Ухвала суду № 89262656, 13.05.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-з/760/171/20

Справа 760/10031/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2020 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Усатової І.А.,

при секретарі - Омелько Г.Т.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Солом`янського районного суду міста Києва, в залі судових засідань заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» про поділ спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Солом`янського районного суду міста Києва надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» про поділ спільного майна подружжя.

08.05.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківські рахунки відповідача - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в банку АТ «Креді Агріколь Банк», в тому числі щодо коштів в сумі 250 000 грн. на її банківському рахунку строкового депозитного вкладу «Накопичувальний» в банку АТ «Креді Агріколь», а також заборонити проведення будь-яких дій щодо проведення банківських операцій (зняття коштів, переказ коштів, готівкові та безготівкові платежі тощо).

Заява обґрунтована тим, що подав до суду позовну заяву щодо поділу спільного майна подружжя, нажитого в шлюбі, та солідарного виконання подружжям двох кредитних зобов`язань по договорах, укладених під час шлюбу, а саме: самостійного погашення тіла двох кредитів та відсотків по них окремо чоловіком і окремо дружиною, кожним по 1/2 частині щомісячних платежів, тобто в рівних частках. У позовній заяві зазначено, що в період шлюбу сторонами було набуто майно та кредитні зобов`язання, а саме:

грошові кошти на рахунку - 09 грудня 2019 року сторони зробили у відділенні банку АТ "Креді Агріколь Банк" (м. Київ, вул. Антоновича, 97) банківський вклад (строковий депозитний вклад "Накопичувальний") на суму 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн. Вкладний (депозитний) рахунок було відкрито на ім`я відповідача ОСОБА_2 ;

кредит - 14 листопада 2019 року за договором про відкриття кредитної лінії до карткового рахунку № НОМЕР_2 (з терміном дії по 13.11.2022), укладеним з АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на ім`я позивача ОСОБА_1 , в інтересах сім`ї та за взаємною згодою, подружжя отримало в кредит грошові кошти в розмірі 182 000 грн. Частину кредитних грошових коштів з зазначеної суми, а саме: 150 000 грн., витрачені як оплата на придбання полісу страхування життя відповідача ОСОБА_2 згідно з договором довгострокової накопичувальної програми страхової компанії "UNIQA" та АТ "Райфайзен Банк Аваль" та внесені як перший щорічний внесок накопичувальної суми в касу банку АТ "Райфайзен Банк Аваль". Банківські операції про отримані кредитні кошти та платежі по погашенню зазначеного кредиту підтверджуються банківськими виписками про рух коштів по банківських рахунках, відкритих у банку АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на ім`я позивача. Залишок заборгованості по тілу кредиту становить станом на 22.04.2020 156 722, 20 грн.;

кредит - 05 грудня 2019 року за комплексним договором № 1/3803681 (з терміном дії до 04.12.2024), укладеним з АТ "Креді Агріколь Банк" на ім`я позивача ОСОБА_1 , в інтересах сім`ї та за взаємною згодою, подружжя отримало в кредит грошові кошти в розмірі 320 970 грн. Частину кредитних грошових коштів з зазначеної суми, а саме 250 000 грн. були отримані позивачем 09 грудня 2019 року у відділенні банку АТ "Креді Агріколь Банк" (м. Київ, вул. Антоновича, 97), які потім в повному обсязі (250 000 грн.) відповідач ОСОБА_2 розмістила на строковому депозитному вкладі "Накопичувальний" при його особистій присутності в день отримання ним цих коштів і в тому ж відділені банку, де ним кошти були отримані. Банківські операції про отримані кредитні кошти та платежі по погашенню зазначеного кредиту підтверджуються банківськими виписками про рух коштів по банківських рахунках, відкритих в відділенні банку АТ "Креді Агріколь Банк" (м. Київ, вул. Антоновича, 97) та оформлених на ім`я позивача. Залишок заборгованості по тілу кредиту становить станом на 22.04.2020 310 417, 85 грн.

Заявник посилається на те, що у зв`язку з тим, що грошові кошти на суму 250 000 грн. були внесені 09 грудня 2019 року у відділенні банку АТ «Креді Агріколь Банк» на строковий депозитний банківський вклад «Накопичувальний» на ім`я відповідача ОСОБА_2 з терміном банківської заборони на дострокове зняття не раніше 6 (шість) місяців з дати укладення депозитного договору, на даний час кошти в повному обсязі знаходяться на вкладному (депозитний) рахунку відповідачки у банку.

Таким чином, на переконання заявника, відповідачка може розпорядитися вказаними коштами на свій розсуд (зняти кошти, витратити їх тощо).

З огляду на наведене заявник вважає, що в майбутньому можуть бути труднощі, пов`язані з неможливістю виконання рішення суду, в разі задоволення позову, його виконання буде утрудненим, оскільки відповідачка може вчиняти будь-які дії, пов`язані з витратою коштів, в тому числі, таким чином може уникнути взагалі виконання рішення суду.

На підставі вищенаведеного, просить задовольнити заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Розглянувши обґрунтування заяви про забезпечення позову та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

За таких умов, суд приходить до обґрунтованого висновку про наявність підстав та ризиків, визначених ст. 149 ЦПК України, для забезпечення позову.

Суд акцентує увагу позивача на те, що саме на суд покладено обов`язок перевірки обґрунтованості накладення арешту на те чи інше майно задля недопущення порушення прав інших осіб і свавілля в цьому питанні.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» ухвала про забезпечення позову постановляється в порядку, визначеному ст. 209 ЦПК, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд акцентує увагу заявника на те, що саме на суд покладено обов`язок перевірки обґрунтованості накладення арешту на те чи інше майно задля недопущення порушення прав інших осіб і свавілля в цьому питанні.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Встановлено, що між сторонами дійсно існує спір, а метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

З огляду на викладене та враховуючи предмет спору, суд вважає частково обґрунтованими вимоги заявника щодо вжиття заходів забезпечення позову у даній справі та вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову шляхом арешту на банківські рахунки відповідача - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в банку АТ «Креді Агріколь Банк», в тому числі щодо коштів в сумі 125 000 грн., на її банківському рахунку строкового депозитного вкладу «Накопичувальний» в банку АТ «Креді Агріколь», тобто, в межах заявлених позивачем вимог, оскільки невжиття заходів забезпечення позову зробить неможливим виконання рішення суду.

Разом з цим, суд не знаходить підстав для задоволення заяви шляхом заборони проведення будь-яких дій щодо проведення банківських операцій (зняття коштів, переказ коштів, готівкові та безготівкові платежі тощо), оскільки, вказана вимога охоплюється поняттям накладення арешту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заява позивача підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Аналізуючи матеріали цивільної справи, суд вважає, що правові підстави для застосування зустрічного забезпечення відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-159, 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву - задовольнити частково.

Накласти арешт на банківські рахунки відповідача - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в банку АТ «Креді Агріколь Банк», в тому числі щодо коштів в сумі 125 000 грн. на її банківському рахунку строкового депозитного вкладу «Накопичувальний» в банку АТ «Креді Агріколь», в межах заявлених позивачем позовних вимог - 125 000 грн.

В іншій частині - відмовити.

Дані позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП : НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Дані відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП : НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Дані третьої особи-1: Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», код ЄДРПОУ: 00032112, адреса: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127.

Дані третьої особи-2: Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк», код ЄДРПОУ:14361575, адреса: 01024, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Суддя: