Постанова № 89253047, 14.05.2020, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/589/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2020 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області,

в складі головуючого судді Ралець Р.В.

секретаря судового засідання Протас Ю.В.,

розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Дубенського відділу поліції Головного управління національної поліції в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом про скасування постанови серії БАА № 663727 від 23 березня 2020 року про накладення адміністративного стягнення в розмірі 255 грн.

В обґрунтування позовної заяви посилається на те, що постановою поліцейського СРПП №1 Дубенського ВП Мартинюка П.М. серія БАА № 663727 від 23 березня 2020 року її було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за ч.1 122 КУпАП за те, що 23 березня 2020 року о 12 год. 35 хв. в м. Дубно по вул. Львівській, керуючи транспортним засобом опель корса номерний знак НОМЕР_1 , позивачка не виконала вимоги дорожньої розмітки 1.1 «вузька суцільна лінія», чим порушила вимоги розподілу 34 ПДР України, а також зупинилася на вимогу працівника поліції з порушенням, не увімкнула аварійну сигналізацію, чим порушила вимоги п.п 9.9.б. Вважає, що постанова про притягнення її до адміністративної відповідальності є незаконною. Зазначає, що 23 березня 2020 року близько 12 години вона дійсно рухалася по вул. Львівській в сторону автовокзалу, але обгону і перетину вузької суцільної смуги не здійснювала. Навпроти ресторану «Велес» побачила у дзеркалі заднього виду поліцейське авто з увімкненими червоними та синіми проблисковими маячками, відразу зупинилася і увімкнула аварійну сигналізацію, але світло фар залишилося увімкнене, розрядився акумулятор. Поліцейський повідомив, що вона порушила правила дорожнього руху і вимагав пред`явити посвідчення водія, документи на транспортний засіб і страховий поліс. Не маючи жодних фото відео доказів, відповідач почав виписувати постанову. На вимогу позивачки її не було ознайомлено з матеріалами справи, було відмовлено в праві скористатися правовою допомогою, не надано можливості надати пояснення, а також не було зачитано та роз`яснено її права. Просить постанову поліцейського СРПП №1 Дубенського ВП Мартинюком П.М. серія БАА № 663727 від 23 березня 2020 року скасувати.

Позивачка, згідно поданої заяви просить розгляд справи провести без її участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився. Заяв, клопотань чи відзиву до суду не надходило.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги позивача підлягають до задоволення з наступних підстав.

У відповідності до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення правил дорожнього руху (ч.1 ст.122 КУпАП). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані обставини, відповідно ст.33 КУпАП мають враховуватись і при накладенні адміністративних стягнень.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити в тому числі: опис обставин, установлених під час розгляду справи (ч.1 ст.283 КУпАП).

З описової частини постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії серія БАА № 663727 від 23 березня 2020 року вбачається, що 23 березня року о 12 год. 35 хв. в м. Дубно по вул. Львівській, керуючи транспортним засобом опель корса номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 не виконала вимоги дорожньої розмітки 1.1 «вузька суцільна лінія», чим порушила вимоги розподілу 34 ПДР України, а також зупинилася на вимогу працівника поліції з порушенням, не увімкнула аварійну сигналізацію, чим порушила вимоги п.п 9.9.б. (а.с. 8).

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, як вбачається з даної статті, доказом вчинення адміністративного правопорушення в даному випадку є пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. У вищеназваній ситуації поліцейським не було здійснено жодних дій щодо встановлення дійсності факту порушення виконання вимоги дорожньої розмітки 1.1 «вузька суцільна лінія», та зупинки на вимогу працівника поліції з порушенням, не увімкнення аварійної сигналізації, засобів за допомогою відеозапису, не залучено жодних свідків чи інших осіб, які засвідчили б факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення.

Окрім того, відповідачем не було надано суду відзиву, пояснень чи інших доказів, що підтверджували б винну позивачки.

Ч.5 ст.77 КАС України визначає, що якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

На необхідність справедливого розгляду справ звертає увагу і ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ст. 159 ч.4 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. При вирішенні справи суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права і свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави (статті 3,8 Конституції України, ст.8 КАС України).

Зі змісту частини 3 ст.62 Конституції України вбачається, що усі сумніви щодо доведеності вини особи слід тлумачити на її користь.

У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Із змісту оскаржуваної постанови стає зрозуміло, що вимоги норм закону щодо дослідження обставин справи поліцейським не були дотримані, так як у матеріалах справи відсутні будь-які докази вчинення позивачем правопорушення. За таких умов, склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 122 КУпАП, залишається недоведеним, а відтак, склад адмінправопорушення у даному випадку відсутній.

Відповідно до ст. 7 КупАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 3. ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскільки, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивачки не спростовані, до суду не надійшло доказів на спростування доводів позивачки, а тому суд вважає, що позов слід задовольнити, постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі – скасувати.

Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне із таких рішень: залишає постанову без зміни; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу.

Зважаючи на те, що у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, суд вважає необхідним також закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.293 Кодексу України про адміністративні порушення, ст. 241-246, 286 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Дубенського відділу поліції Головного управління національної поліції в Рівненській області (місце знаходження: вул. Пекарська, 10 м. Дубно Рівненська область, код ЄДРПОУ 40108761) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА № 663727 від 23 березня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. – скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП - закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області, протягом десяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Р.В. Ралець