Рішення № 89265932, 18.05.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1522/20

РІШЕННЯ

іменем України

18 травня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1788 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини А1788, в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень - військової частини А1788 Міністерства оборони України щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 13.02.2017 по 31.12.2018 включно;

- зобов`язати військову частину А1788 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 13.02.2017 по 31.12.2018 включно.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначає, що на день виключення зі списків особового складу військової частини А1788 протиправно не отримав в повному обсязі кошти, на які мав право за час проходження військової служби, а саме індексації за період з 13.02.2017 по 31.12.2018.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.03.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем подано до суду відзив, в якому військова частина А1788 зазначила, що за період з 10.05.2017 по лютий 2018 року коефіцієнт індексації в листопаді 2017 року становив 3,7, у зв`язку з чим у цьому місяці ОСОБА_1 нараховано індексацію в розмірі 62,31 грн. У решті місяців цього періоду коефіцієнт індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 дорівнював нулю, в зв`язку з чим індексація його грошового забезпечення не нараховувалась. За період часу з березня 2018 року по лютий 2020 року коефіцієнт індексації в березні 2018 року - листопаді 2018 року включно дорівнював нулю, в зв`язку з чим у цьому періоді індексація позивачу не нараховувалась, у грудні 2018 року - лютому 2019 року коефіцієнт індексації становив 3,7, а тому в кожному з цих місяців ОСОБА_1 нараховано та виплачено індексацію в розмірі 71,08 грн.; у березні-червні 2019 року коефіцієнт індексації становив 7, у кожному з цих місяців ОСОБА_1 нараховано та виплачено індексацію в розмірі 134,47 грн.; у липні 2019 року-лютому 2020 року коефіцієнт індексації становив 10,3, в зв`язку з чим за період липень-листопад 2019 року ОСОБА_1 нараховано та виплачено щомісячну індексацію в розмірі 206,72 грн.; у грудні 2019-січні 2020 року - 216,51 грн., у лютому 2020 року - 97,06 грн. Як зазначено в листі Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248/1485 від 26.03.2018, в межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в січні 2017 року - лютому 2018 року в Міністерства оборони не було. Просив у задоволенні позову відмовити.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач проходив військову службу у військовій частині А1788.

Солдата ОСОБА_1 гранатометника 1 відділення 1 взводу охорони роти охорони військової частини А1788, звільнено наказом командира військової частини А1788 від 12 лютого 2020 року №16- РС з військової служби в запас за підпунктом "а" пункту 2 частини 5 статті 26 (у зв`язку із закінченням строку контракту) Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Наказом командира військової частини А1788 (по стройовій частині) від 13.02.2020 №34 позивача виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення з 13.02.2020.

Враховуючи те, що позивачу не виплачувалась індексація грошового забезпечення, позивач звернувся до відповідача з заявою про нарахування та виплату сум індексації грошового забезпечення.

За результатами розгляду заяви, відповідач надав відповідь, оформлену листом від 05.03.2020 №712, в якій повідомив про те, що протягом січня 2016 - лютого 2018 років у фондах грошового забезпечення військових частин Міністерства оборони України видатків на виплату індексації грошового забезпечення передбачено не було, як, відповідно, і можливості її виплати у межах наявного фінансового ресурсу. Крім того, Порядком № 1078 не передбачено механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди у поточному.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Як встановлено судом, позивачу за період з 13.02.2017 по 31.12.2018 не виплачувалась індексація грошового забезпечення.

Стосовно наявності у позивача права на проведення індексації його доходів, суд зазначає наступне.

Так, згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (ст. 9 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").

Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).

Згідно п. 6 Порядку № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме:

1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів;

2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету;

3) об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів;

4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються;

6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів;

7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Однак, як вже зазначалося, позивачу за період з 13.02.2017 по 31.12.2018 не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, оскільки будь-які дії стосовно вказаних виплат ним не вчинялися.

Належних та допустимих доказів в спростування зазначеного відповідачем до суду не надано.

Відсутність механізму виплати індексації не може позбавляти позивача права на отримання належних йому сум невиплаченого доходу.

У справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1 Конвенції, про захист прав людини і основоположних свобод, зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення).

Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

Отже, аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що не нарахування та не виплата позивачу індексації грошового забезпечення за період з 13.02.2017 по 31.12.2018 є протиправною, а тому належить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві індексацію грошового забезпечення за період з 13.02.2017 по 31.12.2018.

Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов необхідно задовольнити.

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору та не сплачував його, з врахування положень ст. 139 КАС судові витрати, що підлягають розподілу - відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А1788 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 13.02.2017 по 31.12.2018.

Зобов`язати військову частину А1788 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 13.02.2017 по 31.12.2018, з урахуванням проведених виплат.

Судові витрати, що підлягають розподілу - відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 18 травня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Військова частина А 1788 Міністерства оборони України (вул. Толстого, 4, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29001 , код ЄДРПОУ - 07840179)

Головуючий суддя П.М. Майстер