Рішення № 89277306, 04.05.2020, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 04.05.2020

Справа № 334/8358/19

Провадження № 2/334/1705/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.,

при секретарі Сагайдак Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Військової частини А3618 до ОСОБА_1 про стягнення шкоди з утриманням вартості виданих предметів речового майна, строки носіння яких не закінчились,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення шкоди з утриманням вартості виданих предметів речового майна, строки носіння яких не закінчились, обґрунтовуючи вимоги тим, що Наказом командира військової частини А3618 від 30.12.2017 №5 солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зараховано в списки особового складу частини, на всі види забезпечення, зараховано на посаду курсанта навчального артилерійського взводу навчальної артилерійської батареї та вважати такими, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання обов`язків за посадою з посадовим окладом 450 гривень на місяць, шпк «солдат». Наказом командира військової частини А3618 від 18.01.2018 №15 курсанта навчального артилерійського взводу навчальної артилерійської батареї навчально-артилерійського дивізіону солдата ОСОБА_1 , звільненого наказом командира навчального артилерійського полку Навчального центру Національної академії сухопутних військ гетьмана Петра Сагайдачного від 16.01.2018 року №3-РС у запас за пунктом е (через службову невідповідність) виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 18.01.2018. Проведено відрахування вартості обмундирування в сумі 4680.41 грн. відповідно до п.13 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі затвердженого Постановою Верховної Ради України Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі 23 червня 1995 року 243/95-ВР у повному розмірі шкоди з утриманням вартості виданих предметів речового майна строки носіння яких не закінчились, з урахуванням зносу та взаєморозрахунків. Перелік отриманого ОСОБА_1 речового майна та його вартість підтверджується довідкою нарахування вартості за речове майно, строки носіння яких не закінчились від 16.01.2018 №5. Відповідно витягу з книги обліку грошових стягнень і нарахувань залишок непогашеної матеріальної шкоди нанесеної солдатом ОСОБА_1 державі в особі військової частини становить 4405.88 грн. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача кошти в розмірі 4405,88 грн. та судовий збір в сумі 1921 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав письмову заяву та просить суд розглянути справу за його відсутністю, позов задовольнити у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав, із заявою про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався.

Суд вважає можливим, за згодою представника позивача, провести заочний розгляд справи на підставі матеріалів справи відповідно до ст.280 ЦПК України, за відсутності відповідача

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши надані позивачем письмові докази, дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Наказом командира військової частини А3618 від 30.12.2017 №5 солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зараховано в списки особового складу частини, на всі види забезпечення, зараховано на посаду курсанта навчального артилерійського взводу навчальної артилерійської батареї та вважати такими, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання обов`язків за посадою з посадовим окладом 450 гривень на місяць, шпк «солдат».

Відповідно до п.16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Статтею 1 закону України «Про правовий режим майна в Збройних Силах України» від 21.09.1999 № 1075-ХІУ передбачено, що військове майно є державною власністю.

Відповідно до ч.2 п.1 ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Керуючись вищезазначеними нормами, в\ч А3618 належним чином здійснювала речове забезпечення солдата ОСОБА_1 під час проходження ним військової служби на посаді курсанта навчального артилерійського взводу навчальної артилерійської батареї. Військовослужбовець отримував належне йому речове майно згідно норм належності та враховуючи строки експлуатації такого майна.

Наказом командира військової частини А3618 від 18.01.2018 №15 курсанта навчального артилерійського взводу навчальної артилерійської батареї навчально-артилерійського дивізіону солдата ОСОБА_1 , звільненого наказом командира навчального артилерійського полку Навчального центру Національної академії сухопутних військ гетьмана Петра Сагайдачного від 16.01.2018 року №3-РС у запас за пунктом е (через службову невідповідність) виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 18.01.2018.

Відповідно до п.2 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців затвердженого Постановою Верховної Ради України Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі від 23.06.1995 року (далі - Положення) чинною на час виникнення спірних правовідносин відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.

Відповідно до п.31 Положення у разі звільнення у запас або у відставку чи вибуття із військової частини винної особи (винних осіб) до прийняття рішення про стягнення з неї заподіяної шкоди командир (начальник) військової частини у порядку, встановленому чинним законодавством, подає цивільний позов до суду на суму заподіяної цією особою шкоди.

Позивачем з вартості обмундирування в сумі 4680,41 грн., виданого відповідачу, відповідно до п.13 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі затвердженого Постановою ВРУ № 243/95-ВР від 23.06.1995 року, у повному було проведено відрахування розміру шкоди з утриманням вартості виданих предметів речового майна строки носіння яких не закінчились, з урахуванням зносу та взаєморозрахунків, згідно Переліку отриманого ОСОБА_1 речового майна, вартість якого також підтверджується Довідкою нарахування вартості за речове майно, строки носіння яких не закінчились від 16.01.2018 №5.

Відповідно витягу з книги обліку грошових стягнень і нарахувань залишок непогашеної матеріальної шкоди нанесеної солдатом ОСОБА_1 державі в особі військової частини становить 4405.88 грн.

Вказана сума є збитками, які заподіяні відповідачем майну військової частини внаслідок невиконання укладеного з ним контракту, тобто є матеріальною шкодою.

Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, враховуючи викладені вище обставини, а також з огляду на викладені положення діючого законодавства, колишній військовослужбовець військової частини А 3618 ОСОБА_1 повинен відшкодувати державі - в особі військової частини А3618 кошти за отримане ним речове майно, після виключення зі списків особового складу частини, у сумі 4405,88 грн. Зазначена сума жодними належними та допустими доказами не спростована відповідачем, а тому позов підлягає до задоволення.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 258-260, 263-265, 268, 280-282,354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Військової частини А3618 до ОСОБА_1 про стягнення шкоди з утриманням вартості виданих предметів речового майна, строки носіння яких не закінчились - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 (який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Військової частини А3618 (ЄДРПОУ 26615176, Львівська область, Яворівський район, с. Старичі) шкоду з утриманням вартості виданих предметів речового майна, строки носіння яких не закінчились у розмірі 4405,88 грн. (чотири тисячі чотириста п`ять гривень 88 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 (який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Військової частини А3618 (ЄДРПОУ 26615176, Львівська область, Яворівський район, с. Старичі) сплачений судовий збір у сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Баруліна Т. Є.