Рішення № 89271154, 04.05.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 04.05.2020 Справа № 554/2572/20

Провадження № 2/554/1243/2020

Заочне рішення

іменем України

04 травня 2020 року місто Полтава

Суддя Октябрського районного суду м. Полтави Тімошенко Н.В., розглянувши цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,

встановила:

24 березня 2020 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до відповідача, акціонерного товариства «Полтаваобленерго», про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 16 листопада 2017 року наказ акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про його звільнення № 342-к від 29 жовтня 2015 року був скасований і він був поновлений на посаді директора з правової роботи. Наказ про поновлення позивача на роботі про звільнення був виданий ПАТ «Полтаваобленерго» 17 листопада 2017 року за № 775-к. Але про даний факт роботодавець офіційно повідомив позивача лише 24 листопада, і саме по обіді в даний день позивач вийшов на роботу, де і виконував трудові функції до 1 листопада 2019 року. Позивач вважає, що роботодавець, усупереч чинному трудовому законодавству не оплатив йому дні з 17.11.2017 по 24.11.2017, вважаючи їх відсутністю на роботі без поважних причин. 1 листопада 2019 року ОСОБА_1 був звільнений акціонерним товариством «Полтаваобленерго» з посади директора з правових питань ПАТ «Полтаваобленерго» згідно з наказом № 824-к. Позивач отримав свою трудову книжку 5 березня 2020 року, а наказ про звільнення № 824-к від 1 листопада 2019 року на даний час не отримав взагалі. Позивач вважає, що відповідач допустив порушення вимог ст. 116 КЗпП України щодо проведення повного розрахунку з ним у день звільнення.

Позивач просив стягнути з відповідача на його користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 19064,06 грн., судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 25 березня 2020 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на 04 травня 2020 року, зобов`язано відповідача надати відзив на позовну заяву.

У встановлений судом строк представник відповідача відзив на позов не надав.

04 травня 2020 року до суду надійшла заява представника відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку з карантинними заходами та заява із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Остання заява мотивована тим, що, ураховуючи предмет спору, є необхідність перевірки правомірності позовних вимог в судовому засіданні з викликом сторін, свідків, дослідженням письмових доказів.

Ухвалою від 04 травня 2020 року заяву представника відповідача із запереченнями проти розгляду вказаної справи залишено без задоволення.

Відповідно до змісту ст. 19 та ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, справи про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій статті 274 ЦПК України.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Крім того, суд на підставі статті 280 ЦПК України ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи судом за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріли справи, суддя дійшла висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Суддею встановлено, що наказом публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» № 342-к від 29.10.2015 ОСОБА_1 звільнений з посади директора з правової роботи.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 16.11.2017 ОСОБА_1 поновлений на посаді директора з правової роботи публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» з 30 жовтня 2015 року.

Наказ про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора з правової роботи був виданий 17.11.2017 за № 775-к.

Відповідно до відомостей, зазначених у наказі № 775-к від 17.11.2017, ОСОБА_1 ознайомлений з наказом 24.11.2017 о 14 год. 30 хв.

Однак, кошти оплати праці за період з 17 по 24 листопада 2017 року позивачу перераховані не були.

Згідно листа ПАТ «Полтаваобленерго» № 08-64/3879 від 02.03.2020 ОСОБА_1 у відповідь на його звернення від 16.02.2020 направлена копія наказу «Про скасування наказу від 17.11.2017 № 775-к «Про поновлення на роботі ОСОБА_1 » від 05.11.2019 року № 825-к, трудова книжка НОМЕР_1 та розрахунковий лист про нарахування заробітної плати.

За змістом статті 236 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Відповідно до п. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Отже, не проведення своєчасного розрахунку з позивачем є порушенням ст. 236 та 116 КЗпП України, тому з відповідача має бути стягнутий середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача за період з 17.11.2017 по 24.11.2017.

Середній заробіток обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 № 100 (далі - Порядок). Як зазначено в абзаці 3 п. 2.2 Порядку № 100, середньомісячна зарплата визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Однак, відповідно до абзацу 6 п. 6 Порядку час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Згідно з п. 5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати.

Відповідно до п.8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Отже, для обрахування періоду, за який обчислюється середня заробітна плата, береться проміжок часу 2 місяці, що передують періоду, за який має бути нарахована сума позовних вимог. При цьому час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду згідно з приписом абзацу 6 п. 2 Порядку (це періоди лютий - жовтень 2015 р.). Період з лютого по червень 2015 року виключається з розрахунку, тому що позивач ОСОБА_1 в цей час з 19 лютого по 26 червня перебував на лікарняному (цей факт встановлений рішенням Ленінського районного суду м. Полтави № 553/2444/15-ц від 04.12.2015 й відповідно до ст. 61 ЦПК України не підлягає доведенню знову). Упродовж даного періоду позивач отримував лише часткову виплату заробітної плати, оскільки за правилом ч. 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» сума допомоги по тимчасовій непрацездатності в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду. У 2015 році таке відшкодування у разі перебування особи на лікарняному максимально становило суму 20706 грн. (Закон України «Про державний бюджет України на 2015 рік»), тоді як посадовий оклад директору з правових питань ОСОБА_1 з 1 січня 2015 року був встановлений на рівні 39000 грн. (рішення правління ПАТ «Полтаваобленерго» від 22 січня). Отже, у дані періоди позивач отримував зарплату частково, тож періоди за прямим приписом Порядку виключаються з розрахункового періоду.

У липні, серпні та у вересні 2015 року ОСОБА_1 теж не працював частково з поважних причин (перебував на стаціонарному лікування з 26 червня по 3 липня 2015 року та з 26 серпня по 9 вересня 2015 року, що підтверджується копіями виписок з медичної карти стаціонарного хворого № 16007 та № 12183 ) і за ці періоди не отримував заробітної плати, тож дані місяці також вилучаються з розрахункового періоду згідно з приписом абзацу 6 п. 2 Порядку.

Таким чином, відповідно до абзацу 3 п. 2 Порядку календарними місяцями, упродовж яких працівник працював та отримував повну заробітну плату, що передують події, з якою пов`язана виплата суми за вимушений прогул, є грудень 2014 року та січень 2015 року.

За дані місяці згідно з довідкою ПАТ «Полтаваобленерго» №305 від 08.11.2017 у грудні 2014 року позивачу було сплачено 64334,20 грн., у січні 2015 року - 27363,87 грн. Сумарно сума заробітку за два повних місяці, які передують періоду звільнення працівника з роботи становить 91698,07 грн.

Відповідно до п. 10 Порядку № 100 у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок час підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

У січні 2015 року на підприємстві ПАТ Полтаваобленерго» відбулося підвищення заробітної плати, у тому числі за посадою директора з правової роботи. За рішенням Правління компанії від 22 січня 2015 року оклад ОСОБА_1 , який до грудня 2014 року з надбавкою становив 26088 грн., з січня 2015 року став складати 39000 грн. Таким чином, коефіцієнт підвищення склав 149 %. Отже, базою для обчислення середнього заробітку позивача ОСОБА_1 є його заробіток за 2 місяці з урахуванням коефіцієнта в сумі 91698,07 х 1,49 = 136630,12 грн. (сто тридцять шість тисяч шістсот тридцять грн. 12 коп.).

Упродовж періоду з грудня 2014 року по січень 2015 року сумарно було 43 робочих дні.

Середньоденна заробітна плата працівника становить: 136630,12 грн. : 43 = 3177,44 грн.

За період з 17.11.2017 року по 24.11.2017 року кількість днів вимушеного прогулу позивача складає 6 робочих днів.

Отже, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу складає 19064,64 грн. (6 робочих днів х 3177,44 грн. = 19064,64 грн.)

Однак, ураховуючи те, що суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України розглядає справи в межах заявлених позивачем вимог, позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивачу заробітної плати підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 19064,06 грн.

Ураховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати у вигляді судового збору в сумі 840,80 грн. відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 116, 117, 236 КЗпП України, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100, п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.99 № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", ст.ст. 4-10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 89, 133, 141, 223, 229, 247, 259, 263-265, 268, 272-273, 280-284, 289, 354-355, 430 ЦПК України, суддя

ухвалила:

позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, - задовольнити.

Стягнути з акціонерного товариства «Полтаваобленерго» (м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5, ідентифікаційний код юридичної особи: 00131819) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 19064 (дев`ятнадцять тисяч шістдесят чотири) гривні 06 копійок.

Стягнути з акціонерного товариства «Полтаваобленерго» на користь держави судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок гривень) 80 копійок.

Рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі середньомісячної заробітної плати підлягає негайному виконанню.

Копію повного судового рішення направити учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні протягом 2 (двох) днів з дня його складання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд міста Полтави протягом 30 (тридцяти) днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд міста Полтави.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 ;

відповідач: акціонерне товариство «Полтаваобленерго» (м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5, ідентифікаційний код юридичної особи: 00131819).

Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Повне рішення суду складено 14.05.2020 року.

Суддя Н.В.Тімошенко