Рішення № 89275615, 08.05.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/2140/20

Провадження № 2/234/1629/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі головуючого судді Кравченко О.Ю.,

секретар судового засідання Малушка С.В.

справа № 234/2140/20

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заборгованості із заробітної плати, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06 лютого 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заборгованості із заробітної плати.

Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтував тим, що наказом від 12.10.2015р. він був прийнятий на роботу у ДП «Донецька залізниця» Ясинуватська дистанція електропостачання сигналістом 4 розряду.

11.07.2016 року відбулась реорганізація структурного підрозділу ДП «Донецька залізниця» шляхом його злиття у регіональну філію «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця».

11.07.2016р. Ясинуватська дистанція електропостачання ДП «Донецька залізниця» реорганізовано шляхом злиття у виробничий підрозділ «Ясинуватська дистинція електропостачання» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця».

10 липня 2017 року структурним підрозділом АТ «Українська залізниця» видано наказ № 9621/ДН-ос про його звільнення з 17 липня 2017 року на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП, у зв`язку зі скороченням штату.

В день звільнення відповідач АТ «Українська залізниця» не провів з ним повний розрахунок, як наслідок відповідач має заборгованість перед ним із заробітної плати.

Позивач просить стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на його користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 14 393,67 грн. Допустити негайне виконання рішення суду в межах заборгованості за один місяціь.

Ухвалою від 11.02.2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 31.03.2020 року судом витребувано докази з Управління пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що АТ «Укрзалізниця» заперечує проти позову з наступних підстав. Зазначає, що позивач працював у виробничому відрозділі «Ясинуватська дистанція електропостачання» структурного підрозділу «Донецька дирекція зализничних перевезень» регіональної філії «Донецька зализниця» АТ «Укрзалізниця». Територіально вказаний підрозділ знаходиться на непідконтрольній українській владі території - м.Ясинувата. З 16.03.2017 року нарахування заробітної плати її працівникам припинено. Документи первинної облікової документації підприємства залишись на непідконтрольній території.

За період з 01.03.2017 року по 15.03.2017 року позивачу був виплачений аванс в розмірі 1116,88 грн., який отриманий позивачем у касі структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» відповідно до відомості № 36 за березень 2017 року. За інший період заборгованість перед позивачем відсутня, так як нарахування заробітної плати за цей період не здійснювалася через відсутність первинних документів.

З 16.03.2017 року у звязку з відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення господарської діяльності структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» та виробничих підрозділів підпорядкованих дирекції, викликаних припиненням переміщення вантажу через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей шляхами залізничного та автомобільного сполучення, відповідно Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.03.2017 року «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України», введеного в дію Указом Президента України від 15.03.2017 року №62/2017, нарахування заробітної плати було припинено. Наслідком вищевказаного рішення є відсутність зв`язку з виробничими підрозділами структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця», а також передачі з непідконтрольної території первинних документів. З 16 березня 2017 року до Дирекції не надходили первинні документи від підприємства, на якому працював позивач, для нарахування заробітної плати. Тобто на підконтрольній Україні території відсутня, а не втрачена первинна документація (табеля обліку робочого часу або графіки роботи за період, копії або оригінали внутрішніх наказів, розпоряджень та інше) для нарахування заробітної плати.

Науково-правовим висновком Торгово-промислової палати України від 16 січня 2018 року відносно АТ «Укрзалізниця» засвідчено настання форс-мажорних обставин при здійсненні господарської діяльності, у зв`язку з чим вищевказаний факт є підставою для звільнення відповідача від відповідальності. У зв`язку з викладеним, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши надані сторонами докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК).

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом.

Суд на підставі ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як вбачається з копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , позивач ОСОБА_1 наказом від 12.10.2015р. був прийнятий на роботу у ДП «Донецька залізниця» Ясинуватська дистанція електропостачання сигналістом 4 розряду.

11.07.2016 року відбулась реорганізація структурного підрозділу ДП «Донецька залізниця» шляхом його злиття у регіональну філію «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця».

11.07.2016р. Ясинуватська дистанція електропостачання ДП «Донецька залізниця» реорганізовано шляхом злиття у виробничий підрозділ «Ясинуватська дистинція електропостачання» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця».

10 липня 2017 року структурним підрозділом АТ «Українська залізниця» видано наказ № 9621/ДН-ос про звільнення ОСОБА_1 з 17 липня 2017 року на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП, у зв`язку зі скороченням штату, що підтверджується відповідним записом в трудовій книжці та копією наказу (розпорядження) № 9621/ДН-ос від 10.07.2017 року.

Згідно із ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці»працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Частиною 1статті 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до положень ст.ст. 115, 116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець.

Згідно розрахунку заробітної плати за березень 2017 року - липень 2017 року, проведеного ВП Ясинувата СП «ДДЗП» філії «Дон.зал. «ПАТ УЗ» сума нарахованої заробітної плати (без утримання відповідних податків та зборів) склала: за березень 2017 року - 3136,86 грн.; за квітень 2017 року - 1849,12 грн.; за травень 2017 року - 1094,06 грн.; за червень 2017 року - 1109,47 грн.; за липень 2017 року - 7204,16 грн. Всього за період березень-липень 2017 року нараховано 14 393,67 грн.

Також суд приймає до уваги відомості, які містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу, наданих органом Пенсійного фонду України на виконання ухвали суду про витребування доказів.

Так, в даних, наданих органом Пенсійного фонду України, зазначено, що сума нарахованої заробітної плати за березень 2017 року становить 3136,86 грн., яка співпадає з розрахунком заробітної плати за березень 2017 року, в той час, як в довідці, наданій відповідачем, зазначено, що сума нарахованої заробітної плати склала 1404,55 грн.

З наданих позивачем розрахункових листів вбачається, що у період з березня 2017 року по липень 2017 року йому нараховувалась оплата простоїв.

Окрім того, суд приймає до уваги доводи відповідача про проведення нарахування та часткову виплату заробітної плати за частину березня 2017 року. В той же час, представником відповідача було надано довідку про доходи позивача, згідно якої останньому було нараховано аванс за березень 2017 року в розмірі 1116,88 грн., з копії відомості на виплату грошей вбачається, що позивачу 27.04.2017 року було виплачено заробітну плату в розмірі 1116,88 грн., про отримання вказаної суми свідчить підпис позивача.

Таким чином, сума заборгованої заробітної плати з урахуванням виплаченої суми, складає 14 393 67 - 1116,88 = 13 276,79 грн. (сума без утримання передбачених законом податків та зборів).

Доводи відповідача про неможливість вивезти первинні документи як підставу для відмови у нарахуванні та виплаті позивачу заробітної плати суд відхиляє, оскільки обов`язок здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, інших виплат, належних працівникові, а так само вести бухгалтерський, податковий облік тощо, лежить на працедавцеві, а не на працівникові. За цих обставин втрата підприємством первинних документів не позбавляє його обов`язку здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, тим більше, що відповідачем не надано суду жодних доказів того, що він у будь-який спосіб намагався виправити цю ситуацію.

Наявність роздрукованих розрахункових листів, виданих позивачу, який використав їх як доказ наявної заборгованості із заробітної плати, свідчить та розцінюється судом як обізнаність підприємства про існуючий обов`язок розрахунку та його невиконання.

Крім того, згідно висновку Верховного Суду, який викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією.

Враховуючи, що судом встановлено факт перебування позивача в трудових відносинах з ПАТ «Укрзалізниця», який відповідачем не оспорюється, та при звільненні з підприємства остаточного розрахунку з позивачем проведено не було, заборгованість по заробітній платі (нарахована) за період з березня 2017 року по липень 2017 року становить 13 276,79 грн. без утримання передбачених законом податків та зборів, яка підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до Закону «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», постановою № 200, утворено ПАТ «Укрзалізниця» на базі Укрзалізниці, підприємств залізничного транспорту, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1. До переліку, наведеного у зазначеному додатку, включено ДП «Донецька залізниця».

Відповідно до частини 4 ст. 36 КЗпП України, у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.

За змістом частини 1 ст.104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Отже, АТ «Укрзалізниця» у повному обсязі несе обов`язок оплати праці перед позивачем.

Відповідачем до відзиву надано Науково-правовий висновок Торгово-Промислової палати України щодо унеможливлення виконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) від 16 січня 2018 року № 126/2/21-10.2.

Суд приймає як доказ відсутності вини АТ «Українська залізниця» у несвоєчасній виплаті заробітної плати Науково-правовий висновок, оскільки ним підтверджено, що починаючи з 2014 року і станом на 17 липня 2017 року вини підприємства у несвоєчасному розрахунку з працівниками немає, але це не звільняє відповідача від проведення розрахунку з працівниками відповідно до трудового законодавства, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 408/5985/17-ц.

Стаття 67 Конституції України покладає обов`язок на кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як зазначено в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Тобто, при виплаті позивачу заборгованості по заробітній платі в розмірі 13 276,79 грн., відповідач зобов`язаний утримати з цієї суми податки та інші обов`язкові платежі.

Враховуючи наведене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню: в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за березень-липень 2017 року - в сумі 13 276,79 грн.

Відповідно до п. 2 частини 1 ст.430 ЦПК України у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати суд допускає негайне виконання рішень, але не більше ніж за один місяць, у зв`язку з чим суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі за один місяць за березень 2017 року у сумі 2019,98 грн. (з врахуванням вже виплаченої суми).

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 6 цієї статті передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються всі судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір»за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет на 2019 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2 102 грн.

Таким чином, при зверненні до суду позивач повинен був сплатити судовий збір в розмір 840,80 грн.

Оскільки позивач звільнентй від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог - у сумі 775,56 грн.

Керуючись ст.ст. 12-13, 76 -79, 81,141, 259, 263 -265,273, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заборгованості із заробітної плати - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за березень - липень 2017 року в загальному розмірі 13 276,79 грн. (тринадцять тисяч двісті сімдесят шість гривень 79 коп.).

Зобов`язати акціонерне товариство «Українська залізниця» утримати з суми заборгованості по заробітній платі, що підлягає стягненню, податок з доходів фізичних осіб та інші обов`язкові платежі.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі за один місяць - за березень 2017 року у розмірі - 2019,98 грн. (дві тисячі дев`тнадцять гривень 98 коп.)

У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь держави судовий збір у розмірі 775,56 грн. (сімсот сімдесят п`ять гривень 56 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач - Акціонерне товариство «Українська залізниця», ЄДРПОУ 40075815, юридична адреса м.Київ, вул.Тверська, буд, 5.

Суддя Краматорського міського суду О. Ю. Кравченко