Ухвала суду № 89256015, 15.05.2020, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/479/20

1-кп/705/765/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2020 року місто Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі

судді Кормана О.В.

з участю секретаря судового засідання Власової Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Умані Черкаської області у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020250250000040, по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Оксанина Уманського району Черкаської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,

клопотання прокурора Бурлаки О.М. про продовження застосування запобіжного заходу – тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 та клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 по зміну міри запобіжного заходу

з участю:

прокурора Бурлаки О.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Каленської С.С.

ВСТАНОВИВ:

Уманським міськрайонним судом Черкаської області проводиться судовий розгляд у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

Згідно ухвали слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11 січня 2020 року відносно підозрюваного (на той час) ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід – тримання під вартою строком 60 днів до 08 березня 2020 року.

05 лютого 2020 року обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні надійшов до Уманського міськрайонного суду Черкаської області.

Згідно ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27 лютого 2020 року задоволено клопотання прокурора та продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 26 квітня 2020 року.

15 квітня 2020 року у даному кримінальному провадженні розпочато судовий розгляд і цього ж дня ухвалою суду частково задоволено клопотання прокурора та продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 40 днів до 24 травня 2020 року.

У судовому засіданні 15 травня 2020 року прокурор Бурлака О.М. подав до суду клопотання про продовження застостування запобіжного заходу - тримання під вартою, в якому просив продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та залишити визначений розмір застави – вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 168160 гривень, поклавши на обвинуваченого ряд обов`язків. Клопотання прокурор мотивував тим, що 09 січня 2020 року ОСОБА_1 було затримано в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, а 10.01.2020 року склад кримінального правопорушення у кримінальному провадженні перекваліфіковано на ч.2 ст.289 КК України. Зазначив, що причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами. Ухвалою Уманського міськрайонного суду 15 квітня 2020 року строк дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою продовжено терміном на 40 діб, тобто до 24 травня 2020 року, та залишено без змін розмір застави. Підставою для продовження застосування запобіжного заходу, на думку прокурора, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які на момент продовження запобіжного заходу дають підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою подальшого ухилення від кримінальної відповідальності, так як ОСОБА_1 усвідомлює, що вчинив умисне тяжке кримінальне правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років; продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, враховуючи, що підозрюваний являється неодноразово судимий, не працює, не має постійного джерела прибутку та коштів на прожиття; незаконно впливати на свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з метою зміни їх показів, а тому без застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, іншим чином неможливо забезпечити його належну процесуальну поведінку. Зазначив, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та забезпечити всебічне, повне та об`єктивне проведення досудового розслідування у розумні строки.

Захисник Каленська С.С. заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що клопотання прокурора носить формальний характер, і посилання прокурора на те, що її підзахисний щось вчинив, нічим не підтверджено, зокрема доказами, які досліджені у судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника та заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Одночасно захисником Каленською С.С. було зачитане клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 , яке він підтримав, і в якому просить змінити йому міру запобіжного заходу на інший, не пов`язаний з утриманням під вартою. У клопотанні обвинувачений посилається на аналіз норм КПК України та практики Європейського Суду з прав людини. До письмового клопотання обвинувачений усно додав, що він просить змінити йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт в АДРЕСА_1 , де на даний час проживає його батько, який хворіє.

Захисник Каленська С.С. підтримала клопотання свого підзахисного.

Прокурор Бурлака О.М. заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого та просив задовольнити клопотання, подане прокурором.

Суд, вислухавши клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну міри запобіжного заходу, думку учасників судового засідання з приводу заявлених клопотань, дійшов такого висновку.

У відповідності до вимог ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Глава 18 КПК України містить статтю 199 КПК України, яка, в свою чергу, визначає, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

15 квітня 2020 року судом була винесена ухвала, якою відносно обвинуваченого продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 24 травня 2020 року, а також залишено без змін розмір застави, визначений в попередній ухвалі суду.

Як вбачається з клопотання прокурора воно містить виклад обставин, які свідчать про те, що заявлені раніше ризики, що враховувались при застосуванні та продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились.

Суд частково погоджується з доводами прокурора, викладеними у клопотанні, також вважаючи, що не зменшились ризики вчинення іншого кримінального правопорушення, враховуючи те, що обвинувачений раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, а також ризик впливу на свідка ОСОБА_2 , який ще не був допитаний безпосередньо в судовому зсіданні.

При цьому суд вважає, що прокурором повторно не доведено з посиланням на докази існування ризику переховування обвинуваченого від суду, а також ризик впливу на свідка ОСОБА_3 з метою зміни ним показів, враховуючи що свідок вже був допитаний у судовому засіданні.

Однак, суд звертає увагу на те, що у клопотанні прокурора взагалі не викладені обставини, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, тобто в цій частині клопотання прокурора не відповідає вимогам статті 199 КПК України, і, відповідно, не зазначено, як такі обставини виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Статтею 9 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожного на розгляд справи упродовж розумного строку. Звід принципів захисту всіх осіб, які піддаються затриманню чи ув`язненню будь-яким чином, прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 09 грудня 1988 року, вимагає проведення судового розгляду стосовно затриманої особи у розумні строки після її затримання або звільнення цієї особи до розгляду справи (провадження) в суді. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові у правосудді.

Разом із тим, поряд із міжнародно-правовими актами вимоги про здійснення кримінального провадження впродовж розумного строку закріплені і у національному кримінальному процесуальному законодавстві. Так, однією із засад кримінального провадження відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК є розумність строків, зміст якої розкривається у ст. 28 КПК. Неухильне дотримання положень цієї статті, яка, з-поміж іншого, покладає на суд обов`язок із забезпечення проведення судового провадження у розумні строки, є необхідною передумовою виконання завдань кримінального провадження та дотримання основоположних прав людини на усіх його стадіях.

Як зазначив суд вище у даній ухвалі, судовий розгляд у кримінальному провадженні розпочато по суті 15 квітня 2020 року. У судові засідання, призначені на 15 квітня 2020 року, 28 квітня 2020 року та 15 травня 2020 року, поряд з іншими свідками, викликався свідок зі сторони обвинувачення ОСОБА_2 , на допиті якого сторона обвинувачення наполягає. Проте вказаний свідок у судові засідання не з`явився, про причини свої неявки суду не повідомив. Зі слів прокурора, які він озвучив у судовому засіданні 15 травня 2020 року, свідок, який є мешканцем іншої області, не має змоги прибути до міста Умані у зв`язку з запровадженням карантинних заходів та відсутністю міжміського сполучення.

Проте, прокурором не враховано, що згідно ч.3 ст.23 КПК України саме на сторону обвинувачення покладено обов`язок забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.

Запровадження карантинних заходів дійсно є поважною причиною неявки особи у судові засідання, проте не виправдовують доцільність тримання під вартою обвинуваченого, який має право на проведення судового розгляду в розумні строки.

Крім того, суд в ухвалі від 15 квітня 2020 року, якою відносно обвинуваченого в черговий раз було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, частково задовольняючи клопотання прокурора, окремо зазначив про обов`язок прокурора вжити всіх вичерпних заходів, направлених на забезпечення явки у судове засідання свідків зі сторони обвинувачення, а також надання суду необхідних доказів, які прокурор вважає за необхідне надати, так як факт затягування розгляду справи лише з цих підстав, суд буде враховувати при вирішенні питання щодо запобіжного заходу в подальшому.

При цьому, у судове засідання, призначене 15 травня 2020 року, не була забезпечена явка свідка ОСОБА_2 . Також, суд був позбавлений можливості провести дослідження інших доказів, так як сторона обвинувачення, надавши суду документи, які вважала за необхідне надати, не була готова до дослідження речових доказів.

Враховуючи те, що клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу – тримання під вартою, не відповідає вимогам статі 199 КПК України, зокрема у ньому не викладені обставини, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, і, відповідно, не зазначено як такі обставини виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, а також стороною обвинувачення не забезпечено явку у судове засідання всіх свідків, на допиті яких сторона обвинувачення наполягає, що перешкоджає подальшому розгляду справи і призводить до затягування розумних строків судового розгляду, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу – тримання під вартою, задоволенню не підлягає.

При цьому, суд вважає за можливе задовольнити клопотання обвинуваченого про зміну відносно нього запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, враховуючи те, що на даний час ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, а також враховуючи існування ризиків, на які суд вказав вище. На думку суду запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту цілком забезпечить можливість запобігти ризикам вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення та вплинути на свідка ОСОБА_2 з метою зміни ним показів, наданих під час досудового розслідування.

Суд вважає за необхідне, застосувавши запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, покласти на обвинуваченого ряд обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись статтями 131, 132, 181, 183, 194, 199, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу – тримання під вартою, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Клопотання обвинуваченого задовольнити.

Змінити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт із забороною обвинуваченому цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 на строк два місяці обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою суду;

- утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні.

Дія ухвали про застосування запобіжного заходу закінчується 15 липня 2020 року.

Негайно доставити обвинуваченого ОСОБА_1 до місця проживання, де звільнити з-під варти.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому – для відому, та представнику установи, в якій обвинувачений утримується під вартою – для виконання в частині доставлення обвинуваченого до місця проживання та звільнення з-під варти.

Копію ухвали передати до Уманського РВП УВП ГУНП в Черкаській області за місцем проживання обвинуваченого для виконання в частині обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Корман