Рішення № 8926174, 23.06.2008, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

№2-421/2008 p.

РІШЕННЯ

іменем України

23 червня 2008 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Ромазан Л.С.,

при секретарі Кузій Н.С.,

з участю прокурора Борисяка А.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Теребовля цивільну справу за позовом прокурора Теребовлянського району в інтересах держави в особі ОСОБА_1 районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Теребовлянського району Тернопільської області в інтересах держави в особі ОСОБА_1 районного центру зайнятості звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення з нього 3050.10 грн. допомоги по безробіттю, виплаченої йому, як безробітному, ОСОБА_1 районним центром зайнятості (надалі РЦЗ) за період з 19 червня 2007 року до 21 березня 2008 року.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 РЦЗ позовні вимоги зменшила, просить суд стягнути із ОСОБА_2 в користь центру зайнятості 3037.33 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги у суді, представник позивача пояснила, що 19 червня 2007 року ОСОБА_1 районним центром зайнятості ОСОБА_2 надано статус безробітного із виплатою допомоги по безробіттю. Будучи безробітним, відповідач працевлаштувався сторожем у ВАТ "Тернопільголовпостач", де отримував заробітну плату. Однак, всупереч вимогам законодавства про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ОСОБА_2 про вказану обставину центр зайнятості не повідомив, внаслідок чого йому за період з 19 червня 2007 року до 21 березня 2008 року безпідставно виплачено допомогу по безробіттю в розмірі 3037.33 грн. Добровільно повернути вказані кошти ОСОБА_1 РЦЗ ОСОБА_2 відмовився.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить суд стягнути з ОСОБА_2 3037.33 грн. допомоги по безробіттю та судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, і в судовому засіданні пояснив, що після одержання статусу безробітного працівники ОСОБА_1 районного центру зайнятості не роз"яснили йому обов"язку повідомляти про обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, в тому числі і щодо його працевлаштування в період перебування на обліку у центрі зайнятості як безробітного. У задоволенні позову просить відмовити.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні факти.

Наказом директора ОСОБА_1 районного центру зайнятості від 19 червня 2007 року № НТ 070619 ОСОБА_2 надано статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

З 20 червня 2007 року до часу звернення прокурора до суду із позовом відповідач працював сторожем у ВАТ "Тернопільголовпостач", де одержував заробітну плату.

Про вказану обставину ОСОБА_2 ОСОБА_1 районний центр зайнятості не повідомив.

Враховуючи наведене та акт розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" 21.03.2008 року, директором ОСОБА_1 районного центру зайнятості прийнято наказ № НТ 080321 про припинення виплати ОСОБА_2 допомоги по безробіттю та зняття його, як безробітного, з обліку.

Згідно із розрахунком, поданим позивачем, ОСОБА_2 за період з 19 червня 2007 року до 21 березня 2008 року безпідставно виплачено 3037.33 грн. допомоги по безробіттю.

Однак, добровільно повернути вказані грошові кошти у встановлений позивачем термін, відповідач відмовився.

Суд відкидає твердження відповідача про те, що його вини у виплаті йому допомоги по безробіттю під час виконання обов"язків сторожа у ВАТ "Тернопільголовпостач" немає, виходячи з наступного.

Так, 19.06.2007 року ОСОБА_1 РЦЗ відповідачем подано письмову заяву, в якій він зазначив, що не зареєстрований як суб"єкт підприємницької діяльності, не займається трудовою діяльністю, не отримує пенсії і просить до вирішення питання про працевлаштування надати йому статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

Свідок ОСОБА_3 у суді пояснила, що під час перебування ОСОБА_2 у центрі зайнятості на обліку як безробітного, йому неодноразово пропонувалась робота, від якої він відмовлявся, та роз'яснювався обов'язок повідомити центр зайнятості про обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, в тому числі щодо його самостійного працевлаштування, реєстрації як суб"єта підприємницької діяльності та ін. За період перебування відповідача на обліку у центрі зайнятості відповідач не повідомив про те, що з 20.06.2007 року працював сторожем у ВАТ "Тернопільголовпостач".

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_2 знав про необхідність повідомити центр зайнятості про працевлаштування з власної ініціативи і що ця обставина впливатиме на виплату йому допомоги по безробіттю, проте без поважних причин цього не виконав.

Відповідно до ч.2,3 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зложивання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення.

Пунктом 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307 передбачено, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується в судовому порядку.

Аналізуючи докази у справі, суд приходить до висновку про порушення ОСОБА_2 прав ОСОБА_1 районного центру зайнятості, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 районного центру зайнятості 3037.33 грн. виплаченої допомоги по безробіттю.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є інвалідом 2-ї групи, а тому згідно з п. 18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" підлягає звільненню від сплати державного мита.

Керуючись ст.10, 11, 60, 88, 179, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ч.2,3 ст.36 Закону України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов прокурора Теребовлянського району в інтересах держави в особі ОСОБА_1 районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів задоволити.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 районного центру зайнятості, м.Теребовля, вул.Кн.Василька, 112, р/р 37176304900468 в УДК в Тернопільській області, МФО 838012, код 23588154, 3037.33 грн. виплаченої допомоги по безробіттю.

Стягнути із ОСОБА_2 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, які зарахувати на рахунок 31212259700468, найменування рахунку 22050000 УДК у ОСОБА_1 районі, МФО 838012, код одержувача 23588154, * 101 * оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у ОСОБА_1 районному суді.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Тернопільської області через Теребовлянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.