Вирок № 89259824, 08.05.2020, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/9549/18

В И Р О К

іменем України

08 травня 2020 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Федорової О.Ф.

секретар судового засідання Романчук М.С.

склад учасників справи:

прокурор Романишин В.В.

обвинувачений ОСОБА_1

захисник обвинуваченого

адвокат Доль Р.Б.

Кримінальне провадження 1-кп/466/124/20

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Львова матеріали об`єднаного кримінального провадження відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, з вищою освітою, одружений, не працюючий, раніше судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч. 2, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.15 - ч.2 ст.185, ч.1 ст.357 КК України,-

встановив:

ОСОБА_1 , 19.07.2018 року перебуваючи на законних підставах у приміщенні торгово-офісного центру «ІнтерСіті», який розташований по проспекту Чорновола, 67 Г у місті Львові, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, безперешкодно зайшов у приміщення «Технічної студії Винахідник», яка розміщена на третьому поверсі вказаного торгово-офісного центру, де близько o 12 год. 35 хв., шляхом вільного доступу, із жіночої сумочки, таємно викрав жіночий гаманець, фіолетового кольору, марки «NeriKarra», вартістю 290 гривень 00 копійок та грошові кошти у сумі 756 гривень 00 копійок, які знаходились у гаманці та належать ОСОБА_2 , після чого покину місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальні збитки на загальну суму 1046 гривень 00 копійок.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, підтвердив вказані в обвинувальному акті обставини, дав пояснення аналогічні поясненням в ході досудового слідства. Розкаявся у вчиненому, просив його суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з?явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутності (т.1 а.с. 23).

Цивільний позов потерпілою не заявлявся.

Матеріальна шкодане відшкодована.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз`яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч. 3 ст.349 Кримінально процесуального кодексу України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за ч.1 ст. 185 КК України, вірно кваліфіковано, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), передбачене ч.1 ст. 185 КК України.

Крім цього, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на законних підставах у приміщенні супермаркету « Рукавичка », яка розташована за адресою: м. Львів, Б. Хмельницького, 271, що належить ТзОВ «Торгово-виробнича компанія «Львівхолод»», скориставшись відсутністю сторонніх осіб, безперешкодно зайшов у службовий кабінет вказаного супермаркету, де близько o 19 год. 44 хв., шляхом вільного доступу, із робочого столу, таємно, повторно викрав мобільний телефон, марки «Lenovo K5» IMEI: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , вартістю 1800 гривень 00 копійок, який належить ОСОБА_3 та мобільний телефон, марки «Lenovo A 1000», ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , вартістю 550 гривень 00 копійок, який належить юрицичній особі ТзОВ «Торгово-виробнича компанія «Львівхолод»», після чого покину місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальних збитків на суму 1800 гривень 00 копійок та потерпілій юридичній особі ТзОВ «Торгово-виробнича компанія «Львівхолод»» матеріальних збитків на суму 550 гривень 00 копійок.

Потерпілою ОСОБА_3 подано цивільний позов на суму 24 000 гривень з яких 4000 гривень матеріальної шкоди та 20 000 гривень моральної шкоди (а.с.30).

Матеріальна шкода не відшкодована.

Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання не з?явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутності (т.1 а.с. 110).

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, підтвердив вказані в обвинувальному акті обставини, дав пояснення аналогічні поясненням в ході досудового слідства. Розкаявся у вчиненому, просив його суворо не карати, цивільний позов визнав.

Представник потерпілої юридичної особи ТзОВ «Виробничо-торгівельна компанія «Львівхолод» - Гаврилюк С.Г. подав заяву про розгляд справи у його відсутності (т.1 а.с. 108).

Представником потерпілого - Гаврилюк С.Г. подано цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 1895/одна тисяча вісімсот дев?яносто п?ять / гривень (т.1 а.с. 38).

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, підтвердив вказані в обвинувальному акті обставини, дав пояснення аналогічні поясненням в ході досудового слідства. Розкаявся у вчиненому, просив його суворо не карати, цивільні позови визнав у повному обсязі.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз`яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч. 3 ст.349 Кримінально процесуального кодексу України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за ч.2 ст. 185 КК України, вірно кваліфіковано, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, передбачене ч.2 ст. 185 КК України.

Крім цього, 25.09.2018 року, ОСОБА_1 перебуваючи на законних підставах у приміщенні ресторану « Балатон », який розташований за адресою: м. Львів, вул. Мазепи, 11, скориставшись відсутністю сторонніх осіб зайшов в прохід між барною стійкою та службовим приміщенням, звідки o 10 год. 00 хв. шляхом вільного доступу, таємно, повторно викрав мобільний телефон, марки «Samsung Galaxy A7», ІМЕІ l: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 , чорного кольору, вартістю 9999 гривень 00 копійок, який знаходився у кишені куртки та належить ОСОБА_6 , після чого покинув місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальні збитки на загальну суму 9999 гривень 00 копійок.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, підтвердив вказані в обвинувальному акті обставини, дав пояснення аналогічні поясненням в ході досудового слідства. Розкаявся у вчиненому, просив його суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_6 , в судове засідання не з?явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, при розгляді справи повністю поклався на розсуд суду (т.1 а.с. 16).

Цивільний позов потерпілим не заявлявся.

Матеріальна шкода не відшкодована.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз`яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч. 3 ст.349 Кримінально процесуального кодексу України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за ч.2 ст. 185 КК України, вірно кваліфіковано, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, передбачене ч.2 ст. 185 КК України.

Крім цього, 28.09.2018 року, ОСОБА_1 безперешкодно зайшов у приміщення готелю « Мотель », який розташований на території Атовокзалу «Північний» (АС № 2), що за адресою: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 225, незаконно проник у службове приміщення, яке розташоване на другому поверсі вказаного готелю, яким тимчасово користувалась ОСОБА_7 , звідки таємно, повторно викрав жіночий рюкзак, світло-коричневого кольору, вартістю 350 гривень 00 копійок у якому жіночі окуляри, світло-голубого кольору, вартістю 250 гривень 00 копійок, жіночий годинник, золотистого кольору з ремінцем, синього кольору, вартістю 300 гривень 00 копійок, а також грошові кошти у сумі 1100 гривень, які належать ОСОБА_8 , після чого покину місце вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальні збитки на загальну суму 2000 гривень 00 копійок.

Потерпіла ОСОБА_7 , в судове засідання не з?явився, подав заяву про розгляд справи у її відсутності, при розгляді справи повністю поклалася на розсуд суду (т.1 а.с. 17).

Цивільний позов потерпілою не заявлявся.

Матеріальна шкода не відшкодована.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз`яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч. 3 ст.349 Кримінально процесуального кодексу України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за ч.3 ст. 185 КК України, вірно кваліфіковано, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднаного із проникненням у інше приміщення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України.

Крім цього, 12.09.2019 року, ОСОБА_1 перебуваючи на території біля торгового центру « Арсен », який знаходиться за адресою м. Львів, пр. Чорновола,93 за допомогою відкриття дверей транспортного засобу, марки «Fort Transit», державний номерний знак НОМЕР_7 , який належить приватному підприємству «ЛС-ТРАНС», яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Угорська, 12/32 проник y салон вказаного транспортного засобу, де керуючись особистим інтересом, шляхом вільного доступу з кишеньки сонцезахисного козирка викрав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, марки «Fort Transit», державний номерний знак НОМЕР_8 НОМЕР_9 , яке належить юридичній особі - приватному підприємству «ЛС-ТРАНС».

Представник потерпілої юридичної особи - ПП «ЛС-Транс» - Дичко О .В. в судове засідання не з?явився, подав заяву про розгялд справи у його відсутності, одночасно зазначив, що претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_1 не має, при призначенні покарання просив визначити міру покарання необхідну для його виправлення (т.й а.с.171).

Цивільний позов не заявлявся.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 357 КК України, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз`яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч. 3 ст.349 Кримінально процесуального кодексу України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за ч.1 ст. 357 КК України, вірно кваліфіковано, як викрадення офіційного документу, передбачене ч.1 ст. 357 КК України.

Крім цього, ОСОБА_1 , 16.09.2019 року, близько 09 год. 30 хв. перебуваючи у приміщенні торгового центру «Арсен», що на проспекті Чорновола, 93 у місті Львові, який належить ТзОВ «Альянс-Маркет», де керуючись корисливим мотивом та з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом відкриття дверей, незаконно проник у приміщення службового кабінету, який знаходиться на другому поверсі, звідки із кишені штанів, таємно, повторно викрав гаманець, чорного кольору, вартістю 100 гривень 00 копійок, у якому знаходились грошові кошти у сумі 4000 гривень 00 копійок, 3 долари США, що згідно курсу НБУ, станом 16.09.2019, один долар США коштує 24 гривні 71 копійка, загальною сумою 74 гривні 13 копійок, а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, марки «Skoda Octavia», серії НОМЕР_10 , дві банківські картки «Райффайзен Банк Аваль» за № НОМЕР_11 , № НОМЕР_12 , видані на ім`я ОСОБА_10 , посвідчення водія ОСОБА_10 , серії НОМЕР_13 , що не становить матеріальної цінності, чим спричинив матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_10 на загальну суму 4174 гривні 13 копійок.

Потерпілий - ОСОБА_10 в судове засідання не з?явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, одночасно зазначив, що при призначенні покарання ОСОБА_1 покладається на розсуд суду (т.й а.с.172).

Матеріальна шкода не відшкодована.

Цивільний позов потерпілим не заявлявся.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз`яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч. 3 ст.349 Кримінально процесуального кодексу України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за ч.3 ст. 185 КК України, вірно кваліфіковано, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднаного із проникненням у приміщення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України.

Крім цього, ОСОБА_1 , 16.09.2019, близько 14 год. 50 хв., перебуваючи на території взуттєвої фабрики « Версавія », яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Циганівка, 12/б, безперешкодно зайшов у приміщення магазину ортопедичного взуття «Версавія», де помітив жіночу сумочку, у якій знаходилась банківська картка, i достовірно знаючи про те, що банківська картка є Офіційним платіжним документом, керуючись корисливим мотивом, з метою Подальшого заволодіння коштами, які знаходяться на банківській картці, шляхом вільного доступу, таємно викрав банківську картку «ПУМБ» № НОМЕР_14 , видану на iм`я ОСОБА_11 та конверт з логотипом банку «ПУМБ», а також листком із пін-кодом до вказано банківської картки.

ОСОБА_12 ОСОБА_11 в судове засідання не з?явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, одночасно зазначила, що матеріальних претензій до ОСОБА_1 не має, при призначенні покарання ОСОБА_1 покладається на розсуд суду (т.1 а.с.170).

Цивільний позов потерпілою не заявлявся.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 357 КК України, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз`яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч. 3 ст.349 Кримінально процесуального кодексу України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за ч.1 ст. 357 КК України, вірно кваліфіковано, як викрадення офіційного документу, передбачене ч.1 ст. 357 КК України.

Крім цього, ОСОБА_1 продовжуючи реалізацію свого наміру, спрямованого на таємне викрадення грошових коштів з рахунку банківської картки «ПУМБ» № НОМЕР_14 , виданої на ім?я ОСОБА_11 , усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, з метою власного збагачення, отримавши можливість розпоряджатися карткою на власний розсуд, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення грошових коштів у сумі 2500 рівень 00 копійок, що перебувають на вказаному рахунку, здійснив ряд банківських операцій з вказаною банківською карткою, а саме: 16.09.2019, близько 15 год. 30 хв. y приміщенні відділення АТ КБ «Приватбанк», що на вул. Під Дубом 12 y місті Львові, ОСОБА_1 прибув до банкомату CALV 5019, де керуючись корисливим мотивом та метою викрадення чужого майна, достовірно знаючий цифровий пін-код, шляхом здійснення банківської операції з банківською карткою «ПУМБ» № НОМЕР_14 , виданої на ім?я ОСОБА_11 , шляхом вільного доступу, таємно, повторно намагався зняти 1000 гривень 00 копійок, які належать ОСОБА_11 з банківського рахунку, проте, свого злочинного умисного не довів до кінця, з причин, які не залежали від його волі, оскільки банківська картка була заблокована оператором банку «ПУМБ на вимогу ОСОБА_11 , а ОСОБА_1 був виявлений та затриманий працівниками поліції.

ОСОБА_12 ОСОБА_11 в судове засідання не з?явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, одночасно зазначила, що матеріальних претензій до ОСОБА_1 не має, при призначенні покарання ОСОБА_1 покладається на розсуд суду (т.1 а.с.170).

Цивільний позов потерпілою не заявлявся.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 15 - ч.2 ст. 185 КК України, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз`яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч. 3 ст.349 Кримінально процесуального кодексу України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за ч.2 ст. 15 - ч.2 ст. 185 КК України, вірно кваліфіковано, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, передбачене ч.2 ст. 15 - ч.2 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд виходить із вимог ст.50, 65 КК України щодо призначення покарання та з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання та реєстрації, за місцем свого проживання характеризується позитивно, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше судимий, на диспансерному обліку в Департамент охорони здоров`я Львівської облдержадміністрації КЗ ЛОР «ЛОМЦП та ТУ» не перебуває, не перебуває на обліку у Львівському обласному клінічному психоневрологічному диспансері.

Обставини, які відповідно до вимог ст.66 КК України пом`якшують покарання - судом визнається щире каяття.

Обставини, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання - судом не встановлено.

Враховуючи викладене, обставини вчиненого кримінального правопорушення, обставини, які пом`якшують та які обтяжують покарання, думку потерпілих, а також особу обвинуваченого ОСОБА_1 - суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства та можливим виправлення та перевиховання обвинуваченого без реального позбавлення її волі.

На підставі вищевикладеного суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства та вважає необхідним призначити йому покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши від відбування призначеного покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, на підставі ст. 128 КПК України заявлений цивільний позов ТзОВ ТВК «Львівхолод» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди на суму 1895,00 грн. підлягає задоволенню .

Крім того підлягає частковому задоволенню на підставі ст. 128 КПК України цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та з ОСОБА_1 необхідно стягнути 4000 гривень метріальної шкоди та 4000 гривень моральної шкоди, а разом 8 000 гривень.

Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експерта для проведення експертизи по кримінальному провадженню підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Витрати на залучення експерта в ході досудового розслідування кримінального провадження складають: за проведення товарознавчих експертиз - 1144 грн.20 коп.

Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Арешти накладені в межах об?єднаного кримінального провадження підлягають скасуванню.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_1 в об`єднаному кримінальному провадженні - залишити попередньо обраний - цілодобовий домашній арешт, до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного та керуючись: ст.ст. 100, 174, 349, 366-368, 374, 376, 395 КПК України , -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч. 2, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.15 - ч.2 ст.185, ч.1 ст.357 КК України.

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15- ч.2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік та 1 (один) місяць.

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік та 2 (два) місяці.

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 357 КК України - у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік та 3 (три) місяці.

На підставі ч.1 ст.70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань, - тому остаточне покарання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визначити, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, та призначити остаточне покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України до даного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Жовківського районного суду Львівської області від 21.11.2019 року, Жовківського районного суду Львівської області від 26.12.2019 року, Пустомитівського районного суду Львівської області від 13.12.2019 року та остаточно призначити покарання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді 4 (чотирьох) років та 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Покласти на засудженого ОСОБА_1 , 01.09.1984 року народження обов`язки, передбачені ст.76 КК України а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід - засудженому ОСОБА_1 - до вступу вироку в законну силу залишити попередньо обраний - цілодобовий домашній арешт.

Цивільний позов задовольнити, стягнути з засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ІПН - НОМЕР_16 на користь ТзОВ ТВК «Львівхолод» (ЄДРПОУ - 01553681) кошти в сумі 1895 /одна тисяча вісімсот дев?яносто п?ять/ грн.

Цивільний позов задовольнити, стягнути з засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ІПН - НОМЕР_16 на користь ОСОБА_3 кошти в сумі 8000 /вісім тисяч / гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ІПН - НОМЕР_16 - витрати за проведення товарознавчих експертиз у розмірі 1144 /одна тисяча сто сорок чотири / гривні 20 копійок.

Речові докази в об?єднаному кримінальному провадженні:

- DVD-R диск з відео файлами із камер спостереження магазину «Версаві», що по вул. Циганівка, 12б у м. Львові за 16.09.2-19 року - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- CD-R диск марки «Fiesta» із відеофайлами з камер відеоспостереження залишити в матеріалах кримінального провадження;

- рюкзак коричневого кольору та годинник із синім ремінцем, який переданий на відповідальне зберігання потерпілій - ОСОБА_7 - повернути потерпілі ОСОБА_7 ;

- CD-R диск марки «Fiesta» із відеофайлами з камер відеоспостереження готелю залишити в матеріалах кримінального провадження;

- CD-R диск марки «Fiesta» із відеофайлами з камер відеоспостереження ресторану залишити в матеріалах кримінального провадження;

- мобільний телефон марки «Iphone» ІМЕІ: НОМЕР_17 переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_11 - повернути потерпілому ОСОБА_11 ;

- DVD-R диск із відеозаписом із камер спостереження магазину «Арсен» ТОВ «Альянс Маркет», що на пр. Чорновола, 93 залишити в матеріалах кримінального провадження;

- кофту білого кольору із биркою «vhlsport», штани синього кольору - які знаходяться при матеріалах кримінального провадження - знищити, портмоне чорного кольору - належне потерпілому ОСОБА_10 - повернути потерпілому ОСОБА_10 ;

- посвідчення водія НОМЕР_13 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10 видані на ім?я потерпілого ОСОБА_13 та передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_13 - повернути потерпілому ОСОБА_13 ;

- посвідчення водія НОМЕР_18 видане на ім?я ОСОБА_14 та передане на відповідальне зберігання ОСОБА_14 - повернути потерпілому ОСОБА_14 ;

- мобільний телефон марки "Самсунг" IMEI: НОМЕР_19 на задній кришці якого з внутрішньої сторони є надпис "ТОВ Альянс Маркет" L11228 без сім-карти - повернути - "ТОВ Альянс Маркет" L11228.

Арешт накладений слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Львова ухвалою від 18.09.2019 року на:

коричневу сумку "через плече", чорний гаманець, пусте посвідчення МВС, одна фотографія, іменні документи на карту банку "Пумб" на ім`я ОСОБА_11 , мобільний телефон марки "Самсунг" IMEI: НОМЕР_19 на задній кришці якого з внутрішньої сторони є надпис "ТОВ Альянс Маркет" L11228 без сім-карти, мобільний телефон чорного кольору марки "Ergo" (ІМЕІ затертий) без сім-карти, карта банку "Райфайзен Банк" НОМЕР_12 , карта банку "Райфайзен Банк" НОМЕР_11 , стік від карти "Приват Банку", карта "Приват Банку" НОМЕР_20 , карта "Приват Банку" НОМЕР_21 , карта "Пумб" НОМЕР_22 з документами на неї, накладна від 30.05.2019 року, карта "WOG" 7825990000085003 , карта "БРСМ" 1001577452 , карта "Авто Партнер", карта "Авто Партнер", карта "Економ клас", дві карти "Метро" на ім`я ОСОБА_11 та ОСОБА_15 , ікона, три карти "АШАН", анкета учасника бонусної програми на ім`я ОСОБА_11 із персональними даними, карта "ВАУ" № 44000158 , карта "8%" № 219852 , карта "DS" № 100219196 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_28 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_29 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_31 , посвідчення подія на ім`я ОСОБА_10 серії НОМЕР_13 , посвідчення подія на ім`я ОСОБА_14 серії НОМЕР_18 , навушники чорного кольору, три гайкові ключі, ключі "сімений", таблетки "Алергіка", грошові кошти номіналом 2 грн, серія СЕ5381255, серія РЕ7914847 , номіналом 1 грн, серія ТГ8804217, номіналом 5 грн, серія ЕН4413229, серія МЕ 0303134, номіналом 10 грн, серія ЮЕ73627011, серія ЮЗ 3114691, серія ЮА 257777, номіналом 20 грн, серія СЕ1933283, серія РЕ ТВ3205948, серія ІБ 1835581, номіналом 50 грн, серія КА2498365, серія УП3278420, номіналом 100 грн., серія МЛ98733664, номіналом 200 грн., серія СВ 494144, серія ВЧ3044799, серія СВ2626703, купюра номіналом 2 долари США серія F03275655А, купюра номіналом 1 долар США серія Н19261648F, мобільний телефон марки "Самсунг" IMEI: НОМЕР_19 із наявними сім-картами НОМЕР_35 , НОМЕР_36 - скасувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, якщо не було подано апеляційної скарги.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Відповідно до статті 376 КПК України роз`яснюється обвинуваченому, захиснику, потерпілому, його представнику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -

http://sh.lv.court.gov.ua/sud1328/.

Суддя О. Ф. Федорова