Ухвала суду № 89273450, 12.05.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/18149/16-к

1-кс/755/2036/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ "12" травня 2020 р.

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Федосєєв С.В., при секретарі Неділько Л.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання директора ТОВ «Олет Груп» ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42016101040000209 від 18.11.2016 року,

В С Т А Н О В И В :

Директор ТОВ «Олет Груп» ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна накладеного ухвалами слідчих суддів Дніпровського районного суду м. Києва у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42016101040000209 від 18.11.2016 року.

У судове засідання заявник будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду клопотання, не з`явився, причини не явки не повідомив. Прокурор та слідчий також у судове засідання не з`явились, однак прокурором на адресу суду було направлено повідомлення у якому він просить відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, у зв`язку із зміною підслідності.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання, копії матеріалів наданих прокурором по кримінальному провадженні № 42016101040000209, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, з-поміж іншого, є доказом злочину, підлягає стягненню з юридичної особи як отримана неправомірна вигода.

Завданням арешту майна, зокрема, є запобігання можливості його приховування, зникнення, використання, передачі, відчуження.

Водночас, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, у такому випадку арешт накладається на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК арешт майна може бути скасований за клопотанням власника майна за умови, що останній доведе, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладений необґрунтовано.

Відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України, слідчий суддя розглядає клопотання та заяви під час досудового розслідування в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

У судовому засіданні встановлено, що постановою заступника прокурора міста Києва Бака М.П. від 08 травня 2020 року підслідність у кримінальному провадженні № 42016101040000209 від 18.11.2016 року змінено, та досудове розслідування доручено здійснювати Оболонському УП ГУНП у м. Києві.

Оскільки підслідність кримінального провадження змінена, органом досудового розслідування у кримінальному провадженні є Оболонське УП ГУНП у м. Києві, що знаходиться поза межами територіальної юрисдикції Дніпровського районного суду м. Києва, відтак слідчий суддя не знаходить правових підстав для розгляду даного клопотання по суті та відповідно його задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170, 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання директора ТОВ «Олет Груп» ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42016101040000209 від 18.11.2016 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя