Рішення № 89268295, 14.05.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2020м. ДніпроСправа № 904/2104/19 (904/662/20)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Владимиренко І.В. за участю секретаря судового засідання Сечиної Ю.Ю.

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ", м.Кам`янське

до Приватного акціонерного товариства "АЗОВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД", 87400, Донецька область, смт.Мангуш, вул.Мурзи, буд.16, к.6, ЄДРПОУ 32954671

про повернення попередньої оплати у розмірі 80 381,66грн. та судового збору у розмірі 2 102,00грн.

Представники:

від позивача представник Захарченко О.В. дов. № 82 від 02.01.20р.

від відповідача представник не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Азовський машинобудівний завод» про повернення попередньої оплати у розмірі 80 381,66 грн. та судового збору у розмірі 2 102,00 грн.

31.05.2019 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області відкрито провадження по справі №904/2104/19 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Соборна, 18-Б; ЄДРПОУ 05393043), введено процедуру розпорядження майном строком на 115 днів, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича, свідоцтво №193 від 31.01.2013року.

21.10.2019 набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства № 2597-VIII.

Відповідно до частин 1, 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Ухвалою господарського суду від 06.02.2020 (суддя Суховаров А.В.) матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» передані до розгляду в межах справи господарського суду Дніпропетровської області № 904/2104/19 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат».

Ухвалою господарського суду від 17.02.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 17.03.2020 о 11:15 год.

16.03.20р. від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову, заявляє про сплив строку позовної давності та просить суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності до вимог позивача.

Ухвалою суду від 17.03.2020р. відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 15.04.2020р. о 11:15 год. Явку в судове засідання повноважних представників учасників справи визнано обов`язковою.

23.03.2020р. до суду від позивача електронною поштою надійшла відповідь № 017/МС-327 від 23.03.20 на відзив. Судом відповідь на відзив прийнятий до відома.

07.04.2020р. до суду від відповідача надійшло заперечення № 19 від 01.04.2020р. на відповідь на відзив на позовну заяву. Судом заперечення прийняті до відома.

10.04.20р. до суду від позивача надійшло пояснення на заперечення відповідача на відповідь на відзив. Судом пояснення прийняті до відома.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 № 255 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 р. № 215, від 20 березня 2020 р. № 242, від 25 березня 2020 р. № 239 та від 29 березня 2020 р. № 241), якою встановлено з 12.03.2020р. до 24.04.2020р. на усій території України карантин.

Ухвалою суду від 15.04.2020р. повідомлено учасників справи, що судове засідання у справі № 904/2104/19 (904/662/20) призначене на 15.04.2020 о 11:15 год. не відбулось через запровадження карантинних заходів.

Ухвалою суду від 04.05.2020р. призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 14.05.2020р. о 10:45 год.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце, день та час судового засідання позивач був належним чином повідомлений, про що свідчить телефонограма від 06.05.2020р. на адресу відповідача.

В судовому засіданні 14.05.2020р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив наступне.

06.01.2016 між Позивачем та Відповідачем укладений договір № 16-0011-02 (надалі – Договір) за умовами п. 1.1. якого Продавець (Відповідач) зобов`язується поставити, а Покупець (Позивач) прийняти та оплатити продукцію, іменовану надалі Товар. Пунктом 1.2 Договору визначено, що кількість, номенклатура, ціна, терміни поставки та умови оплати визначені в Специфікаціях, що додаються до цього Договору та складають його невід`ємну частину.

Відповідно до п.3.1 Договору поставка Товару здійснюється на умовах, передбачених у Специфікаціях, відповідно до «Інкотермс-2010». Пунктом 3.2 Договору передбачено, що датою поставки вважається дата одержання Товару, зазначена Покупцем в товаротранспортній накладній та/або видатковій накладній, далі іменовані товаросупровідними накладними. Порядок розрахунків визначався п.4.2 Договору, а саме: розрахунки за поставлений Товар здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця в порядку, зазначеному в Специфікаціях, У випадку, якщо умовами оплати передбачена попередня оплата, то продавець зобов`язаний надати оригінал рахунку на попередню оплату. Пункт 4.6 Договору передбачає обмін листів з узгодженням дат початку і закінчення виготовлення товару, готовність товару до відвантаження і термінів його поставки.

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що будь-які виправлення, зміни та доповнення по тексту Договору, дійсні за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані обома Сторонами.

Згідно з п.9.4 Договору (в редакції додаткової угоди №2) Договір набирає чинності з дати його підписання обома Сторонами та діє до виконання Сторонами зобов`язань по Специфікації №2, але не більше ніж до 31.12.2017року.

Додатковою угодою № 1 до Договору Сторони доповнили його Специфікацією № 2 на поставку Товару – спікальних візків ТС-2.5 в кількості 50 штук, ціна 1 штуки складає 56 000,00грн. без ПДВ, загальна сума Специфікації – 3 360 000,00грн з ПДВ, умови поставки узгодженої партії Товару – СРТ склад Покупця м. Дніпродзержинськ; умови оплати узгодженої партії Товару: попередня оплата 60% після підписання даної Специфікації і пред`явлення рахунку, 40% протягом 10 банківських днів з моменту поставки Товару на підставі виданих фактичних рахунків; термін виготовлення та поставки узгодженої партії товару – протягом 125 календарних днів з моменту перерахування Покупцем попередньої оплати 60%. Кожна партія Товару, який виготовляється та поставляється по цій Специфікації, узгоджується Сторонами шляхом обміну листами. Рік виготовлення – 2016.

Наданий Продавцем рахунок на попередню оплату № СФ-0000017 від 25.02.2016 на суму 3 360 000,00 грн., сплачений Покупцем 29.02.2016 та 09.06.2016 на загальну суму 2 015 741,66 грн.

В матеріалах справи міститься лист Відповідача від 28.03.2016 №ОМ-022, з пропозицією поетапного графіку поставки Товару в кількості 50 штук, який прийнятий Позивачем.

Поставка Товару мала відбуватись наступним чином: 1 партія – 10.05.2016; 2 партія – 27.05.2016; 2 партія – 13.06.2016; 4 партія – 30.06.2016.

Матеріалами справи підтверджується, що 1 партія товару в кількості 12 штук на суму 806 400,00грн поставлена 27.04.2016; 2 партія товару в кількості 13 штук на суму 873 600,00грн поставлена 10.11.2016; 3 партія товару в кількості 13 штук на суму 873 600,00грн поставлена 28.11.2016.

Залишок сплаченої попередньої оплати склав 483 581,66грн.

4 партія Товару мала складатись з 12 штук спікальних візків, фактично відповідачем поставлено 10 штук спікальних візків.

Відповідно до умов Договору попередня оплата за фактично поставлений Товар склала 403 200,00грн.

Після поставки 4 партії Товару залишок попередньої оплати склав 80 381,66грн (483 581,66грн – 403 200,00грн = 80 381,66грн).

У зв`язку з тривалим невиконанням відповідачем зобов`язання з поставки попередньо оплаченого товару позивач направив йому вимогу від 14.01.2020 № 01/МС-27 про повернення попередньої оплати в розмірі 80 381,66грн.

Станом на день звернення Позивача до суду повернення попередньої оплати не здійснене.

Судом не приймаються заперечення Відповідача щодо правомірності зупинення ним поставки 2 штук Товару у зв`язку з тим, що такі дії не відповідають умовам Договору стосовно необхідності внесення змін до Договору виключно в письмовій формі та цивільного законодавства в частині необхідності письмового повідомлення про відмову від виконання зобов`язання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, надавши оцінку аргументам, наведеним позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 671 ЦК України, якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Якщо договором купівлі-продажу асортимент товару не встановлений або асортимент не був визначений у порядку, встановленому договором, але із суті зобов`язання випливає, що товар підлягає переданню покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товар в асортименті виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або відмовитися від договору.

Також, за змістом ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

При цьому, як визначено ч. 2 ст. 269 ГК України строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Також, відповідно до ч. 2. ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 3 статті 214 ЦК України встановлено, що відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.

Судом встановлено, що відповідачем не було здійснено поставку обумовленого товару на суму здійсненої попередньої оплати а отже, позивач має право на повернення суми здійсненої ним передоплати в порядку ч. 2 ст. 693 ЦК України, за приписами якої визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Судом встановлено, що відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань, внаслідок чого таке зобов`язання втратило для позивача господарський інтерес, а тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, та з відповідача на користь позивача належить стягнути суму попередньої оплати в розмірі 80 381,66 грн.

Згідно з приписами ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Щодо застосування строків позовної давності заявлених відповідачем в відзиві на позовну заяву, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому, відповідно до змісту статті 255 Цивільного кодексу України, строк подання письмової заяви та повідомлення, в разі їх направлення засобами поштового зв`язку, пов`язується саме з датою здачі такого поштового відправлення до установи зв`язку, а не датою надходження до адресату.

Господарським судом встановлено, що днем подачі позивачем позовної заяви № 017/МС-и2 є 31.01.2020 року, тобто день здачі поштового відправлення до установи зв`язку, а не день отримання позовної заяви господарським судом Дніпропетровської області.

Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено поняття позовної давності, як строку, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність, відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до положень частини 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 5 статті 261 встановлено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За приписами статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до змісту відзиву на позову Приватним акціонерним товариством «Азовський машинобудівний завод» підтверджено, що на виконання умов договору № 16-0011-02 від 06.01.2016 року (надалі також -Договір) його Сторони здійснювали оплати та поставки визначеного договором товару.

При цьому Відповідач в своєму відзиві не заперечує надсилання ним на адресу Позивача листа-пропозиції від 28.03.2016 року № ОМ-022, яким Приватне акціонерне товариство «Азовський машинобудівний завод» запропонувало графік поставок товару, за яким остання 4 партія якого мала бути відвантажена 30.06.2016 року.

Відповідно до фактичних обставин, що стались під час виконання Договору, строк поставки 4 партії попередньо оплаченого товару - спекательних візків погоджений його Сторонами, був порушений Відповідачем.

Таким чином, строк позовної давності щодо вимог за поставкою 4 партії товару в загальній кількості 12 шт. спекальних візків почав свій перебіг 01.07.2016 року, та перервався 01.02.2017 року, поставкою товару за видатковою накладною № РН-0000002 від 01.02.2017 року.

14.01.20р. позивач також звернувся до відповідача з листом про повернення попередньої оплати, на який відповідач не відповів та не здійснив повернення попередньої оплати у розмірі 80 381,66грн.

Отже, строк позовної давності щодо вимог з поставки 2 недопоставлених одиниць товару, почав перебіг з 02.02.2017 року та перервався з моменту звернення листом до відповідача та пред`явленням Публічним акціонерним товариством «Дніпровський металургійний комбінат» позовної заяви про стягнення попередньої оплати у розмірі 80 381,66грн., що підтверджується оригіналами чеку та опису від 31.01.2020 року про направлення позовної заяви №017/МС-и2, що містяться в матеріалах справи.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд вирішив відмовити відповідачу у задоволенні заяви щодо застосування строків позовної давності, яку викладено у відзиві на позовну заяву.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» до Приватного акціонерного товариства «Азовський машинобудівний завод» (87400, Донецька область, смт. Мангуш, вул. Мурзи, буд.16, к.6, ЄДРПОУ 32954671) про стягнення попередньої оплати у розмірі 80 381,66 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Азовський машинобудівний завод» (87400, Донецька область, смт. Мангуш, вул. Мурзи, буд.16, к.6, ЄДРПОУ 32954671) на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Соборна, 18-б; код ЄДРПОУ 05393043) 80 381 (вісімдесят тисяч триста вісімдесят одну) грн. 66 коп. попередньої оплати та 2 102,00 (дві тисячі сто дві) грн. 02 коп. - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений статтею 256 ГПК України з урахуванням частини четвертої розділу Х “Прикінцеві положення” цього Кодексу.

Повне рішення складено - 18.05.2020р.

Суддя І.В. Владимиренко