Ухвала суду № 89277581, 15.05.2020, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1329/20

Провадження № 1-кс/307/574/20

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

15 травня 2020 року м. Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Бобрушко В.І., при секретарі Ільницькій О.М., з участю прокурора Баник С.Ю., слідчого Волос В.В., захисника Бодня В.І., розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області Волос В.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, одруженого, водія «ПП ОСОБА_4 », не судимого,

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області Волос В.В. за погодженням з прокурором Тячівської місцевої прокуратури звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070160000450 від 15.05.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Вказує на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 15 травня 2020 року близько 00 години 10 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки "Камаз 53212", державний номерний знак НОМЕР_1 з причепом-контейнером марки «ГКБ 8350», державний номерний знак НОМЕР_2 , завантаженим деревиною породи «Ялина» кубомасою 37,76 м.куб, проїжджаючи біля будинку №122 по вул. Борканюка в с. Нижня Апша Тячівського району Закарпатської області, рухаючись із швидкістю близько 30-40 км/год. по правій смузі руху у напрямку смт. Тересва Тячівського району Закарпатської області, у порушення вимог Правил дорожнього руху України, маючи технічну можливість оцінити дорожні умови та дорожню обстановку і уникнути наїзду на імовірно лежачого на проїжджій частині дороги ОСОБА_3 , проявив неуважність, у зв`язку з чим, не впоравшись з керуванням даним транспортним засобом, допустив наїзд на останнього, у результаті чого ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, внаслідок яких помер на місці дорожньо-транспортної пригоди.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обгрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, українець, уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, одружений, водій « ПП ОСОБА_4 », не судимий.

Вина ОСОБА_1 , повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, копії яких додаються до матеріалів клопотання.

В діях ОСОБА_1 , вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.2 ст.286 КК України.

Таким чином, підозрюваний ОСОБА_1 , вчинив злочин за який передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме встановлено, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на експерта, спеціаліста, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи те що, ОСОБА_1 знаходячись на волі, передбачаючи можливість призначення йому міри покарання у вигляді позбавлення волі, за вчинення ним тяжкого злочину, а також не зважаючи на доведеність його причетності до вчинення злочинів, може незаконно впливати на експертів, спеціалістів з метою отримання результатів досліджень на свою користь, переховуватися від органу досудового розслідування та суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Отже, ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і вище наведені ризики та обставини є реальними і триваючими,об`єктивно існують, тому тримання під вартою підозрюваного буде виправданим та необхідним.

Інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки підозрюваного, тому наявна необхідність у запобіжному заході у вигляді тримання під вартою.

Слід врахувати реакцію суспільства та соціальні наслідки правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1 , адже, враховуючи спосіб вчинення злочину, знаряддя та місце його вчинення, воно викликало особливий суспільний резонанс, висвітлення в засобах масової інформації, а тому тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 є виправданим.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав з викладених у ньому обставин та просить його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що є достатні підстави щодо підозри ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому злочину та відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, у зв`язку з чим йому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Просить клопотання задовольнити.

Підозрюваний в судовому засіданні просить застосувати щодо нього більш м`який запобіжний захід в виді домашнього арешту.

Захисник в судовому засіданні просить в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного в виді тримання під вартою відмовити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід в виді домашнього арешту.

Вивчивши клопотання, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі "Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. "С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070160000450 від 15.05.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, підслідність якого визначено за СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області.

Також встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється також у вчинені тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання в виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, і за матеріалами провадження підозра ОСОБА_1 обґрунтовано підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.

Також досудовим слідством встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме встановлено, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Беручи до уваги наведене, та те, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, за який кримінальним законодавством України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до восьми років, та внаслідок якого людина отримала тяжкі тілесні ушкодження від яких померла, прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів щодо підозрюваного ОСОБА_1 не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід в виді тримання під вартою із визначенням розміру застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи особу підозрюваного, який є молодий за віком та має на утриманні одну неповнолітню дитину, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176-205, 395 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 24 години 00 хвилин 12 липня 2020 року.

Строк дії ухвали - до 24 години 00 хвилин 12 липня 2020 року.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , передбачених КПК України обов`язків - 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 42040 (сорок дві тисячі сорок) гривень 00 копійок, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: одержувач - ТУ ДСА в Закарпатській області, код 26213408, Банк одержувача - ДКСУ м. Київ, рахунок - НОМЕР_3 , призначення платежу - застава.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Зазначені обов`язки застосовуються на строк не більше двох місяців із дня винесення ухвали, у разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора, в порядку, передбаченому ст. 194 КПК України.

Після закінчення строку, на який на підозрюваного покладені обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію, і обов`язки скасовуються.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА в Закарпатській області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Тячівського районного суду Закарпатської області.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Тячівської місцевої прокуратури Закарпатської області Баник С.Ю.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_1 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали складено та оголошено 15 травня 2020 року.

Слідчий суддя Тячівського

районного суду : В.І. Бобрушко