Рішення № 89283305, 22.04.2020, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/242/19

Провадження № 2/175/58/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2020 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Новік Л.М.,

за участю секретаря - Сапай О.Г.,

розглянувши у загальному позовному провадженні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, третя особа: Дніпровська районна державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, третя особа: Дніпровська районна державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, під час розгляду справи позивач позовні вимоги уточнив.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 28 грудня 1982 року, являється спадкоємцем 1/3 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті його батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Так, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 28 грудня 1982 року, виданого державним нотаріусом Дьяконовою Л.І., зазначено, що на підставі ст. 529 Цивільного кодексу Української PCP спадюємцями майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , є в рівних частках кожний: дружина ОСОБА_4 , син ОСОБА_2 та син ОСОБА_1 . Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається (в тому числі) з: житлового будинку та господарчих споруд, розташованих в АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 1200 кв. м., належних померлому на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого виконкомом Підгородненської міськради 14.09.1982 року. ОСОБА_4 та ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину на 2/3 частки житлового будинку, а ОСОБА_1 свідоцтво ще не видано. Своєчасно отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті його батька ОСОБА_3 у встановлений діючим на той час законодавством він не зміг з поважної причини. Так, в житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 він проживав та був зареєстрований з 28 серпня 1981 року. 10 травня 1982 року він був знятий з реєстрації за цією адресою у зв`язку із призовом його на строкову військову службу до лав Збройних Сил Радянської Армії. 3 14 травня 1982 року до червня 1984 року він проходив строкову військову службу в Збройних Силах Радянської Армії за межами України. Одразу ж після його призову до армії, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 помирає його батько ОСОБА_3 , про що він дізнався вже перебуваючи у військовій частині. Його навіть не відпустили до дому на похорони батька. 6 липня 1984 року після демобілізації з військової служби він знову був зареєстрований за вказаною адресою: АДРЕСА_1 . Зазначені ним обставини підтверджуються відповідними записами в домовій книзі житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до зазначених обставин він не мав фізичної змоги надати нотаріусу відповідну заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня смерті батька і фактично не зміг прийняти спадщину, тому, що був знятий з реєстрації за вказаною адресою місця свого та батька проживання у зв`язку із його призовом на строкову військову службу та знаходженням його протягом більше двох років на строковій військовій службі за межами України. Крім цієї поважної причини слід також зазначити про його необізнаність щодо вимог законодавства про спадкування та його впевненість, що він фактично отримав у спадок частку зазначеного житлового будинку. Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його матір ОСОБА_4 . На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 23 грудня 2008 року, виданого державним нотаріусом Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори Кобрусєвою Л.В. посвідчено, що на підставі статті 1261 Цивільного кодексу України, спадкоємцем майна гр. ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її син - гр. ОСОБА_2 , ід. № - НОМЕР_1 , що мешкає в АДРЕСА_1 . Спадкове майно, на яке в указаній частці видане це свідоцтво, складається з 1/3 частини житлового будинку та споруд, що знаходяться в АДРЕСА_1 . Лише 13 листопада 2018 року, його батько ОСОБА_3 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 , був знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Після цього, в листопаді 2018 року він звернувся до Дніпровської районної державної нотаріальної контори з відповідною заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька, ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28 листопада 2018 року державним нотаріусом Дніпровської районної державної нотаріальної контори Кобрусєвою Л.В. йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ним було пропущено строк на прийняття спадщини та відсутній факт прийняття спадщини.

Просить суд визначити ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини (відповідно до вимог Цивільного кодексу України від 1 січня 2004 року) (продовжити ОСОБА_1 строк на прийняття спадщини (відповідно до вимог Цивільного кодексу Української PCP від 18.07.1963 року), як пропущений з поважних причин, з визначенням часу достатнього для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою від 07.02.2019 року по справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 26.02.2020 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач до початку судового засідання надав заяву в якій позов підтримав, просив справу розглядати без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, до канцелярії суду надав заяву, відповідно до якої просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Представник відповідача Підгородненської міської ради в судове засідання не з`явився, будь-яких заяв суду не надавали.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, будь-яких заяв суду не надавали.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 18 травня 2082 року, актовий запис №96.

Після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач є сином померлого ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 від 12.05.1964 р.

З копії свідоцтва про право спадщину за законом від 28.12.1982 року, виданого державним нотаріусом Дніпропетровської державної нотаріальної контори Дьяконової Л. Й. вбачається, що дане свідоцтво видано після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на 2/3 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я спадкоємців: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . На ім`я спадкоємця ОСОБА_1 свідоцтво не видавалося.

Постановою державного нотаріуса Дніпровської районної державної нотаріальної контори від 28 листопада 2018 року, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки ним пропущено строк прийняття спадщини.

В судовому засіданні було оглянуто корпію спадкової справи №490/82 року після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно з пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 відносини спадкування регулюються правилами ЦК України якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини.

Спадкодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким чином спадкові правовідносини регламентовані ЦК УРСР (1963).

Згідно статті 524 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли воно не змінено заповітом.

Отже, ОСОБА_1 є одним із спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_3 .

Відповідно до положень ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або ж подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини (ст. 549 ЦК УРСР).

Зазначені в ст. 549 ЦК УРСР дії повинні бути вчинені спадкоємцем протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини позивачем зазначено, що причиною пропуску строку для прийняття спадщини стало проходження позивачем на час смерті спадкодавця військової строкової служби.

Згідно ст. 550 ЦК УРСР строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину.

Суд, вирішуючи питання про визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, досліджує поважність причини такого пропуску.

Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 по справі № 565/1145/17 зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, перебування спадкоємця на строковій військовій службі є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а тому суд приходить до висновку про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, що відповідно до ст. 550 ЦК УРСР є підставою для продовження йому строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Разом з тим, враховуючи, що після смерті ОСОБА_1 є інший спадкоємець, суд вважає, що позовні вимоги, що заявлені до відповідача - Підгородненська міська рада Дніпровського району Дніпропетровської області, який є неналежним відповідачем у даному спорі задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 549,550 ЦК України 1963 року, ст. ст. 13, 76-82, 89, 141, 258, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, третя особа: Дніпровська районна державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_1 строк для подання ним заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на один місяць після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області відмовити.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Новік