Ухвала суду № 89271503, 18.05.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 18.05.2020 Справа № 554/2749/20

Провадження №2-ві/554/10/20

У Х В А Л А

18 травня 2020 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі головуючого судді Гольник Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави України в особі Головного управління Національної поліції у Полтавській області, Прокуратури Полтавської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, спричиненої бездіяльністю органу досудового розслідування, -

в с т а н о в и в:

30.03.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Держави України в особі Головного управління Національної поліції у Полтавській області, Прокуратури Полтавської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, спричиненої бездіяльністю органу досудового розслідування.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 03.04.2020 року за даною позовною заявою відкрито провадження та визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 усно заявив відвід головуючому судді Материнко М.О., який обґрунтовано тим, що слідчим суддею Материнко М.О. неодноразово розглядалися його скарги на рішення, дії, бездіяльність прокурорів Полтавської області під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях, які не були задоволені. Крім того, ним неодноразово подавалися скарги до Вищої ради правосуддя на суддю Октябрського районного суду м. Полтави Материнко М.О.

Ухвалою суду від 13.05.2020 року заява позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді визнана необґрунтованою. Провадження у цивільній справі зупинено до вирішення питання про відвід судді.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2020 року заява передана для вирішення до провадження судді Гольник Л.В.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, тобто ЦПК України не допускає повторну участь судді в розгляді справи.

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності судді має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв (справа «Гаусшильдт проти Королівства Данії» від 24.05.1989, справа «Мироненко і Мартиненко проти України» від 10.12.2009). Щодо суб`єктивної складової даного поняття у справі «Гаусшильдт проти Королівства Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, які розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

У рішенні в справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 ЄСПЛ зазначив, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

У рішенні в справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 ЄСПЛ нагадує, що «безсторонність», в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на основі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі, тобто жоден з членів суду не має проявляти будь-якої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію, тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.

Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів.

Отже, при вирішенні питання про відвід судді необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду ( суб`єктивний критерій).

Згідно ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Статтями 36, 37 ЦПК визначено підстави для відводу судді. Проте заявником не наведено обставин для відводу судді, передбачених вказаними статтями ЦПК України. Так, позивач звернувся до суду про відшкодування шкоди, завданої бездіяльністю та протиправними діями Прокуратури Полтавської області та ГУНП в Полтавській області під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000001276. Розгляд слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтави Материнко М.О. скарг Палька О.А. на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування, незгода з прийнятими рішеннями слідчого судді не свідчать про упередженість та необ`єктивність судді Материнко М.О. при розгляді даної цивільної справи.

Звернення з дисциплінарною скаргою щодо судді Материнко М.О. також не створює підстав для відводу судді.

За таких обставин суд вважає, що у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Материнко М.О. слід відмовити за необґрунтованістю.

Керуючись ст. ст. 36, 37, 40, 258-261, 353 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Материнко М.О. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Головного управління Національної поліції у Полтавській області, Прокуратури Полтавської області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, спричиненої бездіяльністю органу досудового розслідування відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.В.Гольник