
Справа № 676/967/20
Номер провадження 2/676/1041/20
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ(заочне)
15 травня 2020 р. Кам`янець-Подільський міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючого судді Вдовичинського А.В.,
секретаря судового засідання Мазуркевич О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам`янець-Подільський справу за позовом акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач згідно укладеного договору № б/н від 02.01.2012 р. отримав кредит в розмірі 14500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», що діють на дату нарахування з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 «Умов та Правил надання банківських послуг». ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Станом на 28 січня 2020 року за договором виникла заборгованість у розмірі 29765,62 грн., у тому числі: 17028,56 грн. - тіло кредиту, 10843,46 грн. - проценти за користування кредитом, 500 грн - штраф фіксована частина, 1393,60 - штраф процентна складова. Позивач просить суд винести рішення яким стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 29765,62 грн. за кредитним договором б/н від 02.01.2012 р. та 2102,00 грн. судового збору. В судове засідання представник позивача не зявився, в позовні заяві просить справу розглянути без його участі, не заперечив щодо винесення заочного рішення по справі.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся судовими повістками по місцю реєстрації, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов суду не подав. Суд вважає за можливе справу розглянути без його участі на підставі наявних в справі доказів із винесенням заочного рішення по справі оскільки відносно цього не заперечив представник позивача в заяві.
Фіксування судового процесу не здійснюється у відповідності до ч.2ст.197 ЦПК України. Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
02 січня 2012 року між АТ КБ «ПриватБанк» і відповідачем був укладений договір про надання банківських послуг, відповідно до умов якого останній отримала кредит у розмірі 14500 грн .у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Укладення договору відбулося шляхом підписання відповідачем анкети-заяви. Згідно укладеного договору відповідачем було отримано три кредитні картки: від 08.01.2014 р. строком дії до 09/16; від 13.12.2018 р. строком дії до 10/22 та від 12.03.2019 р. строком дії до 09/22, що підтверджується довідкою позивача(а.с.59 на звороті). Згідно довідки банку під час дії кредитного договору банком змінювався ліміт по кредитній картці, 12.03.2019 р. він був встановлений в розмірі 14500,00 грн.(а.с.59).
Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується наданими позивачем доказами, а саме: випискою по кредитним картковим рахункам(а.с.60-63).
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження вимог Банк надав витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.
Відповідач своєчасно заборгованість по кредитному договору не сплатив. За розрахунком позивача станом на 28 січня 2020 р. за договором у відповідача виникла заборгованість у розмірі 29765,62 грн, у тому числі: 17028,56 грн. - тіло кредиту, 10843,46 грн. - проценти за користування кредитом, 500 грн - штраф фіксована частина, 1393,60 - штраф процентна складова.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч.1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 ЦК України).
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Розмір заборгованості по кредиту в сумі 17028,56 грн. підтверджується наданими позивачем: розрахунком заборгованості(а.с.4-6), довідкою про зміну кредитного ліміту(а.с.59), випискою по кредитним картковим рахункам(а.с.60-63), суму заборгованості по кредиту відповідачем не спростовано, а тому вимоги позивача в цій частині підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Ч. 1 і 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В силу ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Отже, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Із анкети-заяви позичальника ОСОБА_1 (а.с.7) від 02.01.2012 р. вбачається, що в ній процентна ставка не зазначена, відсутні умови сплати комісії, настання відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Позивач пред`явив вимоги про стягнення заборгованості за договором, у тому числі процентів за користування кредитом та штрафів. Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на витяг з Тарифів Банку та витяг з Умов та правил надання банківських послуг, як невід`ємні частини укладеного договору.
Витягом з Тарифів Банку та витягом з Умов та правил надання банківських послуг, які надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і Банку, відповідальність сторін. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяги з Тарифів Банку, з Умов та правил надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодилася з ними при підписанні анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання ним кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки (пені, штрафу) та, зокрема саме у зазначених у цих документах, що додані Банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані ОСОБА_1 . Умови та правила надання банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів, комісії, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані Банком витяг з Тарифів Банку і витяг з Умов та правил надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Згідно з частиною 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання Банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у справі - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття нею запропонованих умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Витяг з Тарифів Банку та витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які наявні в матеріалах справи, не містить підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Спірні договірні правовідносини виникли між Банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року №1023-XII «Про захист прав споживачів» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
З огляду на викладене, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем позивач дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону №1023-XII, про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження з ним саме тих умов, які вважав узгодженими Банк.
При застосуванні до спірних правовідносин наведених норм права суд враховує висновок щодо застосування відповідних норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17.
З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача стягнути з відповідача: 10843,46 грн. - проценти за користування кредитом, 500 грн. - штраф фіксована частина, 1393,60 - штраф процентна складова, - задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача підлягає до стягнення заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.01.2012 р. в сумі 17028,56 грн. заборгованості за кредитом.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.13,76,81,141,263-265, 280 ЦПК України, ст.ст.6, 16, 549-551,610,611,627,629,1048-1050,1054-1055 ЦК України,-
ухвалив:
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»(код ЄДРПОУ 14360570; адреса місцезнаходження: вул.Грушевського, 1Д, м.Київ, 01001): заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.01.2012 р. в сумі 17028,56 грн. заборгованості за кредитом; 1202,53 грн. судового збору.
Відповідач має право подати до суду заяву про перегляд заочного рішення в порядку встановленому ст.284-285 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення позивачем може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідно до закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 р. строк подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення продовжується на строк дії карантину.
Повний текст рішення виготовлено 18.05.2020 р.
Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Вдовичинський А.В
Судове рішення № 89280592, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області було прийнято 15.05.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 676/967/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: