Ухвала суду № 89269266, 18.05.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"18" травня 2020 р. м. ХарківСправа № 922/605/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Казмерчук М.Т.

за участю представників:

позивача: Шатілов В.В., ордер серія № 048528 від 07.04.2020 р., свідоцтво серія ДН № 3135 від 29.08.2018 р.

відповідача: не з`явився

розглянувши, в межах підготовчого провадження, клопотання позивача (вх. № 11112 від 18 травня 2020 року) про витребування доказів у справі

за позовом Фермерського господарства «Альфа-ТН», село Никонорівка,

до Державного підприємства «Хлібна База № 85» Державного агентства резерву України, місто Барвінкове,

про стягнення збитків у розмірі 685 735,40 грн.,-

здійснюється фіксування судового процесу технічними засобами - програмно

апаратним комплексом "Діловодство суду", серійний номер диска CD-R 922/605/20

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області, в порядку загального позовного провадження, перебуває справа за позовом Фермерського господарства "Альфа-ТН" до Державного підприємства "Хлібна база № 85" Державного агентства резерву України, про стягнення збитків у розмірі 685 735,40 грн. та витрат за довідкову цінову інформацію щодо вартості однієї тони насіння соняшника в сумі 2 454,00 грн.

18 травня 2020 року позивач скерував на адресу суду клопотання про витребування доказів (вх. № 11112) в якому прохає суд витребувати у відповідача матеріали інвентаризації (Акт інвентаризації) 26 лютого 2020 року, проведений в присутності представника Північно-східного офісу Держаудитслужби, яким засвідчено факт нестачі зерна соняшника врожаю 2018 року, переданого позивачем на зберігання відповідачу.

Розглянувши вказане клопотання позивача, суд зазначає наступне.

Згідно статті 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Даний принцип також знайшов своє відображення у статті 13 ГПК України, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 ГПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. (Рішення ЄСПЛ у справі "Надточий проти України" від 15 травня 2008 року)

Відповідно до частини 1 статті 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Так, за змістом частини 2 статті 80 ГПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина 4 статті 80).

З огляду на зазначені норми процесуального права, які регламентують механізм звернення позивача, в порядку статті 81 ГПК України, суд констатує, що останній подав клопотання про витребування доказів з пропуском встановленого ГПК України строку. Так, як свідчать матеріали справи, позивач звернувся з позовом до суду 27 лютого 2020 року (дата зазначена на поштовому конверті, в якому надійшла до суду позовна заява), вказане ж клопотання заявлене позивачем 18 травня 2020 року, тобто через два с половиною місяці після звернення до суду.

Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненнями нею процесуальних дій.

Разом з тим, право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Поведінка заявників складає об`єктивний факт /.../ який необхідно брати до уваги для визначення факту перевищення розумного строку, зазначеного у статті 6 § 1 (Poiss v. Austria (Пойсс проти Австрії), § 57; Wiesinger v. Austria (Вісінгер проти Австрії), § 57; Humen v. Poland (Гумен проти Польщі) [ВП], § 66). Кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази, в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands (Домбо Бегеер Б.В . проти Нідерландів § 33).

Позивач належними та допустимими доказами не обґрунтував неможливість подання клопотання, в порядку статті 81 ГПК України, у встановлений строк з причин, що не залежали від нього. Такі причини судом також не встановлені.

Крім того, до поданого клопотання позивачем не подано доказів, які підтверджують, що ним було здійснено всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (докази вжиття заходів щодо отримання матеріалів інвентаризації (Акт інвентаризації) від 26 лютого 2020 року) чи причини неможливості його отримання.

Європейського суду з прав людини у справі у своїх рішеннях неодноразово наголошував на важливості дотримання формалізованих норм цивільного процесу, за допомогою яких сторони забезпечують вирішення спору цивільного характеру, оскільки завдяки цьому може обмежуватися обсяг дискреції, забезпечуватися рівність сторін, запобігатися свавілля, забезпечуватися ефективне вирішення спору та розгляд справи судом упродовж розумного строку, а також забезпечуватися юридична визначеність та повага до суду.

При цьому, суд звертає увагу позивача про те, що суд не збирає докази замість сторони, а лише допомагає стороні в отриманні цих доказів у разі, якщо сторона обґрунтовано доведе, що зверталася до установ та організацій та їй було відмовлено у наданні цієї інформації.

Таким чином, дослідивши подані матеріали, суд визнав клопотання позивача щодо витребування доказів необґрунтованим, оформленим з порушенням вимог статей 80, 81 ГПК України, а відтак, подане позивачем клопотання залишається без задоволення.

Керуючись статтями 42, 80, 81, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Залишити без задоволення клопотання позивача (вх. № 11112 від 18 травня 2020 року) та долучити його до матеріалів справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Повний текст ухвали складено 18 травня 2020 року.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/605/20