Ухвала суду № 89270211, 18.05.2020, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/971/20

провадження №2/283/368/2020

У Х В А Л А

18 травня 2020 року Суддя Малинського районного суду Житомирської області Ярмоленко В.В. розглянувши позовну заяву Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу до Федорівської сільської ради Малинського району, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту про право власності, витребування земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу звернувся до суду з позовом, вимогами якого просить визнати незаконними та скасувати рішення 15 сесії 5 скликання Федорівської сільської ради від 20.11.2008 року, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 1823488400:01:001:0113 площею 0,2500 га у власність ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 ;

визнати недійними виданий 09 січня 2008 року Державний акт серія ЯА №133720 на право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,2500 га у власність ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 ;

витребувати земельну ділянку площею 0,2500 га у власність ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 у розпорядження територіальної громади Федорівської сільської ради.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у ст.ст. 119, 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави для залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За звернення до суду Коростишівською місцевою прокуратурою 01 квітня 2020 року сплачено 543 грн. згідно платіжного доручення №360.

На підставі п. 2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою-підприємцем розмір судового збору встановлено 01 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зважаючи на три пред`явлені вимоги немайнового характеру, позивачу необхідно доплатити судовий збір в розмірі 5763 грн.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Слід звернути увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Прокурором не наведено причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, підстави для представництва не обґрунтовані

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф. В. проти Франції» (F. W. v. France) від 31 березня 2005 року, заява № 61517/00, пункт 27).

Європейський суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

Слід звернути увагу, про те, що звертаючись до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України до Федорівської сільської ради позивач просить витребувати земельну ділянку у розпорядження саме відповідача до якого пред`явив позов, при цьому не зазначаючи в чому тоді саме полягає інтерес держави.

Також аналогічний позов прокурора вже перебував на розгляді Малинського районного суду Житомирської області (справа 283/2846/19) та повернутий ухвалою суду від 25.12.2019 року через відсутність підстав звернення прокурора до суду. Дана ухвала набрала законної сили.

Наведені недоліки слід усунути.

Керуючись ст. 121 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

позовну заяву Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України в особі Державної екологічної інспекції Поліського округу до Федорівської сільської ради Малинського району, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту про право власності, витребування земельної ділянки - залишити без руху, надавши строк чотири дні з дня отримання ухвали, для усунення вказаних недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя