Ухвала суду № 89280339, 15.05.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/7689/20

н/п 2/766/7813/20

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

15 травня 2020 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), в інтересах якого на підставі ордеру діє адвокат Долготолов Олександр Вікторович (РНОКПП НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) до Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» (ЄДРПОУ 31653320, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, Острівське шосе, буд. 1) про захист прав споживачів,-

встановив:

14.05.2020 року позивач, через свого представника, звернувся до суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» з вказаною позовною заявою про захист прав споживачів, у якій просив зобов`язати відповідача видати ОСОБА_2 технічні умови для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання трьохкімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що заява подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України, виходячи з наступного.

Згідно із ч.2ст.175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до ч.8ст.14 ЦПК України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису.

Згідно з ч.9ст.14 ЦПК України, суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше трьох днів з дня їх надходження до суду переводяться в електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Частиною 8 статті 43 ЦПК України встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Так, зазначену позовну заяву було направлено в електронному вигляді, при цьому вона не містить електронного цифрового підпису, у відповідності до згаданих норм ЦПК України та ч.1ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», де визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.ч.1,2ст.6 зазначеного Закону).

Відповідно до ч.1ст.7 вказаного Закону, оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі, з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Згідно ізст.1 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Крім того, п.15 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Відповідно до п.п.15.15 п.15 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Однак у номері «Голос України» №42 (7048) від 01.03.2019 р. опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№ 229 (6984) від 01.12.2018) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Станом на день надіслання даної позовної заяви в системі «Електронний суд» Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система у повноцінному режимі не функціонує, а тому відсутня можливість зареєструвати офіційні електронні адреси в цій системі та подати процесуальні документи в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», що передбачено ч.8 ст.14 ЦПК України.

Враховуючи викладене, до початку функціонування в Україні Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи всі документи мають подаватися до суду в паперовому вигляді, а письмові заяви повинні мати власноручний підпис заявника.

Тож, позивачу необхідно звернутися до суду у передбачений процесуальним законодавством спосіб.

Крім того, у відповідності з п. п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява, окрім іншого, повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Натомість, позовна вимога представника позивача – ОСОБА_1 в частині зобов`язання відповідача видати ОСОБА_2 технічні умови для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання трьохкімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , жодним доказом не обґрунтована, та не надано відповідних документів на представлення інтересів ОСОБА_1 та його представника діяти від імені ОСОБА_2 ..

Також, є незрозумілим процесуальний статус ОСОБА_2 .

До того ж, у тексті позовної заяви міститься посилання позивача на адресу: АДРЕСА_3 , на яку позивач заявляє в обґрунтування позовних вимог. Вказані посилання потребують додаткового обґрунтування з боку позивача (його представника).

Всупереч приписам ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивачем також не додано до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Згідно з частиною 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», встановлено, що за подання позовної заяви з немайновими вимогами до суду судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Натомість, у поданій позовній заяві позивач, посилаючись на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» зазначив, що він звільнений від сплати судового збору за подання цього позову.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав, як споживачів.

Закон чітко розмежовує, що від оплати судового збору звільняються споживачі - позивачі і лише у поданих ними позовах, що стосуються порушення їхніх прав як споживачів.

Посилання позивача на те, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» потребують обґрунтованості, оскільки, вирішити спір позивач просить на підставі відповідних норм Цивільного кодексу України та Закону України «Про теплопостачання», а не Закону України «Про захист прав споживачів».

Крім того, Законом України «Про захист прав споживачів» не передбачено такого способу захисту цивільних прав як зобов`язати вчинити певні дії.

При вирішенні питання, щодо наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору у цій справі, суду необхідні обґрунтовані доводи або документи, що підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду для дотримання вимог ст.175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено (ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів»), тим самим навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути вказані недоліки.

На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вищевказаних недоліків з роз`ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.

Керуючись ст. ст. 175, 185 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), в інтересах якого на підставі ордеру діє адвокат Долготолов Олександр Вікторович (РНОКПП НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) до Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» (ЄДРПОУ 31653320, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, Острівське шосе, буд. 1) про захист прав споживачів – залишити без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу (його представнику).

Надати позивачу (його представнику) строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява вважатиметься не поданою та буде повернута.

Відповідно до п.3 розділу XII "Прикінцеві положення" ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст. 185 цього Кодексу продовжується на строк дії такого карантину.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.М. Булах