
Справа № 569/6075/20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2020 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі головуючого-судді Бучко Т.М.
секретар судового засідання Дем`янчук Н.В.
з участю заявника ОСОБА_1
представника заінтересованої особи Липка Д.В ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення,
В С Т А Н О В И В :
Заявник звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт його участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в складі формування Цивільної оборони.
В обґрунтування заяви покликається на те, що є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, та інвалідом 2 групи, захворювання якого пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. В період з 1 серпня 1986 року по 30 серпня 1986 року з основного місця роботи - Рівненського АТП 15654 був відряджений до Київського АТП 13068, при якому діяв штаб Цивільної оборони, та виконував в зоні відчуження роботи в рамках забезпечення заходів Цивільної оборони. Вважає, що відповідно до ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на статус особи з інвалідністю внаслідок війни та отримання посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни. Для цього необхідно встановити факт його участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС саме в складі формувань Цивільної оборони, так як відповідні розпорядчі документи підприємства-роботодавця не збереглися, а самі підприємства припинили свою діяльність.
В судовому засіданні заявник заяву підтримав та пояснив, що звертався до заінтересованої особи із заявою про видачу посвідчення інваліда війни, але йому було відмовлено з підстав відсутності необхідних документів. Довідка про перебування його у відрядженні та виконання робіт в зоні відчуження підписана начальником штабу Цивільної оборони, що підтверджує факт участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в складі формування Цивільної оборони. Просить заяву задовольнити.
Представник заінтересованої особи вважає, що підстав для задоволення заяви немає, оскільки факт, який просить встановити заявник, не підлягає встановленню судом, так як законодавством передбачено спеціальний порядок встановлення статусу інваліда війни. Рішення про належність та достатність доказів на підтвердження факту залучення особи до складу формувань Цивільної оборони приймається управлінням правці та соціального захисту населення. Заявник звертався до адміністративного суду із позовною заявою про визнання дій управління протиправними і зобов`язання встановити статус особи з інвалідністю, однак в задоволенні заяви йому було відмовлено.
Суд, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши обставини та дослідивши представлені у справі докази, дійшов таких висновків.
Обґрунтовуючи необхідність встановлення факту, що має юридичне значення, заявник покликається на те, що з 1 серпня 1986 року по 30 серпня 1986 року був задіяний на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження, однак Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради відмовилося видати йому посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.
Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з роз`ясненнями, наданими Верховним Судом України в п.2 постанови №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до ветеранів чи інвалідів війни, фактів проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов`язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, а також фактів закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових винагород. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для встановлення пільг і компенсацій визначено 1 категорією осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме інвалідів з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу.
Згідно п.9 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать, зокрема, особи, залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Правовий статус особи з інвалідністю внаслідок війни підтверджується відповідним посвідченням, виданим згідно Порядку видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302. У п.10 вказаного Порядку зазначено, що посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причини інвалідності.
Заявник звернувся до суду з метою отримання доказу, який би підтверджував правомірність його дій, спрямованих на отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.
Оскільки законодавство передбачає спеціальний порядок встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, то в окремому провадженні не може бути встановлений юридичний факт залучення заявника до складу невоєнізованих формувань Цивільної оборони для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який фактично підтвердить належність заявника до осіб з інвалідністю внаслідок війни. Така позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 27 березня 2019 року у справі № 310/8703/17 (провадження № 14-98 цс 19).
Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно з п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи, що заявлені ОСОБА_1 вимоги про встановлення юридичного факту не підлягають розгляду в порядку окремого провадження, провадження у справі підлягає закриттю.
Закриття провадження у справі не позбавляє заявника права оскаржити дії заінтересованої особи до адміністративного суду, до повноважень якого належить перевірка законності й обґрунтованості відмови заінтересованої особи та оцінка наданих їй заявником документів як доказів його залучення до формувань Цивільної оборони, хоча, як вбачається з пояснень заявника, він такий спосіб захисту своїх прав вже реалізував.
На підставі наведеного та керуючись ст.255, 260, 261, 315, 353, 354 ЦПК України, суд
У Х В А ЛИ В :
Закрити провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
заявник - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;
заінтересована особа - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради, місцезнаходження: 33028, м.Рівне, вул.Соборна, 12; код ЄДРПОУ 03195441.
Повне судове рішення складено 15 травня 2020 року.
Суддя :
Судове рішення № 89253251, Рівненський міський суд Рівненської області було прийнято 14.05.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 569/6075/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: