Рішення № 89281213, 15.05.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/4525/20

н/п 2-а/766/498/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Булах Є.М.,

секретар Головчина А.В.,

справа №766/4525/20; провадження№2-а/766/498/20

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку письмового позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108667, місце знаходження: 18000, Черкаська область, м. Черкаси, вул.. Лесі Українки, 21), командира взводу ОДА старшого лейтенанта поліції Лий Максима Вікторовича, (місце знаходження: 18000, Черкаська область, м. Черкаси, вул.. Лесі Українки, 21), Департаменту патрульної поліції України (місце знаходження: 03048, м. Київ, вул.. Федора Ернста, 3,) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Вимоги позивача

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції, командира взводу ОДА старшого лейтенанта поліції Лий Максима Вікторовича, у якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 10 березня 2020 року серії ЕАК №2227096 як незаконну.

Позиція позивача

Позовні вимоги мотивовано тим, що 10 березня 2020 року поліцейським Управління патрульної поліції в Черкаській області було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ЕАК за №2227096 якою на позивача накладено штраф в розмірі 425,00 грн.

Вважає, що постанова є незаконною та підлягає скасуванню з огляду на наступне. 10 березня 2020 року ОСОБА_1 рухався по вул. Смілянській в м. Черкаси не порушуючи правил дорожнього руху. Позивача зупинила патрульна машина ДПС. Інспектор УПП підійшовши до позивача попросив водійські права, після чого повідомив, що останній порушив пункт 8.7.3 «ґ» рухався на заборонений сигнал світлофору жовтого кольору «Жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів». Позивач пояснив інспектору, що не порушував вказаного пункту ПДР, так як за дорожньою ситуацією рухався по дорозі і жовтий сигнал світлофору увімкнувся в момент продовження маневру переїзду перехрестя, оскільки можливості зупинитися без різкого (екстреного) гальмування за вимогами ПДР не мав можливості, у момент зміни сигналу світлофору з зеленого на жовтий, тому діяв у відповідності із нормами ПДР, а саме п. 8.10 та 8.11. наведені пояснення не були прийняті інспектором до уваги.

ОСОБА_1 зазначив, що просив патрульного надати докази ствердження вчинення ним правопорушення, на що було надано для ознайомлення відео, де було зафіксовано лише рух позивача через пішохідний перехід, без відео початку маневру та моменту увімкнення жовтого сигналу світлофора по відношенню до руху. Тому, на думку позивача, жодних належних доказів зазначених інспектором обставин, щодо здійснення порушення правил дорожнього руху йому надано не було, чим порушено права позивача, а постанову винесено без наявності достатніх доказів, отже вона підлягає скасуванню.

З підстав зазначеного та посилаючись на ст. 288 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 160, 161, 168 КАС України просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 10 березня 2020 року серії ЕАК №2227096 як незаконну.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 02.03.2020 року справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін. Залучено до участі у справі у якості належного відповідача Департамент патрульної поліції. Відповідачам визначено строк для подання відзиву на позовну заяву.

У судове засідання, призначене на 18.03.2020 року учасники справи не з`явились, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлялись належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем їх проживання, місцем знаходження, направлення СМС-повідомлень, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України: https://court.gov.ua/unknown/sud2125. Клопотань про розгляд справи у відсутності сторін або про перенесення розгляду справи до суду не надходило.

Розгляд справи відкладено на 31.03.2020 року о 13-00 год.

Судове засідання, що призначено було на 31.03.2020 року не відбулося, у зв`язку із перебуванням Головуючого судді у відпустці. Справу призначено до розгляду на 27.04.2020 року.

У судове засідання, призначене на 27.04.2020 року учасники справи не з`явились, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлялись належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем їх проживання, місцем знаходження, направлення СМС-повідомлень, направлення судових повісток на відомі суду електронні адреси сторін, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України: https://court.gov.ua/unknown/sud2125. Клопотань про розгляд справи у відсутності сторін або про перенесення розгляду справи до суду не надходило.

Розгляд справи відкладено на 04.05.2020 року о 11-00 год.

30.04.2020 року на адресу суду представник відповідача за довіреністю Лисенко Р.С. подав відзив на позовну заяву із зазначенням своєї позиції щодо заявлених позовних вимог, диск з відео файлами «2020_0310_204811_1» та « 20200311085910000073 ».

30.04.2020 року окремим листом на адресу суду від начальника УПП в Черкаській області Кокоба О. надійшли копії документів, що підтверджують направлення відзиву позивачеві.

У судове засідання, призначене на 04.05.2020 року учасники справи не з`явились, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлялись належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем їх проживання, місцем знаходження, направлення СМС-повідомлень, направлення судових повісток на відомі суду електронні адреси сторін, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України: https://court.gov.ua/unknown/sud2125. Клопотань про розгляд справи у відсутності сторін або про перенесення розгляду справи до суду не надходило.

Розгляд справи відкладено на 07.05.2020 року.

У судове засідання, призначене на 07.05.2020 року учасники справи не з`явились, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлялись належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем їх проживання, місцем знаходження, направлення СМС-повідомлень, направлення судових повісток на відомі суду електронні адреси сторін, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України: https://court.gov.ua/unknown/sud2125.

05.05.2020 року на електронну адресу суду представниками відповідачів Лисенко Р.С. та Гулий М.В. надано заяви про розгляд справи без участі представника УПП в Черкаській області ДПП та Гулий М.В. відповідно, за наявними у справі матеріалами.

Клопотань про розгляд справи у відсутності позивача або про перенесення розгляду справи до суду не надходило.

Розгляд справи відкладено на 15.05.2020 року для повторного виклику позивача.

У судове засідання, у час призначений для розгляду справи позивач не з`явився, 15.05.2020 року через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судове засідання, у час призначений для розгляду справи представники відповідачів не з`явилися, 05.05.2020 року на електронну адресу суду надали заяви про розгляд справи без участі представника УПП в Черкаській області ДПП та Гулого М.В. відповідно, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З урахуванням положень ст.205 КАС України, та наявних в матеріалах справи доказів належного повідомлення осіб, що не прибули у судове засідання, заяви позивача, представника УПП в Черкаській області ДПП та Департаменту патрульної поліції про розгляд справи без їх участі та відсутності перешкод для розгляду справи у судовому засіданні без сторін, суд приходить до висновку про можливість розглянути справу у письмовому провадженні без участі сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Обставини встановлені судом.

10 березня 2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.

У постанові серії ЕАК №2227096 від 10.03.2020 року, що винесена відносно позивача, зазначено, що 10.03.2020 року близько 20 год. 57 хв. в м. Черкаси по вул. Смілянська, 110, керуючи транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT, д.н.з. НОМЕР_3 , водій здійснив проїзд перехрестя вул. Смілянська та вул. Хоменка на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3.7. ПДР України - порушення проїзду на заборонений жовтий сигнал, що забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

З пояснень позивача викладених у позовній заяві вбачається, що 10 березня 2020 року ОСОБА_1 рухався по вул. Смілянській в м. Черкаси не порушуючи правил дорожнього руху. Позивача зупинила патрульна машина ДПС. Інспектор УПП підійшовши до позивача попросив водійські права, після повідомив, що останній порушив пункт 8.7.3 «ґ» рухався на заборонений сигнал світлофору жовтого кольору «Жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів». Позивач пояснив інспектору, що не порушував вказаного пункту ПДР, так як за дорожньою ситуацією рухався по дорозі і жовтий сигнал світлофору увімкнувся в момент продовження маневру переїзду перехрестя, оскільки можливості зупинитися без різкого (екстреного) гальмування за вимогами ПДР не мав можливості, у момент зміни сигналу світлофору з зеленого на жовтий, тому діяв у відповідності із нормами ПДР, а саме п. 8.10 та 8.11. наведені пояснення не були прийняті інспектором до уваги.

ОСОБА_1 зазначив, що просив патрульного надати докази ствердження вчинення ним правопорушення, на що було надано для ознайомлення відео, де було зафіксовано лише рух позивача через пішохідний перехід, без відео початку маневру та моменту увімкнення жовтого сигналу світлофора по відношенню до руху. Тому, на думку позивача, жодних належних доказів зазначених інспектором обставин, щодо здійснення порушення правил дорожнього руху йому надано не було, чим порушено права позивача, а постанову винесено без наявності достатніх доказів, отже вона підлягає скасуванню.

На нормативне обґрунтування своєї позиції позивач посилався на ст. 288 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 160, 161, 168 КАС України.

З поданого представником Департаменту патрульної поліції Р.С. Лисенко відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач заперечує проти позовних вимог та зазначає, що в період часу з 20:00 год. 20.03.2020 по 08:00 год. 21.03,2020 Відповідач 1 ніс службу по забезпеченню публічної безпеки і порядку та виконував службові обов`язки, відповідно до повноважень, передбачених Законом України «Про Національну поліцію», шляхом патрулювання на службовому автомобілі на території м. Черкаси.

Близько 20:57 год. Відповідач 1 став свідком того, як водій, керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_3 , проїхав перехрестя вулиць Смілянська-Хоменка на заборонений «жовтий» сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3. ґ Правил дорожнього руху України, а тому, на підставі п.1 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» вищевказаний транспортний засіб був зупинений.

Відповідач 1, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національні поліцію» звертаючись до Позивача, який був за кермом автомобіля, представився (назвав своє прізвище, посаду, спеціальне звання) та, згідно ч. З ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» проінформував про вищезазначене порушення ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Надалі, Відповідач 1, згідно п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 2.4 ПДР оголосив законні вимоги щодо пред`явлення посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.?

Після перевірки документів Відповідач 1, у відповідності до вимог ст. 279 КУпАП з врахуванням положень ст. 280 КУпАП, здійснив розгляд справ, про адміністративне правопорушення, при цьому роз`яснив Позивачеві його права, передбачені ст. 63 Конституції України, а також права особи, яка притягається де адміністративної відповідальності, і передбачені ст. 268 КУпАП.

Розглянувши справу, Відповідач 1, у відповідності до положень ст. 258 КУпАП, з дотриманням вимог ст. 283 КУпАП та врахуванням ч. 2 ст., 33 КУпАП, ст. 251 КУпАП, ст. 252 КУпАП виніс постанову серії ЕАК №2227096 за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно Позивача та наклав стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять п`ять) грн.

В подальшому Відповідач 1, згідно ст. 285 КУпАП ознайомив Позивача із змістом постанови по справі про адміністративне правопорушення та вручив її копію.

Також, Позивачеві було роз`яснено зміст ст. ст. 307, 308 КУпАП, щодо порядку виконання постанови про накладення штрафу та ст. 289-КУпАП, щодо порядку оскарження постанови.

Факт правопорушення підтверджується відео файлами «2020_0310_204811_1» та «20200311085910000073», що містяться на диску який надається суду із відзивом. Представник вважає, що інспектором під час розгляду цієї справи, надалась належна оцінка доказам і він за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалось на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю та діючи у відповідності до вимог ст. 252 КУпАП виніс постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за якою накладено на останнього стягнення у вигляді штрафу. Вказує, що постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавства та уповноваженою на те особою, є законною та обґрунтованою, а відтак підстав для її скасування та задоволення позову немає. Просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Викладаючи свою позицію у відзиві, представник Департаменту патрульної поліції нормативно обґрунтовував свої заперечення посилаючись на Правила дорожнього руху України п. 8.7.3. ґ., 8.10, 8.11., ст. ст. 121, 222, 252, 258, 285 КУпАП, ст. ст. 8, 23, 62, Закону України «Про національну поліцію».

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Статтями 72-79 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази - не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статтею 293 КУпАП і роз`яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 року «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» - орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, виходячи із закріпленого в частині 4 статті 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов`язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Суд при розгляді даної категорії адміністративних справ перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови та її поважність згідно з вимогами пункту 3 частини 1 статті 293 КУпАП.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Отже, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за частиною 2 статті 122 КУпАП.

Згідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, в тому числі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Пунктом 1.1 ПДР України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

У відповідності до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.9 ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.8.1. ПДР України регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Відповідно до п.8.7. ПДР України світлофори призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально. Сигнали світлофора можуть бути з нанесеною суцільною чи контурною стрілкою (стрілками), із силуетом пішохода, Х-подібні.

Пунктом 8.7.3.ґ. ПДР України встановлено, що жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Відповідно до п.8.10. ПДР України, у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 5.62, якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Відповідно до п.8.11. ПДР України, водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

Приписами статті 280 КУпАП закріплено обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

У випадках, передбачених частинами першою та другою статті 258 КУпАП, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Згідно зі статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За приписами статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Суд звертає увагу на те, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого процесуального законодавства покладено на відповідача.

Водночас, приписами ч. 3 ст. 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами статті 74 КАС України, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2020 у справі №524/9716/16-а, від 15.11.2018 у справі №524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.

На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення і відповідно процедури розгляду адміністративної справи за цим фактом, відповідачем надано диск з відео файлами «2020_0310_204811_1» та « 20200311085910000073 ».

Судом не може бути прийнято до уваги як належні та допустимі докази відео файли файлами «2020_0310_204811_1» та « 20200311085910000073 », а саме відеозаписи з відеореєстратора, нагрудної камери інспектора на підставі яких прийнято рішення суб`єктом владних повноважень про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки в порушення підпункту третього частини третьої статті 283 КУпАП постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис.

Також суд зазначає, що показання свідків правопорушення (у разі його вчинення) відповідачем не відбиралися, оскільки до матеріалів справи копії таких показань не додано, посилання на показання свідків в оскаржуваній постанові відсутні.

На підставі викладеного, судом встановлено, що вина позивача у порушенні правил дорожнього руху України не доведена належними та допустимими доказами, а постанова у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не містить зазначення доказів вчинення правопорушення, що є підставою для її скасування та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 6, 9, 14, 72, 74, 76, 90, 139, 241-246, 255, 268, 271, 286, 295 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108667, місце знаходження: 18000, Черкаська область, м. Черкаси, вул.. Лесі Українки, 21), командира взводу ОДА старшого лейтенанта поліції Лий Максима Вікторовича, (місце знаходження: 18000, Черкаська область, м. Черкаси, вул.. Лесі Українки, 21), Департаменту патрульної поліції України (місце знаходження: 03048, м. Київ, вул.. Федора Ернста, 3,) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕАК №2227096 від 10.03.2020 року про притягнення ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн..

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України.

Відповідно до п.3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Відповідно до Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Згідно ч. 4 ст. 250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного у письмовому провадженні, суд підписує рішення без його проголошення.

Дата складання повного тексту рішення 15.05.2020 року.

Суддя: Є.М. Булах