Ухвала суду № 89274591, 12.05.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/16178/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2020 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі: головуючого судді Томіліна О.М., при секретарі Астаховій О.В., за участю прокурора Танаджі В.Г., захисника Білозьорова О.Б., обвинуваченого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі клопотання прокурора Маріупольської місцевої прокуратури №1 Танаджі В.Г. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , подане в рамках кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Шевченко О.А. знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

30 квітня 2020 року до суду надійшло клопотання прокурора Маріупольської місцевої прокуратури №1 Танаджі В.Г. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , подане в рамках вказаного кримінального провадження, яке відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, було визначене до розгляду судді Томіліну О.М.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тобто у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 03.10.2018 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16.03.2020 ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14.05 .2020 включно.

Прокурор у клопотанні зазначив, що при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно врахувати обґрунтовані ризики на які вказував суд при продовженні запобіжного заходу обвинуваченому під час судового розгляду, які залишили на теперішній час в повному обсязі, а саме:

- згідно з п.1 ч.1 ст. 177 КПК України ОСОБА_1 може почати переховуватись від суду, оскільки він не може не усвідомлювати імовірність визнання його винуватим за висунутим обвинуваченням у майбутньому;

- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки обвинувачений володіє інформацією стосовно їх особистих даних та місця мешкання останніх;

- п.5 ч.1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачений раніше притягався до кримінальної відповідальності, судимість за яке в установленому законом порядку не знята та не погашена.

Вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у клопотанні.

Захисник Білозьоров О.Б. заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем реєстрації ОСОБА_1 . Зазначив, що між обвинуваченим та потерпілим відбулася бійка, будь-які ризики у кримінальному провадженні відсутні. Вказані прокурором ризики не підтверджені доказами. Зауважив, що наразі оголошено карантинні заходи у зв`язку з розповсюдженням вірусу та перебування ОСОБА_1 в умовах слідчого ізолятора може бути небезпечним для здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав захисника, просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. Повідомив, що квартира, у якій він зареєстрований, належить його бабі та діду і вони не заперечуватимуть проти його перебування під домашнім арештом у їхній квартирі.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, приходить до висновку про необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на один місяць, при цьому виходить з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі “Летельє проти Франції” від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Згідно зі ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачуєтьсяя, а також вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення – є одними з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Також суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість можливого покарання в їх взаємозв`язку з можливими ризиками у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Судом не приймаються доводи сторони захисту щодо відсутності ризиків як підставу для відмови у задоволенні клопотання, оскільки вимогами статті 177 КПК України, крім виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачено і запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілих, свідків, а також продовження вчинення інших кримінальних правопорушень.

З урахуванням пред`явленого обвинувачення, враховуючи особу обвинуваченого, слідчий суддя вважає, що наявні ризики, які можуть полягати саме у спробах обвинуваченого на вчинення дій, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, суд зазначає, що клопотання захисника Білозьорова О.Б. про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту наразі не може бути задоволено, оскільки суду не надано згоди власників квартири за місцем реєстрації ОСОБА_1 про його перебування у ній у разі застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Отже, дослідивши матеріали клопотання, суд враховує те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, при цьому раніше судимий, не одружений, не працюючий, тож не має стійких соціальних зв`язків, усвідомлюючи можливість отримання покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін, може переховуватись від суду, а також може незаконно впливати на учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у зв`язку з чим приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, які на час розгляду даного клопотання не зменшилися.

З огляду на викладене, строк тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою необхідно продовжити з урахуванням отримання дозволу від власників квартири, за місцем реєстрації ОСОБА_1 , тому суд вважає, що слід продовжити міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 30 днів, тобто до 10 червня 2020 року.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, суд не вирішує питання щодо визначення розміру застави або її скасування, оскільки, відповідно до ст.183 КПК України, це питання вже вирішено слідчим суддею при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ухвала якого є незмінною.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 331 КПК України КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Танаджі В.Г. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Продовжити строк запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою у ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор», строком на 30 днів, тобто до 10 червня 2020 року, включно.

В решті вимог клопотання відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя О.М. Томілін