у вигляді позбавлення волі на тривалий строк або довічне позбавлення волі. Суд бере до уваги те, що обвинувачений не працює, в нього на утриманні немає неповнолітніх дітей та непрацездатних батьків, неодружений, відсутня родина та законні джерела доходів, що свідчить в сукупності про відсутність у ОСОБА_2 стійких соціальних зв`язків, та разом з загрозою можливого покарання, у разі визнання винуватим, про наявність ризиків залишення ним свого місця проживання (у випадку застосування щодо обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу) з метою переховування від суду. Також має місце ризик можливого впливу обвинуваченого на свідків та потерпілу, адже в даному кримінальному провадженні під час допиту потерпілої, останньою були надані листи від обвинуваченого з погрозами на її адресу. Потерпіла повідомила, що обвинувачений, навіть перебуваючи під вартою, продовжує висловлювати на її адресу і її рідних погрози, які вона сприймає реально, боїться за своє житті та близьких. Крім того, ризик вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення на даний час не втратив своєї актуальності. Оскільки інкриміновані обвинуваченому ОСОБА_2 злочини згідно обвинувального акту були вчинені в період іспитового строку, що був встановлений обвинуваченому попереднім вироком, що є підтвердженням схильності обвинуваченого до продовження злочинної діяльності та великої ймовірності вчинення ним нового злочину. Ці обставини, у свою чергу, можуть зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

Суд приходить до висновку, що дані про особу обвинуваченого, дані про можливість ухилення від суду, незаконного впливу на потерпілу та свідків, разом з тяжкістю пред`явленого обвинувачення свідчать на користь позиції сторони обвинувачення. На даний час відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що встановлені судом ризики при обранні та продовженні запобіжного заходу на даний час втратили свою актуальність, а особа обвинуваченого перестала бути суспільно небезпечною. Альтернативні запобіжні заходи не попередять вказані вище ризики.

Тому з метою виключення вищевказаних ризиків суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд не визначає розмір застави, як альтернативний запобіжний захід, оскільки ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, вчинених із застосуванням насильства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, суд присяжних, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 - задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у виді тримання під вартою у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань №4» - продовжити терміном на 60 днів, тобто до 16 липня 2020 року, включно.

Строк дії ухвали - до 16 липня 2020 року, включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору, направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4).

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду.

ОСОБА_3 Ю.А. Мельник

Н.Г. Самоткан

Присяжні С.Ф.Дюдюк

І.М. Кучина

О.О. Кравченко