Постанова № 89252284, 14.05.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/3946/20

Провадження №3/428/1082/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Олійник В.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Сєвєродонецького міського суду Луганської області з Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області, надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст. 173-2 КУпАП. Однак у матеріалах справи, що були надані суду, відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП, про що також не зазначено і в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 330007 від 25.04.2020 року. Зазначене позбавляє можливості повно, всебічно встановити обставини які б свідчили про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

Тобто матеріали адміністративної справи не відповідають ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суд наголошує, що він не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи існуючу необхідність в усуненні зазначених недоліків, відповідно до ст. ст. 256, 278 КУпАП, а також те, що складення та оформлення даної справи про адміністративне правопорушення виконано не належним чином, а зазначені вище недоліки та неповнота не можуть бути усунені в суді, справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 слід повернути для належного оформлення уповноваженій посадовій особі, котра складала даний протокол, оскільки саме вона порушила провадження у справі.

За змістом рішення Конституційного Суду України від 31 березня 2015 року за № 2-рп/2015 положення частини другої статті 294 КУпАП щодо оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення необхідно розуміти так, що в апеляційному порядку може бути оскаржена лише та постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, ухвалення якої передбачене частиною першою статті 284 цього кодексу, а саме: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, встановлених у статті 241 цього кодексу, про закриття справи. Тобто, постанова судді про повернення матеріалу для належного оформлення оскарженню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст. 173-2, 245, 256, 278 КУпАП України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 173-2 КУпАП повернути до Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області для дооформлення та доопрацювання.

Постанова є остаточною і оскарженню в порядку провадження в справах про адміністративне правопорушення не підлягає.

Суддя В. М. Олійник