Вирок № 89253718, 15.05.2020, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 611/194/20

Номер провадження 1-кп/623/230/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2020 року колегія суддів Ізюмського міськрайонного суду Харківської області

у складі: головуючого судді Бєссонової Т.Д.

судді Винниченка П.П.,

судді Герцова О.М.,

за участю секретаря судового засідання Довгополої І.В.,

за участю прокурора Ткаченка О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Остапенко С.Ю.,

потерпілої не з`явилася,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку з приміщенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 30.12.2019 за № 12019220200000359 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Билбасівка, Слов`янського району, Донецької області, громадянина України, вдівця, не працюючого, пенсіонера, не судимого, з середньою освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною першою статті 115 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

29 грудня 2019 у період часу з 14.00 год. до 16.00 год., більш точного часу ані під час досудового розслідування, ані в ході судового розгляду встановити не представилось можливим, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходився за місцем свого проживання у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , разом із своїм знайомим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час спільного вживання спиртних напоїв в приміщенні кухні вказаної квартири між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків виник конфлікт з приводу способу життя ОСОБА_1 , в ході якого ОСОБА_2 почав нецензурно висловлюватися в адресу ОСОБА_1 та наніс йому кулаками обох рук не менше трьох ударів в область обличчя, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді синців на обличчі та в проекції лівої вушної раковини, що відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.

Далі ОСОБА_1 , подолавши потерпілого, повалив його на підлогу, внаслідок чого ОСОБА_2 опинився в горизонтальному положенні і був звернений передньою поверхнею тіла до передньої поверхні тіла ОСОБА_1 . У той час у ОСОБА_1 виник умисел на позбавлення життя ОСОБА_2 . Після чого, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій. передбачаючи реальну можливість настання наслідків у вигляді смерті потерпілого та бажаючи їх настання, сидячи зверху на потерпілому, взяв із полу кухонний ніж, який впав зі столу під час сварки, та використовуючи його в якості знаряддя злочину, тримаючи в правій руці, наніс два удари зверху вниз в область передньої поверхні грудної клітини зліва потерпілому ОСОБА_2 .

В результаті злочинних дій з боку ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 , були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: двох проникаючих колото-різаних поранень грудної клітини з пошкодженням плевральної порожнини, навколосерцевої сумки та дуги аорти.

В результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_1 настала смерть потерпілого ОСОБА_2 , причиною чого стала гостра крововтрата та гемотампонада навколосерцевої сумки внаслідок 2-х кратного проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з пошкодженням плевральної порожнини, навколосерцевої сумки та дуги аорти. Таким чином, між встановленими ушкодженнями грудної клітини і настанням смерті є прямий причинний зв`язок.

Далі ОСОБА_1 , з метою приховування вчиненого злочину, шляхом волочіння витягнув труп ОСОБА_2 із приміщення своєї квартири на вулицю Садова села Африкаківка Барвінківського району Харківської області, де побачив свого зятя ОСОБА_4 , який прямував до себе додому в напрямку будинку № 35 зазначеної вулиці та населеного пункту. При цьому ОСОБА_1 , з метою введення в оману ОСОБА_4 щодо обставин події, повідомив останньому про сильне алкогольне сп`яніння ОСОБА_2 та попросив ОСОБА_4 допомогти відвести ОСОБА_2 додому. ОСОБА_4 , будучи необізнаним про фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 злочину, вважаючи, що ОСОБА_2 дійсно перебуває у стані сильного алкогольного сп`яніння, допоміг ОСОБА_1 перетягти ОСОБА_2 до місця його проживання, а саме домоволодіння АДРЕСА_2 , де в подальшому і було виявлено труп ОСОБА_2 .

Внаслідок волочіння ОСОБА_2 на тілі утворились тілесні ушкодження у вигляді осаднення на загальній площі 23 x 10 см., в якій знаходяться множинні смугастої форми садна вертикально розташовані, з червоною западаючою мокнучою поверхнею, розмірами від 0,3 x 0,1 см. до 10 x 0,3 см., розташовані в поперековій ділянці з переходом на сідниці, переважно на правій.

Таким чином ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України, а саме: умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, надав покази щодо обставин вчиненого злочину так, як це викладено вище та пояснив, що 29 грудня 2019 року, у післяобідній час, приблизно після 14 год. 00 хв. за місцем свого проживання у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , він, ОСОБА_1 , разом зі своїм знайомим ОСОБА_2 розпивали спиртні напої, горілку, з якою ОСОБА_2 прийшов у гості до ОСОБА_1 в знак подяки за те, що останній допоміг встановити двері на кухні його помешкання. Під час розпиття спиртних напоїв ОСОБА_2 помітив у ОСОБА_1 в квартирі гроші і став просити дати йому в борг, проте ОСОБА_1 йому відмовив. ОСОБА_2 відмова ОСОБА_1 розлютила і він почав його бити. ОСОБА_1 впав на підлогу. В процесі боротьби ОСОБА_1 , лежачі на підлозі, вхопив руками ОСОБА_2 , який був фізично сильнішим за обвинуваченого, за ноги та потягнув його на себе. ОСОБА_2 впав. Під час боротьби обвинуваченого з ОСОБА_2 на кухні випав ящик зі столовими приборами. ОСОБА_1 сів зверху на живіт ОСОБА_2 , намацав під рукою ніж, яким наніс останньому два удари трохи вище області серця. Потім, злякавшись скоєного, зрозумів, що ОСОБА_2 не дихає. Після чого вирішив відтягнути ОСОБА_2 до нього додому. ОСОБА_1 , взявши за руки, витягнув ОСОБА_2 з другого поверху на вулицю, де побачив свого зятя ОСОБА_4 , якого переконав у тому, що ОСОБА_2 п`яний, та попросив допомогти відтягнути його до місця проживання, а саме до паркуну будинку АДРЕСА_2 . Просив суд про призначення мінімального покарання.

Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, в якій зазначила про відсутність до обвинуваченого претензій будь-якого характеру.

Прокурор Ткаченко О.В. просив суд визнати виним обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України та з урахуванням пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, передбачених ст.ст. 66,67 КК України, призначити покарання у виді 10 років позбавлення волі.

Захисник Остапенко С.Ю. просила суд про поблажливість до свого підзахисного та призначення мінімального покарання.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, його захисник правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, роз`яснивши при цьому учасникам судового провадження положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку. Таким чином, суд обмежився дослідженням доказів, поясненнями обвинуваченого та вивченням даних про його особу, без дослідження інших письмових доказів, які стосуються фактичних обставин справи.

Аналізуючи зібрані та досліджені докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 є доведеною, його дії, які виразилися в умисному вбивстві - умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, колегією суддів кваліфікуються за ч.1 ст.115 КК України.

Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, тощо.

Суб`єктивна сторона інкримінованого обвинуваченому злочину характеризується умислом, це прямо випливає з найменування складу злочину, що передбачений ст.115 КК України, як умисне вбивство, тобто протиправне позбавлення життя іншої людини.

Дії, що охоплюються диспозицією частини першої ст.115 КК України можуть бути вчинені як з прямим умислом, коли винний усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажає її настання, або з непрямим умислом - коли винний хоча і не бажає настання смерті іншої людини, але свідомо це припускає.

Так, дослідивши зібрані у кримінальному провадженні докази, перевіривши їх на предмет належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, колегія суддів, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та неупередженості, приходить до висновку про можливість у встановлений кримінально-процесуальним законодавством спосіб зробити висновок про винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.1 ст.115 КК України, оскільки пред`явлене обвинувачення знайшло своє об`єктивне підтвердження при розгляді справи.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. Згідно п.43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (п.282 рішення «Авшар проти Туреччини»), яке має випливати із співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або не спростованих презумцій щодо фактів.

Відтак, аналізуючи досліджені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні доведена у ході судового розгляду поза розумним сумнівом та вважає правильною кваліфікацію його дій.

Як вбачається з роз`яснень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003р. №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи», та вимог ст.368 КПК України, питання про умисел необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, поведінку винного, їх стосунки з потерпілим, ставлення винного до наслідків своїх дій, поведінку винної особи після злочину.

Таким чином, з`ясувавши обставини справи і перевіривши їх доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими у відповідності до вимог закону, суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч.1 ст.115 КК України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі.

Дослідивши дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , колегією суддів встановлено, що він є громадянином України, пенсіонер, не працює, раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, за яким характеризується формально задовільно, проходив військову службу у лавах Радянської армії, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, про що свідчать: копія паспорту громадянина України, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимостей, довідки лікарів, довідка з Барвінківського районного військомату та його особисті свідчення.

Згідно висновку КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» від 13.01.2020 року № 12, ОСОБА_1 страждає на хронічне психічне захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_1 виявляє ознаки вищевказаного хронічного психічного захворювання та перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

При призначенні покарання суд, враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання, відповідно ст.66 КК України, судова колегія визнає щире каяття обвинуваченого та активнее сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує відповідальність обвинуваченого ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст. 67 КК України, судова колегія визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

У відповідності до ст.8 ч.1 Конституції України в України діє принцип верховенства права. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно ст.46 Конвенції та ст.2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов`язковими для виконання Україною.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Так, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , колегія суддів суд керується вимогами ст.65 КК України, роз`ясненнями пунктів 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» та виходячи з положень ст.65, 66 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, обставини його вчинення, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують покарання: визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину,обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, оскільки такий вид покарання, на думку колегії суддів, зможе виправити останнього та попередити вчинення ним нових злочинів і відповідає принципу індивідуалізації та співмірності, в межах санкції статті, інкрімінованого йому злочину, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - тримання під вартою.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Витрати, пов`язані із залученням експертів у кримінальному провадженні, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376, 392, 395 КПК України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

На підставі положень ч. 1 ст. 72 КК України та ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_1 в строк відбуття покарання зарахувати строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 30 грудня 2019 року року по день ухвалення вироку суду - 15 травня 2020 року включно.

Початок строку відбування покарання обчислювати з дня фактичного затримання - 30 грудня 2019 року згідно ухвали слідчого судді Барвінківського районного суду Харківської області Коптєва Ю.А. від 30 грудня 2019 року про обрання запобіжного заходу.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати, пов`язані із залученням експертів у кримінальному провадженні, а саме:

-у розмірі 2 355 (дві тисячі триста п`ятдесят п`ять) гривень 15 копійок за проведення біологічної експертизи № 10/1/156СЕ-20 від 29.01.2020, виконаної Харківським НДЕКЦ;

-у розмірі 1 277 (одна тисяча двісті сімдесят сім) гривень 41 копійка за проведення біологічної експертизи виконаної Харківським НДЕКЦ;

-у розмірі 6 322 (шість тисяч триста двадцять дві) гривень 39 копійок за проведення біологічної експертизи виконаної Харківським НДЕКЦ,

а всього 9 954 (дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят чотири) гривень 95 копійок, стягувач Держава, код доходів: 24060300, отримувач платежу: УКСлобідсь/мХар Слобідськи/24060300, п/рахунок: UА298999980313050115000020005, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999680, Банк: Казначейство України (ЕАП).

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Барвінківського районного суду Харківської області Коптєва Ю.А. від 08 січня 2020 року на п`ять кухонних ножів, чорні калоші із штучним хутром; кофту спортивну бавовняну з капюшоном; кофту спортивну синтетичну з капюшоном; светр в`язаний чорного кольору із воротником під горло; фуфайку бавовняну блакитного кольору; брюки сірого кольору; пальто чорного кольору, сліди рук, відкопійовані на дактилоскопічну плівку, ватні тампони зі змивами з дверей та сходів - скасувати.

Речові докази:

-чорні калоші із штучним хутром; кофту спортивну бавовняну з капюшоном; кофту спортивну синтетичну з капюшоном; светр в`язаний чорного кольору із воротником під горло; фуфайку бавовняну блакитного кольору; брюки сірого кольору; пальто чорного кольору, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Барвінківського ВП Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області повернути власнику, ОСОБА_1 ;

-п`ять кухонних ножів, сліди рук, відкопійовані на дактилоскопічну плівку, ватні тампони зі змивами з дверей та сходів, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Барвінківського ВП Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області -знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано не доцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, його захиснику та прокурору.

Головуючий судя Бєссонової Т.Д.

судді Винниченко П.П.

Герцов О.М.