Рішення № 89266230, 18.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

18 травня 2020 року справа №320/5250/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом1. ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач 1, ОСОБА_1 ) 2. ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач 2, ОСОБА_2 ) 3. Коротенка Олексія Демидовича (далі по тексту - позивач 3, ОСОБА_3 ) 4. ОСОБА_4 (далі по тексту - позивач 4, ОСОБА_4 ) 5. ОСОБА_5 (далі по тексту - позивач 5, ОСОБА_5 ) 6. ОСОБА_6 (далі по тексту - позивач 6, ОСОБА_6 ) 7. ОСОБА_7 (далі по тексту - позивач 7, ОСОБА_7 ) 8. ОСОБА_8 (далі по тексту - позивач 8, ОСОБА_8 ) 9. ОСОБА_9 (далі по тексту - позивач 9, ОСОБА_9 ) 10. ОСОБА_10 (далі по тексту - позивач 10, ОСОБА_10 ) 11. ОСОБА_11 (далі по тексту - позивач 11, ОСОБА_11 ) 12. ОСОБА_12 (далі по тексту - позивач 12, ОСОБА_12 ) 13. ОСОБА_13 (далі по тексту - позивач 13, ОСОБА_13 ) 14. ОСОБА_14 (далі по тексту - позивач 14, ОСОБА_14 ) 15. ОСОБА_15 (далі по тексту - позивач 15, ОСОБА_15 ) 16. ОСОБА_16 (далі по тексту - позивач 16, ОСОБА_16 ) 17. ОСОБА_17 (далі по тексту - позивач 17, ОСОБА_17 ) 18. ОСОБА_18 (далі по тексту - позивач 18, ОСОБА_18 ) 19. ОСОБА_19 (далі по тексту - позивач 19, ОСОБА_19 ) 20. ОСОБА_20 (далі по тексту - позивач 20, ОСОБА_20 ) 21. ОСОБА_21 (далі по тексту - позивач 21, ОСОБА_21 )до1. Фонду соціального захисту інвалідів (далі по тексту - відповідач 1, Фонд) 2. Міністерства соціальної політики України (далі по тексту - відповідач 2, Мінсоцполітики)про1) визнання протиправним та скасування протокольного рішення Робочої групи з надання пропозицій Міністерству соціальної політики України щодо розподілу державних коштів, передбачених Мінсоцполітики, бюджетною програмою, для відшкодування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, витрат на лікування у закладах охорони здоров`я на території України, придбання ліків, що відсутні в таких закладах, виробів медичного призначення, протезів, крім зубного протезування дорогоцінними металами та металокерамікою (Протокол від 14 вересня 2018 року №2) в частині розподілу державних коштів "відповідно до дати реєстрації звернення громадської організації до Фонду з урахуванням звернень до ГО постраждалих громадян"; 2) визнання протиправним та скасування протокольного рішення Робочої групи з надання пропозицій Міністерству соціальної політики України щодо розподілу державних коштів, передбачених Мінсоцполітики, бюджетною програмою, для відшкодування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, витрат на лікування у закладах охорони здоров`я на території України, придбання ліків, що відсутні в таких закладах, виробів медичного призначення, протезів, крім зубного протезування дорогоцінними металами та металокерамікою (Протокол від 20 вересня 2018 року №3) в частині відшкодування витрат на лікування 82 особам на суму 3 млн. грн. згідно одноосібного списку ВГОІ "Союз Чорнобиль України"; 3) зобов`язання відповідача 2 не погоджувати Протокол від 14 вересня 2018 року №2 засідання Робочої групи з надання пропозицій Міністерству соціальної політики України щодо розподілу державних коштів, передбачених Мінсоцполітики, бюджетною програмою, для відшкодування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, витрат на лікування у закладах охорони здоров`я на території України, придбання ліків, що відсутні в таких закладах, виробів медичного призначення, протезів, крім зубного протезування дорогоцінними металами та металокерамікою в частині розподілу державних коштів "відповідно до дати реєстрації звернення громадської організації до Фонду з урахуванням звернень до ГО постраждалих громадян"; 4) зобов`язання відповідача 2 не погоджувати Протокол від 20 вересня 2018 року №3 засідання Робочої групи з надання пропозицій Міністерству соціальної політики України щодо розподілу державних коштів, передбачених Мінсоцполітики, бюджетною програмою, для відшкодування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, витрат на лікування у закладах охорони здоров`я на території України, придбання ліків, що відсутні в таких закладах, виробів медичного призначення, протезів, крім зубного протезування дорогоцінними металами та металокерамікою в частині відшкодування витрат на лікування 82 особам на суму 3 млн. грн. згідно одноосібного списку ВГОІ "Союз Чорнобиль України"; 5) зобов`язання відповідача 2 порівну (50х50) розділити кошти за державною програмою відшкодування до 6 млн. грн. громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, витрат на лікування в закладах охорони здоров`я на території України, придбання ліків, що відсутні в таких закладах, виробів медичного призначення, протезів, крім зубного протезування дорогоцінними металами та металокерамікою, між Всеукраїнськими об`єднаннями громадян, які зголосились реалізовувати вказану програму, а саме: у 2018 році між Громадською спілкою "Всеукраїнська спілка інвалідів Чорнобиля" та Всеукраїнською громадською організацією інвалідів "Союз Чорнобиль України" для можливості відшкодування постраждалим внаслідок Чорнобильської витрат на лікування, згідно Протоколу Робочої групи від 07 серпня 2018 року №1 та Протоколу Робочої групи від 14 вересня 2018 року №2; 6) зобов`язання відповідача 1 здійснити перерахунок коштів в розмірі 775562 грн. 86 коп. на казначейський рахунок Громадської спілки "Всеукраїнська спілка інвалідів Чорнобиля" для можливості відшкодування постраждалим внаслідок Чорнобильської витрат на лікування в закладах охорони здоров`я на території України, придбання ліків, що відсутні в таких закладах, виробів медичного призначення, протезів, крім зубного протезування дорогоцінними металами та металокерамікою згідно Протоколу Робочої групи від 07 серпня 2018 року №1, а саме: ОСОБА_4 на загальну суму 82900,00 грн., ОСОБА_6 на суму 10000,00 грн., ОСОБА_7 на суму 65330,00 грн., ОСОБА_20 на загальну суму 26000,00 грн., ОСОБА_8 на суму 8443,59 грн., ОСОБА_9 на суму 11013,40 грн., ОСОБА_10 на суму 10657,00 грн., ОСОБА_1 на суму 12455,69 грн., ОСОБА_11 на суму 10000,00 грн., ОСОБА_13 на суму 19586,61 грн., ОСОБА_14 на суму 90923,44 грн., ОСОБА_15 на суму 96110,00 грн., ОСОБА_16 на суму 18000,00 грн., ОСОБА_22 на загальну суму 25949,21 грн., ОСОБА_17 на суму 23900,00 грн., ОСОБА_23 на суму 22135,40 грн., ОСОБА_24 на суму 38368,50 грн., ОСОБА_18 на суму 39731,55 грн., ОСОБА_19 на суму 14257,29 грн., ОСОБА_21 на суму 4844,87 грн., ОСОБА_25 на суму 7489,20 грн., згідно Протоколу Робочої групи від 14 вересня 2018 року №2, а саме: ОСОБА_26 на суму 11500,00 грн., ОСОБА_3 на суму 4523,23 грн., ОСОБА_5 на суму 59467, 46 грн., ОСОБА_2 на суму 46534,00 грн., ОСОБА_12 на суму 15442,42 грн.; 7) зобов`язання відповідача 2 до 31 грудня 2018 року привести Наказ Міністерства соціальної політики України від 21 травня 2018 року №736 у відповідність редакції абзацу останнього пункту 5 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки громадських об`єднань інвалідів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2018 року №183 В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважають, що оскаржуваними рішеннями, оформленими протоколами засідання Робочої групи від 14 вересня 2018 року №2 та від 20 вересня 2018 року №3, відповідачі порушили їх права гарантовані державою, внаслідок чого, позивачі залишилися без належного відшкодування витрат на лікування, а дії директора Фонду, під час прийняття оскаржуваних рішень, є протиправними, такими, що порочать високе звання державного службовця, допускають нерівність і дискримінацію по відношенню до певної категорії інвалідів за принципом приналежності (не приналежності), до певного об`єднання громадян.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2018 року адміністративну справу №320/5250/18 прийнято до провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 травня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу №320/5250/18 до судового розгляду по суті.

Відповідач 1 подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив про необґрунтованість позовних вимог, посилаючись на те, що під час засідання Робочої групи 14 вересня 2018 року питання про відшкодування витрат на лікування не вирішувалося, протокол засідання Робочої групи від 20 вересня 2018 року №3 відповідачем 2 не погоджено, питання перерахування коштів в сумі 775562 гривні 86 копійок на казначейський рахунок Громадської спілки "Всеукраїнська спілка інвалідів Чорнобиля" для можливості відшкодування позивачам витрат на лікування в закладах охорони здоров`я на території України, придбання ліків, що відсутні в таких закладах, виробів медичного призначення, протезів, крім зубного протезування дорогоцінними металами та металокерамікою вирішено під час засідань Робочої групи від 18 та 22 грудня 2018 року (протоколи №№5 та 6 відповідно). Фактичне перерахування вказаних коштів підтверджується наданими Громадською спілкою "Всеукраїнська спілка інвалідів Чорнобиля" реєстрами від 27 грудня 2018 року №№1, 2 та звітом за 2018 рік.

Відповідач 2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги позивачів є такими, що не підлягають задоволенню з тих підстав, що до Мінсоцполітики не надходив на погодження протокол від 14 вересня 2018 року №2, Міністерство не погодило протокол від 20 вересня 2018 року №3, на засіданнях Робочої групи 18 та 22 грудня 2018 року розглянуто та ухвалено рішення про відшкодування 33 особам витрат на лікування на суму 882462,77 гривень, в тому числі 21 позивачу, які подали свої заяви до громадського об`єднання. За оперативною інформацію Міністерства громадськими об`єднаннями 28 та 29 грудня 2018 року перераховано кошти постраждалим громадянам на їхній особовий рахунок у банківських установах, в тому числі позивачам.

У судове засідання 29 липня 2019 року сторони не з`явилися; на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Позивачі є учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілими від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідними посвідченнями, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сферах охорони здоров`я, соціального захисту населення, освіти і науки, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов`язкового) відселення, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадські організації організують щорічне медичне обстеження (диспансеризацію), санаторно-курортне лікування всіх осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, запроваджують систему радіаційно-екологічного, медико-генетичного, медико-демографічного моніторингу на території України. Цими органами у регіонах найбільшого зосередження осіб, які постраждали, створюються спеціалізовані центри, в тому числі дитячі, для обстеження, лікування, соціально-психологічної реабілітації та профорієнтації потерпілих осіб.

19 січня, 02 лютого, 08 лютого, 12 липня, 17 липня та 19 липня 2018 року позивачі на підставі наказу Міністерства соціальної політики від 21 травня 2018 року №736 подали голові Громадської спілки "Всеукраїнська спілка інвалідів Чорнобиля" заяви на відшкодування витрат за лікування, в тому числі, за проведені операції, придбання матеріалів і ліків.

Громадська спілка "Всеукраїнська спілка інвалідів Чорнобиля" звернулася до Фонду листами від 19 липня 2018 року №113, 26 липня 2018 року №115 та 31 липня 2018 року №116, якими подала 32 пакети документів на загальну суму 835664,18 гривень, в тому числі, сума заявлена позивачами 775562,86 гривень.

14 та 20 вересня 2018 року на засіданнях Робочої групи з надання пропозицій Міністерству соціальної політики України щодо розподілу державних коштів, передбачених Мінсоцполітики, бюджетною програмою, для відшкодування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, витрат на лікування у закладах охорони здоров`я на території України, придбання ліків, що відсутні в таких закладах, виробів медичного призначення, протезів, крім зубного протезування дорогоцінними металами та металокерамікою (далі по тексту - Робоча група), вирішувалися питання розподілу державних коштів між громадськими об`єднаннями, які беруть участь в реалізації державної програми, а саме - між ГС "Всеукраїнська спілка інвалідів Чорнобиля" та ВГОІ "Союз Чорнобиль України", та прийнято рішення надати бюджетні кошти в розмірі 3 млн. грн. через казначейський рахунок ВГОІ "Союз Чорнобиль України" для відшкодування 82 особам.

Рішення Робочої групи оформлені протоколами засідань від 14 вересня 2018 року №2 та від 20 вересня 2018 року №3.

Вважаючи, що такими рішеннями порушено їх права на відшкодування витрат на лікування, позивачі звернулися до суду.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва керується наступними мотивами.

Відповідно до Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №423, Мінсоцполітики розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції, співпрацює з громадськими організаціями інвалідів і ветеранів, а також проводить моніторинг стану дотримання вимог законодавства щодо соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Механізм використання коштів, передбачених Мінсоцполітики у державному бюджеті за програмою "Фінансова підтримка громадських об`єднань осіб з інвалідністю, які мають статус всеукраїнських", визначає Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки громадських об`єднань осіб з інвалідністю, які мають статус всеукраїнських, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2018 року №183 (далі по тексту - Порядок №183).

Відповідно до пункту 2 Порядку №183 головним розпорядником бюджетних коштів є Мінсоцполітики. Відповідальним за виконання бюджетної програми та розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня є Фонд соціального захисту інвалідів (далі по тексту - Фонд).

Одержувачами бюджетних коштів є всеукраїнські громадські об`єднання осіб з інвалідністю, їх спілки, які внесені до Реєстру громадських об`єднань, утворені з метою, визначеною статтею 12 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", мають місцеві осередки (відокремлені підрозділи) у більшості областей України (для всеукраїнських громадських об`єднань осіб з інвалідністю), не менш як одне всеукраїнське громадське об`єднання осіб з інвалідністю у своєму складі (для спілок громадських об`єднань осіб з інвалідністю), місцеві (обласні) осередки (відокремлені підрозділи) всеукраїнських громадських об`єднань осіб з інвалідністю, а також підприємства та організації невиробничої сфери УТОГу та УТОСу, підприємства та об`єднання зазначених товариств, які спрямовують такі кошти на утримання своїх соціально-культурних підрозділів (далі - громадські об`єднання).

Згідно пункту 3 Порядку №183 для отримання бюджетних коштів громадські об`єднання подають Фонду до 30 травня року, що передує періоду, в якому надається фінансова підтримка, заяву за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Пунктом 5 Порядку №183 встановлено, що обсяг бюджетних коштів, що виділяються громадському об`єднанню, визначається з урахуванням: 1) відповідності запланованих заходів цілям та пріоритетам державної політики у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю та забезпечення їх прав, а також очікуваним результатам; 2) актуальності, соціальної спрямованості, інноваційності та ефективності заходів (програм) для відповідної категорії громадян; 3) результатів діяльності громадського об`єднання в минулому році та досвіду його роботи; 4) раціональності та економності використання громадським об`єднанням бюджетних коштів, зокрема обґрунтованості запропонованої вартості витрат, залучення ресурсів з інших джерел фінансування, відповідності запланованих витрат проведеним заходам; 5) наявності детальних розрахунків та обґрунтувань за кожним напрямом використання бюджетних коштів, в тому числі запланованих (фактичних) показників діяльності громадського об`єднання та отриманих ним власних надходжень (доходів та очікуваних ресурсів з інших джерел), у разі надання фінансової підтримки у минулих роках - результатів проведення аналізу ефективності використання коштів; 6) рівня кадрового, матеріально-технічного та методичного забезпечення, необхідного для проведення заходу (виконання програми); 7) рівня поширення позитивного досвіду в процесі проведення заходів; 8) рівня підвищення розміру мінімальної заробітної плати для працівників невиробничої сфери УТОГу та УТОСу, підприємств та об`єднань зазначених товариств, які спрямовують бюджетні кошти на утримання своїх соціально-культурних підрозділів; 9) кількості членів об`єднання, соціально-культурних підрозділів підприємств та об`єднань УТОГу та УТОСу (бібліотек, клубів, навчально-інформаційних центрів, редакцій періодичних видань, реабілітаційних установ тощо).

Розподіл бюджетних коштів проводиться Мінсоцполітики з урахуванням пропозицій робочої групи, утвореної Фондом за участю представників громадських об`єднань, що претендують на отримання фінансової підтримки у відповідному бюджетному році, представників засобів масової інформації та журналістів.

Відповідно до підпункту 9 пункту 6 Порядку №183 бюджетні кошти, надані громадським об`єднанням, спрямовуються ними, в тому числі, на відшкодування на загальну суму до 6 млн. гривень громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, витрат на лікування в закладах охорони здоров`я на території України, придбання ліків, що відсутні в таких закладах, виробів медичного призначення, протезів, крім зубного протезування дорогоцінними металами та металокерамікою, у порядку, затвердженому Мінсоцполітики за погодженням з Мінфіном.

Механізм використання коштів, передбачених Мінсоцполітики за бюджетною програмою "Фінансова підтримка громадських об`єднань інвалідів" (далі - бюджетна програма), для відшкодування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - постраждалі громадяни), витрат на лікування у закладах охорони здоров`я на території України, придбання ліків, що відсутні в таких закладах, виробів медичного призначення, протезів, крім зубного протезування дорогоцінними металами та металокерамікою (далі - бюджетні кошти) визначено Порядком відшкодування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, витрат на лікування у закладах охорони здоров`я на території України, придбання ліків, що відсутні в таких закладах, виробів медичного призначення, протезів, крім зубного протезування дорогоцінними металами та металокерамікою, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 21 травня 2018 року №736 (далі по тексту - Порядок №736).

Відповідно до пункту 3 Порядку №736 розподіл бюджетних коштів між громадськими об`єднаннями проводиться Фондом за погодженням із Мінсоцполітики у межах бюджетних призначень на підставі рішення утвореної Фондом робочої групи за участю представників громадських об`єднань (далі - робоча група) з урахуванням звернень до них постраждалих громадян щодо необхідності відшкодування витрат, пов`язаних з лікуванням у закладах охорони здоров`я на території України, придбанням ліків, що відсутні в таких закладах, виробів медичного призначення, протезів, крім зубного протезування дорогоцінними металами та металокерамікою (далі - відшкодування витрат на лікування). Склад і повноваження робочої групи затверджує Фонд за погодженням із Мінсоцполітики, до її складу включаються також представники заінтересованих структурних підрозділів Мінсоцполітики.

Наказом Фонду соціального захисту Інвалідів від 16 липня 2018 року №39 утворено Робочу групу з надання пропозицій Міністерству соціальної політики України щодо розподілу державних коштів, передбачених Мінсоцполітики, бюджетною програмою, для відшкодування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, витрат на лікування у закладах охорони здоров`я на території України, придбання ліків, що відсутні в таких закладах, виробів медичного призначення, протезів, крім зубного протезування дорогоцінними металами та металокерамікою, а також затверджено склад Робочої групи та Положення про Робочу групу.

Пунктом 4 Порядку №736 визначено, що постраждалий громадянин особисто або через законного представника чи уповноважену особу, батьки (законний представник чи уповноважена ними особа) дитини, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - потерпіла дитина), подають громадським об`єднанням або їхнім місцевим (обласним) осередкам заяву для відшкодування витрат на лікування.

Відповідно до пункту 5 Порядку №736 громадські об`єднання у десятиденний строк подають до Фонду отриману заяву постраждалого громадянина (законного представника чи уповноваженої ним особи) або батьків (законного представника чи уповноваженої ними особи) потерпілої дитини разом із документами, наведеними у пункті 4 цього Порядку, для розгляду та прийняття відповідного рішення робочою групою Фонду.

Подані документи розглядаються робочою групою на засіданнях, які проводяться за потреби, але не рідше ніж один раз на місяць.

Згідно пункту 6 Порядку №736 рішення робочої групи оформляється протоколом.

Протягом 5 робочих днів з дня прийняття рішення про відшкодування витрат на лікування робоча група Фонду надсилає копію протоколу громадському об`єднанню.

Пунктами 7-10 Порядку №736 громадське об`єднання протягом 2 робочих днів з дня отримання копії протоколу повідомляє про прийняте рішення постраждалого громадянина чи уповноважену ним особу.

Фонд протягом 7 робочих днів після засідання робочої групи подає заявку про потребу в коштах на відшкодування витрат на лікування до Мінсоцполітики, яке перераховує відповідні кошти Фонду.

Фонд протягом 2 робочих днів після надходження коштів від Мінсоцполітики перераховує їх на рахунки громадських об`єднань.

Громадські об`єднання витрати на лікування відшкодовують шляхом перерахування коштів постраждалому громадянину (законному представнику чи уповноваженій ним особі) або батькам (законному представнику чи уповноваженій ними особі) потерпілої дитини на їхній особовий рахунок у банківських установах протягом трьох робочих днів з дня надходження коштів від Фонду.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 серпня 2018 року Робочою групою прийнято рішення розглянути документи, подані Всеукраїнською громадською організацією інвалідів "Союз Чорнобиль України" листом від 18 липня 2018 року №241, та Громадської спілки "Всеукраїнська спілка інвалідів Чорнобиля" листами від 19 липня 2018 року №113, 26 липня 2018 року №115 та 31 липня 2018 року №116, на відповідність Порядку №736; відкласти розгляд пакетів документів до отримання офіційних роз`яснень Міністерства соціальної політики України наступних громадян: ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , які звернулися до громадського об`єднання протягом року після закінчення стаціонарного лікування, однак до цього часу питання відшкодування лікування яких не могло бути розглянуто на засіданні Робочої групи, через відсутність механізму розподілу та використання коштів, в результаті чого терміни на відшкодування коштів минули; відкласти розгляд пакетів документів на відшкодування витрат на лікування наступних громадян: ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , які отримали лікування в закладах охорони здоров`я, але згідно з формою №027/о не проходили лікування у стаціонарі до отримання офіційних роз`яснень із вищезазначеного питання з Мінсоцполітики; повторно, до 09 серпня 2018 року, звернутися до Мінсоцполітики щодо одержання роз`яснень стосовно можливості розгляду Робочою групою та фінансування Фондом відшкодування витрат на лікування постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи особам, які звернулися до громадського об`єднання протягом року після закінчення стаціонарного лікування, однак до цього часу питання відшкодування лікування яких не могло бути розглянуто на засіданні Робочої групи; до 09 серпня 2018 року звернутися до Мінсоцполітики щодо одержання роз`яснень стосовно можливості розгляду Робочою групою та фінансування Фондом відшкодування витрат на лікування постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи особам, які отримали лікування в закладах охорони здоров`я, але згідно з формою №027/о не проходили лікування у стаціонарі.

Рішення Робочої групи від 07 серпня 2018 року оформлене протоколом №1.

14 вересня 2018 року Робочою групою прийнято рішення відповідно до пункту 5 Порядку відшкодування коштів на лікування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи здійснити відповідно до дати реєстрації звернення громадської організації до Фонду з урахуванням звернень до ГО постраждалих громадян, а також переглянути документи щодо доцільності виключення з суми розрахункових документів, що підтверджують відповідні витрати за рахунок хворого витратні матеріали (бинт, вата, шприц, пластир, бахіли, халат тощо).

Рішення Робочої групи від 14 вересня 2018 року оформлене протоколом №2.

20 вересня 2018 року Робочою групою прийнято рішення відшкодувати витрати пов`язані з лікування в повному обсязі, не виключаючи витратні матеріали (шприци, бинти, ін.); підтримати пропозицію щодо розподілу бюджетних коштів між громадськими об`єднаннями по датах звернення громадських об`єднань до Фонду, з урахуванням звернень до них постраждалих громадян щодо необхідності відшкодування витрат, пов`язаних з лікуванням 82 особам на суму 3 млн. грн, а саме за списком Всеукраїнської громадської організації інвалідів "Союз Чорнобиль України" від 18 липня 2018 року вих. №241 (зареєстровано у Фонді 18 липня 2018 року №1623/2).

Рішення Робочої групи від 20 вересня 2018 року оформлене протоколом №3 та передано на погодження до Мінсоцполітики.

Вважаючи вищезазначені протокольні рішення Робочої групи №2 та №3 протиправними та такими, що порушують права позивачів на отримання гарантованого державою відшкодування витрат на лікування, позивачі звернулися до суду.

Проте, суд вважає, що у межах спірних правовідносин у позивачів відсутнє порушене право, як необхідна умова для задоволення позову, в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування протокольних рішень Робочої групи від 14 та 20 вересня 2018 року №2 та №3 відповідно.

Так, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої, другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пункт 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Системний аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що судовий захист прав, свобод або інтересів шляхом повного чи часткового задоволення адміністративного позову, можливий виключно відносно тієї особи, права, свободи або інтереси якої порушено з боку конкретного суб`єкта владних повноважень та за умови порушення її прав.

Задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин. Відповідно на противагу вказаному вище, не порушують права чи інтереси ті дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень, які не впливають на суб`єктивні права та обов`язки особи, зокрема, ті, вчинення яких особа не вправі вимагати від суб`єкта владних повноважень.

У даному випадку право на захист виникає за умови порушення відповідачем 1 прийняттям вищезазначених протокольних рішень прав позивачів на отримання відшкодування витрат на лікування відповідно до бюджетної програми.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що протокольним рішенням від 14 вересня 2018 року №2 питання розподілу бюджетних коштів не вирішувалося, як наслідок, протокольне рішення від 14 вересня 2018 року №2 не зумовило виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивачів, що свідчить про відсутність порушеного права позивачів прийняттям спірного рішення від 14 вересня 2018 року №2.

Оскільки, протокольним рішенням Робочої групи від 14 вересня 2018 року №2 питання розподілу бюджетних коштів не вирішувалося, погодження його Мінсоцполітики відповідно до Порядку №736 не вимагається, що свідчить також про безпідставність позовних вимог про зобов`язання Мінсоцполітики не погоджувати протокол засідання Робочої групи від 14 вересня 2018 року №2.

Окрім того, як зазначалося вище, відповідно до пункту 3 Порядку №736 розподіл бюджетних коштів між громадськими об`єднаннями проводиться Фондом за погодженням із Мінсоцполітики у межах бюджетних призначень на підставі рішення утвореної Фондом робочої групи.

Отже, рішення Робочої групи про розподіл бюджетних коштів, в тому числі відшкодування витрат на лікування постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, стає рішенням суб`єкта владних повноважень, яке впливає на права позивачів та зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивачів, лише після відповідного погодження Мінсоцполітики.

Як стверджує відповідач 2, 26 вересня 2018 року до Мінсоцполітики надійшов лист Фонду №1/4-1151/02-02 щодо розподілу державних коштів та протокол Робочої групи від 20 вересня 2018 року №3.

Мінсоцполітики не погодило зазначений у протоколі від 20 вересня 2018 року №3 розподіл, як такий, що не відповідає пункту 3 Порядку та не врахування позиції Мінсоцполітики, зазначену в листі від 31 серпня 2018 року №17016/0/2-18/29 щодо виконання вимог пункту 3 порядку, та рекомендовано повторно розглянути на засіданні Робочої групи розподіл бюджетних коштів пропорційно між громадськими організаціями в межах бюджетних призначень.

Вищезазначене рішення Мінсоцполітики висловлено у листі від 11 жовтня 2018 року №19743/0/2-18/291.

Аналогічна позиція Мінсоцполітики стосовно непогодження вищезазначеного розподілу державних коштів та пропозиція повторно розглянути на засіданні Робочої групи розподіл бюджетних коштів між громадськими об`єднаннями висловлена в листі Мінсоцполітики від 07 грудня 2018 року №24035/0/2-18/29.

Докази погодження Мінсоцполітики протоколу Робочої групи від 20 вересня 2018 року №3 та здійснення розподілу бюджетних коштів відповідно до протоколу засідання Робочої групи від 20 вересня 2018 року №3 до суду не надано та в матеріалах справи відсутні, що свідчить про безпідставність позовних вимог стосовно зобов`язання Мінсоцполітики не погоджувати протокол засідання Робочої групи від 20 вересня 2018 року №3.

Окрім того, оскільки протокол засідання Робочої групи від 20 вересня 2018 року №3 не погоджено Мінсоцполітики, такий протокол не впливає на права позивачів та не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивачів, що свідчить про відсутність порушеного права позивачів прийняттям спірного рішення від 20 вересня 2018 року №3.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачами в межах даної справи не доведено порушення чи обмеження їх прав та законних інтересів прийняттям протокольних рішень засідання Робочої групи від 14 та 20 вересня 2018 року №2 та №3 відповідно.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання Мінсоцполітики порівну розділити кошти за державної програмою та зобов`язання Фонду здійснити перерахунок коштів у розмірі 775562,86 грн. на казначейський рахунок Громадської спілки "Всеукраїнська спілка інвалідів Чорнобиля" необхідно зазначити наступне.

З аналізу конструкції правових норм щодо відшкодування витрат на лікування Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку, що чинним законодавством встановлена чітка процедура здійснення відшкодування таких витрат, лише при дотриманні якої постраждалі особи можуть отримати відповідні кошти.

Так, відповідно до пункту 3 Порядку №736 розподіл бюджетних коштів між громадськими об`єднаннями проводиться Фондом за погодженням із Мінсоцполітики у межах бюджетних призначень на підставі рішення утвореної Фондом робочої групи за участю представників громадських об`єднань (далі - робоча група) з урахуванням звернень до них постраждалих громадян щодо необхідності відшкодування витрат, пов`язаних з лікуванням у закладах охорони здоров`я на території України, придбанням ліків, що відсутні в таких закладах, виробів медичного призначення, протезів, крім зубного протезування дорогоцінними металами та металокерамікою (далі - відшкодування витрат на лікування). Склад і повноваження робочої групи затверджує Фонд за погодженням із Мінсоцполітики, до її складу включаються також представники заінтересованих структурних підрозділів Мінсоцполітики.

Отже, відповідач 2 самостійно не приймає рішення про розподіл коштів за державною програмою та не здійснює такого розподілу без відповідного рішення Робочої групи, а також Фонд без прийняття рішення Робочої групи та погодження його Мінсоцполітики не здійснює перерахунок коштів постраждалим особам, з огляду на зазначене, позовні вимоги в цій частині нормативно не підтверджуються та є необґрунтованими.

Окрім того, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи підтверджують, що на засіданнях Робочої групи 18 та 22 грудня 2018 року розглянуто та ухвалено рішення про відшкодування 33 особам витрат на лікування на суму 882462,77 гривень, в тому числі 21 позивачу, які подали заяви до громадського об`єднання, що підтверджується протоколами засідання Робочої групи від 18 та 22 грудня 2018 року №5 та №6 відповідно.

Згідно реєстру від 27 грудня 2018 року №1 до протоколу №5 від 18.12.2018р. засідання Робочої групи з надання пропозицій Міністерству соціальної політики України щодо розподілу державних коштів, передбачених Мінсоцполітики бюджетною програмою для відшкодування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, витрат на лікування у закладах охорони здоров`я на території України, придбання ліків, що відсутні в таких закладах, виробів медичного призначення, протезів, крім зубного протезування дорогоцінними металами та металокерамікою (далі по тексту - Реєстр №1), постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи громадянам: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_20 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , - передбачено до виплати 531863,40 грн.

Відповідно до Реєстру від 27 грудня 2018 року №2 до протоколу засідання Робочої групи від 22 грудня 2018 року №6 постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи громадянам: ОСОБА_14 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_25 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_22 , ОСОБА_42 , - передбачено до виплати 350599,37 грн.

Мінсоцполітики погодило вищезазначений розподіл бюджетних коштів між громадськими організаціями в межах бюджетної програми, що підтверджується листами Мінсоцполітики від 20 грудня 2018 року №25113/0/2-18/29, в якому зазначено про погодження розподілу бюджетних коштів в обсязі 3 млн. гривень між громадськими об`єднаннями, а саме: Всеукраїнською громадською організацією інвалідів "Союз Чорнобиль України" та громадською спілкою "Всеукраїнська спілка інвалідів Чорнобиля", в розмірах затверджених протоколом від 18 грудня 2018 року №5 засідання Робочої групи, та від 22 грудня 2018 року №25338/0/2-18/29, в якому зазначено про погодження розподілу бюджетних коштів в обсязі 1,5 млн. гривень між громадськими об`єднаннями, а саме: Всеукраїнською громадською організацією інвалідів "Союз Чорнобиль України" та громадською спілкою "Всеукраїнська спілка інвалідів Чорнобиля", в розмірах затверджених протоколом від 22 грудня 2018 року №6 засідання Робочої групи.

На підставі вищезазначених протоколів від 18 та 22 грудня 2018 року, погоджених Мінсоцполітики, громадськими об`єднаннями 28 та 29 грудня 2018 року перераховано кошти постраждалим громадянам (законним представникам чи уповноваженій ним особі) або батькам (законному представнику чи уповноваженій особі) потерпілої дитини на їх особовий рахунок у банківських установах.

Позивачі отримали відшкодування в повному обсязі, а саме: ОСОБА_1 на суму 12455,69 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 27 грудня 2018 року №28; ОСОБА_2 на суму 46534,00 грн., - платіжне доручення від 27 грудня 2018 року №30; ОСОБА_3 на суму 4523,23 грн., - платіжне доручення від 27 грудня 2018 року №23; ОСОБА_4 на суму 82900,00 грн., - платіжне доручення від 27 грудня 2018 року №17; ОСОБА_5 на суму 59467,00 грн., - платіжне доручення від 27 грудня 2018 року №25; ОСОБА_6 на суму 10000,00 грн., - платіжне доручення від 27 грудня 2018 року №18; ОСОБА_7 на суму 65330,00 грн., - платіжне доручення від 27 грудня 2018 року №19; ОСОБА_8 на суму 8443,59 грн., - платіжне доручення від 27 грудня 2018 року №21; ОСОБА_9 на суму 11013,40 грн., - платіжне доручення від 27 грудня 2018 року №22; ОСОБА_10 на суму 10657,00 грн., - платіжне доручення від 27 грудня 2018 року №27; ОСОБА_11 на суму 10000,00 грн., - платіжне доручення від 27 грудня 2018 року №29; ОСОБА_12 на суму 15442,42 грн., - платіжне доручення від 27 грудня 2018 року №24; ОСОБА_13 на суму 19586,61 грн., - платіжне доручення від 27 грудня 2018 року №31; ОСОБА_14 на суму 90923,44 грн., - платіжне доручення від 27 грудня 2018 року №35; ОСОБА_15 на суму 96110,00 грн., - платіжне доручення від 27 грудня 2018 року №34; ОСОБА_16 на суму 18000,00 грн., - платіжне доручення від 27 грудня 2018 року №32; ОСОБА_17 на суму 23900,00 грн., - платіжне доручення від 27 грудня 2018 року №33; ОСОБА_18 на суму 39731,55 грн., - платіжне доручення від 27 грудня 2018 року №39; ОСОБА_19 на суму 14257,29 грн., - платіжне доручення від 27 грудня 2018 року №40; ОСОБА_20 на суму 26000,00 грн., - платіжне доручення від 27 грудня 2018 року №20; ОСОБА_21 на суму 4844,87 грн., - платіжне доручення від 27 грудня 2018 року №41.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання відповідача 2 привести Наказ Міністерства соціальної політики України від 21 травня 2018 року №736 у відповідність редакції абзацу останнього пункту 5 Порядку №183 суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №731 (далі по тексту - Положення), державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Згідно пункту 1 Положення державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, які виступають суб`єктами нормотворення здійснюється відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 р. "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" та цього Положення.

Державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та зобов`язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС), антикорупційної експертизи, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Пунктом 6 Положення встановлено, що державну реєстрацію здійснюють: нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади - Мінюст; нормативно-правових актів міністерств і республіканських комітетів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, їх структурних підрозділів - відповідні міжрегіональні управління Мін`юсту.

Відповідно до пункту 8 Положення нормативно-правовий акт, що подається на державну реєстрацію, має відповідати вимогам законодавства про мови та інших актів законодавства, узгоджуватися з раніше прийнятими актами і викладатися згідно з правописом та з дотриманням правил нормо проектувальної техніки.

Згідно абзацу першого пункту 12 Положення у разі коли нормативно-правовий акт відповідає вимогам, зазначеним у цьому Положенні, орган державної реєстрації приймає рішення про його державну реєстрацію та заносить його до державного реєстру.

Пунктом 13 Положення встановлено, що у державній реєстрації відмовляється, якщо нормативно-правовий акт, серед іншого: не відповідає Конституції та законам України, іншим актам законодавства, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та зобов`язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС); видано з порушенням вимог законодавства або без урахування практики Європейського суду з прав людини, зокрема акт: порушує чи обмежує встановлені законом права, свободи й законні інтереси громадян, підприємств, установ та організацій або покладає на них не передбачені законодавством обов`язки; виходить за межі компетенції органу, що його видав; містить норми, що призводять або можуть призвести до вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень; не відповідає вимогам законодавства про мови; суперечить установленому порядку ведення діловодства; видано за наявності будь-якої з обставин, визначених у частині першій статті 25 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (на підставі повідомлення ДРС); не узгоджено із заінтересованими органами або не повідомлено про позицію уповноваженого представника від всеукраїнських профспілок, їх об`єднань та уповноваженого представника від всеукраїнських об`єднань організацій роботодавців щодо нормативно-правового акта, прийнятого міністерством та іншим центральним органом виконавчої влади з питань, що стосуються соціально-трудової сфери, та проведену роботу з врахування їх зауважень і пропозицій.

Відповідно до пункту 16 Положення у разі внесення змін, доповнень або визнання таким, що втратив чинність, акта законодавства, відповідно до якого прийнято нормативно-правовий акт, орган, що видав цей нормативно-правовий акт, зобов`язаний у місячний термін внести до нього відповідні зміни, доповнення або визнати його таким, що втратив чинність.

Зміни і доповнення, внесені до нормативно-правового акта, а також рішення про втрату нормативно-правовим актом чинності, підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому цим Положенням.

Пунктом 17 Положення передбачено, що рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта може бути скасовано у зв`язку з: а) виявленням обставин, що не були відомі органу державної реєстрації під час реєстрації нормативно-правового акта; б) набрання законної сили судовим рішенням про визнання нормативно-правового акта незаконним чи таким, що не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині; в) одержанням повідомлення від ДРС про виявлення будь-якої обставини, визначеної у частині першій статті 25 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" або повідомлення ДРС про зупинення дії регуляторного акта чи окремих його положень відповідно до частини восьмої статті 28 зазначеного Закону; в-1) одержанням висновку Мінюсту, міжрегіональних управлінь Мін`юсту про невідповідність нормативно-правового акта Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини; г) виявленням порушень або недотримання вимоги пункту 16 цього Положення органом, що видав нормативно-правовий акт.

Відповідно до пункту 17 Положення Наказом Міністерства юстиції України від 31 липня 2000 року №32/5 затверджено Порядок скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру (далі по тексту - Порядок №32/5), який визначає процедуру скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади (далі - скасування рішення про державну реєстрацію), дату виключення з державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади (далі - державний реєстр) нормативно-правового акта, рішення про державну реєстрацію якого скасовано, опублікування рішення про скасування державної реєстрації, оскарження скасування рішення про державну реєстрацію.

Відповідно до пункту 3 Порядку №32/5 скасування рішення про державну реєстрацію застосовується до нормативно-правових актів, які пройшли державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України або його територіальних органах, а також зареєстрованих нормативно-правових актів, визнаних судом незаконними або такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили, та нечинними.

Згідно пункту 4 Порядку №32/5 підставами для скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта є: виявлення обставин, що не були відомі органу державної реєстрації під час реєстрації нормативно-правового акта; набрання законної сили судовим рішенням про визнання нормативно-правового акта незаконним чи таким, що не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили повністю або в окремій його частині; одержання повідомлення від спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань реалізації державної регуляторної політики про виявлення будь-якої обставини, визначеної у частині першій статті 25 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", або про припинення дії регуляторного нормативно-правового акта або окремих його положень відповідно до статті 28 цього Закону; одержання висновку Секретаріату Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Міністерства юстиції України, міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, районних, районних у містах Києві та Севастополі про невідповідність нормативно-правового акта Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї та практиці Європейського суду з прав людини; виявлення порушень або недотримання вимоги пункту 16 Положення органом, що видав нормативно-правовий акт; інші обставини, що виникли після державної реєстрації нормативно-правового акта.

Пунктом 5 Порядку №32/5 встановлено, що скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта здійснює орган державної реєстрації, який здійснив державну реєстрацію цього акта.

У разі надходження до Міністерства юстиції України скарги на нормативно-правовий акт, зареєстрований територіальним органом Міністерства юстиції України, або в разі виявлення Міністерством юстиції України під час перевірки зареєстрованого територіальним органом Міністерства юстиції України нормативно-правового акта, що суперечить чинному законодавству, Міністерство юстиції України має право скасувати рішення про державну реєстрацію такого акта за встановленою цим Порядком процедурою.

Скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта здійснюється незалежно від часу його державної реєстрації.

Відповідно до пункту 6 Порядку №32/5 перегляд зареєстрованого нормативно-правового акта з метою скасування рішення про його державну реєстрацію здійснюється органом державної реєстрації у разі надходження пропозицій від органів виконавчої влади, інших юридичних осіб, громадян та з власної ініціативи.

При надходженні пропозицій орган державної реєстрації їх аналізує, здійснює перегляд нормативно-правового акта, щодо якого надійшла пропозиція, на відповідність чинному законодавству станом на дату перегляду та приймає відповідне рішення залежно від результатів перегляду.

Згідно пункту 7 порядку №32/5 у разі виникнення обставин, зазначених у підпунктах 4.1, 4.4, 4.5 пункту 4 цього Порядку, орган державної реєстрації попередньо письмово інформує орган, що видав нормативно-правовий акт, про такі обставини та необхідність у 5-денний строк внести до нього зміни або визнати його таким, що втратив чинність, і відповідний нормативно-правовий акт у цей самий строк подати на державну реєстрацію в установленому законодавством порядку.

У разі виникнення обставин, зазначених у підпункті 4.2 пункту 4 цього Порядку, орган державної реєстрації попередньо письмово інформує орган, що видав нормативно-правовий акт, про необхідність у 5-денний строк внести до нього зміни або скасувати його і відповідний нормативно-правовий акт у цей самий строк подати на державну реєстрацію в установленому законодавством порядку.

Якщо під час перегляду виявлено, що зареєстрований нормативно-правовий акт видано суб`єктом нормотворення з порушенням законодавства, зокрема з перевищенням компетенції, рішення про державну реєстрацію такого акта може бути скасовано органом державної реєстрації без дотримання процедури, передбаченої абзацом першим цього пункту.

Пунктами 8 та абзацом першим пункту 9 Порядку №32/5 встановлено, що при невиконанні органом, що видав нормативно-правовий акт, вимог органу державної реєстрації, зазначених в абзацах першому та другому пункту 7 цього Порядку, орган державної реєстрації скасовує рішення про державну реєстрацію цього нормативно-правового акта.

Скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта оформлюється наказом органу державної реєстрації.

Отже, чинним законодавством встановлено, що перегляд зареєстрованих нормативно-правових актів здійснюється, серед іншого, після надходження пропозицій про такий перегляд від органів виконавчої влади, інших юридичних осіб, громадян, в результаті чого орган державної реєстрації їх аналізує, здійснює перегляд нормативно-правового акта, щодо якого надійшла пропозиція, на відповідність чинному законодавству станом на дату перегляду та приймає відповідне рішення залежно від результатів перегляду.

Як стверджує відповідач 2, під час опрацювання проекту Порядку його обговорено та погоджено Громадською спілкою "Всеукраїнська спілка інвалідів Чорнобиля", жодні офіціальні звернення щодо внесення змін до оскаржуваного нормативно-правового акту від громадською спілки "Всеукраїнська спілка інвалідів Чорнобиля" та інших юридичних та/або фізичних осіб до Міністерства соціальної політики та/або до Міністерства юстиції України не надходило.

Доказів зворотного до суду не надано та в матеріалах справи відсутні.

Окрім того, суд звертає увагу, що Наказом Міністерства соціальної політики України від 10 червня 2019 року №912 визнано таким, що втратив чинність, Наказ Міністерства соціальної політики України від 21 травня 2018 року №736, яким затверджено оскаржуваний Порядок №32/5, та затверджено новий Порядок відшкодування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, витрат на лікування у закладах охорони здоров`я на території України, придбання ліків, що відсутні в таких закладах, виробів медичного призначення, протезів, крім зубного протезування дорогоцінними металами та металокерамікою.

Докази подання Громадською спілкою "Всеукраїнська спілка інвалідів Чорнобиля", іншими юридичними та фізичними особами пропозицій стосовно вищезазначеного нормативно-правового акту під час прийняття нової редакції Порядку до суду не надано та в матеріалах справи відсутні.

З урахуванням вищевикладеного, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги позивачів в частині зобов`язання відповідача 2 привести Наказ Міністерства соціальної політики України від 21 травня 2018 року №736 у відповідність редакції абзацу останнього пункту 5 Порядку №183 передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, судом не виявлено дій чи рішень відповідачів, які б суперечили вимогам, встановленим частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 , Ракочия В. ОСОБА_43 , Коротенка О.Д., Курачека В.В., Бодак С.М., ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 );

ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 );

ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 );

ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 );

ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 );

ОСОБА_7 ( АДРЕСА_7 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 );

ОСОБА_8 ( АДРЕСА_8 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 );

ОСОБА_9 ( АДРЕСА_9 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 );

ОСОБА_10 ( АДРЕСА_10 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 );

ОСОБА_11 ( АДРЕСА_11 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 );

ОСОБА_12 ( АДРЕСА_12 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_12 );

ОСОБА_13 ( АДРЕСА_13 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_13 );

ОСОБА_14 ( АДРЕСА_14 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_14 );

ОСОБА_15 ( АДРЕСА_15 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_15 );

ОСОБА_16 ( АДРЕСА_16 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий);

ОСОБА_17 ( АДРЕСА_17 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_16 );

ОСОБА_18 ( АДРЕСА_18 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків не відомий);

ОСОБА_19 ( АДРЕСА_19 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_17 );

ОСОБА_20 ( АДРЕСА_20 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_18 );

ОСОБА_21 ( АДРЕСА_21 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_19 );

Фонд соціального захисту інвалідів (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 72; ідентифікаційний код 00034163);

Міністерство соціальної політики України (01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10; ідентифікаційний код 37567866).

Суддя В.А. Кузьменко