Рішення № 89270538, 15.05.2020, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/9085/19

Провадження № 2/361/1549/20

15.05.2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

15 травня 2020 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

судді - Сердинського В.С.

при секретарі - Мищенко С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, треті особи: Державний кадастровий реєстратор Міськрайонного управління у Броварському районі та місті Бровари Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, треті особи: Державний кадастровий реєстратор Міськрайонного управління у Броварському районі та місті Бровари Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову зазначав, що 24.06.2019 р. він звернувся з письмовою заявою (по договору №58 від 24.06.2019 р.) до ФОП ОСОБА_3 про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 0,1494 га з кадастровими номерами 3221281201:01:020:0021 та 3221281201:01:020:0022 в АДРЕСА_1 , згідно рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 01.02.2016 р. №361/7540/15-ц, ухвали Апеляційного суду Київської області від 09.03.2017 р. №22ц780/787/2017 та ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 07.04.2016 р. №361/7540/15-ц.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 01.02.2016 р. №361/7540/15-ц визнано за позивачем право власності на частину земельної ділянки площею 0,15 га, кадастровий номер 3221281201:01:020:0014, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: земельну ділянку площею 0,05 га для обслуговування житлового будинку.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 09.03.2017 р. №22ц780/787/2017 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 01.02.2016 р. - апеляційну скаргу відхилено.

Київським апеляційним судом 18 грудня 2018 року було розглянуто справу №361/3608/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку земельної ділянки та розподіл земельної ділянки в натурі.

За результатом розгляду апеляційної скарги, апеляційну скаргу ОСОБА_2 судом задоволено, рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2018 року скасовано та прийнято постанову, якою суд вирішив відмовити ОСОБА_1 в позові до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку земельної ділянки та розподіл земельної ділянки в натурі.

Оскільки позивачу на той момент не було відомо про те, що ОСОБА_2 скористалась своїм правом на апеляційне оскарження, він подав заяву, на підставі якої ФОП ОСОБА_3 було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 0,1494 га було присвоєно нові кадастрові номери, а саме: - 3221281201:01:020:0021 - для земельної ділянки, право власності на яку було зареєстровано за позивачем; - 3221281201:01:020:0022 - для земельної ділянки, право власності на яку мала б зареєструвати ОСОБА_2 .

Так, як постановою Київського апеляційного суду було прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 , є необхідність про внесення змін до Державного земельного кадастру.

26.06.2019 р. позивач подав заяву до відділу у Броварському районі Міськрайонного управління у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

09.07.2019 р. Державним кадастровим реєстратором відділу у Броварському районі Міськрайонного управління у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області прийнято рішення №РВ-3201855132019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме: «помилка угідь - угіддя, код 007.01, площа 0,1406; помилка геометрії (самоперетин межі полігону в точці таким чином, що полігон утворює петлю в координаті), сума площ земельних ділянок не співпадає з площею зазначеною у рішеннях судів».

Вважає, що відповідач необґрунтовано відмовив у реєстрації земельної ділянки, а тому така відмова є протиправною і має бути скасована.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру від 09.07.2019 р. №РВ-3201855132019, прийняте Державним кадастровим реєстратором відділу у Броварському районі Міськрайонного управління у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області, зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області зареєструвати земельну ділянку згідно поданої ОСОБА_1 заяви від 26.06.2019 р. до відділу у Броварському районі Міськрайонного управління у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області, стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1536,80 грн. та на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Беженцев Ф.В. не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

В судове засідання представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Київській області не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

В судове засідання третя особа Державний кадастровий реєстратор Міськрайонного управління у Броварському районі та місті Бровари Головного управління Держгеокадастру у Київській області не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

В судове засідання третя особа ОСОБА_2 та її представник адвокат Чернов С.В. не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Судом встановлено, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 лютого 2016 року та ухвалою від 07 квітня 2016 року в справі №361/7540/15-ц визнано за позивачем ОСОБА_1 право власності на частину земельної ділянки площею 0,15 га, кадастровий номер 3221281201:01:020:0014, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: земельну ділянку площею 0,05 га для обслуговування житлового будинку (а.с.15-19).

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 09 березня 2017 року №22ц780/787/2017 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 01.02.2016 р., апеляційну скаргу відхилено, а рішення суду залишено без змін (а.с.20-24).

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2018 року припинено право власності ОСОБА_2 на 0,05 га земельної ділянки, кадастровий номер 3221281201:01:020:0014, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , залишивши у власності ОСОБА_2 0,10 га вказаної земельної ділянки, проведено розподіл в натурі земельної ділянки, кадастровий номер 3221281201:01:020:0014, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: - виділено у користування ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1000,0 кв.м., в тому числі: - під житловою забудовою і городом - 996,50 кв.м., - під двором спільного користування - 3,5 кв.м.; - виділено у користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 500,0 кв.м., в тому числі: - під житловою забудовою - 496,50 кв.м., - під двором спільного користування - 3,5 кв.м. (а.с.25-29).

Постановою Київського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 червня 2018 року скасовано, відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку земельної ділянки та розподіл земельної ділянки в натурі (а.с.31-39).

24 червня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою (по договору №58 від 24.06.2019 р.) до ФОП ОСОБА_3 про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 0,1494 га з кадастровими номерами 3221281201:01:020:0021 та 3221281201:01:020:0022 в АДРЕСА_1 , на підставі якої ФОП ОСОБА_3 було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо об`єднання земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 0,1494 га було присвоєно нові кадастрові номери, а саме: - 3221281201:01:020:0021 - для земельної ділянки, право власності на яку було зареєстровано за позивачем; - 3221281201:01:020:0022 - для земельної ділянки, право власності на яку мала б зареєструвати ОСОБА_2 (а.с.9-14).

26 червня 2019 року позивач ОСОБА_1 подав заяву до відділу у Броварському районі Міськрайонного управління у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.

09 липня 2019 року Державним кадастровим реєстратором відділу у Броварському районі Міськрайонного управління у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області прийнято рішення №РВ-3201855132019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме: «помилка угідь - угіддя, код 007.01, площа 0,1406; помилка геометрії (самоперетин межі полігону в точці таким чином, що полігон утворює петлю в координаті), сума площ земельних ділянок не співпадає з площею зазначеною у рішеннях судів» (а.с.59-60).

Згідно статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У відповідності до положень статті 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч. 1 ст.79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Згідно ч. 3 ст.79-1 Земельного кодексу України, сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (ч.4 ст.79-1 Кодексу).

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про Державний земельний кадастр», державний земельний кадастр базується на таких основних принципах: обов`язковості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об`єкти; єдності методології ведення Державного земельного кадастру; об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі; внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до цього Закону; відкритості та доступності відомостей Державного земельного кадастру, законності їх одержання, поширення і зберігання; безперервності внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру, що змінюються; документування всіх відомостей Державного земельного кадастру.

Статтею 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно ч.3 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: - особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; - власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; - органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: - заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; - оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; - документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою, або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Частиною 5 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: - перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; - за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. №1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру (далі - Порядок).

Відповідно до п. 67 Порядку, внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» та цього Порядку; забороняється вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених Законом України «Про Державний земельний кадастр». Документи, які є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати вимогам Закону України «Про Державний земельний кадастр» та цього Порядку.

Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини; зміна найменування акціонерного товариства у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у державній реєстрації земельної ділянки.

Згідно п.74 Порядку, державний кадастровий реєстратор протягом строку, встановленого п.73 цього Порядку, перевіряє електронний документ на відповідність: даним Державного земельного кадастру (геодезичній та картографічній основам, даним кадастрових карт (планів); вимогам до змісту, структури і технічних характеристик такого документа згідно з додатком 1 даним документації із землеустрою та оцінки земель.

З аналізу викладеного слідує, що чинне законодавство, яким врегульовано спірні правовідносини містить перелік підстав для відмови у реєстрації земельної ділянки, який є вичерпними та імперативним.

Відтак, наведені твердження в рішенні №РВ-3201855132019 про відмову у внесенні відомостей від 09.07.2019 р., є необґрунтованими, оскільки в рішенні чи в протоколі та додатку до нього не вказано якій саме нормі Закону України чи Порядку не відповідає документація, немає посилання ні на номер статті Закону, ні на пункт Порядку, тому неможливо встановити чи дійсно існує така невідповідність.

Крім того, позивачем подано усі необхідні для здійснення реєстрації документи, а згідно з кадастровим планом всі координати земельних ділянок 3221281201:01:020:0021 та 3221281201:01:020:0022 відповідають дійсності (а.с.40-50).

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.ч.1,5 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Крім того, керуючись ст.141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути із відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1536,80 грн.

Разом з тим, відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Стаття 59 Конституції України закріплює право кожної людини на правову допомогу, а також право вільного вибору захисника своїх прав.

Відповідно до ршення Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000 щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право вільного вибору захисника), положення частини першої статті 59 Конституції України про те, що кожен є вільним у виборі захисника своїх прав, треба розуміти як конституційне право особи з метою отримання правової допомоги вибирати захисником своїх прав особу, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Фахівцем у галузі права, який надає позивачу ОСОБА_1 по даній справі правничу допомогу, є представник - адвокат Беженцев Ф.В., що підтверджується договором про надання правничої допомоги за №15.03-19 від 15.03.2019 р., ордером та свідоцтвом адвоката (а.с.61-63).

Відповідно до угоди між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Адвокати Київщини», останнє надало позивачу правничу допомогу по даній справі як під час виготовлення та подачі позову, так і поза межами суду, готуючи для позивача всі необхідні документи по цій справі.

Актом приймання-передачі наданих послуг до договору №15.03-19 від 15.03.2019 р. про надання правничої допомоги від 16 березня 2020 року надано опис послуг та кількість виреченого часу праці адвоката, вартість правничої допомоги в розмірі 20000 грн. та зазначено банківські реквізити адвокатського об`єднання (а.с.78).

В пункті 4.4. договору №15.03-19 від 15.03.2019 р. про надання правничої допомоги зазначено, що оплата послуг підтверджується розпискою.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (частина друга статті 137 ЦПК України);

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 р. по справі №922/445/19).

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про Державний земельний кадастр», ст.ст. 79-1, 125, 126 Земельного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 13, 76, 80, 81, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 280-284, 350, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру від 09 липня 2019 року №РВ-3201855132019, прийняте Державним кадастровим реєстратором відділу у Броварському районі Міськрайонного управління у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області зареєструвати земельну ділянку, згідно поданої ОСОБА_1 заяви від 26 червня 2019 року до відділу у Броварському районі Міськрайонного управління у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Київській області, код ЄДРПОУ 39817550, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , витрати по сплаті судового збору в розмірі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп., та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя В. С. Сердинський