Ухвала суду № 89268259, 18.05.2020, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"18" травня 2020 р. Cправа № 902/479/20

Суддя Господарського суду Вінницької області Матвійчук В.В., розглянувши матеріали

за позовом: заступника прокурора Вінницької області (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050) в інтересах держави в особі - Північного офісу Держаудитслужби (вул. Січових стрільців, 18, м. Київ, 04053), Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області (вул. Максимовича, 19, м. Вінниця, 21036)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Манго-груп" (вул. Максимовича, 43/б, м. Вінниця, 21036)

про визнання недійсними додаткових договорів та повернення 32022 грн.

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 05/1-109вих-20 від 06.05.2020 заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі - Північного офісу Держаудитслужби, Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Манго-груп" про:

- визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 14.02.2020 до договору № 2БРТ-2217 від 03.02.2020 укладену між Головним управлінням Держпродспоживслужби у Вінницькій області та товариством з обмеженою відповідальність «Манго-груп»;

- визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 17.03.2020 до договору № 2БРТ-2217 від 03.02.2020 укладену між Головним управлінням Держпродспоживслужби у Вінницькій області та товариством з обмеженою відповідальність «Манго-груп»;

- визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 14.02.2020 до договору № 2БРТ-2218 від 03.02.2020 укладену між Головним управлінням Держпродспоживслужби у Вінницькій області та товариством з обмеженою відповідальність «Манго-груп»;

- визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 17.03.2020 до договору № 2БРТ-2218 від 03.02.2020 укладену між Головним управлінням Держпродспоживслужби у Вінницькій області та товариством з обмеженою відповідальність «Манго-груп».

В обґрунтування позову прокурор посилається на те, що оспорюваними додатковими угодами порушено як державний, так і суспільний інтерес, що призвело до зайвого витрачання бюджетних коштів.

Порушення інтересів держави, за доводами прокурора, полягає у тому, що розпоряджаючись бюджетними коштами Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області безпідставно уклало додаткові угоди № 1 від 14.02.2020, № 2 від 17.03.2020 до договору № 2БРТ-2217 від 03.02.2020 та додаткові угоди № 1 від 14.02.2020, № 2 від 17.03.2020 до договору № 2БРТ-2218 від 03.02.2020, а також перерахувало ТОВ "Манго-груп" кошти у сумі 32022 грн., чим порушено принципи добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності, відкритості та прозорості закупівель. Зазначені порушення Закону України "Про публічні закупівлі" порушили економічні інтереси держави внаслідок укладення незаконних додаткових угод, спричинили додаткові необґрунтовані витрати з державного бюджету та зменшили кількість бензину та дизельного палива, необхідного для забезпечення роботи державного органу.

Дослідивши зміст позовної заяви та додані до неї додані документи, господарський суд прийшов до висновку про повернення позовної заяви заступника прокурора Вінницької області з огляду на таке.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

За змістом ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

При зверненні з позовом у даній справі в інтересах Північного офісу Держаудислужби заступник прокурора Вінницької області зазначив, що державний фінансовий контроль в Україні здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні". Виходячи із системного аналізу норм Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та підзаконних нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вказаного Закону, державний фінансовий контроль в Україні здійснюється органами Державної аудиторської служби.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, визначено, що здійснюючи моніторинг публічних закупівель Державна аудиторська служба України, яка є центральними органами виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, має право при виявленні випадків недотримання законодавства про державні закупівлі та не виконанні підконтрольною установою вимог до усунення відповідних порушень, звернутися до суду в інтересах держави.

Згідно з п. п. 3, 4, 9 ч. 4 вказаного Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку право охоронюваним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17.

Суд вважає, що прокурором вірно визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Північний офіс Держаудитслужби.

При цьому, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 826/9672/17, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використання коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Суд зауважує, що Північний офіс Держаудитслужби має всі процесуальні можливості для самостійного захисту своїх прав та інтересів у суді.

Саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державного службовця, який займає посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо). Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.12.2018 у справі №922/901/17 та від 31.10.2018 у справі №910/6814/17.

Таким чином, участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін при розгляді господарського спору.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №923/129/17, від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18).

Щодо звернення прокурора з позовом в інтересах Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, суд зазначає наступне.

Як зазначено вище, відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох виключних випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Отже, зазначена правова норма спеціального законодавчого акта, який визначає повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій, чітко врегульовує підстави та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді.

Натомість, позов у даній справі подано прокурором в інтересах Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області з посиланням на те, що розпоряджаючись бюджетними коштами Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області безпідставно уклало додаткові угоди № 1 від 14.02.2020, № 2 від 17.03.2020 до договору № 2БРТ-2217 від 03.02.2020 та додаткові угоди № 1 від 14.02.2020, № 2 від 17.03.2020 до договору № 2БРТ-2218 від 03.02.2020, а також перерахувало ТОВ "Манго-груп" кошти у сумі 32022 грн., чим порушено принципи добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності, відкритості та прозорості закупівель. Зазначені порушення Закону України "Про публічні закупівлі" порушили економічні інтереси держави внаслідок укладення незаконних додаткових угод, спричинили додаткові необгрунтовані витрати з державного бюджету та зменшили кількість бензину та дизельного палива, необхідного для забезпечення роботи державного органу.

Відтак, виходячи з позиції прокурора, Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області, безпідставно уклало оспорювані додаткові угоди до договору № 2БРТ-2217 від 03.02.2020 та договору № 2БРТ-2218 від 03.02.2020.

За змістом статті 215 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином, яка заявляється з урахуванням вимог статей 15, 16 Цивільного кодексу України.

За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Відтак, посилаючись на безпідставне укладення Головним управлінняя Держпродспоживслужби у Вінницькій області оспорюваних правочинів, прокурор вказує про порушення останнім економічних інтересів держави. При цьому не визначає Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області відповідачем у справі, а подає позов в його інтересах.

За таких обставин, прокурором не надано доказів наявності підстав здійснення представництва інтересів Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області та доказів, що орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, не здійснює або неналежним чином здійснює захист інтересів держави.

Суд також зазначає, що у разі вирішення спору по суті безпідставність звернення прокурора до суду на захист інтересів держави може бути підставою для скасування судового акта у випадку, якщо законних підстав для такого представництва явно не було, що свідчить про порушення п. 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя, повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

З огляду на викладене, позовна заява заступника прокурора Вінницької області підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись п.4 ч. 5 ст.174, ст.ст.232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву № 05/1-109вих-20 від 06.05.2020 заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі - Північного офісу Держаудитслужби, Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області на 18 аркушах разом з матеріалами на 75 аркушах (в т.ч. платіжне доручення № 621 від 04.05.2020 та конверт повернути прокурору).

Примірник ухвали надіслати прокурору, сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (прокурору з матеріалами позовної заяви ).

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 18.05.2020.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - Прокурора Вінницької області (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050)

3 - Північний офіс Держаудитслужби (вул. Січових стрільців, 18, м. Київ, 04053)

4 - Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області (вул. Максимовича, 19, м. Вінниця, 21036)

5 - ТОВ "Манго-груп" (вул. Максимовича, 43/б, м. Вінниця, 21036)