Рішення № 89257591, 15.05.2020, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Номер провадження 2-а/225/11/2020

Єдиний унікальний номер судової справи225/2074/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2020 р. м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області, у складі:

головуючого судді Скиба М.М.,

за участю секретаря судового засідання Савченко О.О.,

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора БПП в м. Краматорську та Слов`янську УПП Донецької області Мартиненко Віталія Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення ,-

ВСТАНОВИВ:

До Дзержинського міського суду Донецької області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора БПП в м. Краматорську та Слов`янську УПП Донецької області Мартиненко Віталія Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою суду від 13.01.2020 р. відкрито провадження у справі та задоволено клопотання позивача про витребування у відповідача доказів.

Позов обґрунтовано тим, що 30.03.2020 р. позивач приблизно о 8 год. 40 хв. керував автомообілем «Renault Laguna»д.н.з. НОМЕР_1 по автомобільній дорозі Н-20 сполученням Слов`янськ-Донецьк-Маріуполь зі сторони м. Слов`янськ в напрямку м. Донецьк з швидкістю 50 км/год та був зупинений працівниками поліції одразу після перетину мосту після річки Біленька.

Вподальшому відносно нього інспектором патрульної поліції Мартиненко В.О. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №2316296 за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Відповідно до фабули вказаної постанови : «30.03.2020 року о 08:48:25 в м. Краматорську на шосе Н-20 10 км водій, керуючи транспортним засобом, перевищив встановлені обмеження руху більше як на 20 км/год. Швидкість руху транспортного засобу вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху «TruCam LTI 20/20» ТС001007, чим порушив п.12.4 ПДР - Порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозволяється швидкість не більше 50 км/год.»

ОСОБА_1 вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Позивач зазначає, що не бачив під час руху знаку 5.45 "Почток населеного пункту", яким встановлюється обмеження швидкості 50 км/год, а відповідач не надав доказів, що позивач перевищив швидкість руху саме в межах населеного пункту ,а отже відповідачем не доведено наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Крім того, оскаржувана постанова не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема, показання свідків, посилання на офіційні документи, тощо, на підставі яких відповідачем зроблено висновок про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. Єдиним доказом у постанові є показання лазерного вимірювача швидкості руху «TruCam LTI 20/20» ТС001007, який позивач вважає неналежним.

Відповідачем не доведено наявності знаку 5.60 «Кілометровий знак» на місці вчинення правопорушення.

Окрім того позивач зазначає, що відповідач виніс оскаржувану постанову, але будь-якої підготовки до розгляду справи не було, адже відповідачем не було з`ясовано чи правильно складені матеріали справи про адміністративне правопорушення, які взагалі були відсутні, та не було витребувано необхідні додаткові матеріали. Також під час розгляду справи відповідачем не були досліджені докази, не був з`ясований факт вчинення адміністративного правопорушення, наявність його вини у вчиненні правопорушення, не були досліджені обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а замість цього, одразу після демонстрації йому відеозапису лазерним вимірювачем швидкості руху «TruCam LTI 20/20» ТС001007, відповідач заявив, що він винен у вчиненні адміністративного правопорушення та на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Отже, ОСОБА_1 вважає, що відповідач порушив вимоги ст.. 245, 278,279, 280, 283,284 КУпАП.

Також, в постанові не зазначено конкретно в чому виразилося порушення, не вказано всіх пунктів нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, не долучено доказів, а саме : пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновку експерта, речових доказів, тощо.

Позивач просить суд постанову відповідача від 30.03.2020 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП скасувати, а провадженння по справі про адміністративне правопорушення закрити.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві та просив їх задовольнити, додатково пояснивши, що він заперечує, що рухався в межах м. Краматорська, оскільки знак 5.45 він під час руху не бачив, а доказів на підтвердження того, що замір його швидкості руху відбувався саме в межах дії знаку - початок населеного пункту, яким встановлюється обмеження 50 км/год - відповідачем не надано.

Під час дослідження відеозапису наданого відповідачем, пояснив, що дорожній знак, який на відео розташований на бетонному стовпі та видно лише з тильної сторони є знаком з назвою річки Біленька, а не знаком 5.45 "Початок населеного пункту".

Відповідач, повідомлений належним чином про день час та місце розгляду справи, до судового засідання не прибув. Надав клопотання з проханням розглянути справу у його відсутність. Надав письмовий відзив, в якому заперечив проти позову.

У письмовому відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що позивач 30.03.2020 р. в м. Краматорськ на автомобільному шляху Н-20 10 км. приблизно о 08-45 год. керуючи транспортним засобом «Renault Laguna»д.н.з. НОМЕР_1 перевищив встановлені обмеження швидкості руху більше як на 20 км/год, швидкість руху транспортного засобу становила 80 км/год чим порушив п.п. 12.4 ПДР.

Відповідач, встановивши факт порушення вимог п.12.4 ПДР України, відповідальність за яке передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, прийняв рішення винести постанову у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача. Відповідно до ст.279 КУпАП, розгляд справи почався з представлення інспектора, інспектор оголосив, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснив особі її права і обов`язки, передбачені ст.ст.268, 287-289,307, 308 КУпАП, ст.63 Конституції України.

Швидкість руху вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху Trucam LTI 20/20 №ТС001007, про що є відповідний запис в постанові.

Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 року № UA-MI/1-2903-2012.

Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку торгівлі України 08.02.2016 року №193.

Дійсно, наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 року № 1362 TruCam був виключений з Державно гореєстру засобів вимірювальної техніки. У разі виключення затвердженого типу засобів вимірювальної техніки із Державного реєстру заборонялося їх серійне виробництво або ввезення на територію України.

Однак,засоби вимірювальної техніки, які були ввезені на територію України та введені в експлуатацію до моменту виключення їх із вказаного Державного реєстру, дозволяється застосовувати, оскільки закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Прилад TruCam було введено в експлуатацію в період його перебування в Державному реєстрі, відповідно, його подальша експлуатація жодним чином не обмежена нормами чинного законодавства.

Наразі єдиною та визначальною вимогою діючого законодавства у сфері метрології та метрологічної діяльності до засобів вимірювальної техніки, які вже введено в експлуатацію є необхідність здійснення їх повірки.

Наявним свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/17316 підтверджено придатність лазерного вимірювача швидкості Trucam до застосування. Згідно з п.9 ч.1 ст.31 ЗУ «Про національну поліцію» поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, як превентивний захід.

На підтвердежння того, що дорожній знак 5.45. "Початок населеного пункту" дійсно встановлений при в`їзді в м. Краматорськ відповідач надав суду копії картки №115 "Звіту дорожніх знаків та кріплень" з відображеною схемою встановлення по дислокації дорожнього знаку 5.45 "Початок населеного пункту".

Просить залишити позовну заяву без задоволення ,а постанову про накладення адміністративного стягнення без змін.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані сторонами докази, встановив наступне.

Відповідно до копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2316296 від 30.03.2020 року, винесеної інспектором БПП в м. Краматорську та Слов`янську УПП Донецької області Мартиненко В.О., 30.03.2020 року о 08:48:25 в м. Краматорську на шосе Н-20 10 км водій, керуючи транспортним засобом, перевищив встановлені обмеження руху більше як на 20 км/год. Швидкість руху транспортного засобу вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху «TruCam LTI 20/20» ТС001007, чим порушив п.12.4 ПДР - Порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозволяється швидкість не більше 50 км/год.), чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Прийнято по справі рішення про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 255 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до положень статті 1 КУпАП основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з ст. 6 Закону України «Про Національну поліцію» поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з п.8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.2 КАСУ, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституціє юта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.77 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В судовому засіданні досліджений відеозапис та роздруківка фото-файлу від 30.03.2020 року з приладу Trucam LTI 20/20 №ТС001007, на якому зафіксований автомобіль позивача, який рухається на автотрасі Н-20, при цьому позивач заперечує, що в момент фіксування швидкості ТЗ під його керуванням він рухався в межах населеного пункту, оскільки він не бачив знак 5.45.

Окрім того також досліджено відеозапис з нагрудної камери працівника поліції Body Cam, на якому зафіксовано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Посилаючись в адміністративному позові на порушення відповідачем норм ст. 268 КУпАП, позивач між тим не зазначив, яким саме правом, передбаченим ст.268 КУпАП відповідач не дав можливості скористатися позивачу. З відеофайлу вбачається, що позивачу були роз`яснені його права, та надано для огляду фіксацію заміру швидкості руху, останній будь-яких клопотань, зокрема про участь захисника при розгляді справи, не заявляв.

Згідно з нормамист.40 Закону України «Про Національну поліцію`поліція з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, забезпечення безпеки осіб та забезпечення безпеки дорожнього руху може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах фото і відеотехніку, у зв`язку з чим відповідачем використовувалася нагрудна відеокамеру, що була розміщена на форменому одязі.

Згідно з ч.4ст.258 КУпАПу випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.283 КУпАП. Частина друга ст.258 КУпАП передбачає, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до Національної поліції. Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту (в т.ч. частина 1ст.122 КУпАП). Частиною 5 ст.258 КУпАПне передбачені винятки щодо необхідності складання протоколу за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху у разі заперечення особи щодо встановленого порушення.

Постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складено інспектором патрульної поліції, який відповідно до вимогст.222 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення безпосередньо за ч.1ст.122 КУпАП.

Скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ч.ч.1,2 ст.258 КУпАП передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі за ч.1ст.122 КУпАП, відбувається в скороченому вигляді, а саме фіксація адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.

Як зафіксовано технічним приладом Trucam LTI 20/20 №ТС001007, швидкість автомобіля позивача на час заміру становила 80 км/год.

Стосовно правових підстав застосування лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року № UА-МІ/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ 197-12.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 року № 1362 пристрій TruCam був виключений з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки.

Проте, чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Тобто, вказана процедура проводилась виключно відносно тих засобів вимірювальної техніки, які планувалося серійно виробляти в Україні або ввозити на територію України відповідними партіями.

Суд звертає увагу, що така процедура як «сертифікація» взагалі не міститься в нормах чинного законодавства України.

Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05 квітня 2012 року № 437 і становить 1 рік.

Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення іі результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року № 193.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/17316, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 18 листопада 2019 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 № ТС001007 є придатним до застосування та відповідає вимогам. Свідоцтво про повірку чинне до 18 листопада 2020 року.

Лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.

Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.

Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam.

Отже, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов`язковим.

Використання лазерного вимірювача швидкості TruCam органами Національної поліції України, а саме працівниками управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції започатковано листом першого заступника начальника ДПП Білошицького О. Г. від 04 жовтня 2018 року. Місце для роботи з приладом позначено відповідними дорожніми знаками з метою інформування учасників дорожнього руху про проведення вимірювання швидкісного режиму.

Таким чином, лазерні вимірювачі швидкості TruCam, які були введені в експлуатацію до моменту виключення їх з Державного реєстру, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки. Наявним свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/17316 підтверджено придатність лазерного вимірювача швидкості TruCam LTІ 20/20 № ТС001007 до застосування.

З огляду на наведене, суд вважає встановленою ту обставину, що позивач під час здійсненя заміру швидкості руху 30.03.2020 р. на автодорозі Н-20 рухвася на автомобілі «Renault Laguna»д.н.з. НОМЕР_1 зі швидкістю 80 ± 2 км.

Разом з тим позивачем заперечується факт перебування в населеному пункті під час здійснення відповідного заміру швидкості руху.

Частина 1 ст.122 КУпАП, встановлює адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Відповідно до п.12.4 Правил дорожнього руху, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху, населений пункт - забудована територія, в`їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45, 5.46, 5.47, 5.48.

Відповідно до розділу 33 Правил дорожнього руху, встановлюються інформаційно-вказівні знаки, в тому числі:

5.45 "Початок населеного пункту". Найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.

5.46 "Кінець населеного пункту". Місце, з якого на даній дорозі втрачають чинність вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.

Знаки 5.45 і 5.46 установлюються на фактичній межі забудови, яка прилягає до дороги.

5.47 "Початок населеного пункту". Найменування і початок забудови населеного пункту, в якому на даній дорозі не діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.

5.48 "Кінець населеного пункту". Кінець населеного пункту, позначеного знаком 5.47.

Відповідно до п.10.2.4 Національного стандарту України «ЗНАКИ ДОРОЖНІ Загальні технічні умови. Правила застосування ДСТУ 4100-2002», Дорожні знаки повинні встановлюватись з правого боку дороги поза проїзною частиною та узбіччям (допускаєтся установлювати на присипній бермі), на тротуарі, розділювальній смузі, газоні тощо та над дорогою, крім випадків, що спеціально обумовлені цим стандартом. На дорогах з двома і більше смугами для руху в одному напрямку знаки можуть дублюватись. Необхідність дублювання знаків визначають залежно від конкретних дорожніх умов. Дублюючі знаки повинні установлюватись на розділювальній смузі, а у разі її відсутності над дорогою або на лівому боці дороги, якщо для руху у зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги.

Відповідач на підтвердження перевищення швидкості руху позивачем в межах населеного пункту надав копію картки №115 "Звіту дорожніх знаків та кріплень" з відображеною схемою встановлення по дислокації дорожнього знаку 5.45 "Початок населеного пункту".

Оцінюючи зазначаний доказ, суд звертає увагу, що з відповідної картки вбачається, що перед перехрестям Ясногоровськ та Орджонікідзе встановлено знак 5.45. Будь-яких інших орієнтирів, зокрема. найменування автомобільної дороги з вказанням її конкретного кілометру, позначення мосту, який видно на відеозапису, річки Біленька або будь-які інші ознаки, які б дозволили ідентифікувати розташування зазначеного знаку по відношенню до місця заміру швидкості автомобіля на якому рухався позивач 30.03.2020 р. на зазаченій картці відсутні.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що зазначений доказ підтверджує наявність знаку 5.45 при в`їзді до міста Краматорськ, разом з тим ним не підстверджується та обставина, що замір швидкості автомобіля на якому рухався позивач був здійснений після знаку 5.45, тобто в межах населеного пункту.

Окрім того, суд також завертає свою увагу, що на роздруківці з TruCam LTІ 20/20 № ТС001007 від 30.03.2020 р., де відображено автомобіль на якому рухався позивач та швидкість руху цього автомобіля, в полі "street name" зазначено Н-20 без зазначення конкретного кілометру, також не зазначено назви будь якої вулиці та населеного пункту, в той час як в наданій відповідачем картці №115 "Звіту дорожніх знаків та кріплень" зазначена вул. Орджонікідзе. Тобто данний доказ також не доводить факту фіксації швидкості руху автомобіля яким керував позивач в межах населеного пункту, після знаку 5.45.

Також відповідачем було надано розстановку сил та засобів батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ управління патрульної поліції в Донецькій області з 8:00 30.03.2020 р. по 20:00 30.03.2020 р., відповідно до якого квадратом патрулювання Мартиненко Віталія Олександровича є Н-20, М-3. Жодної інформації, що відповідний квадрат знаходиться в межах населеного пункту Краматрськ, або кілометрових позначень ділянок відповідних автошляхів на яких відбуватиметься патрулювання відповідача зазначений доказ не містить.

З дослілжених в судовому засіданні відеозаписах з присторою TruCam LTІ 20/20 № ТС001007 та нагрудної камери поліцейського Body Cam також не можливо ідентифіувати, що замір швидкості руху автомобіля на якому рухався позивач здіснений піся знаку 5.45.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналізуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує його фіксування, що є доказом вчинення правопорушення. При цьому, сама постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки викладення обставин правопорушення, без його фіксації або без належного підтвердження, не може бути належним доказом вчинення порушення.

Аналогічні висновки викладені у постанові ВС від 30 травня 2018 р. в адміністративному провадженні №К/9901/29775/18.

Отже, судом не встановлено обставин, які б достеменно підтверджували вчинення позивачем порушення вимог п. 12.4 ПДР України, а саме того, що позивачем перевищено допустиму швидкість руху в межах населеного пункту.

З огляду на наведене, суд зазначає, що належних доказів правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за 1 ст.122 КУпАП під час розгляду справи відповідачем, в порушення вимог ч. 2 ст.77 КАС України, суду не надано.

Сам факт правопорушення позивачем правил дорожнього руху, належними та допустимими доказами не підтверджено.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до переконання, що наявні підстави для скасування постанови серії ЕАК №2316296 від 30.03.2020 року року про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в сумі 255 гривень за ч. 1 ст.122 КУпАП України.

В зв`язку з вищенаведеним суд приходить до висновку про задоволення позову.

Судові витрати відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.280,283,287-289,293 КУпАП, ст.ст.3, 77, 139,243-246,286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративного позов ОСОБА_1 до інспектора БПП в м. Краматорську та Слов`янську УПП Донецької області Мартиненко Віталія Олександровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - задовільнити.

Скасувати постанову серії ЕАК №2316296 від 30.03.2020 року про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в сумі 255 гривень за ч. 1 ст.122 КУпАП України.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Першого апеляційного адміністративного суду через Дзержинський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги, протягом десяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п. 15. 5 ч. 1 Розділу VІІ (Перехідні положення) КАС України).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя: ` Скиба М.М.