Рішення № 89268814, 12.05.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2020 р. Справа № 922/548/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Джерелій В.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал", м. Харків до 1) Публічного акціонерного товариства "Банк "Юнісон", м. Київ, , 2) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Юнісон» Федорченко Андрія Володимировича , 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "БКЗ-Інвест", с. Губарівка, Богодухівський р.-н, Харківська обл. про визнання закінчення терміну дії права, визнання незаконним дій, визнання припиненим договору та зобо за участю представників сторін:

позивача - Бігдан О.А. (ордер серії АХ № 1008135 від 24.01.2020);

1-го відповідача - не з`явився;

2-го відповідача - не з`явився;

3-го відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Динеро-Капітал» (далі за текстом - позивач, ТОВ «Динеро-Капітал») звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «БКЗ-Інвест» (далі за текстом - 1-й відповідач, ТОВ «БКЗ-Інвест»), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особі Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Юнісон» Федорченко Андрія Володимировича (далі за текстом - 3-й відповідач, Фонд) та Публічного акціонерного товариства «Банк «Юнісон» (далі за текстом - 3-й відповідач, ПАТ «Банк «Юнісон», Банк) в якій спросив суд:

1) визнати кредитний договір № 05/15/КЛ-МБ від 01.09.2015, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "БКЗ-Інвест" (код ЄДРПОУ 38232100) та Публічним акціонерним товариством "Банк "Юнісон" (код ЄДРПОУ 38514375) - припиненим;

2) визнати Генеральний договір про здійснення вкладних (депозитних) операцій № 3001769/1 від 28.08.2015, з усіма додатками та додатковими договорами, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" (код ЄДРПОУ 36226713) та Публічним акціонерним товариством "Банк "Юнісон" (код ЄДРПОУ 38514375) - припиненим;

3) визнати заставу, що ґрунтується на договорах застави №05/15/КЛ-МБ-ЗМ-1 від 01.09.2015; №05/15/КЛ-МБ-ЗМ-2 від 02.09.2015; №05/15/КЛ-МБ-ЗМ-3 від 02.09.2015; №05/15/КЛ-МБ-ЗМ-4 від 02.09.2015; №05/15/КЛ-МБ-ЗМ-5 від 02.09.2015; №05/15/КЛ-МБ-ЗМ-6 від 03.09.2015; №05/15/КЛ-МБ-ЗМ-7 від 03.09.2015; №05/15/КЛ-МБ-ЗМ-8 від 03.09.2015, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" (код ЄДРПОУ 36226713) та Публічним акціонерним товариством "Банк "Юнісон" (код ЄДРПОУ 38514375) - припиненою;

4) зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, б. 17, код ЄДРПОУ 21708016), в особі Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк "Юнісон" (код ЄДРПОУ 38514375) Федорченко Андрія Володимировича , сплатити кредитору, Товариству з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" (61003, м. Харків, пров. Університетський, 1, код ЄДРПОУ 36226713) в межах ліквідаційної процедури ПАТ "Банк "Юнісон" грошові кошти в розмірі 3802365 (три мільйони вісімсот дві тисячі триста шістдесят п`ять) грн 56 коп;

5) визнати незаконними дії Публічного акціонерного товариства "Банк "Юнісон" (код ЄДРПОУ 38514375), направлені на звернення із вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" (код ЄДРПОУ 36226713) про погашення, в якості заставодавця, зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "БКЗ-Інвест" (код ЄДРПОУ 38232100) за кредитним договором № 05/15/КЛ-МБ від 01.09.2015.

Також позивач заявлено до стягнення судові витрати у вигляді сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Заявлений позов обґрунтовано з посиланням на те, що на підставі умов Генерального договору про здійснення вкладних (депозитних) операцій № 3001769/1 від 28.08.2015, укладеним між ПАТ «Банк «Юнісон» та ТОВ «Динеро-Капітал», останнім було розміщено на вкладному (депозитному) рахунку, відкритому в ПАТ «Банк «Юнісон», грошові кошти в розмірі 3802365,56 грн. Також, 01.09.2015, 02.09.2015, 03.09.2015 між ПАТ «Банк «Юнісон» та ТОВ «Динеро-Капітал» укладені договори застави № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-1 - № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-8. відповідно до умов яких ТОВ «Динеро-Капітал» в забезпечення виконання обов`язків ТОВ «БКЗ-Інвест» перед ПАТ «Банк «Юнісон» за кредитним договором № 05/15/КЛ-МБ від 01.09.2015 укладеним між ПАТ «Банк «Юнісон» та ТОВ «БКЗ-Інвест» передав в заставу право вимоги від ПАТ «Банк «Юнісон» отримання грошових коштів (депозитів), розміщених на вкладному (депозитному) рахунку ТОВ «Динеро-Капітал» в ПАТ «Банк «Юнісон». В подальшому, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийняте рішення про ліквідацію ПАТ «Банк «Юнісон», а уповноваженою особою Фонду, з делегуванням повноважень ліквідатора банку ПАТ «Банк «Юнісон» призначено Федорченка Андрія Володимировича. Останнім в процесі проведення ліквідаційної процедури ПАТ «Банк «Юнісон» визнано вимоги ТОВ «Динеро-Капітал» в розмірі 3802365,56 грн., включено до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк «Юнісон» сьома черга; проте безпідставно відмовлено у виплаті цих коштів на користь ТОВ «Динеро-Капітал» з огляду на наявність зобов`язань за вказаними вище договорами застави щодо забезпечення невиконаного ТОВ «БКЗ-Інвест» зобов`язання за кредитним договором № 05/15/КЛ-МБ від 01.09.2015, та ініційовано питання про звернення з вимогами до ТОВ «Динеро-Капітал» про сплату боргу за вказаним кредитним договором. На думку ТОВ «Динеро-Капітал», такі вимоги Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Юнісон» Федорченко Андрія Володимировича підлягають визнанню незаконними, оскільки кредитний договорір № 05/15/КЛ-МБ від 01.09.2015 укладеним між ПАТ «Банк «Юнісон» та ТОВ «БКЗ-Інвест» є таким, що припинився на підставі положень ст. ст.. 256-257 ЦК України, генеральний договір про здійснення вкладних (депозитних) операцій № 3001769/1 від 28.08.2015 є таким, що припинився на підстав умов цього договору, а відповідно припиненими є і застава що ґрунтується на договорах застави № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-1 - № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-8. Як наслідок, на думку позивача, також підлягають сплаті на його користь Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Юнісон» Федорченко Андрієм Володимировичем грошових коштів в процесі проведення ліквідаційної процедури ПАТ «Банк «Юнісон» в розмірі 3802365,56 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.02.2020 по справі № 922/548/20 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" залишено без руху; визначено спосіб усунення недоліків позовної заяви; надано позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали на усунення недоліків позовної заяви.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" звернулось до суду з клопотанням (вх. № 5724 від 04.03.2020) про залучення документів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.03.2020 зазначену позовну заяву прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 06.04.2020.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 06.04.2020

В процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження позивач звернувся до суду з заявою (вх. № 8146 від 01.04.2020), в якій зазначив, що він уточнює позовні вимоги та викладає їх у наступній редакції:

1) визнати кредитний договір № 05/15/КЛ-МБ від 01.09.2015, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "БКЗ-Інвест" (код ЄДРПОУ 38232100) та Публічним акціонерним товариством "Банк "Юнісон" (код ЄДРПОУ 38514375) - припиненим;

2) визнати Генеральний договір про здійснення вкладних (депозитних) операцій № 3001769/1 від 28.08.2015, з усіма додатками та додатковими договорами, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" (код ЄДРПОУ 36226713) та Публічним акціонерним товариством "Банк "Юнісон" (код ЄДРПОУ 38514375) - припиненим;

3) визнати заставу, що ґрунтується на договорах застави № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-1 від 01.09.2015; № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-2 від 02.09.2015; № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-3 від 02.09.2015; № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-4 від 02.09.2015; № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-5 від 02.09.2015; № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-6 від 03.09.2015; № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-7 від 03.09.2015; № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-8 від 03.09.2015, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" (код ЄДРПОУ 36226713) та Публічним акціонерним товариством "Банк "Юнісон" (код ЄДРПОУ 38514375) - припиненою;

4) зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, б. 17, код ЄДРПОУ 21708016), в особі Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк "Юнісон" (код ЄДРПОУ 38514375) Федорченко Андрія Володимировича , сплатити кредитору, Товариству з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" (61003, м. Харків, пров. Університетський, 1, код ЄДРПОУ 36226713) в межах ліквідаційної процедури ПАТ "Банк "Юнісон" грошові кошти в розмірі 3802365 (три мільйони вісімсот дві тисячі триста шістдесят п`ять) грн 56 коп. відповідно до приписів чинного законодавства;

5) визнати незаконними дії Публічного акціонерного товариства "Банк "Юнісон" (код ЄДРПОУ 38514375), направлені на звернення із вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" (код ЄДРПОУ 36226713) про погашення, в якості заставодавця, зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "БКЗ-Інвест" (код ЄДРПОУ 38232100) за кредитним договором № 05/15/КЛ-МБ від 01.09.2015.

6) покласти судові витрати на відповідачів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.04.2020 заяву позивача (вх. № 8146 від 01.04.2020) про уточнення позовних вимог задоволено та продовжено розгляд позову з її урахуванням.

Крім того, в процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження ТОВ "БКЗ-Інвест" надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву (вх.. № 8149 від 01.04.2020) в якому зазначає, що він погоджується із наявністю правових підстав для задоволення вимог ТОВ "Динеро-Капітал" про визнання припиненим кредитного договору на підставах, визначених ч. 1 ст.605 ЦК (прощення боргу), оскільки сплив загальний строк позовної давності за вимогами Банку, що ґрунтуються на умовах кредитного договору. Вирішення інших позовних вимог залишено ТОВ "БКЗ-Інвест" на розсуд суду, оскільки ТОВ "БКЗ-Інвест" не є стороною договорів застави та депозитного договору.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ "Банк "Юнісон" надіслали на адресу суду відзиви на позовну заяву (вх. № 8025 від 31.03.2020, вх. № 8212 від 02.04.2020, вх. № 8214 від 02.04.2020) в яких останні просять суд відмовити ТОВ "Динеро-Капітал" в задоволенні позову. Вказані відзиви мотивовані наявністю укладених між ПАТ "Банк "Юнісон" та ТОВ "Динеро-Капітал" договорів застави, відповідно до яких грошові кошти ТОВ "Динеро-Капітал", внесені до ПАТ "Банк "Юнісон" згідно з умовами депозитного договору, є забезпеченням виконання ТОВ «БКЗ-Інвест» укладеного між останнім та ПАТ "Банк "Юнісон" кредитного договору. Також Фонд та Банк наполягають на відсутності правових підстав для визнання припиненим кредитного договору за фактом спливу строку позовної давності, оскільки законодавством не передбачено такої підстави для припинення зобов`язання, яке залишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору та сплив строку позовної давності. Фонд та Банк стверджують, що обраний ТОВ "Динеро-Капітал" спосіб захисту порушених прав у вигляді вимоги про визнання незаконними дій Банку, направлених на звернення із вимогами до ТОВ "Динеро-Капітал" про погашення заборгованості ТОВ «БКЗ-Інвест» за кредитним договором, як заставодавця останнього, чинним законодавством не передбачений. Крім того, на думку Фонду та Банку вимоги про визнання припиненим Генерального договору про здійснення вкладних (депозитних) операцій № 3001769/1 від 28.08.2015 та зобов`язання здійснити виплату коштів за цим же договором, є взаємовиключними поняттями. У випадку ж визнання припиненим Генерального договору про здійснення вкладних (депозитних) операцій № 3001769/1 від 28.08.2015 будуть відсутні правові підстави для включення вимог ТОВ "Динеро-Капітал" до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Банк "Юнісон" і, як наслідок, відсутні підстави для задоволення таких вимог.

ТОВ "Динеро-Капітал" надіслав на адресу суду відповідь на відзиву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вх.. № 8147 від 01.04.2020) в якому спростовує доводи, викладені Фондом у відзиві на позов, та просить суд заявлений позов задовольнити. Зокрема, ТОВ "Динеро-Капітал" зазначає, що кредитний договір має бути визнаний припиненим з огляду на вимоги ч. 1 ст. 605 ЦК України; що вимоги про визнання дій Фонду незаконними не суперечать вимогам чинного законодавства та спрямовані на та є ефективним способом захисту прав позивача; що у випадку визнання припиненим Генерального договору про здійснення вкладних (депозитних) операцій № 3001769/1 від 28.08.2015 зазначене не звільняє ПАТ "Банк "Юнісон" від обов`язку повернути грошові кошти як такі, що перебувають у Банку без належних правових підстав на підставі ст. 1212 ЦК України.

ТОВ "Динеро-Капітал" не скористався своїм правом на подання відповіді на відзив ПАТ "Банк "Юнісон" та ТОВ "БКЗ-Інвест", а його представник в підготовчому засіданні 06.04.2020 зазначив про відсутність у ТОВ "Динеро-Капітал" таких намірів.

Фонд також не скористався своїм правом на подання заперечень на відповідь на відзив в порядку та строк, встановлені ухвалою господарського суду від 06.03.2020.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.04.2020 закрито підготовче провадження, та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.05.2020.

На судове засідання 12.05.2020 прибув представник позивача, який підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд заявлений позов задовольнити

Крім того, представник позивача надав суду клопотання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу (вх.. № 10645 від 12.05.2020), згідно з яким просить суд за наслідками розгляду справи вирішити питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу в сумі 38500 грн., які поніс позивач в процесі розгляду даної справи.

Відповідачі на судове засідання своїх представників не направили, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що зокрема свідчать залучені до матеріалів зворотні поштові повідомлення та відомості з офіційного сайту ДППЗ «Укрпошта» про вручення представнику 2-го відповідача копії ухвали від21.04.2020.

1-й відповідач у відзиві на позов просив суд розглядати справу без участі його представника.

2-й та 3-й відповідачі на про причини неявки представників не повідомили.

Оскільки за вказаних вище обставин неявка представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті, а останнім були створені всі умови для реалізації їх процесуальних прав, суд вважає за необхідне розглядати справи по суті за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, 01.09.2015 між ПАТ «Банк «Юнісон» та ТОВ «БКЗ-Інвест» укладено кредитний договір № 05/15/КЛ-МБ (т. 1 а. с. 14-25), відповідно до умов якого ПАТ «Банк «Юнісон» відкрив ТОВ «БКЗ-Інвест» відновлювальну кредитну лінію у національній валюті, та на підставі додаткових договорів до цього договору окремими частинами (траншами) надавав ТОВ «БКЗ-Інвест» кредит у порядку і на умовах, визначених цим Договором. із загальним терміном кредитування з дати укладення до 26.08.2016

Відповідно до п. 1.2. (в редакції Додаткового договору № 2 від 02.09.2015) та п. 1.3., 1.4.кредитного договору, ліміт кредитної лінії (граничний розмір кредиту) встановлений наступним чином: в період з дати набрання чинності Кредитним договором по дату закінчення терміну дії цього договору, а саме по 26.08.2016 включно, - 3700000 грн. Розмір процентів за користування кредитом складає 23,00%.

Згідно з п. 3.1. кредитного договору позичальник повинен повернути Банку кредит у останній день терміну дії Кредитної лінії, зазначеного у пункті 1.3. цього договору.

Як зазначають ПАТ «Банк «Юнісон», Уповноважена особа Фонду, та не спростовується ТОВ «БКЗ-Інвест» та ТОВ «Динеро-Капітал», ПАТ «Банк «Юнісон» належним чином виконав взяті на себе кредитні зобов`язання та у відповідності до Додаткової угоди № 1 від 01.09.2015, до Додаткової угоди № 3 від 02.09.2015, до Додаткової угоди № 4 від 02.09.2015, до Додаткової угоди № 5 від 02.09.2015, до Додаткової угоди № 6 від 02.09.2015, до Додаткової угоди № 7 від 03.09.2015, до Додаткової угоди № 8 від 03.09.2015 надав ТОВ «БКЗ-Інвест» транші кожен на загальну суму 485000,00 грн., а у відповідності до Додаткової угоди № 9 від 03.09.2015 надав ТОВ «БКЗ-Інвест» транш у сумі 293 294,59 грн., всього - 3688294,59 грн.

Крім того, 28.08.2015 між ПАТ «Банк «Юнісон» та ТОВ «Динеро-Капітал» укладено Генеральний договір про здійснення вкладних (депозитних) операцій № 3001769/1 (т. 1 а. с. 26-38), на підставі якого (з урахуванням додаткових договорів до договору) ТОВ «Динеро-Капітал» розмістив на вкладному (депозитному) рахунку, відкритому в ПАТ «Банк «Юнісон», грошові кошти в розмірі 3802365,56грн.. що підтверджується наявною у матеріалах справи копією облікової картки рахунку (т. 1 а.с. 119) та не спростовано ПАТ «Банк «Юнісон» в процесі розгляду даної справи.

Крім того, 01.09.2015, 02.09.2015, 03.09.2015 між ПАТ «Банк «Юнісон» та ТОВ «Динеро-Капітал» укладено наступні договори застави: № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-1 від 01.09.2015; № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-2 від 02.09.2015; № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-3 від 02.09.2015; № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-4 від 02.09.2015; № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-5 від 02.09.2015; № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-6 від 03.09.2015; № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-7 від 03.09.2015; № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-8 від 03.09.2015 (т. 1 а. с. 39-111). Відповідно до умов зазначених договорів ТОВ «Динеро-Капітал» в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «БКЗ-Інвест» перед ПАТ «Банк «Юнісон» за кредитним договором № 05/15/КЛ-МБ від 01.09.2015, передав в заставу право вимоги від Банку отримання грошових коштів (депозитів), розміщених на вкладному (депозитному) рахунку ТОВ «Динеро-Капітал» в ПАТ «Банк «Юнісон» .

Зокрема, договорами застави № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-1 від 01.09.2015; № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-2 від 02.09.2015; № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-3 від 02.09.2015; № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-4 від 02.09.2015; № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-5 від 02.09.2015; № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-6 від 03.09.2015; № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-7 від 03.09.2015 ТОВ «Динеро-Капітал» передало в заставу ПАТ «Банк «Юнісон» права вимоги отримання грошових коштів в сумі 500000,00 грн. за кожним забезпеченням та договором застави № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-8 від 03.09.2015 права вимоги отримання грошових коштів в сумі 305365,56 грн.

Відповідно до п. п. 1.1., 3.1. договорів застави, в забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «БКЗ-Інвест» та ТОВ «Динеро-Капітал», які випливають з Кредитного договору, з усіма змінами і доповненнями до нього, укладеними протягом строку його дії, а також в забезпечення виконання зобов`язань заставодавця, які випливають із договорів застави, з усіма змінами та доповненнями до нього, укладеними протягом строку його дії, та які (зобов`язання) перелічені у статті 2 Договорів застави та/або можуть виникнути в майбутньому за чинним Кредитним договором та/або за Договорами застави, ТОВ «Динеро-Капітал» передає Банку в заставу майнові права (права вимоги) отримання грошових коштів, які розміщені на вкладному (депозитному) рахунку в ПАТ «Банк «Юнісон» .

Згідно з абз. 1 пункту 2.1. договорів застави, заставою забезпечується зобов`язання боржника та заставодавця, які випливають з Кредитного договору, та можуть виникнути в майбутньому за основним договором щодо зобов`язання повернути Банку кредит, наданий в гривні, в межах кредитної лінії, відкритої терміном до 26.08.2016 за Кредитним договором з лімітом кредитування (кредитної лінії) в сумі 485 000,00 грн.

Заставою відповідно до Договорів застави забезпечується виконання зобов`язань боржника за Кредитним договором та зобов`язань заставодавця, а також виконання зобов`язань будь-якого нового боржника за основним договором, в разі переведення боргу боржника на іншу особу чи припинення боржника, а також виконання зобов`язань будь-якого нового заставодавця за Договорами застави в разі переходу права власності на предмет застави до третьої особи незалежно від підстав такого переходу (п.2.3.).

Відповідно до п. 6.1. договорів застави за рахунок предмета застави Банк має право задовольнити свої вимоги, що забезпечені заставою згідно із ст. 2 договору, у повному обсязі, що визначається на момент фактичного відшкодування.

Пунктом 6.2. договорів застави передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання боржником або заставодавцем будь-якого із зобов`язань, зазначених в ст. 2 договорів застави, воно/и не буде/уть виконане/і або буде/уть виконане/і неналежним чином, а також в інших випадках, передбачених договорами застави, кредитним договором та/або чинним законодавством України.

Пунктом 6.4. догорів застави передбачено, що порядок звернення стягнення на предмет застави для погашення боргу за Кредитним договором та Договорами застави визначається Банком та може здійснюватися на підставі рішення суду в порядку встановленому чинним законодавством України, або в позасудовому порядку, згідно вимог Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

У відповідності до абз. 6.5.1.1. підпункту 6.5.1., пункту 6.5. Договорів застави для задоволення вимог заставодержателя в тому обсязі, який існує на момент фактичного задоволення вимог, в тому числі: в сумі боргу за основним зобов`язанням, процентами, неустойкою, комісіями, збитками, завданими простроченням виконання, витратами, пов`язаними з утриманням та зверненням стягнення на предмет застави, сторони домовились про відступлення заставодавцем права вимоги, що витікає з заставленого права, на користь заставодержателя на наступних умовах та в наступному порядку, зокрема невиконання боржником хоча б одного з зобов`язань, передбаченим основним договором (в тому числі хоча б одноразового порушення порядку повернення/сплати основного зобов`язання, хоча б одноразового прострочення сплати процентів, в тому числі невиконання вимоги про дострокове повернення/сплату основного зобов`язання та сплати процентів, тощо.

В газеті «Голос України» № 114 (6869) від 22.06.2018 (т. 1 а. с. 112-113) було опубліковано оголошення, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийняте рішення від 19.06.2018 № 1725» «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Юнісон» та делегування повноважень ліквідатора Банку» згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Юнісон» з 19.06.2018 до 18.06.2020 включно;. Уповноваженою особою Фонду, з делегуванням повноважень ліквідатора банку ПАТ «Банк «Юнісон» призначено Федорченка Андрія Володимировича строком на 2 роки, з 19.06.18 по 18.06.2020.

06.07.2018 ТОВ «Динеро-Капітал» направлено на адресу уповноваженої особи Фонду заяву вих. № 163 (т. 1 а. с. 114) про включення до реєстру вимог кредиторів ПАТ «Банк «Юнісон» грошових вимог ТОВ «Динеро-Капітал» в розмірі 4302365,56 грн.

Листом № 976/20 від 07.11.2019 (т. 1 а. с. 115). уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Федорченко А.В. повідомив ТОВ «Динеро-Капітал» про визнання вимог останнього в розмірі 3802365,56грн., та про їх включення до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк «Юнісон», сьома черга.

Як зазначає позивач, відповідно до рішення Фонду № 732 від 01.04.2019, зокрема погоджено збільшення розміру часткового задоволення вимог кредиторів сьомої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк «Юнісон».

Листом № 169 від 02.12.2019 (т. 1 а. с. 116) ТОВ «Динеро-Капітал» звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Юнісон» Федорченко А.В. в якому просив останнього погасити акцептовані вимоги ТОВ «Динеро-Капітал» шляхом перерахування на його користь 3802365,56 грн.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Юнісон» Федорченко А.В. надіслав на адресу ТОВ «Динеро-Капітал» письмове повідомлення про порушення забезпечення обтяження зобов`язання» від 27.11.2019, в якому з посиланням на умови наведених кредитного, депозитного та заставних договорів, приписи ст. 26 закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», повідомив ТОВ «Динеро-Капітал» про наявність заборгованості ТOB «БКЗ-Інвест» перед ПАТ «Банк «Юнісон» за кредитним договором в розмірі 6940938,46грн., а також про позасудове задоволення вимог ПАТ «Банк «Юнісон» до ТOB «БКЗ-Інвест» за рахунок ТОВ «Динеро-Капітал» шляхом відступлення обтяжувачу (ПАТ «Банк «Юнісон») права задоволення забезпеченої обтяжуванням вимоги з подальшим списанням коштів з рахунку ТОВ «Динеро-Капітал» в рахунок часткового погашення кредитної заборгованості ТOB «БКЗ-Інвест».

ТОВ «Динеро-Капітал» вважає такі дії ПАТ «Банк «Юнісон» та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Юнісон» Федорченко А.В. незаконними, оскільки за правовою позицією ТОВ «Динеро-Капітал» на час звернення Уповноваженої особи Фонду із повідомленням від 27.11.2019 строк дії кредитного та депозитного договорів припинився, а тому припинилася і застава за договорами застави у вигляді права ПАТ «Банк «Юнісон» отримання грошових коштів (депозитів) розміщених на вкладному (депозитному) рахунку ТОВ «Динеро-Капітал» в ПАТ «Банк «Юнісон». Як наслідок, на думку ТОВ «Динеро-Капітал», наявний обов`язок Фонду сплатити на користь ТОВ «Динеро-Капітал» кошти, як кредитору з акцептованими грошовими вимогами, в межах ліквідаційної процедури ПАТ «Банк «Юнсон».

Зазначені обставини стали підставами для звернення ТОВ «Динеро-Капітал» до суду з позовом по даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності; інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Предметом розгляду суду в межах даної справи є спір між позивачем та відповідачами щодо припинення вищевказаних кредитного, депозитного договорів, а також договорів застави, та правовідносин щодо законності (незаконності) рішення 1-го відповідача про звернення до позивача із відповідними вимогами та обов`язку 1-го відповідача щодо погашення вимог позивача в якості кредитору Банку.

Згідно з частиною першою статті 509. статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК У країни) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 626, 627 ЦК України передбачено, що Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Щодо вимог позивача про визнання кредитного договору № 05/15/КЛ-МБ від 01.09.2015, укладеного між ТОВ "БКЗ-Інвест" та ПАТ "Банк "Юнісон" припиненим.

Як вже було зазначено вище, позивач в позовній заяві вважає що вказаний договір має бути визнаний припиненим на підставі ст.. 256, 257, 598, ч. 1 ст. 605 ЦК України ст. 605 ЦК України, з огляду на встановлений вказаним договором строк повернення кредиту - до 26.08.2016, та не реалізацію ПАТ "Банк "Юнісон" права на примусове стягнення з ТОВ "БКЗ-Інвест" існуючої заборгованості за договором в межах трирічного строку позовної давності.

Однак, зазначені доводи позивача суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Підстави з яких припиняються зобов`язання унормовано гл. 50 ЦК України «Припинення зобов`язання».

Статтею 598 ЦК України зокрема передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом

При цьому, норми глави 50 «Припинення зобов`язання» ЦК України не передбачають спливу позовної давності як підстави для припинення зобов`язання.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Наслідки спливу позовної давності визначаються статтею 267 ЦК України.

Згідно з приписами статті 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на задоволення своїх вимог в судовому порядку, якщо в процесі розгляду відповідного позову поданого після спливу строку позовної давності, боржник надасть суду заяву про застосування до спірних правовідносин позовної давності.

У зобов`язальних відносинах (стаття 509 ЦК України) суб`єктивним правом кредитора є право одержати від боржника виконання його обов`язку з передачі майна, виконання роботи, надання послуги тощо. Зі спливом позовної давності в цих відносинах кредитор втрачає можливість у судовому порядку примусити боржника до виконання обов`язку. Так само боржник зі спливом позовної давності одержує вигоду - захист від можливості застосування кредитором судового примусу до виконання обов`язку.

Однак за змістом статті 267 ЦК України сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб`єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов`язання як у судовому порядку, так і без використання судового примусу. Зокрема, суд не має права застосовувати позовну давність інакше, як за заявою сторін, і без такої заяви може задовольнити позов за спливом позовної давності (частина третя статті 267 ЦК України).

Крім того, навіть після спливу позовної давності боржник може добровільно виконати зобов`язання і таке виконання закон визнає правомірним, здійсненим за наявності достатньої правової підстави (частина перша статті 267 ЦК України), установлюючи для особи, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, заборону вимагати повернення виконаного.

Таким чином, за загальним правилом ЦК України зі спливом позовної давності, навіть за наявності рішення суду про відмову в позові з підстави пропущення позовної давності, зобов`язання не припиняється.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 15.05.2017 року у справі № 6-786цс17, Верховного Суду від 11.09.2019 у справі 201/13602/16-ц, від 10.10.2019 р. у справі № 357/9126/17-ц.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині визнання припиненим кредитного договору № 05/15/КЛ-МБ від 01.09.2015, укладеного між ТОВ "БКЗ-Інвест" та ПАТ "Банк "Юнісон".

Щодо позову в частині визнання припиненим Генерального договору про здійснення вкладних (депозитних) операцій № 3001769/1 від 28.08.2015, з усіма додатками та додатковими договорами, укладеного між ТОВ "Динеро-Капітал" та ПАТ "Банк "Юнісон".

Згідно зі ст.. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 631 ЦК України, строком договору є час протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до ч. ч. З, 7 ст. 180 ГК України, при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Строком дії господарського договору є час впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до п. 1.1 генерального договору про здійснення вкладних (депозитних) операцій №3001769/1 від 28.08.2015р., цей договір встановлює загальні умови розміщення вкладником вільних коштів на депозитних (вкладних) рахунках у Банку, загальний строк дії Генерального договору, порядок укладення додаткових договорів до Генерального депозитного договору для розміщення грошових коштів Вкладника у Банку, повернення Вкладнику грошових коштів.

Відповідно до п. 6.3 договору, всі додаткові договори, укладені Сторонами до цього Генерального депозитного договору, є його невід`ємними частинами.

Відповідно до п. 6.4 договору, цей Генеральний депозитний договір вступає в силу з дати його укладення. Генеральний депозитний договір припиняє свою дію:

- шляхом укладення Сторонами додаткового договору;

- шляхом подання Вкладником Заяви про закриття всіх рахунків, які були відкриті Банком на підставі укладених між Сторонами додаткових договорів до Генерального депозитного договору;

- через три роки з дати останньої дії (повернення коштів Вкладникові, виплата процентів за додатковими договорами) та за умови відсутності діючого додаткового договору.

Отже, умовами договору, укладеного між ТОВ "Динеро-Капітал" та ПАТ "Банк "Юнісон", встановлено три юридичних факти, настання будь-якого з яких призводить до припинення строку дії договору та додаткових договорів до нього, що є невід`ємною частиною Генерального договору.

Як свідчать матеріали справи, за час дії Генерального депозитного договору останньою датою повернення коштів вкладникові, в розмірі 500000 грн. є 31.08.2015, а останньою датою виплати процентів за додатковими договорами, в розмірі 60137.33 грн. є 04.04.2016, що підтверджується обліковою карткою по поточному рахунку та обліковою карткою по депозитному рахунку (т. 1 а.с. 119-121)

Отже, як встановлено судом, відповідно до умов укладеного між ТОВ "Динеро-Капітал" та ПАТ "Банк "Юнісон" Генерального договору про здійснення вкладних (депозитних) операцій № 3001769/1 від 28.08.2015, строк договору, із додатковими договорами, що є його невід`ємною частиною, припинився 04.04.2019 зі спливом трьох років з останньої дії за договором - виплати процентів за додатковими договорами.

ПАТ "Банк "Юнісон" та Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Юнісон» Федорченко А.В. вказані обставини заперечують, в т.ч. шляхом відмови ТОВ "Динеро-Капітал" у виплаті акцептованих кредиторських вимог в процедурі ліквідації ПАТ «Банк «Юнісон»

Зазначені обставини є підставами для судового захисту порушених прав та інтересів ТОВ "Динеро-Капітал" та задоволення поданого останнім позову в частині визнання Генерального договору про здійснення вкладних (депозитних) операцій №3001769/1 від 28.08.2015 припиненим.

Щодо позову в частині визнання припиненою заставу, що ґрунтується на договорах застави №05/15/КЛ-МБ-ЗМ-1 від 01.09.2015; №05/15/КЛ-МБ-ЗМ-2 від 02.09.2015; №05/15/КЛ-МБ-ЗМ-3 від 02.09.2015; №05/15/КЛ-МБ-ЗМ-4 від 02.09.2015; №05/15/КЛ-МБ-ЗМ-5 від 02.09.2015; №05/15/КЛ-МБ-ЗМ-6 від 03.09.2015; №05/15/КЛ-МБ-ЗМ-7 від 03.09.2015; №05/15/КЛ-МБ-ЗМ-8 від 03.09.2015, укладених між ТОВ "Динеро-Капітал" та ПАТ "Банк "Юнісон"; а також щодо позову в частині визнати незаконними дії ПАТ "Банк "Юнісон", направлені на звернення із вимогами до ТОВ "Динеро-Капітал" про погашення, в якості заставодавця, зобов`язань ТОВ "БКЗ-Інвест" за кредитним договором № 05/15/КЛ-МБ від 01.09.2015.

Статтею 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно зі ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1-2 ст. 590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 20 Закону України «Про заставу» також передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Як вже зазначалося, відповідно до п. 2.1 вказаних вище договорів застави, заставою забезпечуються зобов`язання боржника (ТОВ «БКЗ-Інвест») та заставодавця (ТОВ «Динеро-Капітал»), що випливають з Основного договору (кредитний договір №05/15/КЛ-МБ від 01.09.2015р.). в тому числі повернення кредитних коштів, сплата нарахованих відсотків, штрафних санкцій тощо.

Відповідно до п. З.1 договорів застави, предметом застави є право вимоги отримання грошових коштів у визначеній відповідним договором сумі, розміщених на вкладному рахунку Позивача в Банку за відповідним додатковим договором до Генерального договору про здійснення вкладних (депозитних) операцій №3001769/1 від 28.08.2015

Відповідно до п. 5.3 договорів застави, встановлена цими договорами застава припиняється, зокрема, з підстав, передбачених Законом України «Про заставу» та інших нормативних актів законодавства.

Статтею 593 ЦК України зокрема передбачено, що право застави припиняється також в випадках, встановлених законом.

При цьому, ст.. 28 Закону України «Про заставу» передбачено, що застава припиняється, зокрема, при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави.

Як встановлено судом, предметом застави згідно умов договорів застави, є право отримання ТОВ «Динеро-Капітал» коштів, що розміщені у ПАТ "Банк "Юнісон" відповідно до умов Генерального договору про здійснення вкладних (депозитних) операцій № 3001769/1 від 28.08.2015 та додаткових договорів до нього. При цьому, як вже було зазначено вище, строк дії вказаного вище Генерального договору про здійснення вкладних (депозитних) операцій № 3001769/1 від 28.08.2015 припинився 04.04.2019.

Таким чином, наслідком припинення строку дії Генерального договору про здійснення вкладних (депозитних) операцій № 3001769/1 від 28.08.2015 та додаткових договорів до нього є припинення (закінчення) терміну дії права, що складає предмет застави (тобто право вимоги ТОВ «Динеро-Капітал» до ПАТ "Банк "Юнісон" щодо повернення коштів на підставі Генерального договору).

ПАТ "Банк "Юнісон" та Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Юнісон» Федорченко А.В. вказані обставини заперечують, в т.ч. шляхом направлення на адресу ТОВ «Динеро-Капітал» письмового повідомлення від 28.11.2019 про звернення стягнення на предмет застави що ґрунтується на договорах застави № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-1 від 01.09.2015; № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-2 від 02.09.2015; № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-3 від 02.09.2015; № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-4 від 02.09.2015; № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-5 від 02.09.2015; № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-6 від 03.09.2015; № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-7 від 03.09.2015; № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-8 від 03.09.2015, укладених між ТОВ "Динеро-Капітал" та ПАТ "Банк "Юнісон".

Зазначені обставини є підставами для судового захисту порушених прав та інтересів ТОВ "Динеро-Капітал" та задоволення поданого останнім позову в частині визнання припиненою заставу, що ґрунтується на вищевказаних договорах застави.

Крім того, з огляду на вказані обставини також підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання незаконними дії ПАТ "Банк "Юнісон" направлені на звернення із вимогами до ТОВ "Динеро-Капітал" згідно з Письмовим повідомленням (про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання) від 27.11.2019 про погашення, в якості заставодавця, зобов`язань ТОВ "БКЗ-Інвест" (код ЄДРПОУ 38232100) за кредитним договором № 05/15/КЛ-МБ від 01.09.2015.

При цьому, з огляду на вимоги ст. ст. 2, 5 ГПК України суд задовольняючи відповідні вимоги ТОВ "Динеро-Капітал" вважає що дії ПАТ "Банк "Юнісон", які визнаються судом незаконними, підлягають конкретизації.

Посилання 1-го та 2-го відповідачів на те, що такий спосіб захисту цивільних прав нібито не передбачено чинним законодавством суд вважає безпідставними.

Частинами 1-2 ст. 16 ЦК України зокрема передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

При цьому, ч. 3 ст. 16 ЦК україни передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Обраний позивачем спосіб захисту цивільних право у вигляді вимог про визнання незаконними дій відповідача не суперечить вказаним положенням закону, пов`язаний з можливістю реалізації права на судовий захист в контексті решти заявлений позивачем вимог, та спроможний ефективно захистити права та інтереси позивача.

Щодо позову в частині зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в особі Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк "Юнісон" Федорченко Андрія Володимировича, сплатити кредитору, ТОВ "Динеро-Капітал" в межах ліквідаційної процедури ПАТ "Банк "Юнісон" грошові кошти в розмірі 3802365,56 грн.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також, зокрема, до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Отже, зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна, в тому числі грошей, виникають за наявності трьох умов:

- набуття або збереження майна;

- набуття або збереження за рахунок іншої особи;

- відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акту, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо не відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 № 6-100цс15, постанові Верховного суду від 04.05.2018 по справі № 927/468/17.

Відповідно до наведеного, судом встановлено, що після 04.04.2019, тобто дати припинення дії Генерального договору про здійснення вкладних (депозитних) операцій № 3001769/1 від 28.08.2015 відповідно до його умов, правова підстава для утримання ПАТ "Банк "Юнісон" грошових коштів ТОВ "Динеро-Капітал" відпала, у зв`язку із чим у ПАТ "Банк "Юнісон" наявний обов`язок повернути ТОВ "Динеро-Капітал" кошти на підставі ст. ст. 387, 1212 ЦК України.

Одночасно, відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон), Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених законом України «Про банки та банківську діяльність».

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 45 Закону, Фонд у семиденний строк з дня початку процедури ліквідації банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 48 Закону, Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку, зокрема, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Стаття 52 Закону встановлює черговість, в якої кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до наведеного, відкликання Національним банком України банківської ліцензії ПАТ «Банк «Юнісон» та ініціювання процедури його ліквідації як юридичної особи зумовило для ТОВ "Динеро-Капітал" настання відповідних правових наслідків, зокрема виникнення спеціальної процедури пред`явлення майнових вимог до ПАТ «Банк «Юнісон» та їх задоволення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в порядку та черговості, передбачених Законом.

Як вже було зазначено вище, ТОВ «Динеро-Капітал» в якості кредитора ПАТ «Банк «Юнісон», в межах встановленої Законом процедури ліквідації останнього звернулося до Фонду в особі Уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ «Банк «Юнісон». із заявою про включення грошових вимог до реєстру вимог кредиторів.

Листом № 976/20 від 07.11.2019 Уповноважена особа Фонду повідомила ТОВ «Динеро-Капітал» про визнання вимог останнього в розмірі З802365,56 грн., та про їх включення до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк «Юнісон», сьома черга.

Отже, як встановлено судом, обов`язок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в особі уповноваженої особи Фонду Федорченко А.В., який здійснює ліквідаційну процедуру ПАТ «Банк «Юнісон», сплатити в межах виконання ліквідаційної процедури, грошові кошти ТОВ «Динеро-Капітал», вимога про повернення яких заявлена ТОВ «Динеро-Капітал» у строки, встановлені приписами ч. 5 ст. 45 Закону, та акцептована уповноваженою особою Фонду, ґрунтується на приписах ст.ст. 45, 48, 52 закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст.ст. 387, 1212 ЦК України.

Відповідно до наведеного, відмова Фонду в особі Уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ «Банк «Юнісон», від сплати ТОВ «Динеро-Капітал», в якості кредитора ПАТ «Банк «Юнісон» грошових коштів в розмірі, акцептованому Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Юнісон» є незаконною та такою, що порушує майнові права ТОВ «Динеро-Капітал», у зв`язку із чим вимога ТОВ «Динеро-Капітал» про зобов`язання Фонду сплатити ТОВ «Динеро-Капітал» грошові кошти в розмірі, акцептованому Уповноваженою особою, в порядку, визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в межах ліквідаційної процедури ПАТ "Банк "Юнісон" підлягає задоволенню.

При цьому, з огляду на вимоги ст. ст. 2, 5 ГПК України суд задовольняючи відповідні вимоги ТОВ "Динеро-Капітал" вважає що порядок сплати коштів також підлягає конкретизації.

Разом з тим, частково задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Динеро-Капітал» суд вважає безпідставними доводи, викладені ПАТ "Банк "Юнісон" та Фондом в особі уповноваженої особи у відзиві на позов.

Зокрема, в якості підстав для відмови у позові останні стверджують про неузгодженість позовних вимог, а саме, вимог про визнання припиненим Генерального договору про здійснення вкладних (депозитних) операцій №3001769/1 від 28.08.2015 та зобов`язання Фонду сплатити на користь ТОВ «Динеро-Капітал» в межах ліквідаційної процедури ПАТ "Банк "Юнісон" грошові кошти, що були предметом вказаного Генерального (депозитного) договору. На думку ПАТ "Банк "Юнісон" та Фонду в особі уповноваженої особи у випадку визнання припиненим Генерального про здійснення вкладних (депозитних) операцій №3001769/1 від 28.08.2015 зобов`язання ПАТ "Банк "Юнісон" з виплати коштів за цим договором також нібито будуть також вважатися припиненими, а у Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк "Юнісон" будуть відсутні правові підстави для включення вимог ТОВ «Динеро-Капітал» до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк «Юнісон» і як наслідок відсутні підстави для задоволення таких вимог.

Як встановлено судом, на час вирішення спору обов`язок Фонду сплатити кошти позивачу ґрунтується на припіках чинного законодавства. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до п. 3.1.2 Генерального про здійснення вкладних (депозитних) операцій №3001769/1 від 28.08.2015, Банк зобов`язується після закінчення терміну дії кожного окремого додаткового договору до цього Генерального депозитного договору, повертати грошові кошти вкладнику.

Відповідно до ч. 4 ст. 631 ЦК України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до наведеного, визнання депозитного договору припиненим ніяким чином не звільняє Фонд, в якості особи, що відповідає за ліквідацію ПАТ «Банк «Юнісон», в тому числі здійснює розрахунки з кредиторами, від обов`язку сплатити ТОВ «Динеро-Капітал» кошти, розміщені ним на вкладному (депозитному) рахунку. При цьому до 04.04.2019 такий обов`язок ґрунтувався на умовах депозитного договору та приписів Закону. Після 04.04.2019, за фактом припинення депозитного договору, обов`язок Фонду сплатити Позивачу кошти в межах ліквідаційної процедури Банку ґрунтується на приписах ЦК України (зокрема ст. ст. 387, 1212) та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Встановлені судом обставини по справі спростовують твердження відповідачів щодо неправомірності одночасної, із вимогою про визнання припиненим Генерального (депозитного) договору, вимоги про зобов`язання Фонду сплатити грошові кошти ТОВ «Динеро-Капітал» в межах ліквідаційної процедури ПАТ «Банк «Юнісон».

До того ж, як встановлено судом, вимога ТОВ «Динеро-Капітал» щодо зобов`язання Фонду сплатити грошові кошти ТОВ «Динеро-Капітал» в межах ліквідаційної процедури ПАТ «Банк «Юнісон» ґрунтується не на факті припинення депозитного договору, а на факті припинення застави, предметом якої, відповідно до умов договорів застави, було право отримання грошових коштів, розміщених на вкладному рахунку ТОВ «Динеро-Капітал» в ПАТ «Банк «Юнісон» за умовами Генерального договору про здійснення вкладних (депозитних) операцій, з урахуванням додаткових договорів до нього, а також приписів чинного законодавства.

Наслідком припинення строку дії Генерального договору про здійснення вкладних (депозитних) операцій №3001769/1 від 28.08.2015 є припинення терміну дії права ТОВ «Динеро-Капітал» розміщувати на рахунках в ПАТ «Банк «Юнісон» кошти на умовах депозитного договору, проте не припинилося право Позивача отримати кошти відповідно до приписів чинного законодавства.

Отже, із припиненням строку дії вказаного вище Генерального договору закінчився термін дії права, що складає предмет застави, а саме, права отримання ТОВ «Динеро-Капітал» грошових коштів, розміщених на вкладному рахунку ТОВ «Динеро-Капітал» в ПАТ «Банк «Юнісон», на умовах Генерального договору

Відтак, цілком обґрунтованими та законними є одночасні вимоги про визнання припиненим Генерального договору, та зобов`язання Фонду виплатити ТОВ «Динеро-Капітал», в межах ліквідаційної процедури ПАТ «Банк «Юнісон», грошові кошти в розмірі, акцептованому Фондом в особі Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Юнісон».

Суд зазначає, що з моменту включення вимог ТОВ «Динеро-Капітал» до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк «Юнісон», обов`язок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в особі уповноваженої особи Фонду, який здійснює ліквідаційну процедуру ПАТ «Банк «Юнісон», сплатити, в межах виконання ліквідаційної процедури, грошові кошти ТОВ «Динеро-Капітал», ґрунтуються зокрема, на приписах ст.ст. 45, 48, 52 закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у зв`язку із чим будь-які дії (бездіяльність) Фонду щодо несплати ТОВ «Динеро-Капітал» коштів в порядку черговості, встановленої законом, є незаконними є такими, що порушують майнові права ТОВ «Динеро-Капітал».

Відтак, за наслідками розгляду спору, суд вважає за необхідне захистити порушені майнові права ТОВ «Динеро-Капітал» шляхом часткового задоволення позовних вимог, а саме, вимог про визнання припиненим депозитного договору; визнання припиненою застави; зобов`язання Фонду в особі Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Юнісон», сплатити ТОВ «Динеро-Капітал», в межах ліквідаційної процедури ПАТ «Банк «Юнісон» грошові кошти в розмірі, акцептованому Фондом; визнання незаконними дій ПАТ «Банк «Юнісон» щодо звернення до ТОВ «Динеро-Капітал» із вимогами про погашення заборгованості ТОВ «БКЗ-Інвест» перед ПАТ «Банк «Юнісон» за рахунок коштів ТОВ «Динеро-Капітал», із посиланням на заставу, яка є припиненою відповідно до закону.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 1, 9 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як свідчать матеріали справи, в зв`язку з порушенням відповідачами прав та інтересів позивача, між останнім, як клієнтом, та Адвокатським бюро «Бігдан Олексій» укладено договір про надання правової допомоги б/н від 02.12.2019, відповідно до умов якого клієнт доручає, а Бюро приймає на себе зобов`язання надати клієнту за винагороду необхідну правову допомогу у спорі між ТОВ «Динеро-Капітал», ТОВ «БКЗ-Інвест», ПАТ «Банк «Юнісон», та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб щодо визнання припиненими кредитного та депозитного договорів; визнання припиненою застави; визнання незаконності дій ПАТ «Банк «Юнісон» та зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб сплатити кошти.

Відповідно до п.3.1 договору про правничу допомогу, вартість послуг Бюро, умови, строки, порядок розрахунків за договором, сторони оговорюють в додатку до цього договору. Сторони домовилися, що орієнтовна вартість послуг за цим Договором складає 30000 грн. Остаточна вартість послуг визначається в порядку, встановленому у додатку до цього Договору.

Відповідно до додатку № 1 від 15.01.2020р. до договору про правничу допомогу, сторони домовилися про перелік послуг, які бюро може надавати за договором, їх вартість та порядок сплати.

Зокрема, відповідно до п. п. 2.1, 2.2 додатку, за наслідками надання зазначених у п. 1.1 додатку послуг, бюро складає Акт виконаних робіт та направляє його для підписання клієнту. Клієнт в строк 30 календарних днів зобов`язаний сплатити вартість наданих бюро послуг, відображених в Акті виконаних робіт, шляхом внесення в касу бюро або перерахування на розрахунковий рахунок.

Відповідно до Акту виконаних робіт від 12.05.2020, підписаного Бюро та Позивачем, бюро надано наступні послуги за договором на загальну суму 38500 грн.

Вказані витрати на професійну правничу допомогу в сумі 38500 грн. були заявлені позивачем до стягнення з відповідачів в відповідному клопотанні (вх.. № 10645 від 12.05.2020).

Суд констатує, що відповідачі в порядку, визначеному п. 6 ст. 126 ГПК України не надали суду доказів неспіврозмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, та в судовому засіданні визнав право позивача на їх стягнення.

Однак, згідно зі ст. 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, суд може зменшити суму судових витрат встановивши їх не спів розмірність незалежно від того, чи подавалося таке клопотання відповідачем.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.08.2019 по справі № 915/237/18 та від 06.03.2019 по справі № 910/15357/17.

Згідно з наданим позивачем договором б/н від 02.12.2019 , додатком № 1 до нього, сторони узгодили вартість кожної з послуг що може бути надано Бюро на користь позивача. Актом від 12.05.2020 сторони підтвердили факт Бюро надання конкретного виду послуг та їх вартість.

Однак, дослідивши зазначені договір, додаток та акт, врахувавши характер спору по даній справі, ступінь її складності, суму заявленого позову, розмір заявлених до стягнення та задоволених судом позовних вимог, витрачений адвокатом час на надання правової допомоги; керуючись принципами справедливості та верховенством права, суд вважає що розмір гонорару, визначений позивачем та його адвокатом та заявлений до стягнення відповідачів, є завищеним щодо останніх, а справедливим і співрозмірним є зменшений розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 30000 грн. від попередньо заявленої суми.

Суд зазначає, що позовні вимоги які були заявлені до 1-го відповідача (про визнання припиненим кредитного договору) не були задоволені судом в процесі розгляду даної справи, а тому, керуючись вимогами ст. 129 ГПК України судові витрати по справі суд вважає за необхідне покласти на 2-го та 3-го відповідачів в рівних частинах.

За таких обставин, з 2-го та 3-го відповідачів на користь позивача також підлягають стягненню по 15000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а також по 4204 грн. сплаченого позивачем судового збору.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати Генеральний договір про здійснення вкладних (депозитних) операцій № 3001769/1 від 28.08.2015, з усіма додатками та додатковими договорами, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" (код ЄДРПОУ 36226713) та Публічним акціонерним товариством "Банк "Юнісон" (код ЄДРПОУ 38514375) - припиненим;

Визнати заставу, що ґрунтується на договорах застави № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-1 від 01.09.2015; № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-2 від 02.09.2015; № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-3 від 02.09.2015; № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-4 від 02.09.2015; № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-5 від 02.09.2015; № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-6 від 03.09.2015; № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-7 від 03.09.2015; № 05/15/КЛ-МБ-ЗМ-8 від 03.09.2015, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" (код ЄДРПОУ 36226713) та Публічним акціонерним товариством "Банк "Юнісон" (код ЄДРПОУ 38514375) - припиненою.

Зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, б. 17, код ЄДРПОУ 21708016), в особі Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк "Юнісон" (код ЄДРПОУ 38514375) Федорченко Андрія Володимировича , в порядку, визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» сплатити кредитору - Товариству з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" (адреса: 61003, м. Харків, пров. Університетський, 1, код ЄДРПОУ 36226713) в межах ліквідаційної процедури ПАТ "Банк "Юнісон" грошові кошти в розмірі 3802365,56 грн.

Визнати незаконними дії Публічного акціонерного товариства "Банк "Юнісон" (код ЄДРПОУ 38514375), направлені на звернення із вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" (код ЄДРПОУ 36226713) згідно з Письмовим повідомленням про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання від 27.11.2019 про погашення, в якості заставодавця, зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "БКЗ-Інвест" (код ЄДРПОУ 38232100) за кредитним договором № 05/15/КЛ-МБ від 01.09.2015.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Юнісон" (адреса: 03028, м. Київ, пр.. Науки, буд. 30-А; код ЄДРПОУ: 38514375) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" (адреса: 61003, м. Харків, пров. Університетський, 1, код ЄДРПОУ 36226713) 15000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 4204 грн. судового збору.

Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, б. 17, код ЄДРПОУ 21708016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" (адреса: 61003, м. Харків, пров. Університетський, 1, код ЄДРПОУ 36226713) 15000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 4204 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "18" травня 2020 р.

Суддя О.І. Байбак