Ухвала суду № 89258657, 15.05.2020, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

15.05.2020 Провадження № 2-п/331/21/2020 Справа № 331/5379/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2020 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Антоненка М.В.,

при секретарі Андрієнко С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі заяву адвоката Остапенка Сергія Леонідовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 12.03.2020 року, -

В С Т А Н О В И В :

10.04.2020 року до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від адвоката Остапенка Сергія Леонідовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд заочного рішення суду від 12.03.2020 року

В обґрунтування заяви зазначено, що Рішенням (заочним) від 12 березня 2020 року у цивільній справі №331/5379/19 за позовною заявою публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електроенергії, позовні вимоги задоволено у повному обсязі, стягнуто з відповідача вартість не облікованої електричної енергії в сумі 45 384 грн. 92 коп., а також судовий збір у розмірі 1921 грн. 00 копійок.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 285 ЦПК України наголошую суду, що обставинами, які свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, є той факт, що відповідач у справі не була взагалі повідомлена про проведення перевірки працівниками позивача, не була ознайомлена з її результатами (актом перевірки та розрахунком), не отримувала ані позовної заяви з додатками до неї, ані повісток суду про призначення справи до розгляду. При цьому відповідач має з 2014 року зареєстроване місце проживання, яке і є її місцем постійного проживання та перебування. Тому незрозуміло, з яких підстав Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради надав відповідь (а.с. 11) про відсутність даних про реєстрацію ОСОБА_1 .

Оскільки відповідач не знала про наявність даної справи, вона не відслідковувала виклики осіб на сайті Жовтневого районного суду м. Запоріжжя.

Про наявність рішення, про скасування якої подається заява, стало відомо лише після отримання копії заочного рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12.03.2020 власником або його представником суміжного приміщення.

Таким чином, підстави, з яких відповідач не подавала відзиву на позовну заяву, не приймала участі у розгляді даної справи, є поважні, а саме не повідомлення відповідача в установленому законом порядку про розгляд справи про стягнення з неї суми коштів.

Відповідач із прийнятим рішенням не погоджується, вважає його таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без дослідження доказів, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення на позовні вимоги, тобто за недоведеністю обставин, які мають значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Так, дана справа була розглянута з порушенням правил територіальної підсудності.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідач з 21.02.2014 року зареєстрована та постійно проживає за адресою, зазначеною у паспорті та даній заяві, у Хортицькому районі м. Запоріжжя. Таким чином дана справа підсудна Хортицькому районному суду м. Запоріжжя.

Вважає, що при подачі даного позову слід керуватись вимогами ч. 8 ст. 28 ЦПК України, адже позивач не довів належними та допустимими доказами, про наявність договірних відносин з відповідачем. Також у позовній заяві позивач зазначає про порушення пунктів Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. №312 (далі – Правила), а не пунктів договору, що могло б свідчити про його невиконання. Також з позовних вимог неможливо встановити, що в договорі, який начеб то укладений, визначено місце його виконання.

Так, позивач до позовної заяви не долучив належним чином засвідчену копію бланку такого договору.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За приписами ч. 1, 3 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Підтвердженням наявності відповідних повноважень на представництво може слугувати, зокрема, довіреність, видана юридичною особою (ч. 1 ст. 62 ЦПК України).

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивачем є ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж. Однак, всупереч вимогам ст.ст. 76, 77, 81 ЦПК України до позовної заяви не долучено докази, які свідчать про існування вказаних мереж як структурного чи іншого відокремленого підрозділу, філії чи представництва позивача. Також до позовної заяви не долучено будь-якого документа, який би свідчив про реєстрацію позивача як юридичної особи, яка у своєму складі містить відокремлені чи інші підрозділи. Зазначена інформація не є загальновідомою, а тому не є підставою для звільнення сторони від доказування (ст. 82 ЦПК України).

Також відсутність вказаних доказів унеможливлює зробити висновок, чи мала представник позивача за довіреністю № 35 від 01.01.2019 року ОСОБА_2 повноваження на представництво інтересів саме Запорізьких міських електричних мереж (у тексті довіреності такі повноваження відсутні).

А отже до цього часу не можливо вирішити питання щодо можливості відкриття провадження у справі через не підтвердження повноважень представника позивача (ч. 5 ст. 175 ЦПК України).

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року №2019-VIII, «Правилами роздрібного ринку електричної енергії», затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14 березня 2018 року №312, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562.

Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До зазначеного договору застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

В силу ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлена відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Правопорушеннями на ринку електричної енергії є зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

19 квітня 2018 року набрали чинності Правила роздрібного ринку електричної енергії, відповідно до підпунктів 5, 6, 10 п. 5.5.5 яких споживач електричної енергії зобов`язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності.

Пунктом 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу не облікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.

Пунктом 8.4.2.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акту про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами.

Отже, лише вчинення правопорушення у сфері користування електричною енергією є підставою для відповідальності. Зазначає. що відповідач вказаного правопорушення не вчиняла.

Як зазначено вище, порушення Правил встановлюються при проведенні контрольного огляду або технічної перевірки.

Поняття контрольного огляду засобів комерційного обліку визначені у п. 1.1.1 Правил.

Зазначає, що 18.06.2019 року працівниками позивача не здійснювалися ані контрольний огляд засобів комерційного обліку, ані технічна перевірка.

Як стало відомо відповідачеві від співвласника інших приміщень в будинку АДРЕСА_1 , 18 червня 2019 року до належного йому житлового приміщення прибула група осіб, керівником яких був прокурор Запорізької місцевої прокуратури № 3 Мехальчук В.П., для проведення обшуку на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03.06.2019 року (справа №334/4162/19, провадження № 1-кс/334/1931/19). Крім ОСОБА_3 для участі у обшуку прибула група осіб, які зазначені у протоколі обшуку – «спеціалісти» ВАТ «Запоріжжяобленерго» Сергєєв О.В., Нестеренко І.В., Михайлюк О.Д., Щербань О.В., Солдатенко В.О., Величко В.О., Буряк М.В. та ОСОБА_4 .В.

Відповідно до ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03.06.2019 було надано дозвіл прокурору Запорізької місцевої прокуратури №3 Бєлоусовій О.Є., прокурору Запорізької місцевої прокуратури №3 Петрову І.С., прокурору Запорізької місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 в даному кримінальному провадженні на проведення обшуку в житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_5 , з метою виявлення та вилучення шкідливих технічних засобів та іншого обладнання, створеного для втручання в процес обліку інформації електролічильників імпульсним або частотним шляхом, які підтверджують вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, в порушення ухвали слідчого судді від 03.06.2019р., яка містила повний та вичерпний перелік осіб, які мають право відступити від охоронюваного конституційного права ОСОБА_6 на недоторканість житла, та провести обшук, прокурор ОСОБА_3 18.06.2019 залучив для проведення обшуку начеб то «спеціалістів» - групу осіб, працівників ПАТ «Запоріжжяобленерго».

При цьому незрозуміло, чому у ухвалі слідчого судді не зазначено про більш розширене коло осіб, яким було надано дозвіл на проникнення до належного на праві приватної власності житлового приміщення.

Згідно з ч. 7, 8 ст. 236 КК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку.

В порушення вказаних вимог Закону особи з числа працівників ПАТ «Запоріжжяобленерго» були допущені прокурором Мехальчуком М.В. до проведення обшуку.

Про це прокурор зазначив у протоколі обшуку. При цьому зазначив, що встановлено самовільне підключення до електричної мережі, і від ОСОБА_7 надійшла пропозиція долучити до протоколу обшуку актів про порушення №00144073 та №00144090 від 18.06.2019 року з додатками.

Отже, ніякого контрольного огляду чи технічної перевірки представники позивача не проводили. Дані особи приймали участь у проведенні обшуку в іншому житловому приміщенні, на підставі відповідної ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя. При цьому обшук у квартирі, яка належить відповідачеві, проведено взагалі без будь яких законних підстав.

Крім того, згідно з п. 8.2.5 Правил акт складається у присутності споживача або його представника. Відповідач не була повідомлена про проведення обшуку у належній їй квартирі, жодну особу не уповноважувала на представлення її інтересів при проведенні обшуку. Також це зрозуміло з даних акту про порушення №00144090 від 18.06.2019, в якому зазначено, що даний акт складено у присутності керуючого хостелом ОСОБА_8 , власника хостелу ОСОБА_6 . При цьому не зазначено, що вказані особи діяли як представники ОСОБА_1 і взагалі зазначено, що особистий рахунок оформлений на ОСОБА_9 .

Зауважує, що позивачем не дотримано вимоги п. 8.2.5 Правил щодо оформлення акту про порушення. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

До акту про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

Вказані вимоги позивачем також дотримані не були. Не було запрошено незаінтересовану особу у зв`язку з відмовою підписати акт ОСОБА_8 , зокрема. Вважає, що вказаний акт не є дійсним навіть в розумінні Правил.

Крім того, в акті про порушення №00144090 від 18.06.2019 року не зазначено, де ж знаходиться балансова межа належності квартири відповідача та інших співвласників. Працівниками ПАТ «Запоріжжяобленерго» не досліджувалась повністю траса прокладення проводу від точки приєднання до місця підключення та перерізи проводів. Не проводились виміри схеми електропостачання при складенні актів про порушення та не вказано перелік струмоприймачів, включених в безоблікову розетку та режим їх роботи. В акті вказано, що вказані дії не здійснено у зв`язку з тим, що власником не надано доступу, але це протирічить дійсності. Адже ця «перевірка» здійснювала в ході обшуку, під час якого слідчий чи прокурор управнені відкривати всі приміщення в житлі чи іншому володінні особи. Крім того, відповідач не мала можливості здійснити підключення безоблікового проводу в точці приєднання. Вона там не проживає.

Тому акт про порушення №00144090 від 18.06.2019 не є належним та допустимим доказом у розумінні вимог ст. 78 ЦПК України.

Так як розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, складений 12.08.2019 на підставі акту №00144090 від 18.06.2019, який не може бути визнаний допустимим та належним доказом у даній справі, з даним розрахунком відповідач також не погоджується, вважає його неналежним та недопустимим доказом.

Зауважує, що інших доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем порушення, яке може бути підставою для стягнення вартості не облікованої енергії, в матеріалах справи немає.

На підставі вищевикладеного просить суд переглянути заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 березня 2020 року у справі №331/5379/19 (провадження №2/331/522/2020) за позовною заявою ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електроенергії та скасувати його.

Призначити справу № 331/5379/19 (провадження №2/331/522/2020) за позовною заявою ПАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електроенергії до розгляду за правилами загального позовного провадження.

В судове засіданні заявник ОСОБА_1 не з*явилася. Від її представника адвоката Остапенка С.Л. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. На задоволенні заяви наполягає та просить суд скасувати заочне рішення.

Представник позивача ПАТ «Запоріжжяобленерго» Глазунов В.С. надав суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності. Просить прийняти рішення на розсуд суду.

У зв`язку із неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого пристрою не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12.03.2020 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (місцезнаходження: 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) про стягнення вартості не облікованої електричної енергії, задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН – НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж на поточний рахунок НОМЕР_2 в АТ «Мета Банк», код оплати 7, МФО 313582, ЄДРПОУ 00130926, вартість не облікованої електричної енергії у сумі 45 384 грн. 92 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН – НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж на поточний рахунок НОМЕР_2 в АТ «Мета Банк», код оплати 20, МФО 313582, ЄДРПОУ 00130926 витрати по оплаті судового збору у розмірі 1921 грн. 00 коп.

Згідно частини першої статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з*явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 288 ЦПК України випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе лише у випадку встановлення судом двох обставин: відповідач не з*явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 судову повістку про виклик до суду не отримувала та відповідно участі у розгляді справи не приймала, процесуальні права не реалізовувала.

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя направляв рекомендованим листом судове повідомлення відповідачу у цій справі щодо розгляду відповідної справи – 12.03.2020. Це судове повідомлення направлялись на поштову адресу, яка співпадає з адресою зазначеною у позовній заяві. При направленні зазначеного рекомендованого листа Жовтневий районний суд м. Запоріжжя користувався послугами підприємства поштового зв`язку Публічне акціонерне товариство «Укрпошта» (далі -ПАТ «Укрпошта»). Однак конверт з повідомленням повернувся на адресу суду першої інстанції з відміткою «адресат відсутній».

Згідно з положеннями ст. 128 ЦПК України, судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

В свою чергу частина 6 ст. 187 ЦПК України зазначає, що разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Згідно із вимогою частини першої та другої статті 76 ЦПК України судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку.

Так, Верховний Суд в окремій ухвалі по справі № 761/15565/16-ц від 23 січня 2019 року звернув увагу пошти на необхідність доставки судових повісток адресатам згідно з вимогами процесуального законодавства.

Зокрема, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зобов`язав “Укрпошту” привести процедуру направлення судових повідомлень рекомендованими листами, зокрема в частині відміток про причини їх невручення, у відповідність до вимог цивільного процесуального законодавства. Окрема ухвала з цього приводу у справі №761/15565/16-ц від 23 січня 2019 року.

Ані Закон про поштовий зв`язок, ані Правила не передбачають для судових повідомлень, направлених рекомендованим листом, довідки із зазначенням причини повернення - «адресат відсутній», яка засвідчується підписом працівника поштового зв`язку та відбитком календарного штемпеля. Зазначене за своїм сутнісним змістом не є причиною невручення, а є причиною повернення. З зазначених норм права випливає, що у разі повернення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», мають зазначатись причини невручення, а не причини повернення такого рекомендованого листа.

20.03.2020 року заявника ОСОБА_1 отримала копію згаданого вище заочного рішення суду і у встановлений законом строк подала заяву про його перегляд.

Згідно з ч. 1 ст. 284 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України ), заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідач зазначає, що не з`явилася у судове засідання та не подала відзиву на позовну заяву з поважних причин, бо не отримувала судової кореспонденції, а докази, на які спирається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Остапенко С.Л. вважає, що акт про порушення №00144090 від 18.06.2019 не є належним та допустимим доказом у розумінні вимог ст. 78 ЦПК України. Оскільки розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, складений 12.08.2019 на підставі акту №00144090 від 18.06.2019, не може бути визнаний допустимим та належним доказом у даній справі, з даним розрахунком відповідач також не погоджується, вважає його неналежним та недопустимим доказом. А також зауважує, що інших доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем порушення, яке може бути підставою для стягнення вартості не облікованої енергії, в матеріалах справи немає.

Із змісту ч. 1 ст. 284 ЦПК України вбачається, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Як на думку суду, заява про перегляд заочного рішення суду є обґрунтованою та містить заперечення, які слід ретельним чином дослідити в судовому засіданні, що в свою чергу, може суттєво вплинути на прийняте судом рішення. Крім того, дійсно відповідач не отримував судових повісток та не був присутній в судових засіданнях і не мав можливості приймати участь у змагальному процесі.

На підставі викладеного, суд вбачає підстави для скасування заочного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з*явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 287, 288 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву адвоката Остапенка Сергія Леонідовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 12.03.2020 року, задовольнити.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя по справі № 331/5379/19 (Провадження № 2/331/522/2020) від 12.03.2020 р. за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електричної енергії,скасувати.

Розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Призначити розгляд цієї справи у підготовче судове засідання, яке відбудеться в приміщенні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя 27.08.2020 року о 10 годині 00 хвилин.

Встановити відповідачу 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, в якому викладаються заперечення проти позову.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 178 ЦПК України до відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Зобов*язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копію такого відзиву та доданих до нього документів позивачу.

Роз*яснити, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Учасники процесу можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб адресою сторінки на офіційному веб порталі судової влади України: http://court. gov.ua/fair/sud0808.

Копію ухвали надіслати сторонам для відома та виконання.

У підготовче судове засідання викликати сторони по справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу підписано суддею 15.05.2020 року.

Суддя: М.В.Антоненко