Ухвала суду № 89277218, 15.05.2020, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/595/20

Провадження №: 1-кп/332/196/20

УХВАЛА

15 травня 2020 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Шалпегіної О.Л.,

за участі секретаря судового засідання Хіміч С.М.,

прокурора Максименкова М.М.,

захисників Зубенка О.А., Ляпіна В.Ю.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження терміну дії запобіжного заходу у кримінальному проваджені за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурором під час судового розгляду було заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 терміну дії запобіжного заходу у вказаному вище кримінальному проваджені.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на обґрунтованість пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який кваліфікується як тяжкий злочини. Також прокурор посилається на продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. Прокурор зазначає, що менш суворі запобіжні заходи не є достатніми для запобігання зазначеним ризикам.

Захисник Ляпін В.Ю. заперечував проти клопотання, звернув увагу на те, що потерпілий вже допитаний судом, заявлені стороною обвинувачення свідки не є такими у розумінні ст. 65 КК України, оскільки зафіксували тільки наслідки подій. Наявність судимості у ОСОБА_1 також не може бути підставою для продовження строку запобіжного заходу. Захисник просив суд врахувати міцність соціальних зв`язків ОСОБА_1 , наявність батьків та цивільної дружини, дотримання умов запобіжного заходу у іншій справі, та просив змінити ОСОБА_1 запобіжний захід на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 також просив суд змінити йому запобіжний захід на домашній арешт, зобов`язався з`являтись до суду.

Захисник Зубенко О.А. підтримав думку захисника Ляпіна В.Ю.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, суд виходить з такого.

Положеннями ч. 1 ст. 183 та ч. 4 ст. 199 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Суд повинен розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали.

Ухвалою суду від 19.03.2020 термін дії запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 було продовжено до 18.05.2020 із можливістю внесення застави.

Враховуючи неможливість до спливу вказаного строку закінчити судовий розгляд кримінального провадження та прийняти остаточне рішення суд, керуючись зазначеним нормами процесуального права, зобов`язаний розглянути та вирішити заявлене прокурором клопотання.

Кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, метою якого відповідно до глави 28 КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначеному прокурором в обвинувальному акті кримінальному правопорушенні за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом.

Разом з тим, при оцінці судом на зазначеній стадії судового провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На теперішній час триває судове слідство, безпосередньо судом досліджено письмові докази, надані стороною обвинувачення, потерпілий відмовився давати суду покази. Судом заплановано допитати свідків, експерта, яким було складено висновок щодо вартості майна, у викрадені якого обвинувачуються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Наявність ризику можливого переховування обвинуваченого ОСОБА_1 суд оцінює, виходячи із обставин кримінального провадження та особистої ситуації обвинуваченого (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання обвинуваченого та наявні у нього засоби до існування).

Злочин, у якому обвинувачується ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких. Санкцією ч. 3 ст. 185 КК Українипередбачено безальтернативне покарання у виді позбавленням волі на строк від 3 до 6 років. І така тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування обвинуваченого від суду.

Однак, при оцінці наявності ризику переховування суд враховує не лише тяжкість злочину, але і те, що і ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення злочину проти власності. Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені злочину під час відбування покарання за вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 06.09.2019 у вигляді позбавлення волі із встановленням іспитового строку, не був офіційно працевлаштованим до моменту затримання, є неодруженим, не має неповнолітніх дітей, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків.

Зазначені обставини у поєднані із пред`явленим у цій справі обвинуваченням у вчинені тяжкого злочину дійсно можуть спонукати обвинуваченого переховуватися від суду.

Перевіряючи наявність ризику незаконного впливу на потерпілого і свідків у цій справі, суд виходить з такого.

Враховувати передбачену КПК України процедуру отримання свідчень, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує до теперішнього часу, оскільки вони судом ще не були допитані.

Крім того, обвинувачені обізнані щодо місця роботи свідків, які затримали їх, що підвищує можливість впливу на вказаних осіб з метою зміни показів.

Оскільки на теперішній час потерпілий відмовився давати суду покази, ризик незаконного впливу на нього не підтверджений у судовому засіданні.

Суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у цій справі у вчинені злочину під час відбування покарання за вироком Заводського районного суду м. Запоріжжя від 06.09.2019 у вигляді позбавлення волі із встановленням іспитового строку, що свідчить про його стійку антисоціальну спрямованість та дає суду достатність підстав вважати, що існує ризик продовження вчинення злочинної діяльності.

Запобіжний захід у виді особистого зобов`язання не дозволить належним чином контролювати поведінку обвинуваченого, який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

Оскільки жодна особа не висловила намір бути поручителем обвинуваченого, суд позбавлений можливості застосувати запобіжний захід у виді особистої поруки.

Відсутність офіційного працевлаштування та постійного джерела доходів у ОСОБА_1 виключає можливість застосування застави, як запобіжного заходу.

Домашній арешт, на переконання суду, не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого з урахуванням встановленого ризику можливого впливу на свідків, зокрема, і цілодобовий, що не виключає можливості спілкування засобами мобільного зв`язку, з іншими особами за місцем свого проживання, через яких впливати на свідків.

За таких обставин, враховуючи продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого (ризиків можливості переховуватися від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення та незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні) та неможливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а також враховуючи вік та стан здоров`я обвинуваченого, суд вважає за можливе продовжити термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів із урахуванням обсягу кримінального провадження, процесуальних дій, які треба вчинити та поведінку учасників процесу, із можливістю внесення застави у вигляді 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 84080 грн. із покладенням на обвинуваченого у разі внесення застави відповідних обов`язків.

Керуючись ст.ст. 177, 183-189 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 14.07.2020 включно з утриманням у ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Визначити ОСОБА_1 заставу у сумі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 84080 (вісімдесят чотири тисячі вісімдесят) грн.

Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у національній грошовій одиниці, на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області за реквізитами: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 26316700, Рахунок № НОМЕР_1 , Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому перебуває без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов`язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений і оголошений учасникам судового провадження в залі судових засідань 15.05.2020.

Суддя О.Л. Шалпегіна