Ухвала суду № 89272938, 27.04.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/5690/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г.,

при секретарі судових засідань Рябцовій Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою адвоката АО «Клочков та партнери» Старости Івана Івановича, яка подана в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність прокурора Офісу Генерального прокурора

старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні, процесуального керівника - Мороза О.І. у кримінальному провадженні № 42018000000000123, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 січня 2018, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна під час проведення обшуку 21 березня 2019 року,-

В С Т А Н О В И В :

31.03.2020 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката АО «Клочков та партнери» Старости Івана Івановича в інтересах ОСОБА_1 , яка передана слідчому судді Ільєвій Т.Г. 01.04.2020, згідно вимог якого останній просить зобов`язати прокурора Офісу Генерального прокурора України, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42018000000000123 від 22.01.2018 року повернути ОСОБА_1 тимчасово вилучене майно, що вилучене 21.03.2019 року в ході обшуку індивідуальної сейфової скриньки НОМЕР_8 АТ КБ « Приватбанк», за адресою: АДРЕСА_1, яка знаходиться в оренді у ОСОБА_1 , а саме:

- паперові предмети зовні схожі на грошові знаки - долари США номіналом «100» у кількості 364 шт.;

- паперові предмети зовні схожі на грошові знаки - євро номіналом « 500» у кількості 31 шт. ;

- паперові предмети зовні схожі на грошові знаки - євро номіналом « 50» у кількості 14 шт.;

- паперові предмети зовні схожі на грошові знаки - євро номіналом « 100» у кількості 2 шт.;

- паперовий конверт на якому виставлені відтиски печатки ТОВ « Капітал- Інвест», ідентифікаційний код 41399916;

- прозорий поліетиленовий пакет;

- 5 паперових упаковок для грошей..

В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що 21.03.2019 було проведено обшук індивідуальної сейфової скриньки НОМЕР_8 АТ КБ « Приватбанк», за адресою: АДРЕСА_1, яка знаходиться в оренді у ОСОБА_1 , під час якого незаконно було вилучено вищезазначене майно, яке не має відношення до даного кримінального провадження, а відтак вилучене майно має статус тимчасово вилученого та відповідно підлягає поверненню його законному володільцю.

Представник особи, що подав скаргу, у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд скарги у його відсутність, вимоги підтримав та просив задовольнити.

Прокурор/слідчий в судове засідання не з`явився будучи належним чином повідомленим, заяв, клопотань до суду не подано.

Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.

Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчим суддею з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду скарги, визнано можливим її розгляд у відсутність особи, якою подано скаргу та слідчого, при цьому слідчим суддею враховано положення ст.ст. 26, 306 КПК України.

Вивчивши скаргу, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.

Судовим розглядом встановлено, що Управлінням з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження № 42018000000000123 від 22.01.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05 березня 2012 року, надано дозвіл на на проведення обшуку приміщень та їх складових частин, у яких розташоване відділення ПАТ «КБ «Приватбанк», за адресою: АДРЕСА_1 (за формою власності відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зареєстровано за ОСОБА_3 ), з метою відшукання і вилучення речей та документів, які знаходяться у банківських ячейках, орендованих ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.п.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і.п.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , код і.п.н. НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і.п.н. НОМЕР_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , і.п.н. НОМЕР_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , і.п.н. НОМЕР_6 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , код ДРФО НОМЕР_7 (або до яких вони мають доступ), та які підшукані, виготовлені чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані з метою схилення до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення:

-грошові кошти у будь-якій валюті, цінні папери, дорогоцінні метали та камені одержані злочинним шляхом від незаконної діяльності;

-пластикові банківські картки та ключі від банківських скриньок;

-установчі документи (Положення, статути, свідоцтва, розпорядчі акти про реєстрацію, реорганізацію тощо, документи про призначення/звільнення керівників), печатки, штампи суб`єктів господарської діяльності, фінансово-господарську документацію юридичних осіб та довіреності;

-документи, що підтверджують право власності на будь-яке рухоме та нерухому майно;

-договори купівлі-продажу, дарування, інвестиційні договори, письмові розписки або інші правочини, додаткові угоди до цих договорів, додатки до них а також документи по сплаті за ними.

-банківські картки, документи про відкриття банківських рахунків, індивідуальних банківських сейфів, мобільні телефони, планшети, стартові пакети операторів мобільного зв`язку, SIM-картки та інші пристрої зв`язку;

-комп`ютери та їх складові частини (відео-карти, материнські плати, блоки живлення, пристрої зберігання інформації тощо) та електронні носії інформації (флеш-карти, флеш-накопичувачі, системні комп`ютерні диски, CD-DVD-диски, відеокамери, відеореєстратори та інші електронні цифрові пристрої призначені для створення, копіювання, зберігання та передачі інформації);

-чорнові записи, блокноти, нотатки та інші рукописні і друковані носії, на яких збереглись сліди вчинення злочинів;

-матеріальні об`єкти, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також майно, що було здобуто у результаті вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Згідно положень ч.ч. 8, 9 ст. 236 КПК України, особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку. Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім`ї або його представникові.

Під час вивчення матеріалів скарги, слідчим суддею встановлено, що за результатами проведеного обшуку 21.03.2019 стороною обвинувачення окрім іншого грошові кошти та прозорий поліетиленовий пакет.

Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 5 статті 9 КПК України, передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Згідно зі ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

Наряду з вказаним, слідчий суддя вважає за доцільне зазначити, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (частина 1, 2 статті 22 КПК України).

При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Вказані норми кримінального процесуального законодавства та відповідна практика Європейського суду з прав людини, вказує, що особі, яка звертається із скаргою до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов`язки.

При дослідженні слідчим суддею матеріалів скарги вставлено, що доказів в її обґрунтування слідчому судді не надано, оскільки сторона заявника при зверненні до суду не довела обставин, на які заявник посилається у своїй скарзі.

Так, до матеріалів скарги в її обґрунтування долучено копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3359 від 29.08.2008 року та ордер на надання правової допомоги, тобто які підтверджують повноваження адвоката на звернення до суду в інтересах довірителя. Також долучено копії заяв на видачу готівки, а також копію протоколу обшуку від 21.03.2019 року.

Проте, вказані документи, на переконання слідчого судді, в своїй сукупності не доводять обґрунтованості заявлених вимог про повернення майна, враховуючи при цьому, що доказів, які б свідчили, що вилучене майно належить заявнику слідчому судді не надано, а ухвалою слідчого судді надано довіз на вилучення окрім іншого і грошових коштів та матеріальні об`єкти, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також майно, що було здобуто у результаті вчинення кримінального правопорушення, які заявник просить повернути.

Враховуючи вищевказані норми кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до висновку, що вилучене майно, відповідно до протоколу обшуку, на поверненні якого наполягає заявник, підпадає під критерії, визначені ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.03.2019.

Відтак, вилучене майно, не є тимчасово вилученим майном, а тому не може застосовуватися порядок, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України, та процедура за ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу.

На підставі викладеного, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про безпідставність вимог скарги, а відтак у задоволенні вимог скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 100, 169-170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні скарги адвоката АО «Клочков та партнери» Старости Івана Івановича, яка подана в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність прокурора Офісу Генерального прокурора старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні, процесуального керівника - Мороза О.І. у кримінальному провадженні № 42018000000000123, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 січня 2018, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна під час проведення обшуку 21 березня 2019 року.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Т.Г. Ільєва