Рішення № 89279776, 13.05.2020, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/79/20

Провадження № 2/603/105/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2020 р. м.Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Галіяна І.М.

секретаря судового засідання - Захарчишин М.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу:

позивач: приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування»

представник позивача: адвокат Синюк Станіслав Леонідович

відповідач: ОСОБА_1

про відшкодування шкоди в порядку регресу

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог.

Представник ПАТ «ПРОСТО-страхування» звернувся в Монастириський районний суд Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь ПАТ «ПРОСТО-страхування» затрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 5880 грн. 50 коп.; 5000 грн. 00 коп. судових витрат, пов`язаних із оплатою професійної правової допомоги та 2102 грн. 00 коп. - витрати по оплаті судового збору.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що 15.06.2018 року ПАТ «ПРОСТО-страхування» та ОСОБА_1 уклали договір, поліс № АК/9172097 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якого було застраховано відповідальність власника транспортного засобу «MAZDA 323F», реєстраційний номер НОМЕР_1 (забезпечений транспортний засіб).

30.01.2019 року в м.Івано-Франківську на вул.Мазепи відбулась дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої були автомобіль «Toyota C-HR», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_2 та забезпечений транспортний засіб «MAZDA 323F», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 .

В позовній заяві позивач зазначає, що відповідно до постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05.03.2019 року дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1 .

22.04.2019 року до АТ «ПРОСТО-страхування» звернулося АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» в особі представника за довіреністю ТОВ «ЮК «СТАРК Україна».

Як з`ясувалося, транспортний засіб «Toyota C-HR», реєстраційний номер НОМЕР_2 , був застрахований згідно договору добровільного страхування № тп262251а8і від 04.09.2018 року. Відповідно до рахунку на оплату № СТО 0000389 від 06.02.2019 року та умов договору страхування № тп266651а8і від 04.09.2018 року АТ «Страхова компанія «АХА Україна» виплатило страхове відшкодування за ремонт транспортного засобу «Toyota C-HR», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в розмірі 6880 грн. 50 коп., згідно платіжного доручення №537851 від 20.02.2019 року.

Вищевказана дорожньо-транспортна пригода визнана страховим випадком, про що 08.05.2019 року було складено Страховий акт № 136471, відповідно до якого страхове відшкодування становить 5880 грн. 50 коп.

Відповідно до платіжного доручення № 8352 від 10.05.2019 року АТ «ПРОСТО-страхування» виплатило АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» страхове відшкодування в розмірі 5880 грн. 50 коп.

В зв`язку з наведеним позивач в позовній заяві стверджує, що фактичні витрати АТ «ПРОСТО-страхування», пов`язані з цим страховим випадком складають 5880 грн. 50 коп.

ІІ. Процесуальні рішення в справі.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 05.02.2020 року про відкриття провадження в справі вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

ІІІ. Позиції сторін.

Представник позивача, посилаючись на ст.ст. 1172, 1187, 1191 ЦК України, ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» просить суд стягнути з відповідача затрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 5880 грн. 50 коп.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте направив до суду клопотання в якому зазначив, що ПАТ «ПРОСТО-страхування» позовні вимоги підтримує повністю та просить розгляд справи проводити в відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча судом вживались заходи для належного його повідомлення за останнім відомим місцем проживання (реєстрації) та за допомогою розміщення повідомлення на WEB сторінці Монастириського районного суду Тернопільської області, про причини неявки суд не повідомив, правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався та суду не надіслав.

Згідно ч. 1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з п.1 ч. 3, ч. 4 ст. 223 ЦПК України, неявка в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), а тому суд, дослідивши матеріали справи не вбачає підстав для відкладення справи і вважає можливим розглянути її на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Клопотання про відкладення розгляду справи з причин зазначених в ч. 4 ст. 279 ЦПК України сторонами не подано.

Згідно п.п 1-4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд, в спрощеному позовному провадженні (ч. 2 ст. 281 ЦПК України), може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

З матеріалів справи судом встановлено, що 30.01.2019 року близько 15 год. 25 хв. В м.Івано-Франківську по вул.Мазепи 160, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «MAZDA 323F», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в порушення вимог п.п. 2.3б, 12.1, 13.1 ПДР України, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем «Toyota C-HR», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався попереду, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Після скоєння вказаного ДТП, в порушення п.2.10 ПДР, покинув місце дорожньо-транспортної пригоди, чим вчинив правопорушення передбачене ст.122-4 КУпАП,що підтверджується постановою Івано-Франківського міського суду від 05.03.2019 року (Справа №344/2642/19), яка набрала законної сили 18.03.2019 року.

15.06.2018 року між ПАТ «ПРОСТО-страхування» та ОСОБА_1 укладено договір, поліс 7 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/917209, згідно якого було застраховано відповідальність власника транспортного засобу «MAZDA 323F», реєстраційний номер НОМЕР_1 (забезпечений транспортний засіб).

АТ «СК «АХА Страхування» відповідно до страхового акту № АХА2447615 від 19.02.2019 року та умов Договору страхування № тп262251а8і від 04.09.2018 року було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого ОСОБА_1 транспортного засобу «Toyota C-HR», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в розмірі 6880 грн. 50 коп., що підтверджується платіжним дорученням №537851 від 20.02.2019 року.

Після звернення представника АТ «СК «АХА Страхування» до AT «ПРОСТО-страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу співробітниками ПAT «ПРОСТО-страхування» було прийнято рішення про визнання вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди страховим випадком та складено страховий акт №136471 від 08.05.2019 року, згідно якого страхове відшкодування становить 5880 грн. 50 коп.

Позивач в позовній заяві стверджує, що ОСОБА_1 30.01.2019 року керуючи транспортним засобом марки «MAZDA 323F», реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи причетним до ДТП згідно постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05.03.2019 року, покинув місце дорожньо-транспортної пригоди чим порушив п. 2.10 ПДР та вчинив правопорушення передбачене ст.122-4 КУпАП, в зв`язку з чим у ПАТ «ПРОСТО-страхування» у відповідності до ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема п. в підпункту 38.1.1. пункту 38.1 виникло право на регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду та самовільно залишив місце пригоди.

ПАТ «ПРОСТО-страхування» намагалося здійснити досудове врегулювання даного спору шляхом направлення регресної вимоги № 04-1684 від 13.06.2019 року, копія якої міститься в матеріалах справи, на адресу відповідача, однак, згідно інформації вказаній позивачем в позовній заяві, останній жодним чином не відреагував на дане звернення, в зв`язку з чим позивач звернувся в суд з зазначеним позовом.

V. Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до ч. 5 до ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені щодо певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Слід зауважити, що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої винесено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, це судове рішення є обов`язковим для суду в частині з`ясування питань чи мали місце такі дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи даний позов, який випливає зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі перевіряти обставини ДТП, обговорювати вину особи і робити висновки про відповідальність осіб, причетних до ДТП, а може лише вирішувати питання про розмір відшкодування. На що також звернув увагу Верховний Суд України та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» ст. 993 ЦК України до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке Страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно п. в п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.

Отже, встановивши, що водій забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, самовільно залишив місце пригоди, підпадає під дію спеціального закону, який регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме Закон України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону (стаття 2 Закону № 1961-IV).

Статтею 6 Закону № 1961-ІV передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до статті 22 Закону № 1961-ІV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 2.10 Правил дорожнього руху України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний, зокрема, негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди, не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди.

Отже, обов`язком водія транспортного засобу в разі дорожньо-транспортної пригоди є негайна зупинка і залишання на місці пригоди принаймні до складання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Пунктом 33.3 статті 33 Закону № 1961-IV передбачено, що водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

Відповідно до підпунктів в), ґ) пункту 38.1.1 статті 38 Закону № 1961-IV страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди; якщо він не повідомив страховика у строки, передбачені пунктом 33.1.2 Закону.

VІ. Висновки за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, встановивши, що ОСОБА_1 всупереч умовам договору страхування не повідомив ПАТ «ПРОСТО-страхування» про страховий випадок та самовільно залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, суд дійшов висновку про те, що у страхової компанії виникло право на звернення з регресним позовом.

Також, з матеріалів справи встановлено, що відповідач в судове засідання не з`явився та не скористався своїм правом на надання суду у встановленому законом порядку відзиву на позовну заяву із викладом своїх заперечень щодо відшкодування шкоди в порядку регресу, у зв`язку з чим несе ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням даних процесуальних дій, в даному випадку - ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів.

Таким чином, враховуючи викладене суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та наявність законних підстав для їх задоволення та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ПАТ «ПРОСТО-страхування», затрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 5880 грн. 50 коп.

VІІ. Судові витрати.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача - ОСОБА_1 підлягає стягненню в користь позивача ПАТ «ПРОСТО-страхування» сплачений ним при зверненні до суду з позовною заявою та підтверджений квитанцією судовий збір в розмірі 2102 грн. 00 коп.

Також представник позивача в позовній заяві зазначає, що ПАТ «ПРОСТО-страхування» понесло додаткові судові витрати в розмірі 5000 грн. 00 коп, які пов`язані з наданням правничої допомоги.

Вказане підтверджується договором про надання правової допомоги №23 від 03.01.2019 року, реєстром справ від 02.12.2019 року, який є невід`ємним додатком до договору про надання правничлї допомоги №23 від 03.01.2019 року, актом виконаних робіт від 26.12.2019 року та платіжним дорученням №21123 від 02.12.2019 року, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Таким чином, з відповідача - ОСОБА_1 підлягає стягненню в користь позивача ПАТ «ПРОСТО-страхування» сплачені ним судові витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 5000 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 12, 18, 81, 141, 280, 282 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 979, 993, 1187, 1191 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування» суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування», (IBAN НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ 24745673) затрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 5880 (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування», судовий збір в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування», судові витрати, пов`язані з оплатою професійної правової допомоги в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі ухвалення заочного рішення за відсутності учасників справи протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається позивачем безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення а у разі ухвалення заочного рішення за відсутності учасників справи протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У відповідності до п.3 розділ XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки щодо апеляційного оскарження та подання заяви про перегляд заочного рішення продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст судового рішення складено 15.05.2020 року.

Учасники справи:

Позивач: ПАТ «ПРОСТО-страхування», юридична адреса місцезнаходження якого: вул.Герцена №10 м.Київ, 04050.

Представник позивача: адвокат Синюк Станіслав Леонідович, (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №6423/10 від 15.02.2018 року, Ордер серії КС №444191, Договір про надання правової допомоги №23 від 03.01.2019 року), місцезнаходження якого: вул.Герцена 10 м.Київ, 04050.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_4 ) проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя І. М. Галіян