Ухвала суду № 89270315, 12.05.2020, Вишгородський районний суд Київської області

"12" травня 2020 р. Справа № 363/999/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2020 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Баличевої М.Б..

секретаря Рибка І.Є.,

за участю прокурора – Протас О.Б.

захисника . Михальченко В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгород обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 62019100000000232 відносно ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.362 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт з додатками по кримінальному провадженню № 62019100000000232 відносно ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.362 КК України

Прокурор в підготовчому судовому засіданні висловив думку про можливість призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні, зазначив, що справа підсудна Вишгородському районному суду Київської області, підстав для її зупинення чи закриття немає, обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України, підстав для повернення обвинувального акту не вбачається.

У підготовчому судовому засіданні захисник та обвинувачений не заперечували щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт, додані до нього додатки, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, у зв`язку з його невідповідністю вимогам КПК України, з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до частин другої та четвертої статті 291 КПК України, обвинувальний акт має містити, в тому числі, такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням, розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення та затвердження. До обвинувального акта, в тому числі, додається: реєстр матеріалів досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії реєстру матеріалів досудового розслідування, розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений не до підозрюваного.

Так, відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03.10.2012р. № 223-1430/0/4-12, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема, якщо цей документ містить положення, що суперечать одне одному, до нього не долучено передбачені законом додатки.

Судом встановлено, що в обвинувальному акті, який надійшов до суду, відсутня чітка і зрозуміла правова кваліфікація кримінальних правопорушень, у яких обвинувачується ОСОБА_1 з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Крім того в даному обвинувальному акті є суперечності між фактичними обставинами справи та сформульованим обвинуваченням з кількістю зазначених епізодів вчинених злочинів.

Так, в даному обвинувальному акті при викладі фактичних обставин справи та при формулюванні обвинувачення зазначено, що дії ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст.362 КК України, кваліфіковано як несанкціоновані зміни з інформацією, яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах) автоматизованих систем, вчинені особою, яка має доступ до неї, вчинено повторно.

З такого викладу вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується декілька злочинних діяння.

Разом із тим, при формулюванні обвинувачення, а саме при викладі дій обвинуваченого та їх правової кваліфікації відсутнє посилання на конкретні положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність щодо кожного злочину в якому обвинувачується ОСОБА_1 , а зазначений одним текстом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що даний обвинувальний акт всупереч ст. 291 КПК України не містить у собі належним чином сформульованого обвинувачення та конкретних, послідовних фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, що порушує вимоги норм як чинного законодавства України, так і міжнародної практики, оскільки для повноцінного захисту своїх прав особа має право знати, в чому вона обвинувачується.

Крім того, відповідно до вимог ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Обвинувачення, відповідно до ч. 1 ст. 3 КПК України це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008р. зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час судового розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваному він вважається офіційно письмово повідомлений про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення. Крім того, Європейський суд з прав людини нагадує, що положення зазначеного вище підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення, а також про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (рішення від.01.03.2001р., справа «Даллос проти Угорщини, п. 47). Крім того право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54).

Так, формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступень тяжкості кримінального правопорушення, тощо.

Правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статі кримінального закону, а й точне формулювання у тому числі і об`єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення.

Відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред`явленого обвинувачення, що безперечно, порушує право особи на захист та ухвалене судове рішення за таких обставин, у будь-якому разі повинно бути визнано незаконним у зв`язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Враховуючи викладене, суд вважає, що даний обвинувальний акт всупереч ст. 291 КПК України не містить у собі належним чином сформульованого обвинувачення та конкретного, зрозумілого викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, що порушує вимоги норм як чинного законодавства України, так і міжнародної практики, оскільки для повноцінного захисту своїх прав особа має право знати, в чому вона обвинувачується.

Судом звертається увагу на те, що статтею 314 КПК України не передбачено можливості виправлення технічних помилок, а також внесення якихось додаткових відомостей до обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування або розписки про отримання копії обвинувального акту після їх надходження до суду, зокрема, у підготовчому судовому засіданні.

Вищеописані порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України, дають підстави дійти висновку, що обвинувальний акт в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 був складений із порушенням вимог Кримінального процесуального кодексу України, що унеможливлює призначення судового розгляду на підставі даного обвинувального акта та порушує гарантовані законом процесуальні права обвинуваченого, в тому числі і право на захист, і право на справедливий суд, а тому обвинувальний акт, з доданими до нього документами підлягає поверненню прокурору для усунення допущених недоліків та приведення його у відповідність до вимог ст. 291 КПК України, впродовж розумного строку, який буде об`єктивно достатнім для усунення цих недоліків.

Круючись ст.ст.291, 314-317, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 62019100000000232 відносно ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.362 КК України – повернути прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом 7 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 15 травня 2020 року о 13 годині 50 хвилин.

Головуючий М.Б.Баличева