Рішення № 89266286, 18.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Вн. №27/299

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 травня 2020 року № 640/7094/19

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

До Головного управління Держпраці у Київській області

Про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії

Суддя О.В .Головань

Обставини справи:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу № КВ466/1439/АВ/ТД/ФС-228 від 26.03.2019 року.

Ухвалою суду від 27.05.2019 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

29.06.2019 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця 13.09.2002, основний вид діяльності КВЕД 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах.

На підставі наказу Головного управління Держпраці у Київській області від 18.02.2019 року № 966 "Про проведення інспекційного відвідування" доручено організувати проведення інспекційного відвідування на предмет додержання законодавства про працю, не оформлення трудових відносин згідно з переліком, в тому числі і ФОП ОСОБА_1 .

На підставі вказаного наказу, направлення на проведення інспекційного відвідування від 19.02.2019 р. №466 інспектором праці Гладким Яном Миколайовичем проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , фактична адреса здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_2 , про що складено акт від 21.02.2019 р. за №КВ 466/1439/АВ інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця, яка використовує найману працю.

20.02.2019 року інспектором праці Гладким Яном Миколайовичем складено вимогу про надання/поновлення документів № 466, яким зобов`язано ФОП ОСОБА_1 надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування згідно з переліком. Вимогу отримано під підпис ОСОБА_7.

Згідно зі змістом акту у ході інспекційного відвідування встановлено, що у ФОП ОСОБА_1 були виявлені працівники гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_1 , котра відмовилася називати своє прізвище. Гр. ОСОБА_1 знаходилася на робочому місці, а саме, на кухні та займалася приготуванням десертів, стверджувала, що допомагає ОСОБА_7 та систематично готує солодощі, фактично виконує обов`язки кондитера.

Також встановлено, що гр. ОСОБА_4 , знаходилася на робочому місці, займалася приготуванням гарячих напоїв, чаю, кави та обслуговувала відвідувачів кафе. Покладені обов`язки на ОСОБА_8 відповідають обов`язкам офіціанта та баристи.

ФОП ОСОБА_1 відповідно до вимоги від 20.02.2019 № 466 під час інспекційного відвідування надала: витяг про реєстрацію, правила внутрішнього трудового розпорядку, штатні розписи, особові справи всіх працівників (в т.ч. заяви, накази про прийом на роботу, повідомлення ДФС, особові картки ф. П-2), посадові інструкції працівників, книга обліку та руху трудових книжок, розрахунково-платіжні відомості та відомості про виплату заробітної плати працівникам з датою такої виплати, табелі обліку використання робочого часу, накази про звільнення працівників та відомості на виплату їм розрахункових коштів. У вказаних документах дані ОСОБА_9 та гр ОСОБА_10 відсутні.

Згідно з описом виявлених порушень ФОП ОСОБА_1 порушено:

ч. 1 ст. 24 КЗпП - не укладено трудові договори з працівниками;

ч. 3 ст. 24 КЗпП - не було подано повідомлення про прийняття на роботу працівників до територіальних органів ДФС за місцем обліку як платника ЄСВ;

ПКМУ №413 - допущено до роботи працівників без повідомлення про прийняття на роботу працівників до територіальних органів ДФС.

26.03.2019 р. на підставі акту від 21.02.2019 р. за №КВ466/1439/АВ інспекційного відвідування Головним управлінням Держпраці у Київській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № КВ466/1439/АВ/ТД/ФС-228, згідно з якою на підставі аб.2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. №509, на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 250 380,00 грн.

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - вважає оскаржувану постанову протиправною та просить її скасувати з таких підстав.

Позивач зазначає, про порушення процедури складання та підписання акту, оскільки відповідно до вимог Порядку Інспектор праці ОСОБА_11 направив акт засобом поштового зв`язку, порушуючи строки надсилання акту об`єкту відвідування (на описі зазначена дата 21.02.2019р., проте згідно ідентифікатора ПАТ "Укрпошта" було оформлено та надіслано 12.03.2019р.). На численні вимоги надати акт інспекційного відвідування в останній день перевірки, як це вимагає Порядок, інспектором було відмовлено без поважних причин.

З приводу ОСОБА_9 та ОСОБА_1 позивач зазначає наступне.

ОСОБА_13 було надано письмові пояснення щодо того, що її безпідставно було внесено до акту інспекційного відвідування, оскільки вона ніколи не працювала та не надавала будь-які послуги ФОП ОСОБА_1 .

Крім того, ОСОБА_13 також було записано до інспекційного відвідування барбершоп ФОП ОСОБА_14 (копія акту додається) нібито вона працює одночасно в барбершоп та у ФОП ОСОБА_1

Щодо ОСОБА_1 , то під час розгляду справи щодо притягнення ФОП ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в Головному управлінні Держпраці у Київській області адвокат О.Ю. Зіньков зазначав, що ОСОБА_1 надає маркетингові послуги ФОП ОСОБА_1 на підставі договору про надання послуг № 1-М від 04.02.2019р., копія якого була надана комісії, проте даний факт було проігноровано.

Відповідач - Головне управління Держпраці у Київській області - проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримуючи висновки Акту інспекційного відвідування від 21.02.2019 року № КВ466/1439/АВ.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. № 877-V.

Відповідно до статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) це - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами ... державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно зі ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Крім зазначеної норми КЗпП України, інших законів, що визначали б особливості здійснення заходів контролю органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, немає. Відповідно, положення Закону №877-V застосовуються до здійснення заходів контролю в цілому, без винятків.

Станом на час проведення контрольного заходу був чинний Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. № 295, посилання на який міститься у наказі Головного управління Держпраці у Київській області від 18.02.2019 р. №966 "Про проведення інспекційного відвідування".

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 р. у справі №826/8917/17 визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Згідно з ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, Порядок № 295 правомірно застосовувався відповідачем під час здійснення перевірки, проте, з огляду на положення ст. 1, ч. 4 ст. 2 Закону №877-V, відсутність інших законів, що визначали б особливості здійснення заходів контролю органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, норми Порядку №295 не підлягають до застосування в частині, що суперечить Закону №877-V.

Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону №877-V виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно зі ст. 1, 5, 6 Закону №877-V заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Якщо Закон №877-V відносить всі контрольні заходи до планових або позапланових, від чого залежить перелік вимог до їх проведення, то згідно з Порядком №295 такий розподіл не передбачено, тоді як передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань.

Вказані інспекційні відвідування та невиїзні інспектування не віднесено до планових чи позапланових заходів, що свідчить про неузгодженість передбачених Порядком № 295 заходів з положеннями Закону №877-V і позбавляє суд можливості надати оцінку дотриманню відповідачем вимог Закону №877-V, передбачених для планових або позапланових заходів.

Вказаних процедурних порушень достатньо для висновку про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , про що складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка викорисоовує насманй працю від 21.02.2019 р. №КВ 466/1439/АВ, на порушення положень Закону №877-V, що є достатнім для визнання протиправними та скасування дій та рішень відповідача, що мали місце внаслідок вказаного інспекційного відвідування.

Крім того, суд зазначає, що згідно з п. 5 Порядку № 295 передбачено перелік підстав проведення інспекційних відвідувань, зокрема, - за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

В наказі Головного управління Держпраці у Київській області від 18.02.2019 р. №966 "Про проведення інспекційного відвідування" міститься посилання на вказану підставу, проте, жодна інша інформація щодо отриманих джерел виявлення неоформлених трудових відносин ні в наказі, ні в інших матеріалах справи відсутня, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для висновку про проведення контрольного заходу з передбаченої п. 5 Порядку № 295 підстави.

З врахуванням викладеного суд не вбачає за необхідне надавати оцінку процедурним порушенням, на які посилається позивач у позові.

Крім того, щодо виявлених порушень по суті суд зазначає наступне.

Згідно з аб. 2 ч. 2, ч. 4 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

А саме: в ході інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 було встановлено допущення до роботи двох працівників без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідач стверджує, що позивачем не надано жодних документів, що підтверджують трудові відносини із зазначеними працівниками, чим порушено вимоги статті 24 КЗпП України.

У ч. 1 ст. 21 КЗпП України міститься визначення трудового договору, який означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 1 статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Отже, визначальним для вирішення спірних правовідносин у цій справі є наявність трудових відносин між позивачем та вказаними в акті перевірки фізичними особами.

Згідно наданих представником позивача пояснень, вбачається, що гр. ОСОБА_13 ніколи не працювала у ФОП ОСОБА_1 ; вказане також підтверджується наданими ОСОБА_13 поясненнями. Крім того, гр. ОСОБА_13 також було вписано в акт інспекційного відвідування барбершоп ФОП ОСОБА_14 (копія акту додається) в якому зазначено про перебування гр. ОСОБА_13 на робочому місці у роботодавця ФОП ОСОБА_14 та виконання роботи адміністратора перукарні.

З гр. ОСОБА_1 було укладено цивільно - правовий договір про надання послуг №1-М від 04.02.2019 року, згідно якого остання надавала маркетингові послуги ФОП ОСОБА_1 .

Таким чином, правовідносини між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_1 були оформлені договором про надання послуг, а відтак вимоги трудового законодавства на нього не поширювалися.

Таким чином, відповідач, як суб`єкт власних повноважень, не довів порушення вимог законодавства про працю ФОП ОСОБА_1 та не підтвердив належними доказами допуск позивачем ОСОБА_13 до роботи без укладення трудового договору.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Київській області № КВ466/1439/АВ/ТД/ФС-228 від 26.03.2019 року.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З врахуванням викладеного оскаржувана постанова винесена за результатами контрольного заходу, проведеного без передбачених законодавством підстав, на порушення передбаченого Законом №877-V порядку проведення контрольних заходів, за відсутності факту правопорушення, що є підставою для визнання її протиправною та скасування.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №КВ466/1439/АВ/ТД/ФС-228 від 26.03.2019 року.

3. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області (04060, м. Київ, вул. Вавілових,10, код 39794214) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 2503,80 грн. судового збору.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 18.05.2020 р.