Ухвала суду № 89250044, 14.05.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

14 травня 2020 року м. Київ № 640/9631/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву б/н від 27.04.2020 «Про відвід судді» ОСОБА_1. у адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправними дій та рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправними дій та рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 30.10.2019 (суддя Шевченко Н.М.) відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Убачаючи у діях судді Шевченко Н.М. ознаки упередженості та необ`єктивності ОСОБА_1. подав заяву про відвід судді від 13.04.2020, залишену без задоволення ухвалою судді Іщука І.О. від 30.04.2020.

Через канцелярію суду надійшла інша заява позивача про відвід судді, яка, з посиланням на окремі підстави поданого позивачем позову, а також на прийняті судом у цій справі процесуальні рішення, вмотивована тим, що ОСОБА_1 з ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2020 у даній справі, якою заяву представника ОСОБА_1. про відвід судді Шевченко Н.М. визнано необґрунтованою, стало відомо про велику завантаженість суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, а тому заявник вважає тривалий розгляд цієї справи упередженістю судді Шевченко Н.М., наводячи при цьому приклади інших справ, провадження в яких відкрито суддею пізніше, а рішення ухвалено раніше.

В цьому контексті позивач акцентує упередженість судді Шевченко Н.М., у зв`язку із чим унеможливленим, на переконання позивача, є подальший розгляд відзначеної справи відповідним складом суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.05.2020 визнано заяву представника ОСОБА_1 про відвід судді Шевченко Н.М. необґрунтованою; передано справу для вирішення питання про відвід іншим складом суду у порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту ухвали скорочено - КАС України).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 12.05.2020, вирішення питання про відвід судді Шевченко Н.М. здійснюється суддею Пащенком К.С., який не входить до складу суду, що розглядає справу № 640/9631/19, і визначений у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.

За приписами ч. 8 ст. 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про відвід судді Шевченко Н.М. у письмовому провадженні.

Розглянувши заяву, суд звертає увагу на таке.

Частиною третьою статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Поряд з цим, частини четверта статті 36 КАС України встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

При цьому, суд, який розглядає справу має бути "безстороннім" і "незалежним" (стаття 6 частина 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

Поняття незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою.

З суб`єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.

Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ, у т.ч. подібних.

Відповідно до статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Газета Україна-центр" проти України" від 15 липня 2010 року зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, "правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться". На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість.

Також, щодо об`єктивної неупередженості зазначено у справі "Фей проти Австрії". Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Відповідно до статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 КАС України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В контексті зауваженого, слід зазначити, що зазначені вище аргументи позивача, викладені останнім у заяві від 27.04.2020, судом визнаються невмотивованими, позаяк незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення судді в інших справах, в силу ч. 4 ст. 36 КАС України, не може бути підставою для відводу.

Таким чином, з урахуванням того, що беззаперечних доказів, які б підтверджували наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Шевченко Н.М. при розгляді окресленої справи, зі змісту заяви про відвід не вбачається, суд вважає, що доводи ОСОБА_1. про сумніви в об`єктивності та неупередженості судді Шевченко Н.М. є необґрунтованими та не підтверджуються належними і допустимими доказами.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

На підставі викладеного та керуючись статтями 36, 39, 40, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви б/н від 27.04.2020 «Про відвід судді» ОСОБА_1.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 КАС України, та оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Пащенко