Ухвала суду № 89279358, 18.05.2020, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/4221/20

Провадження №1-кп/463/436/20

УХВАЛА

18 травня 2020 р. Личаківський районний суд м.Львова

в складі:

головуючого судді Гирич С.В.

суддів: Грицка Р.Р., Мармаша В.Я.

з участю секретаря судового засідання Попович ОСОБА_1

та захисників Сенька М.М., Шніцара А.О.

в м. Львові

у відкритому підготовчому судовому засіданні,

розглянувши заяву про самовідвід головуючого у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 27-ч.1 ст. 255, ч.3 ст. 27 ч.4 ст. 28-ч.3 ст. 307, ч.3 ст. 27 ч.4 ст. 28-ч.ч.2,3 ст. 311, ч.3 ст. 27, ч.4 ст.28- ч.2 ст. 317 КК України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28-ч.3 ст. 307, ч.4 ст.28-ч.2,3 ст.311, ч.4 ст.28 – ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 255, ч.4 ст.28-ч.3 ст.307, ч.4 ст. 28 – ч.ч. 2,3 ст.311, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 255, ч.4 ст.28-ч.3 ст. 307 КК України, -

в с т а н о в и в:

у відповідності до положень ч.3 ст.35 КПК України вказане кримінальне провадження визначене для розгляду Личаківському районному суду м. Львова у складі колегії: головуючого судді Гирича С.В., суддів Мармаша В.Я., Грицка Р.Р.

Суддею Гиричем С.В. заявлено самовідвід від розгляду вказаного провадження з підстав того, що під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 суддею Гиричем С.В. вже було висловлено правову позицію, що даний злочин було вчинено ними у співучасті з іншими особами (обвинуваченими ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_19 М ОСОБА_20 . Бурлаєм ОСОБА_21 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ), обвинувальний акт відносно яких перебував на розгляді Личаківського районного суду м. Львова (справа № 463/348120/20), а тому у будь-якого учасника судового провадження може виникнути розумний сумнів в неупередженості судді з розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 27-ч.1 ст. 255, ч.3 ст. 27 ч.4 ст. 28-ч.3 ст. 307, ч.3 ст. 27 ч.4 ст. 28-ч.ч.2,3 ст. 311, ч.3 ст. 27,ч.4 ст.28- ч.2 ст. 317 КК України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28-ч.3 ст. 307, ч.4 ст.28-ч.2,3 ст.311,ч.4 ст.28 – ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 255, ч.4 ст.28-ч.3 ст.307,ч.4 ст. 28 – ч.ч. 2,3 ст.311, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 255, ч.4 ст.28-ч.3 ст. 307 КК України, а відтак з метою забезпечення права обвинувачених на справедливий суд та, враховуючи те, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, і верховенство права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, суддя приходить до висновку, що у цій справі слід заявити самовідвід.

Захисники Сенько М.М. та Шніцар А.О. заперечили проти розгляду такої заяви без участі всіх сторін провадження.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Оглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1, 2 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

З матеріалів кримінального провадження та заяви про самовідвід вбачається, що під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 суддею Гиричем С.В. висловлено правову позицію, що даний злочин було вчинено ними у співучасті з іншими особами (обвинуваченими ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , Зеліском М ОСОБА_20 . Бурлаєм ОСОБА_21 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ), обвинувальний акт відносно яких перебував на розгляді Личаківського районного суду м. Львова (справа № 463/3481/20), і щодо даних осіб був ухвалений вирок, а тому у будь-якого учасника судового провадження може виникнути розумний сумнів в неупередженості судді з розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 27-ч.1 ст. 255, ч.3 ст. 27 ч.4 ст. 28-ч.3 ст. 307, ч.3 ст. 27 ч.4 ст. 28-ч.ч.2,3 ст. 311, ч.3 ст. 27,ч.4 ст.28- ч.2 ст. 317 КК України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28-ч.3 ст. 307, ч.4 ст.28-ч.2,3 ст.311,ч.4 ст.28 – ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 255, ч.4 ст.28-ч.3 ст.307,ч.4 ст. 28 – ч.ч. 2,3 ст.311, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 255, ч.4 ст.28-ч.3 ст. 307 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно з правовими позиціями, висловленими у рішеннях Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ), який констатує порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР (далі - Конвенція), де зазначено, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Крім того, в рішенні ЄСПЛ « ОСОБА_22 і Мартенко проти України», зокрема у п. 66, зазначено, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» та «Веттштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).

Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, з метою забезпечення справедливого і публічного розгляду справи незалежним і безстороннім судом, суд приходить до висновку, що заяву про самовідвід головуючого судді Гирича С.В. слід задовольнити.

Керуючись, ст.ст. 75, 80, 81 КПК України, -

п о с т а н о в и в:

заяву про самовідвід головуючого судді Гирича Сергія Васильовича задовольнити.

Відвести головуючого суддю Гирича ОСОБА_23 від розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 27-ч.1 ст. 255, ч.3 ст. 27 ч.4 ст. 28-ч.3 ст. 307, ч.3 ст. 27 ч.4 ст. 28-ч.ч.2,3 ст. 311, ч.3 ст. 27,ч.4 ст.28- ч.2 ст. 317 КК України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28-ч.3 ст. 307, ч.4 ст.28-ч.2,3 ст.311,ч.4 ст.28 – ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 255, ч.4 ст.28-ч.3 ст.307,ч.4 ст. 28 – ч.ч. 2,3 ст.311, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 255, ч.4 ст.28-ч.3 ст. 307 КК України.

Головуючий суддя: Гирич С.В.

Судді: Грицко Р.Р.

Мармаш В.Я.